Національна академія наук україни інститут історії україни на правах рукопису

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК (093) 004.738.5 [004.451.52+004.14]

ЖДАНОВИЧ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ

дослідницькі ресурси історичної тематики в мережі Інтернет: створення та використання

Спеціальність 07.00.06 – історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Науковий керівник:

Дмитрієнко Марія Федорівна

доктор історичних наук, професор

Київ-2010

Зміст

Зміст 2

перелік умовних скорочень і абревіатур 3

Розділ 1. Використання мережі Інтернет в історичних дослідженнях: історіографія проблеми 12

Розділ 2. Основні засади створення сайтів історичної тематики 46

Розділ 3. Бази даних – структура, можливості ТА практичне застосування в історичНИХ ДОСЛіДЖЕННЯХ 82

Розділ 4. використання Комплексних Інтернет-сервісів в історичних дослідженнях 121

Висновки 154

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ та літератури 160

література 169

термінологічний Словник 194

перелік умовних скорочень і абревіатур

АИК(Ассоциация«История и компьютер»)

БД (база даних) – сукупність взаємопов’язаних даних, організованих за певними правилами на електронних носіях.

ГІС (геоінформаційні системи) – системи керування базами даних, призначені для роботи з територіально-орієнтованою інформацією.

ЕД (електронний документ) – зафіксована на матеріальному носії інформація з реквізитами, які дозволяють її ідентифікувати; документ, в якому інформація представлена в електронно-цифровій формі.

ЕОМ(електронна обчислювальна машина) – обчислювальна машина, яку застосовують для передачі, зберігання та обробки інформації.

СКБД(система керування базами даних) – комп'ютерна програма чи комплекс програм, що забезпечує користувачам можливість створення, збереження, оновлення, пошук інформації та контролю доступу в базах даних.

AHC (Association «HistoryandComputing») – асоціація «Історія і Комп’ютер».

ARPA (United StatesDefense Department’s Advanced Research Projects Agency) – Агентство Досліджень Перспективних Проектів Міністерства Оборони США.

CMS (Content Management System) – система керування змістом ресурсу.

HTML (HyperTextMarkupLanguage) – заснована на тексті кодова система, що використовується для того, щоб повідомити браузеру, яким чином слід відображати інформацію.

FTP (FileTransferProtocol) – протокол передачі файлів, що забезпечує доступ до файлів, які знаходяться у файлових архівах.

WWW (WorldWideWeb) – глобальна гіпертекстова інформаційна система, котра вивела мережеві інформаційні технології на якісно новий рівень.

ВСТУП

Стрімке зростання кількості інформації, пов’язаної з історичною тематикою, призводить до того, що спеціальні галузі історичних знань, у полі зору яких перебувають різні за типами і видами комплексні історичні джерела, раніше окреслені досить чітко, тепер здаються розмитими. Істотний вплив на виникнення і розвиток нових напрямів історичної науки справила еволюція інформаційних технологій і розвиток мережі Інтернет. Вона надає дослідникам широкі можливості доступу до джерел та літератури, використання різноманітних сервісів (пошукових, аналітичних, інформаційних), поширення історичних знань та наукової комунікації.

Історія збереження інформації – невід’ємна складова людського суспільства. Винахід писемності призвів до часткової втрати традицій усної передачі інформації, давні методики розробки пам’яті й технології запам’ятовування вичерпали свій ресурс і були відкинуті, або видозмінені. Поява друкарства обумовила відхід від культури рукописної книжності з властивим їй сакральним ставленням до книги.

Сьогодні ми також зустрілися з подібним явищем, але вже на якісно новому рівні. Тож можна констатувати факт появи нових форм організації дослідницьких проектів і наукової комунікації. Однак, на відміну від природничих і точних, гуманітарні науки і, зокрема, історія, ще не повною мірою готові до роботи в нових умовах. Цей дисбаланс розвитку визначається специфікою природничонаукового знання, в якому наявна інформація корисна, насамперед, своєю об’єктивністю, істинністю і можливістю перевірки в умовах експерименту, на відміну від соціальних, культурних і історичних знань, що традиційно несуть гуманітарні дисципліни.

Багато в чому історична наука, так само як і інші науки, продовжує зберігати своє значення для суспільства саме завдяки книжності і гуманітарному характеру знань. Окремі напрями історичної науки вже залучені до інформатизації, втім успішно здійснюється вона тільки там, де загальнонаукові підходи застосовуються з урахуванням специфічних вимог широкого спектру спеціальних історичних дисциплін.

Важливою умовою результативної наукової діяльності дедалі частіше стає переведення текстових і графічних даних в електронну форму й організацію широкого доступу до них, а також включення таких даних до джерельної та історіографічної бази дослідження. Якщо ще зовсім недавно здавалося, що для історика, який не використовує в роботі нову обчислювальну техніку, ці проблеми неактуальні, то нині ситуація кардинально змінилася.

