Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

22

Національна юридична академія України

імені Ярослава Мудрого

УДК 340.12

СЛИВКА Степан Степанович

Філософсько-правові проблеми

професійної культури юриста

Спеціальність: 12.00.12 – філософія права

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис

Дисертація виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України

Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор Костицький Михайло Васильович, Конституційний Суд України, суддя

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Козюбра Микола Іванович, Конституційний Суд України, суддя;

доктор юридичних наук, професор Козловський Антон Антонович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри теорії та історії держави і права;

доктор філософських наук, професор Титов Володимир Данилович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри логіки

Провідна установа:Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, відділ теорії держави та права, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 27 червня 2002 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77)

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків,
вул. Пушкінська, 77)

Автореферат розісланий 25 травня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Гончаренко В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Особливістю дисертаційної роботи є відсутність комплексного дослідження філософсько-правових проблем професійної культури юриста, що зумовило вибір теми.

Актуальність теми дослідження. Нині, на зламі тисячоліть, людство переживає унікальний період історії. Для Української держави, яка відзначила 10-річчя своєї незалежності, особливого значення набувають філософсько-правові проблеми культурологічних процесів державотворення, регулювання суспільних відносин, забезпечення висхідного процесу духовного розвитку суспільства, успішного входження у світове співтовариство. Це вимагає високо професійних кадрів, здатних опанувати правовий європейський простір, які б відповідали міжнародним вимогам. Висока професійна культура українських правників, культура юридичної діяльності загалом – нагальна вимога сьогодення. Від професіоналізму юридичних кадрів значною мірою залежить успішне розв’язання актуальних проблем державотворення.

Впровадження у національну юридичну практику міжнародних стандартів прав людини, які визнала і закріпила у своїй Конституції та законах Україна, потребують не тільки створення відповідного юридичного механізму, а й підготовки професіоналів-правників нової генерації, для яких права людини, її життєдіяльність є найвищою соціальною цінністю. Не менш важливим є також усвідомлення того, що втілення прав людини у життя, їх захист можливе лише у стабільному суспільстві, на основі суворого додержання законності та правопорядку.

Необхідність розробки теми дисертації посилюється у зв’язку з тим, що психологія і професійні дії вітчизняних юристів ще не позбавлені значного впливу тієї ідеології, яка була властива радянському тоталітарному періоду, коли розуміння права у суспільній свідомості і правовій теорії зводилося до верховенства закону. Чимало юридичних законів того часу було сформульовано таким чином, що вони, зокрема, не враховували традицій духовної історії, моралі тощо. Авторитет закону підтримувався адміністративно-силовим примусом держави. Саме виходячи з таких позицій, формувалася професійна культура юриста. Реалії сьогодення диктують необхідність формування її на суворому дотриманні прав людини, принципу верховенства права, соціальної справедливості, демократії і гуманізму.

Вимогою часу є потреба нового, філософсько-правового осмислення поняття професійна культура юриста, створення цілісної концепції.

Стан наукової розробки проблеми. У вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі різноманітні аспекти проблеми професійної культури юриста знайшли відображення в працях таких учених, як Є. Аграновська, Н. Бура,
А. Венгеров, Ю. Грошевий, А. Жалінський, І. Ільїн, В. Камінська, М. Козюбра, В. Котюк, О. Костенко, В. Лазарєв, Є. Назаренко, М. Орзіх, П. Рабінович,
А. Ратінов, В. Сальніков, А. Семітко, М. Соколов, О. Скакун, В. Тацій, В. Темченко, І. Фарбер та ін.

Проте поза сферою вивчення залишилися загальнотеоретичні питання —поняття, структура, принципи, функції професійної культури юриста, а також чинники, які впливають на її формування. Не розроблені на належному науковому рівні компоненти професійної культури юриста.

Подальшого глибокого вивчення потребують філософсько-правові аспекти означеної проблеми.

Досі у вітчизняній юридичній літературі немає монографічної (зокрема, дисертаційної) комплексної праці з професійної культури юриста.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане відповідно до комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації і діяльності судів та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави” № 0186.0.099031, до рішення Колегії МВС України № 4 Км/2 від 28 лютого 1995 р. "Про удосконалення організації науково-дослідної діяльності в системі МВС України". Тема дисертації узгоджується з переліком питань "Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр.". Насамперед, це стосується розділу "Соціально-економічні проблеми діяльності органів внутрішніх справ", який передбачає наукове вивчення таких тем як "Проблеми професійної моралі співробітників органів внутрішніх справ", "Інформаційна культура працівників органів внутрішніх справ" та розробки кодексу поведінки співробітників органів внутрішніх справ.

