Нзенти: І. В. Крупський, доктор Історичних наук, професор; Є. А. Мсисаренко, доктор політичних наук, професор І В. Шкляр, А. В. Юричко упорядкування, 2006 І Статті. 2006 ббк 66. 2(4Укр) У45

Україна на шляху до Європи

Упорядники:

Володимир Шкляр

Андрій Юричко

Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга»

РЕДКОЛЕГІЯ:

І8ІШ 966 522-104 3

В. І. Головчєпісо, доктор політичних наук, професор: В. В. Лизанчук, доктор філологічних наук, професор; В. В. Різуп, доктор філологічних наук, професор; І. С. Чиж, президент Української академії радіо І телебачення; А. А. Чічановсьісий, доктор політичних наук, професор; Ю. Г, Шаповал, доктор філологічних наук, професор; В. І. Шюіяр, доктор філологічних наук, професор; А. В. ІОричко, головний редактор УТР

РЕЦЕНЗЕНТИ: І. В. Крупський, доктор Історичних наук, професор; Є. А. Мсисаренко, доктор політичних наук, професор

і В. 1. Шкляр, А. В. Юричко. упорядкування, 2006 і Статті. 2006

ББК 66.2(4УКР) У45

УДК 070:324(477)

> Видавництво «Етнос», 2006

ПРОМОВА Президента України Віктора ЮЩЕНКА

на Міжнародному медіа-форуллі «Україна на інформаційній карті світу» 15 листопада 2006 року

Шановні учасники форуму!

Пані та панове!

Від імені Української держави я з приємністю вітаю учасників міжнародного медіа-форуму, який вдруге відбувається в нашій країні.

У цій залі — представники багатьох регіонів світу. Тут присутні відомі журналісти, авторитетні інформа-ційні агентства, знані видання та електронні медіа.

Я вдячний кожному, хто сьогодні бере участь у на-шій зустрічі і підтримує Київську ініціативу, яка ви-никла після Помаранчевої революції.

Я вітаю вас в країні, де панує свобода. Свобода сло¬ва. Свобода позиції. Свобода вибору. Явище свободи, як правило, цінується лиш тоді, коли його бракує. Це особливо характерно для постгеноцидних, пострадян¬ських суспільств — для середовища, з якого походить Україна і реалії якого долає. Реальний факт свободи значно посилює відповідальність лідерів нації. Я несу цю відповідальність і, звертаючись до вас, наголошую: в Україні свобода відбулася.

Як Г>іава держави я був і залишаюся гарантом незмінності демократичного вибору нашого народу. Мої дії підпорядковані виключно демократичній меті. На її досягнення я настановляю усі провідні політичні сили країни. У контексті цих процесів я бачу декілька магістральних, тем, які хочу порушити на нашому фо-румі.

Перше. Виклики сучасного світу та Україна.

Світ XXI століття існує поміж двох полюсів загроз і можливостей, які за своєю глобалізованою природою вимагають реакції кожного — від найвпливовіших до найменших учасників міжнародних відносин. Широке поле загроз формують разюча нерівномірність світово¬го розвитку, політична і безпекова нестабільність, мас¬штабний виклик тероризму, рецидиви силового мис¬лення часів «холодної війни».

У площині можливостей постають міжнародні об'єд¬навчі процеси, глобальне поширення принципів демо¬кратії, вдосконалення норм економічної кооперації, інтегральне усвідомлення світовою спільнотою відпові¬дальності за соціальні, іуманітарні та екологічні проб¬леми планети.

На тлі цих явищ роль України заслуговує на зваже¬ну і об'єктивну оцінку. В тому числі — з точки зору інформаційного суспільства.

Геополітична місія України містить дві першоосно¬ви. Вони історично сформовані та глибоко пов'язані з ментальністю українства. Це — фактор стабільності і фактор індивідуальної свободи.

