Н. А. Мацегора (відповідальний секретар)

На даному етапі розвитку мікології доведеним є той факт, що статеві стероїди також значно впливають на реалізацію імунної відповіді при кандидозній інфекції, причому ці ефекти в жіночому організмі є дозозалежними.

Під впливом високих концентрацій естрогенів в периовуляторному періоді відбувається активація CD4+, які продукують регуляторні цитокіни (TH3) – IL-4, IL-5, IL-10, що стимулюють розмноження В-лімфоцитів з утворенням противокандидозних Ig та одночасно пригнічують реакції системного клітинного імунітету (продукція цитокінів першого типу (TH2) - IL-2, TNFβ, γ-інтерферону значно знижена) [1, 21, 23, 24]. Цей імунологічний феномен має вельми велике природнє значення у разі запліднення, тому що завдяки пригніченню реакцій клітинного імунітету взагалі можливий розвиток на половину генетично стороннього до материнського організму ембріону. Також TH3 стимулюють синтез прогестерону, хоріонічного гонадотропіну, і тільки при невеликій кількості γ-інтерферону відбувається інвазія трофобласту у межах необхідного.

Статеві стероїди значно впливають й на стан місцевого імунітету.

Так, прогресивне збільшення рівня естрогенів у I фазі менструального циклу сприяє підвищенню секреції муцинів епітелієм, компонентів комплементарної системи (С3) та IgM. У лютеїнову фазу значно збільшується активність макрофагів та популяція природних килерів у статевих шляхах, але під впливом прогестерону відбувається пригнічення індукції хемокинових рецепторів на Т-клітинах та продукції самих хемокинів, які є важливими регуляторами Т-клітинної міграції в тканинах. Зазначене пояснює підвищену чутливість до кандидозної інфекції у другій половині оваріально-менструального циклу [1].

Мікрофлора кишечника також здійснює значний регулюючий вплив на імунологічну реактивність організму. За участю індигених мікроорганізмів стимулюється функціонування лімфоїдного апарату Пейерових бляшок, підвищується синтез лізоциму, пропердину, складових комплементу та Ig E [16, 25].

Проте, незважаючи на наявність складної багаторівневої системи захисту макроорганізму, Candida мають здатність оптимізовувати механізми свого паразитування при зміненні умов життєдіяльності за рахунок еволюційно сформованих адаптаційних властивостей [17].

У Candida спострігається виразна морфофізіологічна нестабільність, яка характеризується феноменом переключення на різні форми існування (дріжджові клітини, псевдогіфи та істині гіфи) зі зміненням антигенних властивостей [26-28].

Ці мікроорганізми в залежності від умов існування здатні й до активної регуляції кількості та типів адгезинів (деякі адгезини по своїй структурі схожі з рецепторними білками макроорганізму, що не тільки сприяє збільшенню швидкості адгезії, але знижує імовірність запуску реакцій імунної відповіді взагалі) [7, 29, 30, 31].

Крім того, мебрана Сandida може взаємодіяти з Fc-фрагментом IgG з послідуючою його інактивацією та пригніченням поглинальної активності нейтрофілів. C. аlbicans, здатні експресувати рецептори для зв'язування з iС3b-, С3d-молекулами, які є продуктами розщеплення С3-компонента комплементу (iС3b–, C3d-рецептори мають функціональну аналогію з відповідними рецепторами фагоцитарних клітин, що створює передумови для конкуренції, блокування процесів опсонизації мікроорганізмів та зниженню ефективності фагоцитозу) [12, 32, 33]. У свою чергу, мікотоксини (ендотоксин, плазмокоагулаза, неферментні білки, маннани, глюкокон`югати, вільні ліпіди) пригнічують активність системи комплементу, лізоциму, захисні ефекти лімфоцитів, особливо Т-хелперів [34].

Вагомим фактором, який сприяє персистенції Candida є прийом комбінованих оральних контрацептивів (КОК) [35]. Однак патогенетичні ланки цієї взаємодії досить складні й до кінця ще не визначені, проте існуючи наукові дані дозволяють простежити основні з них.

