Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка вісник чернігівського державного педагогічного університету

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

ВІСНИК

Чернігівського державного
педагогічного університету

Випуск 76

Серія:ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

Чернігів
2010

ВІСНИК

Ч ернігівського державного педагогічного університету

імені Т.Г. Шевченка

Головна редакційна колегія

Головний редактор доктор педагогічних наук, професор Носко М.О.

Відповідальний редактор доктор історичних наук, професор Дятлов В.О.

Редакцiйна колегiя серiї "Педагогiчнi науки": Бобир С.Л., Боровик А.Г., Гетта В.Г., Гринь Т.В., Жила С.О., Завацька Л.М., Зайченко І.В., Іванишина В.П., Носко М.О., Сидоренко В.К., Кузьомко Л.М., Ляшенко О.І., Огієнко М.М., Пліско В.І., Ростовський О.Я., Савченко В.Ф., Сеніна В.К., Скок М.А., Скребець В.О.

Відповідальний за випуск – кандидат педагогічних наук, професор Гетта В.Г.

До випуску увійшли наукові статті викладачів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка та науковців інших навчальних закладів, присвячені активізації пізнавальної діяльності учнів та студентів в процесі трудового навчання.

За зміст публікацій, достовірність результатів досліджень
відповідальність несуть автори

Заснований 30 листопада 1998 р.

Свідоцтво про державну реєстрацію
друкованого засобу масової інформації
серія КВ № 15676-4148 ПР від 17.07.2009 р.

Адреса редакційної колегії: 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53, тел. (04622) 3-20-09.

Рекомендовано до друку Вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (№ 6 від 27.01.2010 року)

Постановою Вищої атестаційної Комісії України "Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: педагогічні науки" включено до переліку наукових
видань, публікації яких зараховуються до результатів дисертаційних робіт з педагогічних наук.

(постанови президії ВАК України

від 16 грудня 2009 р. № 1-05/6)

© Чернігівський державний педагогічний
університет імені Т. Г.Шевченка, 2010

©

© Голець В.В., 2007

Автори, 2010



АКТУАЛЬНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
МЕТОДИКИ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

УДК 371

В.Г. Гетта

ВИХОВАННЯ В УЧНІВ УВАЖНОСТІ
В ПРОЦЕСІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

В статті з’ясовується роль уважності, в повсякденному житті людини та в трудовій діяльності та її виховання в процесі трудового навчання. Доводиться важливість вступного, поточного та заключного інструктажу у формуванні уважності учнів.

Ключові слова: увага, уважність, темперамент, інструктаж.

В трудовій діяльності, а тим більше в технічній, величезне значення має уважність. Людина, в якої сформована ця якість, в своїй діяльності завжди досягає більших успіхів при менших витратах енергії, ресурсів, здоров’я. Більше того, можна стверджувати, що уважність є важливою рисою людини і в повсякденному житті. Уважна людина менше робить помилок, раціональніше використовує час, енергію, не потрапляє в загрозливі для здоров’я ситуації тощо.

Що таке увага і уважність? Чи ці психологічні якості людини закладені природою, чи набуті?

З одного боку уважність – це властивість психологічної індивідуальності людини. З іншого – уважність характеризується ступенем сформованості навичок, які пов’язані з проявом уваги.

Д

© Гетта В.Г., 2010

ослідження показують, що при однакових умовах виховання, рівень уважності різних людей далеко не однаковий. Пояснюється це перш за все особливостями їх темпераменту. Якщо для людини характерна рухливість і разом з тим зрівноваженість нервово-психологічних процесів (сангвінік), виховати в нього уважність легше. Якщо ж для неї характерна збудженість, неврівноваженість нервово-психологічних процесів, імпульсивність поведінки (холерик), виховання уважності вимагає значно більших зусиль. Інертність нервово-психологічних процесів (флегматичний темперамент) також перешкоджає формуванню уважності.

Отже, при всіх видах темпераменту не йдеться про неможливість виховання уважності, мова йде про особливості її формування.

Доведеним фактом є також те, що найлегше формувати уважність в дошкільному і шкільному віці. Далі під впливом досвіду й набуттям професійності в людини виробляються стереотипи поведінки реагування на різноманітні ситуації.

Розглянемо дії водія-початківця і досвідченого в однакових умовах, на нерегульованому перехресті доріг.

Водій-початківець виїздить на перехрестя, а потім гарячково крутить головою в усі боки, намагаючись сприйняти найбільш важливі елементи дорожньо-транспортних обставин і все одно часто упускає те на що треба було спрямувати увагу в першу чергу.