Упродовж століть Україна була стабілізуючою опо¬рою розвитку Європи. Колишня частина ядерної над-держави — Україна — не успадкувала її тоталітарної психології і свідомо відмовилась від конфронтаційних підходів. У пошуку ідеї розвитку сучасне українське су¬спільство обрало демократичний курс як головну моти¬вацію людей. Підкреслюю: саме людей, а не політиків, вихованих ще старою комуністичною епохою. Відтак, поміж сучасних глобалізованих загроз і можливостей Україна бачить свій шлях у площині стабільності і де¬мократії. Саме це Україна і пропонує сьогодні Європі і всьому світові. Такий підхід визначає системне бачен¬ня наших зовнішніх орієнтирів, серед яких чотири — найголовніші:

Формування навколо України безпечного і сприят-ливого міжнародного середовища.

Поеномасштабна інтеграція України до європей-ських і євроатлантичних структур, структур безпеки, економічного співробітництва і культурної взаємодії.

На основі цивілізованих норм міжнародного спів-життя — розвиток українсько-російського партнер¬ства як фактора загальноєвропейської стабільності.

Активна і конструктивна регіональна присутність України.

Ці константи є частиною української національної доктрини, яка залишатиметься сталою незалежно від будь-якої правлячої влади.

Можна сперечатись про визначення та абревіату¬ри, однак безпредметно дискутувати про вигоди унікального географічного розташування України, її демократичне покликання та історичну незворотність інтеграції до основних інститутів Об'єднаної Європи. Не треба руками гальмувати потяг.

Київ, на мій погляд,— це смисловий вузол Європи. Демократичний, безпековий, економічний, енергетич-ний, культурницький. І в цьому контексті я хочу, щоб на європейському просторі позиція Києва була з одна-ковою серйозністю почута і сталими демократіями Європи, і країнами, які наразі декларують свою при-хильність до демократії. І євроінтеграторами, і євро- опонентами. І споживачами енергії, і її виробниками.

Супроти викликів сучасного світу Україна ставить найважливіше — додержання внутрішньої стабіль¬ності і демократію.

Друге. Переваги сучасної України.

За останні два роки Україна пережила відчутні змі¬ни, зрушення і випробування. На мій погляд, головні зміни відбулися у вимірі свободи. В Україні забезпече¬но принцип демократичної зміни влади. Це показали останні парламентські вибори. Це — значиме і важли¬ве досягнення. В Україні утверджено свободу слова. Це — доконаний факт, який визнано провідними міжнарод¬ними організаціями та інституціями. Покладено край переслідуванню владою засобів масової інформації. Влада не втручається у роботу національних та міжна¬родних груп з прав людини.

У країні реального змісту набула свобода підприєм-ництва. Прикладів справжнього підприємницького успі¬ху — чимало. Про можливості чесного ведення власної справи свідчать зарубіжні інвестиції. Засоби масової інформації, повністю або частково створені за гроші іно¬земних інвесторів, працюють на тих самих умовах, що й вітчизняні приватні телеканали, газети і радіостанції.

Захист прав і свобод громадянина надав поштовху судовій та правоохоронній реформам і найсуттєвіше — реальним діям проти корупції. Попри численні пробле¬ми у цій сфері, Україна, за висновком міжнародної ор¬ганізації Трансперенсі Інтернешнл, поступово перехо¬дить на рівень боротьби з корупцією, який дасть обна¬дійливі результати.

Поступові зрушення відбуваються в Україні у вимірі консолідації політичних еліт та всього українського су¬спільства. Чи не вперте в історії сучасної незалежності політичні сили, за пропозицією Президента, вийшли на публічне обговорення проблем об'єднання країни, визначення її головних викликів і формулювання стра¬тегічних завдань національного розвитку. Це — процес виняткової, історичної ваги, і я вірю в успіх цього про¬цесу. У притаманній нам традиції Україна продовжує вирішувати найскладніші проблеми у цивілізований та демократичний спосіб.

Перед нашої країною і суспільством, очевидно, й чимало випробувань. Однак, серед них основну акту-альну проблему я бачу у незбалансованості владної системи та гострій, надмірній політизації багатьох ус-падкованих Україною труднощів.