Так, при прийомі навіть низькодозованих КОК пригнічуються процеси овуляції, тому в організмі жінки не відбувається фізіологічних пікових підвищень статевих стероїдів, що є значним дестабілізуючим фактором у стрункій системі балансу клітинного й гуморального противоінфекційного імунітету протягом менструального циклу, сприяючим персистенції опортуністичної інфекції, зокрема кандидозної.

За результатами клініко-експериментальних досліджень прийом КОК поступово викликає цитопатичні зміни в печінці по типу внутришньопечінкового холестазу [35, 36].

Зокрема, відзначається зниження активності ферменту S-аденозилметилсинтетази та продукції S-адеметіоніну, внаслідок чого відбувається погіршення ліпідного складу гепатоцелюлярних мембран, порушення функціональної активності Na+/K+-АТФази (забезпечує градієнт іонів поза та усередині клітини, трансмембранний потенціал між гепатоцитом й навколишнім простором), Na-залежне захоплення жовчних кислот з порушенням плинності мембран, процесів захоплення з крові жовчних кислот, білірубіну, холестерину, синтезу інших необхідних складових жовчі, а також зменшення щільності міжклітинних контактів, зниження скорочувальної здатності канальцієвих мікрофіламентів, обумовлюючи загалом погіршення якісного складу жовчі [36].

Сьогодні доведено, що компоненти жовчі мають безпосередній тономоторний вплив на перистальтику кишечника та певний бактеріцидний, бактеріостатичний ефекти, які сприяють підтриманню еубіотичних співвідношень [36, 37]. Тому порушення процесів жовчоутворення неодмінно призводить до надмірної проліферації умовно-патогенної мікрофлори, зокрема й кандидозної.

За даними дослідників етинілестрадіол негативно впливає на обмін вуглеводів шляхом опосередкованого посилення секреції гормону росту, пролактину, підвищення рівня вільних жирних кислот у крові, які є антагоністами інсуліну, а синтетичні гестагени викликають зниження чутливості периферичних тканин до інсуліну, стимуляцію β-клітин підшлункової залози, зменшення печінкового кліренсу інсуліну [38, 39].

Звичайно, КОК останнього покоління зумовлюють мінімальний патологічний вплив на вуглеводний обмін, але за наявності хронічного стресу, нераціонального харчування, гіподинамії, вживання деяких лікарських речовин дестабілізується обмін глюкози в тканинах, що стає сприятливим фактором для розмноження та персистенції глікогенофілічних Сandida [3]. Крім того, синтетичні прогестини підсилюють й адгезивні властивості грибів [40].

КОК знижують також концентрацію аскорбінової кислоти в крові, антиоксидантні властивості якої є основою імуномодулюючих ефектів, зокрема протекторного впливу на мембрани лімфоцитів при активізації процесів пероксидного окислення ліпідів, регуляції механізмів гуморального та клітинного імунітету, процесів міграції лімфоцитів та хемотаксису тощо [3].

Безумовно, КОК зручні для використання та мають високий контрацептивний ефект, що на сьогодні є переважним фактором для вибору саме цього методу контрацепції, але їх складові викликають різновекторні побічні ефекти, серед яких значимим є порушення механізмів противокандидозного захисту організму, що потребує від лікаря більш уважного ставлення до перших проявів кандидозного ураження у цієї групи пацієнток.

Необхідно пам`ятати, що основним резервуаром грибів є кишечник, тому обов`язковим є проведення оцінки саме його мікробіологічного спектру. Слід зазначити, що для правильної інтерпретації результатів дослідження зразки необхідно сіяти на живільні середовища не пізніше 3-4 годин після їх взяття (діагноз дисбіозу кишечника з надмірною колонізацією грибів ставиться на підставі вмісту останніх у випорожненнях більше 103-5КУО/мл, зниження рівня біфідо- лактобактрій до 106 КУО/мл та підвищення вмісту умовно-патогенних E. coli, Klebsiella, Proteus, Clostridium).

Для діагностики вагінального кандидозу матеріал рекомендується брати з заднього склепіння, але за результами сучасних досліджень саме соскоби з переднього склепіння піхви є найбільш інформативними.

