Психологічна та психотерапевтична допомога дітям та молоді

Психологічна та психотерапевтична

допомога дітям та молоді

М А Т Е Р І А Л И

доповідей та повідомлень

обласної науково-практичної конференції

(Ужгород, 25 ­- 26 травня 2007 року)

Ужгород – 2007

СЕКЦІЯ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ УСП

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОСЕРЕДОК УСП

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.І.ФРАНКА

Кафедра психології

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ім.АВГУСТИНА ВОЛОШИНА МАУП

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра соціальної работи

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ“Я ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОДА

УПРАВЛІННЯ У СПРАВАХ МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОДА

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ СІМ”Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

КОАЛІЦІЯ ПО ПОПЕРЕДЖЕННЮ НАСИЛЬСТВА В СІМ”Ї

Психологічна та психотерапевтична

допомога дітям та молоді

М А Т Е Р І А Л И

доповідей та повідомлень

обласної науково-практичної конференції

(Ужгород, 25 26 травня 2007 року)

Ужгород – 2007

Почесний організаційний комітет конференції

Фільц Олександр Орестович – професор, головний лікар ЛОДКПЛ, завідувач кафедрою психіатрії та психотерапії ФПДО ЛНМУ ім..Данила Галицького, Президент ЄАП

Президент УСП

Католик Галина Вікторівна - канд.пс.н., доц.каф.психології ЛНУ ім.І.Франка, керівник секції дитячої та юнацької психотерапії УСП,

віце-президент Асоціації практикуючих психологів Львівської обл.

Данещук Василь Миколайович –директор Закарпатського інституту ім..Августина Волошина МАУП

Організаційний комітет

Онищук Вікторія – (м.Ужгород)

Кузьмик Магдалина - (м.Ужгород)

Братасюк Наталія - (м.Ужгород)

Башкірєв Володимир - (м.Ужгород)

Фурсова Снєжана – (м.Ужгород)

Скубенич Мирослава – (м.Ужгород)

Попович Олександра – (м.Свалява)

Мікла Надія – (м.Мукачево)

В збірнику представлено результати досліджень в галузі вікової психології, психології особистості, психології розвитку та досвід організації психологічної та психотерапевтичної допомоги дітям і молоді на основі сучасних психотерапевтичних підходів, зокрема, кататимно-імагінативної психотерапії, системної сімейної психотерапії, дитячої та юнацької психотерапії, гештальт-терапії.

Рекомендується практичним психологам, психотерапевтам, фахівцям соціальних служб, працівникам освіти, лікарям, студентам.

Матеріали подані в авторській редакції.

Схвалено на засіданні кафедри соціальної роботи УжНУ

( протокол № 11 від 25 червня 2007 р.)

ЗМІСТ

Басюк О.Б.

Особливості психотерапії особистості з високим рівнем невротичності.

Башкірєв В.А

Інтерактивні методи навчання як засіб профілактики насильства у молодіжному середовищі

Березовська Л.І.

Проблема внутрішньо особистісного конфлікту з позицій вітчизняної психологічної науки

Братасюк Н.М.

Викладання етики з врахуванням гештальт-підходу та основ теорії гендеру

Бушко Н.

Значення гри та іграшки в психічному розвитку дитини

Варга В.

Ігрова терапія із соматично хворими дітьми у навчально-виховному закладі

Василик І.Є., Голдобіна В.Ф., Дідковська Л.І., Шлемкевич О.Л.

Гештальт-підхід при розгляді формування рухових патернів в діаді "мати-дитина"

Едер В.

Робота студентської молоді з дітьми-сиротами

Коваль М.Є.

Вплив сімейних стосунків на розвиток психосоматичних захворювань у підлітків

Кузьмик М.А

Психотерапевтична служба Закарпаття

Кухарук Світлана

Використання казкотерапії в оздоровленні дітей і дорослих

Кухарук Світлана

Корекція психогенного патохарактерологічного формування особистості

Лазос Г.П.

Негативні переживання підлітків та способи їх корекції

Ловска Б.І.

Психологічні проблеми дитини у мережі комунікаційних технологій

Михальчишин Г.Є.

Образ в психотерапії і психологічному консультуванні

Онищук В.В.

Організація змін соціальної ситуації розвитку дитини

ПартикоТ.Б.

Автономність як психологічна проблема особистості

Пащенко Т.