Запропоноване дослідження є складовою колективної наукової теми "Формування особи українського національного юриста: теоретико-історич-ний аспект", розробку якої здійснює кафедра теорії та історії держави і права Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є визначення і дослідження загальнотеоретичних основ професійної культури юриста, зокрема здійснення її філософсько-правового аналізу, що й зумовило, з урахуванням сучасних потреб, реформування правової системи та формування правової Української держави, концепцію роботи.

Відповідно до поставленої мети зроблена спроба розв’язати такі задачі:

визначити і дати філософсько-правове обґрунтування поняття, структури та функцій професійної культури юриста;

виявити та охарактеризувати компоненти (елементи) професійної культури юриста;

встановити чинники впливу на формування професійної культури юриста та розкрити їхнє онтологічне значення;

визначити етапи формування професійної культури юриста, охарактери-зувати їх;

встановити види культур, що входять до складу професійної культури юриста, розкрити їх поняття, зміст, принципи та функції;

показати роль та значення кожного з видів культур, що становлять основу професійної культури юриста, яка виявляється у його професійній діяльності.

Об’єктом дослідження є професійна культура юриста; виявлення впливу філософії права, культурології права, правничої деонтології та правничої етики на формування професійної культури юриста.

Предметом дослідження є розкриття загальнотеоретичних проблем професійної культури юриста, її філософсько-правових особливостей, закономірностей формування та структури, функціональної ролі і значення для створення сучасної правової системи України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження слугують положення і висновки теорії пізнання соціальних, у тому числі правових явищ, теорії та філософії культури, ідеї інтегративної юриспруденції. У процесі теоретичного та практичного дослідження застосовувалися філософські, загальнонаукові та спеціальні методи:

філософсько-правовий – при дослідженні філософії правової освіти, професійної соціалізації, філософії культури, філософії службового обов’язку;

порівняльно-правовий – при зіставленні національного права з європейським правом;

логічний – при формулюванні дефініцій “професійна культура юриста”, “правнича етика”, “правнича деонтологія”, а також видів культур;

системно-структурний та функціональний методи – при дослідженні й аналізі професійної діяльності юриста та правових явищ;

методи тлумачення (герменевтики) права – при з’ясуванні змісту правових норм, які регламентують професійну діяльність юристів.

Спеціальні методи дали змогу проаналізувати нормативно-правові акти та практичну діяльність, визначити правовий статус юриста.

У дослідженні застосовувались також закони і методи аналізу та синтезу, дедукції, індукції та аналогії, порівняння та протиставлення у систематизації емпіричного матеріалу й отриманні власних теоретичних результатів для досягнення поставленої мети.

Теоретичною основою дослідження стали критично осмислені положення, аргументи та висновки, що містяться в працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених різних історичних епох з:

філософії - Г.Арендт, І.Бойченка, В.Василькової, Г.Гегеля, Г.Дульнєва, І.Канта, А.Багнюка, М.Бердяєва, А.Горбача, Г. Заїченка, В.Зеньківського, Є.Ільєнкова, В.Ільїна, М.Ібрагімова, В.Канке, В.Кемерова, В.Литвинова, Д.Мура, І.Надольного, П.Сорокіна, В.Татаркевича, А. Уайтхеда, Е.Фромма, Б.Чміля, І.Шинкарука, К.Ясперса, Х..Янараса;

культурології - А.Арнольдова, А.Білого, В.Боканя, В.Горського, П.Гуревича, Г.Драча, І.Зязюна, М.Когана, М.Кашуби, В.Козловського, С.Кримського, В.Лісового, А.Маркова, А. Радугіна, В.Розіна;

філософії права - М.Алексєєва, С.Алексєєва, В.Бачиніна, К.Жоля, Б.Кістяківського, Д.Керімова, А.Козловського, І.Малинової, К.Неволіна, В.Нерсесянца, П.Новгородцева, Л.Окіншевича, Ю.Пермякова, Л.Петражи-цького, Л.Петрової, Е.Позднякова, Є.Понтовича, С.Пракаша, Ю.Тихонравова, Є.Трубецького, Г.Шершеневича, В.Шкоди, Р.Циппеліуса, Б.Чичеріна, Б.Чміля;

філософії освіти - Б.Гершунського, Е.Гусинського, В.Лутая, Ю.Турча-нінової, С.Черепанової;