Електронно-обчислювальні машини та мережеві технології стрімко проникають у різні сфери історичної науки: нині багато документів і джерел доступніші науковцям саме через мережу Інтернет, а не у традиційній системі бібліотек і архівів. Однак їх успішне використання вимагає від користувачів знання загальної структури і механізмів роботи всесвітньої інформаційної мережі, вдалого складання запитів до пошукових систем і баз даних, навичок критичної оцінки ресурсів історичної тематики.

Не варто сподіватися, що проблеми, пов’язані з інформатизацією історичної науки, є ні чим іншим, як вадами розвитку, які поступово зникнуть самі собою [178, с. 88]. Розвиток даного напряму має забезпечуватися роботою дослідників у запровадженні комп’ютерних технологій в історії і спрямовуватися науковцями відповідно до їхніх потреб, а не копіювати готові схеми з соціології, математики, статистики тощо, як це часом відбувається [128, 148, 171].

Теорія та практика використання комп’ютерних технологій в історичному дослідженні забезпечили формування нової спеціальної дисципліни – історичної інформатики, в межах якої проводилось дане дослідження. Однією зі сфер інтересів цієї спеціальної дисципліни є використання в історичній науці ресурсів мережі Інтернет.

Дисертаційне дослідження присвячене питанням, пов’язаним з теоретичними і практичними аспектами роботи історика в мережі Інтернет. Його теоретичною та джерельною базою стали як друковані видання, так і ресурси глобальної мережі, пов’язані з даною тематикою.

Тема роботи знаходиться на межі історії та інформаційних технологій, в галузі, яку всі звикли називати історичною інформатикою – спеціальною історичною дисципліною, що вивчає загальні властивості історичної інформації, її структуру, закономірності виникнення, перетворення, накопичення, методи її пошуку, передачі, збереження, обробки та використання в дослідженнях [79, с. 525].

Деякі дослідники акцентують увагу на взаємодії двох складових: теоретичного джерелознавства і практичного використання інформаційних технологій [28, с. 4]. Враховуючи той факт, що теоретичне джерелознавство трактується в контексті сучасної концепції інформації, у тому числі теорії соціальної інформації, ареал інтересів цієї дисципліни виявляється майже неосяжним. В результаті, на ниві історичної інформатики проросли численні напрями з такими ж нечіткими межами і розмитими цілями, як правило, з філософським нахилом, який проявлявся у широкому запозиченні та недоцільному використанні будь-яких термінів, так чи інакше пов’язаних з теорією інформації.

Одна з головних проблем – відсутність межі компетенції істориків у галузі інформаційних технологій. Досі не окреслений комплекс дисциплін, тем та навичок, який має бути засвоєним істориками задля успішного використання комп’ютерної техніки. Немає чіткої позиції щодо доцільності вивчення технологій програмування, теорії баз даних, технічних аспектів розбудови інформаційних мереж.

Оскільки сфера використання інформаційних технологій істориками знаходиться на етапі формування, а самі технології продовжують еволюцію, створити єдиний підхід до їх вивчення найближчим часом навряд чи вдасться. Вихід ми вбачаємо у визначенні основних методик та технологій, необхідних для успішної практичної реалізації більшості проектів означеної тематики.

У цьому контексті доцільно виділити чотири напрями: використання комп’ютера як засобу створення і збереження історичних матеріалів; залучення інформаційних (у першу чергу мережевих) технологій для отримання інформації; використання сервісів для автоматизації різноманітних процесів пошуку і аналізу інформації; а найбільш значущим напрямом, з точки зору досліджуваної нами теми, є розробка технологій і середовищ, що забезпечують комфортну та результативну роботу на перших трьох рівнях при вирішенні конкретних історичних завдань.

Актуальність теми дисертації обумовлена необхідністю оцінки можливостей мережі Інтернет як поля для роботи з наявною там історичною інформацією; потребою на основі накопиченого практичного досвіду виробити стратегію й методи проведення історичних досліджень і пошуку відповідних відомостей у глобальній мережі; визначення перспектив її використання як середовища для широкого і плідного наукового співробітництва істориків і засобу для розміщення ретроспективної інформації (джерел і результатів досліджень). Окремих напрямів історичної науки вже торкнулась інформатизація. Втім успішно вона здійснюється тільки там, де загальнонаукові підходи застосовуються з урахуванням специфічних вимог до спеціальних історичних дисциплін. Важливою умовою результативної наукової діяльності дедалі частіше стає переведення текстових і графічних даних в електронну форму й організацію широкого доступу до них, а також включення таких даних до джерельної та історіографічної бази дослідження.

Ще зовсім недавно здавалося, що для історика, який не використовує в роботі нову обчислювальну техніку, ці проблеми неактуальні, але нині ситуація кардинально змінилася. Електронно-обчислювальні машини та мережеві технології стрімко проникають у різні сфери історичної науки. Багато документів і джерел доступні дослідникам саме через Інтернет, однак їх успішне використання вимагає від користувачів знання загальної структури і механізмів роботи всесвітньої інформаційної Мережі, вдалого складання запитів до пошукових систем і баз даних, навичок критичної оцінки ресурсів історичної тематики.