Для мікроскопії застосовують як нефарбовані, так й фарбовані за Грамом мазки, при вивченні яких потрібно оцінювати наявність дріджжових клітин/псевдоміцелію, кількість лейкоцитів, склад бактеріальної флори (позитивні результати мікроскопії відповідають вмісту грибів в матеріалі більше 103 КУО/мл). Посів піхвових виділень рекомендується проводити для визначення чутливості до антимікотиків та підтвердження діагнозу у разі негативного результату мікроскопії, але наявності симптомів кандидозного ураження. Діагноз вагінального кандидозу ставиться при проявах захворювання та вмісту грибів у виділеннях більше 104 КУО/мл, бессимптомної колонізації - при відсутності клінічних ознак, але 104 КУО Сandida/мл.

Також можливо проведення серологічних тестів, зокрема імуноферментного аналізу з антигеном Candida, тесту латекс-аглютинації Pastorex або Platelia та визначення рівня специфічного Ig E.

При застосуванні пацієнткою КОК на протязі 6 місяців доцільно проводити дослідження функціонального стану печінки. Для внутришньопечінкового холестазу, зумовленого прийомом гормональних контрацептивів, характерно підвищення рівнів лужної фосфатази, γ-глютамінтранспептидази, холестерину, рівень же коньюгованого білірубину та трансаміназ може бути в нормі або дещо підвищеним, рівень γ-глобулинів – у межах норми.

Таким чином, знання особливостей персистенції кандидозної інфекції при застосуванні КОК дозволяє лікарю своечасно її діагностувати та призначати патогенетично спрямовану медикаментозну корекцію, що є важливою передумовою ефективності лікування у цієї категорії пацієнток.

Література

1. Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология (клинические очерки). - К.: Заповіт, 2003. – С. 181-199, 217-227.

2. Заболевания, передаваемые половым путем /Гл. ред. Борисенко К.К. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998. – С. 32-37.

3. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. – Н. Новгород: Издательство НГМА; М.: МЕДИЦИНСКАЯ КНИГА, 2002. – С. 231-245.

4. Хмельницкий О.К. Цитологическая и гистологическая диагностика заболеваний шейки и тела матки. – СПб.: СОТИС, 1999. – С. 23-42.

5. Odds F.C. Candida and candidacies. - Baltimore: University Park Press, 1997.- Р. 102 - 110.

6. Клиническая гинекология. В 2 – х т, Т. 1 /Дуда И. В., Дуда Вл. И., Дуда В.И. – Минск:. Высшая школа, 1999. – С. 103-109.

7. Тихомиров А.Л. Варианты терапии острого и хронического рецидивирующего кандидозного вульвовагинита // Гинекология. – 2005. – Т.7, № 3.- С.11-17

8. Быков В.Л. Патоморфогенез кандидоза при эндокринных нарушениях: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. - Л., 1988. – 40 с.

9. Evidence for degradation of gastrointestinal mucin by Candida albicans secretory aspartyl proteinase /Colina A.R., Aumont F., Deslauriers N. // Infect. Immun. – Vol. 64, № 11. – P. 4514-4519.

10. Kanhe T., Culter J.E. Evidence for adhesin activity in the acid-stable moiety of the phosphomannoprotein cellwall complex of Candida albicans // Infec. Immune. – 1994. - Vol. 62, №5. – P.1662-1668.

11. Hoslettiere M.K. An integrin-like protein in Candida albicans: Implication for pathogenesis // Trends Microbid. – 1996. – Vol. 4, № 6, P. 242-246.

12. Gustafson K.S., Vercellotti G.M., Bendel C.M., Hostetter M.K. Molecular mimicry in Candida albicans // J. Clin. Invest. – 1991.- Vol. 87. – P. 1896 - 1902.

13. Hostetter M.K. Adhesins and ligands involved in the interaction of Candida spp. With epithelial and endothelial surfaces // Clin. Microbiol Rev.- 1994.- Vol. 7.- P. 29 - 42.

14. Джордж Яков, Иегуда Шеинфельд. Грибок и аутоиммунные заболевания // Международный мед. журн.- 1998. - № 11-12.- С. 971-972.