Як і чому „вигорають” спеціалісти різних професій

Попович Олександра

Прийомна сім”я: першочергові завдання психолога

Потокі Ф.Ф., Кузьмик М.А.

Холістичний підхід до лікування бронхіальної астми та алергічних станів у дітей в умовах ОАЛ

Прішутова А.

Взаємодія з гіперактивними дітьми та можливості надання допомоги їм

Слюсаренко Вікторія

Моббінг як демотивуючий фактор

Слюсаренко Вікторія

Cиндром вигорання (Burnout) як розвиток у напрямку кризи

Смук Оксана

Казкотерапія в корекційно-виховній роботі з дітьми молодшого шкільного віку, які перебувають в інтернатних закладах

Тихобаєва Г.В.

Діти-сироти: болючий досвід терапевта

Фомічова К.

Кризи в житті особистості

Фурсова Снежана

Безусловная любовь - фактор матери

Цяпець Г. Б., Цяпець С.В.

Інформативність тесту Керна-Йерасика та показників автономної регуляції серця для визначення ступеня готовності до навчання в школі одно- та двомовних дітей

Шльонська О.О

Використання кататимно-імагінативної психотерапії в роботі з батьками дезадаптованих підлітків

Штепа О.С.

Особливості особистісної зрілості у юнацькому віці

Яковлєва Н. Іванків Н.

Про страх без страху

Басюк Олександра Борисівна

Викл.Львівського державного університету внутрішніх справ,

аспірантка ЛНУ ім.Івана Франка

Особливості психотерапії особистості з високим рівнем невротичності

Описуючи особливості та психологічне наповнення невротика ( термін „невротик” застосовується до відносно здорових людей, котрі мають деякі труднощі, пов’язані з емоційними порушеннями), особливо, коли йдеться про донозологічні форми, неможливо не торкнутися своєрідності (в проявах неадекватності, нестабільності, злиття афективно-когнітивних складових) Я-концепції чи Образу Я. „Дефіцитарність”, „деформованість” Образу Я при високому рівні невротичності виступають як центральні і ключові порушення. Невротичні розлади завжди були, є і будуть (ще з часів становлення практичної психології) психогенною, функціональною категорією, а відтак, і тією нішею, де практичний психолог та психотерапевт можуть відчути свою ефективність та майстерність у найбільш розгорнутому вигляді. одтак, ми можемо стверджувати, що психокорекційна робота при підвищеному рівні невротичності може реалізовуватися в спосіб впливу на Я-концепцію. Розглянемо деякі сторони цього впливу.