Оскільки на порталі Інституту Історії України НАН України здійснюється створення системи автоматизованого опрацювання та верифікації інформації, важливо забезпечити її достатньою кількістю історіографічного матеріалу. Вивчення світового досвіду створення таких систем, накопичення великої за змістом бази та здобуття практичних навичок для організації управління і розвитку є важливим і актуальним питанням. Дослідження проводилося в межах проектування та розробки порталу Інституту історії України НАН України.

Для України, яка перебуває в умовах розбудови державності, проблема формування інформаційного простору в мережі Інтернет є особливо актуальною. Дослідження проводилося в межах розробки інформаційної концепції порталу Інституту історії України НАН України.

Об’єкт – дослідницькі ресурси історичної тематики в мережі Інтернет.

Предмет – практика створення та використання дослідницьких ресурсів історичної тематики.

Мета роботи – дослідити особливості створення та використання ресурсів історичної тематики в мережі Інтернет.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі завдання:

– з’ясувати стан наукової розробки теми, пов’язаної з використанням комп’ютерних технологій в історичних дослідженнях;

– проаналізувати спеціальні праці з проблем використання мережі Інтернет у науковій роботі;

– окреслити основні засади розбудови сайтів історичної тематики на прикладі порталу Інституту історії України НАН України;

– визначити принципи формування та основні складові ресурсів історичного профілю;

– систематизувати наукові ресурси історичної тематики;

– дослідити питання створення та використання баз даних як основного засобу формування Інтернет-ресурсів;

– проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку інформаційних баз та сервісів у складі історичних порталів.

Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальних принципів та методів історичного дослідження, зокрема, проблемно-хронологічного, аналітичного, порівняльно-історичного, структурно-функціонального, типологічного, класифікації та систематизації, а також спеціальних, зокрема, моделювання та статистичних методів.

Слід відзначити, що деякі загальнонаукові методи потрапляють до історичної науки саме через використання в дослідженнях комп’ютерних технологій [148, с. 170]. Загальнонаукова методологія роботи з організацією та використанням електронних ресурсів історичної тематики має яскраво виражені прикладні аспекти, пов’язані зі створенням і функціонуванням у мережі Інтернет інформаційних систем різного наукового статусу в залежності від класу і призначення. Разом із тим, впровадження в практику інформаційно-аналітичних систем являє собою один із найскладніших видів діяльності, де вирішення завдань програмування переплітається з вирішенням комплексних дослідницьких проблем – як гуманітарного, так і технічного характеру.

  1. Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського На правах рукопису Митрохіна Юлія Павлівна

    Документ
    Актуальність теми. Сучасні умови господарювання вимагають від підприємств своєчасної реакції на зміни, які відбуваються у зовнішньому середовищі. Мінливість зовнішнього середовища обумовлює необхідність використання стратегічного підходу
  2. Національна академія наук україни (3)

    Документ
    Список наукових співробітників ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України, яких прийнято на роботу за період з 01.01.2007 р. по 01.01.2008 р. (Додаток до розділу ХІII.
  3. Національна академія наук україни інститут народознавства

    Документ
    Ця книжка в машинописі була здана до видавництва «Музична Україна» ще в 1972 році. Але перші два рецензенти від імені Інституту мистецтвознавства й фольклору дали їй таку оцінку: «Книжка ідеологіч­но шкідлива, друкувати не можна».
  4. Національна академія наук україни біобібліографія вчених України микола григорович чумаченко (1)

    Документ
    Микола Григорович Чумаченко. Біобібліографія до 75-річчя / Упоряд. В.І. Дудіна, С.В.Калабухова, І.А.Кузнєцова; Вступ. ст. О.І.Амоша, А.А. Чухно; Відп.
  5. Національна академія наук україни біобібліографія вчених України микола григорович чумаченко (2)

    Документ
    У книзі відображені основні етапи життя, наукової, педагогічної, науково-організаційної та громадської діяльності вченого-економіста, лауреата Державної премії України в галузі науки і теніки, лауреата премій АН УРСР ім.
  6. Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького на правах рукопису мельничук олена Ігорівна

    Документ
    Актуальність теми. Збереження культурної спадщини людства та вирішення глобальних екологічних проблем є обов язковими умовами існування та розвитку людської цивілізації.
  7. Національна академія наук україни (2)

    Документ
    Видання 2007 року виходить з уточненнями, пов’язаними зі змінами в українській граматиці, що сталися останнім часом. Для фахівців та всіх, хто цікавиться питаннями правопису сучасної української літературної мови.
  8. Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького на правах рукопису васецький вячеслав Юрійович

    Документ
    Актуальність теми дослідження. У сучасному світі, зокрема в країнах, що належать до романо-германської правової системи, права і свободи особи і громадянина є одним з основних чинників розвитку суспільства.
  9. Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького на правах рукопису палехов дмитро Олексійович

    Документ
    Директива 2001/42/EC Європейського Парламенту і Ради щодо оцінки впливу певних планів і програм на навколишнє середовище, 27 червня 2001 р. (Directive 2001/42/EC of the European Parliament and of the Council of 27 June 2001 on the

Другие похожие документы..