Професіонал же спокійно переводить погляд з одного об’єкта на інший і ніколи не випускає з поля зору ні одного суттєвого елемента ситуації. Так, під’їзжаючи до перехрестя, де йому, наприклад треба здійснити поворот вліво, він спочатку гальмує, щоб попередньо оцінити обстановку. Перш за все подивиться уліво. Тут у нього переважне право поїзду. Але на всякий випадок треба впевнитись, що ніхто з недосвідчених водіїв не втрутиться необдуманими діями. Після цього він починає рух до центра перехрестя. Потім переводить погляд направо – чи немає там транспортних засобів, які рухаються прямо? Якщо такі є, зупиняється і пропускає їх. Потім, спрямовує погляд прямо перед собою, пропускає транспортні засоби, що рухаються із зустрічного напрямку прямо чи направо. Одночасно врегульовує роз’їзд з тими, котрі, як і він , здійснюють лівий поворот. Далі переводить погляд на дзеркало заднього виду, а потім і на ліве дзеркало – чи немає із заду автомобіля, який здійснює обгін в попутному напрямку. Його теж треба пропустити. Лише після цього можна завершити розпочатий поворот.

Як бачимо, дії досвідченого водія відбуваються автоматично, на рівні навичок, за певним алгоритмом.

Досвідчений працівник, як мовиться, все тримає в голові – основне і другорядне. У початківця ж в корі головного мозку постійно проявляється якась основна домінанта, інші допоміжні гальмуються. В нього не сформоване уміння перерозподіляти увагу, зосереджуватись на головному, але й не "випускати з поля зору" другорядного, не достатньо сформовані спостережливість і самоконтроль.

З іншого боку стереотипність поведінки заважає досвідченому працівникові приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях, особливо в тих, які вимагають творчого підходу.

З вище наведеного прикладу випливає, що при вихованні уважності перш за все треба зосередитись на формуванні зосередженості, розподіленню та переключенню уваги. При цьому ведучою пріоритетною повинна бути задача виховання уважності як регуляторної, а отже, і основоположної психічної властивості.

Оскільки вихідним моментом уважності є орієнтовна основа діяльності, в тому числі алгоритмами переключення і розподілення уваги в тих чи інших стандартних умовах, то і виховання уважності треба починати з формування навичок поведінки у стандартних умовах. Це робити найкраще у вступному інструктажі. Якщо учень отримує готову технологічну карту чи інструкцію, то треба спеціально акцентувати його увагу на допоміжних операціях чи діях.

Сприятливі умови для формування уважності виникають при проектно-технологічному навчанні, коли учні самі складають технологічні картки. При цьому виховується зосередженість, розподілення і переключення уваги.

Однак слово "самі" треба розуміти правильно – при максимальній самостійності учнів. Вчитель під час інструктажу повинен дати учням орієнтовну основу діяльності, озброїти їх знаннями про ознаки, які характеризують різні рівні виконання завдання, ознайомити з симптомами змін у виробі, що виготовляється, чи об’єкті управління. Іншими словами, учні повинні отримати "опорні знання", на які будуть орієнтуватись в подальшій проектній діяльності.

Бажано також, щоб в процесі створення проекту, плану майбутньої роботи учні намагалися як можна чіткіше уявити собі кожну операцію, умови і хід її виконання, свої дії на тому чи іншому етапі, кожний рух, який від них буде вимагатись. Таке "мисленне тренування" дасть можливість школяру заздалегідь відчути умови, в яких буде виконуватись операція. Це суттєво вплине на якість реалізації запланованої операції. Супроводження проекту рисунками, ескізами, кресленнями значною мірою полегшує адаптацію учнів до реальних умов його виконання. Вони є своєрідною опорою при виконанні завдань. Проведені нами експерименти показали, що чим більше в процесі графічних зображень, тим впевненіше учень виконує свій проект, тим менше в процесі роботи він допускає помилок із-за неуважності. В нього звільняється час на обдумування додаткових дій, які не зафіксовані в проекті. Графічні зображення слугують "зоровими опорами" для роботи пам’яті і уваги, звільняють учнів від необхідності постійної розумової напруги.

Важливу роль у вихованні уважності виконує поточний інструктаж. Цінний він тим, що, по-перше, проводиться безпосередньо перед виконанням тієї чи іншої операції чи дії, стосується конкретних умов їх виконання; а по друге, він носить яскраво виражений індивідуальний характер. Поєднання цих особливостей робить поточний інструктаж ефективним засобом виховання уважності.

Поточний інструктаж при проектно-технологічному навчанні повинен носити рекомендований, аргументований характер. Треба щоб в результаті усвідомлення рекомендацій учень сам прийняв рішення як діяти далі. Якщо ж це не відбувається, то доречно шляхом навідних запитань, напрямних підказок спрямовувати діяльність учня в правильному напрямі.