Одним з ключів до розв'язання цих викликів я вва-жаю конституційну реформу. На цьому етапі модель, закладена новою редакцією Конституції, виявилась не¬ефективною. Влада захопилась перетягуванням повно¬важень. Ми опинилися в стані дисбалансу, відсутності надійної системи стримувань і противаг Відтак владні механізми необхідно серйозно вдосконалювати. І це завдання я визначаю за пріоритет. Над його втіленням працюватиме ініційована мною Конституційна комісія. Очікую, що в процесі її роботи, через залучення міжна¬родних фахівців ми зуміємо сформувати механізми, які дозволять вправно працювати державним інституціям і стануть нездоланною перешкодою авторитаризму.

Втім, сам факт конституційної реформи немисли-мий без системного процесу виховання в Україні нової політичної культури. Культури злагоди й культури єд-ності. Культури загальної дії політиків на користь своєї держави, її національного відродження та ліберального розвитку. Лише на основі цих процесів Україна зуміє перейти до своєї головної мети: якісного життєвого прориву в економічній, соціальній та гуманітарній пло¬щинах.

Пані та панове!

Третя тема, яку я хочу стисло окреслити,— перспек-тиви України та її зовнішні дії.

Пріоритетом для нашої держави є відродження європейської ідентичності. У цій тезі міститься відпо-відь на запитання, що треба очікувати від України. Ми продовжимо послідовну роботу з інтеграційного набли¬ження до Європейського Союзу і НАТО. Нам необхідно приступити до реалізації широкої програми заходів для входження в європейський соціокультурний простір. Йдеться про відкритість країни не тільки до економіч¬них, але й до європейських культурних та інформацій¬них інвестицій.

Принципове значення у цьому контексті матиме діалог підтримки із США та нашими ключовими євро¬пейськими партнерами — від Варшави до Лондона.

Україна є послідовним прихильником стратегічного партнерства з Росією. Нас єднають не тільки спільні географія і минуле, але й спільне майбутнє. Наші відно¬сини істотно впливають на політичну атмосферу в усій Європі. Відтак у цій взаємодії немислимі ані шантаж, ані тиск, ані примус. Конструктивний розвиток відно¬син Києва і Москви є одним із першочергових завдань комісії, яку ми спільно очолюємо з Володимиром Путі- ним — Президентом Росії. Політика України щодо Росії — це політика рівноправних суверенних держав, які на основі норм міжнародного права шукають шляхи до розширення сфери співробітництва і звуження сфер протиставлення.

І, нарешті, Україна вестиме активну регіональну політику.

На пострадянському просторі наша держава посі-дає друге після Росії місце за чисельністю населення, економічним та науково-технічним потенціалом. За розмірами території Україна — друга в Європі країна. За рівнем ВВП Україна посідає друге місце у Централь¬но-Східній Європі після Польщі. В Україні стабільна валюта, нижчий рівень зовнішніх боргів і бюджетного дефіциту, ніж у багатьох наших сусідів. Наша країна належить до п'ятірки країн світу, які мають новітні тех¬нології в авіаційній та космічній сфері. За оцінками міжнародних експертів, Україна посідає перше місце в Європі за коефіцієнтом транзитності. За підрахунка¬ми, до 2010 року транзитний товаропотік через Украї¬ну до країн Західної і Центральної Європи зросте до $ 158 млрд на рік.

А значить, Україна прагнутиме до політики діяль-ності, до політики лідерства. Цьому сприятимуть наші подальші ініціативи у форматі багатостороннього ре-гіонального співробітництва, у розвитку діалогу довіри у Центральній і Східній Європі, у зміцненні демокра¬тичних процесів на просторі між Балтикою, Чорним морем і Каспієм.

ВИСТУП

Прем'єр-міністра України Віктора ЯНУКОВИЧА на Міжнародному меліа-форумі «Україна на інформаційній карті світу» 15 листопада 2006 року*

Шановні учасники цього поважного міжнародного Форуму!

Дозвольте привітати вас. Це добре, що ми можемо сьогодні в такому широкому колі говорити на дуже важливу і актуальну тему — тему свободи слова.

Скажу вам щиро — я не є експертом зі свободи слова.