Згідно методу гештальт-психології відмова від реалізації своєї Я-концепції приводить до порушення процесу саморегуляції. Тоді психотерапія повинна бути спрямована на знешкодження тих шляхів, що беруть участь у блокуванні власного досвіду та врахування маркерів порушення процесу саморегуляції. Це може відбуватися в спосіб (мовою гештальт-терапії) подолання інтроекції (незасвоєний досвід, переданий іншими), проекції (відчуження своїх якостей, оскільки вони не відповідають Я-концепції невротика), ретрофлексії (конфлікт між Я і іншими перетворюється у внутрішньо-особистісний конфлікт), конфлюенції (границі між Я і оточуючими стираються; тоді, і слід звертатися до гештальт-молитви: „Я-це Я, а Ти – це Ти...”). Майстерня клієнт-центрованого психотерапевта буде виглядати подібно – відновлення конгруентності клієнта, розпізнання і диференціація власних відчуттів та почуттів стосовно себе та інших. Ціль психосинтезу спрямована на подолання всього того, з чим наше Я ідентифікувало себе, в результаті чого індивід не знає своє справжнє Я, не реалізовує себе у всій повноті. óдтак, переслідується мета здобути переживання чистого Я. В трансактному аналізі виділяють Я батька, Я дитини і Я дорослого, і основне питання стоїть наступним чином: Хто Я? Яка частина мого Я переймає ініціативу в даний момент? В психоаналітичному напрямку теж йдеться про те, щоб повернути втрачені частини себе, і в результаті цього зробити Его більш цілісним та міцним. Проблема Я-концепції є тією центральною темою, котра скоріше об’єднує різні психотерапевтичні школи, аніж їх диференціює.Розширення самосвідомості, відмова від деформуючих захисних механізмів, з однієї сторони є важливою ціллю, а  з іншого боку – інструментом психологічної корекції невротичних особливостей. Через дуже поступове та деталізоване „роздягання Pseudo-Self” при психотерапевтичній та психокорекційній роботі фахівець допомагає клієнту відчути свою автентичність, прийняти себе, що в свою чергу сприяє інтеграційним процесам, вимальовує перспективу стабільного Я. Проблема труднощів криється в формуванні ідентичності та ініціативи (а не безпеки чи ін...). Невротична особистість здатна адекватно сприймати інтерпретацію захистів і переносу, тому в роботі з людьми невротичного складу характеру психотерапевти використовують інтенсивний аналіз, що включає в себе розкриття почуттів, конфліктів, захистів і інтерпретацію переносу. Разом з тим, важливо не забувати, а скоріше постійно мати на увазі і ще одну важливу проблему – складність діагностики донозологічних форм невротичного розвитку. Дане питання постає ще й тому (окрім стертості та недостатньої видності основної симптоматики), що стандартні методи та методики дослідження, на питання яких повинен відповідати сам досліджуваний, часто не проявляють „білих плям”, котрі є причиною, а водночас, і наслідком  Pseudo-Self, що фіксоване в рамках ригідних захисних стратегій. óдтак, досліджуваний чи клієнт, не здатний достовірно об’єктивувати „суб’єктивність” своєї Я-концепції (бо бачить себе лише так і не інакше, як здатен себе бачити), а тому необхідні інші методи дослідження – проективні методики чи то експеримент. Психотерапія у цьому відношенні може бути експериментом спільного пошуку терапевта і клієнта, що дозволяє зробити площину „білих плям” все більш обізнаною. Важливо, щоб клієнт асимілював довід про можливість отримання власного досвіду, а психотерапевт не підтвердив сценарій неврозогенної мами – „мами, що тримає дитину на короткому мотузку”(і особливо хочеться розірвати цей мотузок в підлітковому віці та перейти в інший статус - дорослого).

Башкірєв Володимир

Ужгородський Національний Університет

Коаліція по попередженню насильства в сім”ї

психолог

м.Ужгород

Інтерактивні методи навчання як засіб профілактики насильства у молодіжному середовищі

Підлітковий і юнацький вік – особливі періоди у становленні особистості. В цей час (від 11–12 до 24-25 р.) залежна від дорослих дитина має можливість стати відповідальним і самостійним дорослим, психологічно і соціально зрілою особистістю. Має можливість, а не стає такою автоматично з набуттям повноліття.

У психологічній літературі підлітковий вік визначається як перехідний і критичний. Його кризовий характер полягає у різкому (відносно кількості нових знань та ролей, які має засвоїти особистість, та часу, який на це відводиться) стрибку з дитинства в іншу соціально і психологічно визначену категорію - дорослий.

Підліток стикається з раніше невідомими йому суперечностями у взаєминах між людьми, в яких він губиться.

Підліток водночас є тендітним і сильним, вразливим і небезпечним, він в однаковій мірі є доступним і добру, і злу. Він легко і довірливо прив'язується, але може раптом обірвати, здавалось би, найбільш міцні зв'язки.

Багато труднощів і проблем підлітків пояснюються основною суперечністю його розвитку — рухом до відособлення і соціалізацією.

Смисл процесу відособлення полягає у пошуку підлітком своєї автономії. Такого стану індивідуального буття людини, коли вона усвідомлює свій особистий простір, його межі, здатна співвіднести свою автономію з автономією іншої людини, не допускає порушення кордонів не лише свого особистого, але й фізичного простору.

Відстоюючи свій особистий і фізичний простір, підліток ще не здатний серйозно, з повагою ставитися до автономії інших людей.

З іншого боку, у підлітка появляються нові „дорослі” бажання, потяги, почуття, які спонукають його до більшої активності у соціальному просторі, до урізноманітнення контактів, до вторгнення у сферу інтересів інших людей, до розширення свого поведінкового репертуару.

Ці суперечності роблять його дратівливим, нетерплячим, конфліктним та агресивним.

Відчуваючи себе іншим, майже дорослим, підліток вимагає, щоб і дорослі і однолітки визнавали це.

Ставлення підлітка до старших за нього стає суперечливим: він прагне бути незалежним від оцінок і суджень дорослих, від їх влади над собою, і в той же час прагне бути прийнятим у „клуб дорослих”, наслідує прояви дорослих, шукає порадника, авторитетного дорослого, який допоможе зорієнтуватися у складному, на відміну від звичного напівфантастичного світу дитинства, світі людських взаємин, відчути межу між добром і злом.