етики - Р.Апресяна, Арістотеля, М.Барщевського, В.Букреєва, О.Вишнякової, Ю.Грошевого, А.Гусейнова, Д.Карнеги, І.Карпця, О.Коблікова, В.Кондрашова, Ф.Ларошфуко, Л.Максимова, Л.Максимової, В.Малахова, Т.Мехеда, Я.Мільнер-Іриніної, Т.Москалькової, Ф.Ніцше, Платона, І.Римської, Л.Сенеки, В.Шемшука, А.Шопенгауера, Ю.Шрейдера, Д.Юма;

деонтології - І.Бентама, І.Бенедика, І.Бризгалова, В.Горшеньова, С.Гусарєва, В.Кукушкіна, В.Комарова, М.Коваля, О.Скакун, В.Сокуренка;

естетики - О.Баумгартена, І.Вінкельмана, Ю.Борєва, Б.Еренгроса, Л.Левчук, О.Лосєва, В.Мовчан, В.Самохіна;

психології - З.Фрейда, Г.Костюка, М.Костицького, Р.Немова, В.Нестеренка, А.Сабурової, О.Столяренка;

педагогіки - А.Алексюка, Г.Ващенка, А.Макаренка, А.Несімчука, О.Падалки, Г.Різза, І.Синиці, І.Смолюка, А.Солодухіної, О.Солодухіна, В.Сухомлинського, О.Шпака;

інформатики - Г.Воробйова, С.Вовканича, Б.Гурне, Р.Калюжного, Е.Семенюка, що мають відношення до досліджуваної проблематики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці зроблено спробу здійснити цілісне дослідження і філософсько-правовий комплексний аналіз поняття, елементів, принципів та функцій професійної культури юриста, визначено чинники впливу на її формування. Філософсько-правова концепція поняття “професійна культура юриста” побудована з урахуванням сучасних вимог, нових ідей та потреб виконання юристом професійних функцій відповідно до рівня міжнародних стандартів.

Найістотніші результати дослідження, які відображають внесок дисертанта у розробку означеної проблеми, зводиться до того, що:

1) уперше обґрунтовано положення про те, що професійна культура юриста є певним різновидом субкультури, що “вбирає” в себе елементи різних видів культур, “набір” яких зумовлюється особливостями професії юриста;

2) уперше обґрунтовано положення про те, що формування професійної культури юриста відбувається (і це є її особливістю) поетапно і пов’язується з неперервним процесом його виховання, освіти, зі специфікою його юридичної діяльності;

3) уперше обґрунтована гносеологічна природа професійної культури юриста, її елементи, принципи та функції;

4) уперше обґрунтовано положення про те, що елементи різних видів культур, які становлять основу професійної культури юриста, мають певну ієрархію - залежно від юридичної спеціалізації та професійної діяльності, а також від конкретних завдань, які юрист розв’язує у конкретній життєвій ситуації;

5) уперше обґрунтовано методологічну основу формування професійної культури юриста, якою є філософія права, культурологія права, правнича деонтологія та правнича етика;

6) уперше обґрунтована герменевтика культурології права, її принципи та функції;

7) уперше обґрунтована гносеологія правничої деонтології, співвідно-шення її принципів та функцій з правничою етикою;

8) отримав подальший розвиток філософський зміст правничої етики та її загальнотеоретичні аспекти;

9) уперше обґрунтовано положення про те, що духовна, моральна, есте-тична, національна, економічна, педагогічна та політична культури є елементами професійної культури юриста, які опосередковано впливають на його професійну юридичну діяльність;

  1. Про публікації результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора І кандидата наук та їх апробацію

    Документ
    7.5. Наявність журналу (періодичного видання) у фондах бібліотек України, перелік яких затверджено постановою президії ВАК України від 22 травня 1997 р.
  2. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (112)

    Автореферат диссертации
    Робота виконана на кафедрі історії, теорії та практики культури Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.
  3. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (127)

    Автореферат диссертации
    Захист дисертації відбудеться 23 червня 2011 р. о 1300 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.055.02 у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м.
  4. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (10)

    Автореферат диссертации
    Дисертацією є монографія "Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право". — К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001.
  5. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (34)

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться 07 лютого 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м.
  6. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (37)

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться “__” 2002 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.
  7. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (85)

    Автореферат диссертации
    Науковий консультант - академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Панов Микола Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, проректор з наукової роботи.
  8. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться 3 жовтня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.
  9. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (3)

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться «22» жовтня 2010 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.15 у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України за адресою: 79013, м.

Другие похожие документы..