Більше того, як керівник Уряду я є прихильником принципу, згідно з яким влада повинна робити, а не го-ворити.

Влада повинна діяти, вирішувати конкретні проб-леми людей.

І лише та влада, яка неспроможна діяти ефективно — говорить багато.

Пригадуєте ту притчу, коли правителю принесли тексти сатиричних пісень, які народ складає у відпо¬відь на запровадження ним нових податків.

«Нехай співають,— відповів він.— Лиш би заплати¬ли». Це, звичайно, жарт.

Але ми добре розуміємо, що є моменти в діяльності влади, коли мусиш, задля того, щоб людям було добре завтра, вживати непопулярних рішень сьогодні, не зважаючи на шквал критики, від преси зокрема.

Ми розуміємо сьогодні роль медіа в суспільстві. Уся політика, за великим рахунком, реалізується через медіа.

Медіа є інструментом, а значить, частиною політи-ки. А політика в значній мірі є співтворцем тих реалій, в яких працюють медіа.

Таким чином утворюється нерозривний зв'язок ікзаємозалежностей між медіа і політикою.

Політики, які недооцінюють пресу, приречені рано чи пізно зазнати поразки.

Поки ідей сказати, що мої принципи полягають у то¬му, що преса мас діяти вільно, бути не підконтрольною ПЛОДІ, вона має бути справжньою четвертою владою в державі.

І тому у цьому колі, у цьому гроні блискучих імен, Які зібрав наш Форум, ми повинні говорити відверто Про справжній стан свободи слова.

Про існуючі плюси і мінуси. Про те, чи справді жур иаліст є незалежним в Україні. Що так насправді від нього залежить, а що не залежить.

Якби мене запитали — що значить свобода преси по-українськи, я відповів би приблизно так: свобода преси в Україні полягає у можливості опублікувати все, що ти хочеш, але за однієї умови — коли ти маєш дру¬карню чи телеканал або радіо, коли можеш купити папір, інформаційний сервіс і оплатити працю жур-налістів.

В іншому випадку свобода слова в Україні — справа достатньо проблематична.

Я глибоко переконаний, що право на свободу слова має не лише держава або власники медій і саме тому я є прихильником ідеї створення в Україні громадського телебачення.

Шановні учасники Форуму!

ГЬворячи сьогодні про роль і місце незалежної преси в суспільстві, я хотів би наголосити на двох важливих аспектах: на незалежності і об'єктивності, на збалансо¬ваності медій.

Кажуть, що в тій країні, в якій журналісти не крити-кують політиків, немає демократії.

З іншого боку, ми повинні відрізняти журналістику від пропаганди. А ці два поняття відрізняються прин-ципово.

Бо показ правдивого факту — це лише інформація. А пропаганда — це модифікація правди.

Іноді від такої чорної пропаганди, яку ще прийнято називати чорним піаром, не тільки громадянин, але все суспільство не може захиститися.

Це я можу назвати лише беззаконням. Це є нині ве-ликою проблемою в українській журналістиці.

Що стосується позиції Уряду з питання свободи слова, стверджую: Уряд робив і робитиме все від нього залежне для забезпечення вільної преси в Україні, утвердження беззаперечної свободи слова, прозорої діяльності державної влади.

Шановні учасники Форуму, я почав з того, що вла¬да повинна робити, а не говорити.

Тому я зупиняюся далі на інформації про те, які ви-клики стоять нині перед коаліційним Урядом, і як ми будемо відповідати на ці виклики.

Разом з тим, я хотів би підкреслити, що так само, як свободу преси, коаліційний Уряд України буде захища¬ти інші громадянські свободи: свободу і недоторканність власності, свободу віросповідання та інші свободи, які гарантує громадянам Конституція України.

Шановні учасники Форуму!

  1. В каком ряду все слова состоят из 7 звуков?

    Документ
    В каком ряду все слова имеют только мягкие согласные звуки? 1) безмятежность, утешение, комментарий ) бюллетень, часики, десятилетие 3) съешьте, по-щучьему, отличаешься 4) режьте, серебряный, прищемит Ф5.

Другие похожие документы..