Як допомогти такому підлітку знайти відповіді на ці питання?

На питання про які слушно зауважив Едвін Фрідман: „питання –вічні. Відповіді – на сьогоденні ..”

Виходячи з природних закономірностей засвоєння знань, відкритих психологічною наукою, „методика навчання може бути дієвою тоді, коли вона будується на методах і прийомах, що активізують діяльність того, хто навчається, насамперед мислиневу, і служить розумовому розвитку особистості (Б.Ц.Бадмаєв, с.47).

Найбільш повно відповідають зазначеній характеристиці активні методи навчання, що поступово утверджуються в практиці викладання у школах і Вузах

Виділяють три групи методів активного навчання:

а) програмоване навчання;

б) проблемне навчання;

в) інтерактивне(комунікативне) навчання (Там же).

В даній статті розглянемо саме інтерактивні методи навчання, як такі, що виявились ефективними при навчанні підлітків та молоді, підготовці фахівців соціономічних професій (в тому числі педагогів, соціальних працівників, психологів, психотерапевтів, тощо).

За даними науково-методичної літератури „інтерактивним називається таке навчання, яке засновано на психології людських взаємовідношень і взаємодій” (Там же, с.74). Поняття „інтеракція” при цьому включає „внутрішньоособистісну” (різні частини особистості вступають в контакт одна з одною) і міжособистісну (людина вступає в контакт з іншими людьми) комунікацію (Фопель, с.10).

  1. Частина ІІ: Погляд на сім’ю, як фактор, що сприяє виникненню неврозів у дітей та підлітків

    Документ
    В останнє двадцятиріччя зросла увага до проблем сім’ї. В соціології та соціальній психології вона розглядається як заснована на шлюбі та спорідненні мала група, відносини в якій суттєвим чином відбиваються на психічному здоров’ї її членів.
  2. Зп-213П

    Документ
    Проаналізовано глибинний рівень психологічного здоров’я, його ціннісно-смислову сферу, критеріями якої є індивідуальні цінності та сенсожиттєві орієнтації.
  3. Зп-57П

    Документ
    Досліджено особливості зв’язку структурних компонентів психологічного здоров’я та окремих аспектів життєдіяльності. Досліджено лояльність у контексті професійної діяльності.
  4. Програма навчальної дисципліни психологічна допомога потерпілим в надзвичайних ситуаціях (шифр І назва навчальної дисципліни) (1)

    Документ
    Мета курсу – навчити студентів застосовувати набуті теоретичні знання з психології надзвичайних ситуацій, консультувати і надавати психологічну допомогу потерпілим в надзвичайних ситуаціях.
  5. Програма навчальної дисципліни психологічна допомога потерпілим в надзвичайних ситуаціях (шифр І назва навчальної дисципліни) (2)

    Документ
    Завдання курсу – ознайомити з основними теоретичними конструктами психології надзвичайних ситуацій, прищепити навички і знання, що допоможуть в майбутньому консультувати і надавати психологічну допомогу потерпілим в надзвичайних ситуаціях.
  6. К. Н. Шамлян // Пси-фактор: психологические факторы жизнедеятельности // Материалы Vмеждународной научно-практической конференции, Новомосковск, 28 февраля 2009 : в 2 ч. Новомосковск : нф урао, 2009. Ч. С

    Документ
    Hapon N. Die Lösungs des Dilemmas “öffentlich/privat” in den Aktivitäten ukrainischer Frauenorganisationen Europäische Transformationen von Öffentlichkeit und Privatsphäre in ukrainisch-deutscher Perspektive (von den 1960er Jahren
  7. Закон України про загальну середню освіту м. Київ, 13 травня 1999 р. №651-xiv із змінами І доповненнями

    Закон
    Збірник місти в собі нормативно – правову документацію, яка необхідна для роботи працівників психологічної служби навчальних закладів: закони України, укази президента, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів, накази та листи
  8. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби системи освіти (1)

    Документ
    Родименко І. М., начальник відділу соціального захисту дитинства головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації, кандидат педагогічних наук.
  9. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби системи освіти (2)

    Документ
    До збірника включені нормативно-правові документи, що регулюють діяльність психологічної служби системи освіти України та інших міністерств і відомств.

Другие похожие документы..