15. Прилепская В.Н., Анкирская А.С., Байрамова Г.Р., Муравьева В.В. Вагинальный кандидоз. – М.: Мед. Книга, 1997. – 40 с.

16. Барановский А.Ю., Кондрашина Э.А. Дисбактериоз и дисбиоз кишечника: Изд. 2-е. – СПб: Питер, 2002. – С. 35 - 45.

17. Губергриц Н.Б., Лукашевич Г.М., Загоренко Ю.А. Главный оппортунист нормальной кишечной флоры – Candida albicans (кандидоз органов пищеварения) //Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 4. – С. 99 - 106.

18. Глушко Н.И. Антигенные и аллергические свойства маннопротеидного аллергена Candida albicans //Современная микология в России. – М.: Изд-во «Национальная академия микологии», 2002. – С. 354-355.

19. Златкина А.Р., Исаков В.А., Иваников И.О. Кандидоз кишечника как новая проблема гастроэнтерологии //Рос. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2001. - № 6. – С. 33-38.

20. Redmond H.P., Shou J., Kelly C.J. et al. Protein-calorie malnutrition impairs host defence against candida albicans // J. Surg. Res. – 1991. – Vol. 50. – P. – 552-559.

21. Гистология (введение в патологию) / Под ред. Улумбекова Э.Г., Челышева Ю.А. – М.:ГЭОТАР, 1997. – С. 527-556.

22. Romani L. Immunity to Candida albicans TH2, TH3 cells and beyond // Curr. Opin. Microbiol. – 1999. – Vol. 2, № 4. – P. 363 - 367.

23. Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. – М.: Триада-Х, 2000. – С. 58-70.

24. Yamada H., Polgar K., Hill J. Cell-mediated immunity to trophoblast antigens in women with recurrent spontaneous abortion // Am. J. Obstet. Gynecol. – 1994. - № 170 (1) .- 1339 р.

25. Серов В.Н., Ильенко Л.Н. Биологические эффекты эндотоксина и клинико-патогенетические реакции при воспалительных заболеваниях половых органов у женщин //Акушерство и гинекология. – 1997. - № 3. – С. 11-13.

26. Rico H., Herrero E., Miragall F., Sentandreu R. An electron microscopy study of wall expansion during Candida albicans yeast and mycelial growth using concanavalin A-rerritin labeling of mannoproteins // Arch. Microbiol. – 1991.- Vol. 156.- P. 111 - 114.

27. Anderson M.L., Odds F.C. Mycosen.- 1985.- Vol. 28 (11).- P. 531-40.

28. Величко Е.В. Условия и факторы адгезии грибов Candida к эпителиоцитам слизистых оболочек: Автореф. дис. … канд. биол. наук. - Л., 1987. – 20 с.

29. Klotz S.A. Plasma and extracellules mutrix proteins mediate in the fate of Candida albicans in the human host // Med. Hypotheses. – 1994. – Vol. 42, № 5. – P. 328-334.

30. Cannon R.D., Chaffin W.L. Oral colonization by Candida albicans // Crit. Rev. Oral Biol. – 1999.- Vol. 10, N 3.- P. 359 - 383.

31. Hoegli L., Ollert M., Korting H.C. The role of Candida albicans secrete aspartic proteinase in the development of Candidases //J. Moll. Med. – 1996. – Vol. 74, № 3.- C. 135 - 142.

32. Gilmore B.J., Retsinas E.M., Lorenz J.S., Hostetter M.K. An iC36 receptor on Candida albicans: structure, functuin and correlates for pаthogenicity // J. Infec Dis. - 1988. – Vol. 157, N 1. – P. 38 - 46.

33. Кашкин К.П., Дмитриева Л.Н. Белки системы комплемента: свойства и биологическая активность //Клиническая лабораторная диагностика. – 2000. - № 7. – С. 25 - 32.

34. Антонов В.Б. Висцеральные микозы в реаниматологической практике //Анестезиология и реаниматология. - 1999. - № 2. – С. 41-50.

35. Стрижаков А.Н., Давыдов А.И., Шахламова М.И. Современные методы контрацепции. – М.: Медицина, 1997. – С 46 - 64.