Характерною особливістю поточного інструктажу є виховання у школярів важливої риси уважності – стійкість уваги. Учням, особливо основної школи, властиво відволікатись від справи, розмовляти з іншими учнями тощо. В результаті втрачається спрямованість на виконання завдання, а значить і уважність. В такому разі вчитель повинен тактовно втрутитись в ситуацію і відновити роботоздатність учнів, уточнивши, що уже ними зроблене, в чому причина бездіяльності тощо. При цьому треба враховувати природне бажання учнів обмінюватись інформацією про досягнуті успіхи, чи про певні труднощі у виконанні завдання.

Важливу роль у вихованні уважності має заключний інструктаж. По-перше, вчитель акцентує увагу учнів на стан виконання проектів. Шляхом порівняння він інформує учнів про хід виконання проектів. Виділяє тих хто успішно справляється з проектом і тих хто не вкладається в графік його виконання. Робить об’єктивний аналіз причин затримки, серед яких, як показує досвід обов’язково є неуважність. Такий аналіз спонукає учнів до більш уважного ставлення до рекомендацій вчителя, до самоаналізу, перегляду ставлення до роботи, а в цілому до самовдосконалення.

Отже, уважність є своєрідною характеристикою роботи нашої свідомості, характеристикою не її змісту, а її роботи, динаміки свідомості. Характеризується уважність рівнем сформованості навичок концентрації (зосередженості), розподілення і переключення уваги. Її формування значною мірою залежить від темпераменту особистості, але в усіх випадках спостерігається певна закономірність виховного впливу. В трудовому навчанні виховання уважності можна здійснювати через інструктаж.

V.G. Getta

EDUCATION IN STUDENTS OF ATTENTIVENESS
IN THE PROCESS OF LABOUR TEACHING

The role of attentiveness turns out in the article, in everyday life of man and in labour activity and its education in the process of the labour teaching. Importance of the introductory, current and final instructing is proved in forming of attentiveness of students.

Key words: attention, attentiveness, temperament, instructing.

Література

  1. Моляко В.О. Концепція виховання творчої особистості // Рад. школа. – 1991. – №5. – С. 47.

  2. Психологія / за заг. ред. Ю.Л. Трофімова, В.В. Рибалка, М.А. Гончарук. – К: Либідь, 2001. – 560 с.

Стаття надійшла до редакції 20.04.2010 р.

УДК 37.046:6

  1. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка вісник чернігівського державного педагогічного університету (2)

    Документ
    Постановою Вищої атестаційної Комісії України «Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: педагогічні науки» включено до переліку наукових видань, публікації яких зараховуються до результатів дисертаційних
  2. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка вісник чернігівського державного педагогічного університету (1)

    Документ
    Редакцiйна колегiя серiї "Педагогiчнi науки": Бобир С.Л., Боровик А.Г., Гетта В.Г., Гринь Т.В., Жила С.О., Завацька Л.М., Зайченко І.В., Іванишина В.
  3. Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка (2)

    Документ
    Бібліографічний покажчик наукових праць викладачів ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка (1997–2002рр.) присвячений 90-річному ювілею Чернігівського державного педагогічного університету ім.
  4. Методика викладання історії: Метод реком. Чернігів, 2005. 34 с. Формування мережі учительських професійних спілок та їх роль в українізації шкільної освіти // Сівер літопис. 2005. № С. 3-9

    Документ
    Українізація загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності 1917-1920 рр.: джерелознавчий аспект Сівер. літопис. – 2003. – № 5/6. – С. 3–10.
  5. Чернігівський національний педагогічний університет імені т. Г. Шевченка: з минулого в майбутнє бібліографічний покажчик чернігів 2009

    Документ
    Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка : з минулого в майбутнє : бібліогр. покажч. / уклад. Н. Ф. Головатенко; відп.
  6. Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка

    Документ
    Бобир Олександр Васильович: (До 60-річчя від дня народження). (Біобібліогр. покажч.). / Скл.: Н. В. Романчук; Вступ. ст.: П. Куценко; Фото: В. Шайгородський; Відп.
  7. Випуск 75 Серія: філософські науки другі кулішеві читання з філософії етнокультури чернігів 2010

    Документ
    У збірці наукових статей презентується доробок Других Кулішевих читань з філософії етнокультури (Чернігів, ЧНПУ, 25-26 лютого 2010 р.), присвячених 20-річчю кафедри філософії та культурології ЧНПУ.
  8. В. М. Половець сучасний український історик, професор, зав кафедрою українознавства І політології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка

    Документ
    Автор: В.М.Половець – сучасний український історик, професор, зав. кафедрою українознавства і політології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.
  9. Махній незвичайна антропологія mykola Makhnii extraordinary antropology © Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2011 ббк 88. 5 М 36

    Документ
    Пропонований екстраординарний курс антропології висвітлює розмаїтість етнічної сфери людського буття: систему фізіогномічних символів, етностереотипів, особливості етнічної самоідентифікації в сучасному світі, використання невербальних

Другие похожие документы..