36. Внутрипеченочный холестаз: клинико-патогенетические основы, дифференциальная диагностика, лечение: Методические рекомендации. – Минск-Гродно, 2001. – 67 с.

37. Яковенко Э.П. Неалкогольные стеатогепатиты как результат нарушения процессов пищеварения и баланса кишечной микрофлоры //Consilium Medicum ( Приложение), 2005. – С. 2 - 6.

38. Шехтман М.М. Терапевтические аспекты контрацепции //Терапевтический архив. – 1999. - № 10. – С. 65-70.

39. Хабаш Э.С. Современные аспекты гормональной контрацепции //Российский медицинский журнал. – 2004. - № 1. – С. 38-42.

40. Kalo M.L., Segal E., Sahar E., Dayan D. J. // Infect Dis. – 1998. – Vol. 57, N 6.- P 1253 - 1256.

УДК 618.11-006.6:614.1

А.И. Рыбин

НЕКОТОРЫЕ СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ
  1. Н. А. Мацегора (відповідальний секретар) (2)

    Документ
    О. М. Ігнатьєв (заступник головного редактора), В. О. Лісобей (науковий редактор), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), Є. П. Белобров, В. М. Євстафьєв, О.
  2. Н. А. Мацегора (відповідальний секретар) (3)

    Документ
    О. К. Асмолов (Одеса), К. Д. Бабов (Одеса), Ю. І. Бажора (Одеса), М. І Голубятніков (Іллічівськ), С. А. Гуляр (Київ), В. М. Запорожан (Одеса), М. Ф. Ізмеров (Москва), С.
  3. В. Ю. Волянський ( заступник головного редактора ), В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В. О. Васильєв, О.І. Верба, Ю.І. Гульченко, Т. В. Дем (2)

    Документ
    Р.В.Богатирьова (Київ), П.В.Волошин (Харків), Є.М.Горбань (Київ), С.О.Гуляр (Київ), Л.М.Давидов (Київ), В.М.Запорожан (Одеса), В.О.Зубков (Одеса), М.Ф.
  4. Н. А. Мацегора (відповідальний секретар) О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов (1)

    Документ
    Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук (Бюлетень ВАК України від 9 червня 1997р.
  5. Н. А. Мацегора (відповідальний секретар) О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов (4)

    Документ
    Вступ. На фоні несприятливої демографічної ситуації важливе значення набувають питання збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я, яке є важливим компонентом популяційного і становить основу формування перспектив медико-демографічного розвитку.
  6. В. Ю. Волянський ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В. О. Васильєв, О.І. Верба, Ю.І. Гульченко, Т. В. Демидова, Б. С. Запорожченко, О. М.Ігнать (3)

    Документ
    В современных условиях отчетливо прослеживается тенденция к развитию в здравоохранении отраслевых научно – лечебных структур, что обусловлено необходимостью активного внедрения в медицинскую практику достижений современных технологий.
  7. В. Ю. Волянський ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В. О. Васильєв, О.І. Верба, Ю.І. Гульченко, Т. В. Демидова, Б. С. Запорожченко, О. М.Ігнать (4)

    Документ
    Эффективность терапии наиболее распространенной на юге Украины опийной наркомании продолжает оставаться низкой, часты рецидивы заболевания [ 1 ]. По данным Минздрава Украины не более 10 % больных снимаются с диспансерного учета в связи с выздоровлением.
  8. В. Ю. Волянський ( заступник головного редактора ), В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В. О. Васильєв, О.І. Верба, Ю.І. Гульченко, Т. В. Дем (1)

    Документ
    В.Ю.Волянський ( заступник головного редактора ), В.Г.Руденко ( заступник головного редактора ), Н.А.Мацегора (відповідальний секретар), О.Г.Андрієвський, О.
  9. В. Ю. Волянський ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В. О. Васильєв, О.І. Верба, Ю.І. Гульченко, Т. В. Демидова, Б. С. Запорожченко, О. М.Ігнать (1)

    Документ
    В.Г.Руденко( науковий редактор), В.Ю.Волянський ( заступник головного редактора ), Н.А.Мацегора (відповідальний секретар), О.Г.Андрієвський, О.К.Асмолов, В.

Другие похожие документы..