Зміст

ЗМІСТ

Вступ...............................................................................................................3

Розділ І. Культурна детермінація розвитку правової реальності: аналіз джерельної бази та методологічних підходів ………………………………...12

    1. Стан наукового опрацювання проблеми…………………….....12

    2. Методологічні засади дослідження ………………………….....37

Висновки до І розділу ……………………………………………….........47

Розділ ІІ. Правова реальність романо-германської правової сім'ї домо­дерного періоду: особливості прояву інтелектуальної традиції ………........49

2.1. Грецька правова реальність та інтелектуальні засади античності..49

2.2. Римське право як форма вираження домінанти суб'єктивно-інди­відуальної волі ………………………………………………………….............62

2.3. Специфіка відображення основних характеристик інтелектуальної традиції в правовому розвитку середньовіччя …………………………….....83

Висновки до ІІ розділу……………………………………………….........93

Розділ ІІІ. Правова реальність в контексті західноєвропейської модерної та постмодерної інтелектуальної традиції ...………………………….............96

3.1. Правова ідеологія, нормотворчість, засоби юридичної техніки та пра­возастосування: особливості вираження мислиннєвих домінант модерн.96

3.2. Правова реальність романо-германської правової сім'ї та постмодерне мислення: зміна парадигм розвитку………...............................119

3.3. Реформування правової системи України в контексті європейських інтеграційних процесів: специфіка прояву інтелектуальної традиції ….......138

Висновки до ІІІ розділу …………………………………………..............156

Висновки ……………………………………………………….................160

Список використаної літератури……………………………...............169

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена по-перше, необхідністю глибинних змін в правовій сфері життя України, докорінного реформування національної правової системи, що ґрунтувалася б на сучасній парадигмі права, на новій доктрині права. Правова реформа не може бути зведена лише до створення нових правових інституцій та написання нових законів, їх кількісного зростання – про це свідчить уже напрацьований за останнє десятиліття досвід. Успадкована від минулого, зі старими схемами, стереотипами, категоріями, принципами, ідеями тощо інтелектуальна традиція, що детермінує юридичне мислення, уповільнює темпи реформування правової реальності. Глибинне реформування правової системи неможливе без зміни цієї інтелектуальної традиції, яка все більше виявляє свою неадекватність в умовах ствердження нових реалій життя, найважливішою з-поміж яких є поява нового типу людини – людини ринкового суспільства, втрачає свою придатність для теоретичного та практичного вирішення проблеми гармонізації стосунків між державною владою, суспільством та окремішними індивідами. І правова ідеологія, і правотворчість, і правозастосування, і тлумачення права залежать від такого культурного чинника як стиль мислення, інтелектуальна традиція. Її впливом позначено і юридичні концепції, вчення, їх зміст, і нормативно-правовий матеріал, знакову реальність, і функціонально-діяльнісний прояв правової реальності. Тому потреба у всебічному дослідженні правової реальності крізь призму прояву в ній інтелектуальної традиції є особливо актуальною та нагальною.

По-друге, в зв'язку з глобалізаційними та інтеграційними процесами в сучасному світі, що стають все осяжнішими, нині все очевиднішою стає необхідність зближення різних правових систем, тому дослідження особливостей юридичного мислення різних народів і культур, що ґрунтоване на конкретній інтелектуальній традиції, є на часі, що диктується необхідністю увідповіднення праворозуміння, законодавства та правотворчості різних країн та правових систем, вимагає взаємного знання народами особливостей життя, культур, ментальностей, способів та стилів мислення, в т.ч. правового, специфіки правотворення, законодавчого процесу, інтерпретації права, судочинства тощо.

Європейський вибір України теж зумовлює необхідність дослідження цієї проблеми – міждержавні правові системи Ради Європи та ЄС ґрунтуються на посмодерній інтелектуальній традиції, яка чинить на них потужний вплив, відображається в правових феноменах, зумовлюючи праворозуміння, адекватне постмодерній культурі і людині інформаційного суспільства, тому інтеграція з ними правової системи України, ґрунтованої на іншій інтелектуальній традиції – модерній – безперечно, є, як засвідчує нинішній досвід, проблематичною, складною, вимагає всебічного аналізу і відповідних висновків.

Нині важливо утвердити погляд на право як на невід’ємний від людини-особистості вимір її життя, як на феномен, що зумовлений певними культурними впливами, позначений певним часом, його “духом”, певним рівнем культурного розвитку конкретного суспільства, рівнем розвитку особистісного начала, яке завжди перебуває в ситуації “тут” і “тепер” (Г. Гадамер) тощо.

По-третє, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена тим, що увага до аналізу юридичного мислення в українських правознавців є доволі скромною. Проблема детермінації правової реальності інтелектуальною традицією епохи, а також особливостей прояву цих впливів у правових феноменах в різні історичні періоди у вітчизняній правовій літературі всебічного висвітлення поки що не віднайшла. Дослідження правової реальності як культурного феномена вітчизняними правознавцями лише розпочалося, до правового мислення наші правознавці проявляють дуже скромну увагу, тому вищезазначений аспект належить до тих, що вимагають дослідження вже нині.

Різноманітні аспекти дисертаційної проблеми, зокрема дослідження різних граней феноменів правової реальності висвітлено в працях вітчизняних та зарубіжних правознавців та теоретиків права: В. Бабкіна, В. Горбатенка, А. Зайця, В.  А. Колодія, В. Копєйчикова, С. Кравченка, І. Лихолат, В. Опришко, Н. Оніщенко, Ю. Оборотова, О. Підопригори, Т. Фулей, О. Скакун, Ю.Шемшученка, В. Тація, С. Шевчука, С. Алєксєєва, І. Грязіна, Ю. Зайцева, П. Рабіновича, О. Бабенка, Ж.-Л. Бержеля, Р. Давіда, К. Жоффре-Спінозі, Х. Харта, Т. Оноре, Ж. Карбоньє, Я. Волєнскі, Л. Моравскі, Т. Пєтржиковскі, В. Садурскі, К. Опалек та ін.

Аналізу правової реальності як соціокультурного явища, зв’язку правових феноменів з мораллю, її цінностями, релігійними впливами, філософськими ідеями, національно-ментальним чинником тощо присвятили свої роботи такі українські та зарубіжні філософи права як: О. Бандура, В. Бачінін, В. Вовк, О. Данільян, М. Жовтобрюх, А. Козловський, М. Козюбра, М. Костицький, С. Максимов, О. Маноха, Л. Петрова, В. Селіванов, С. Сливка, В. Шкода, В. Шишко, Б. Чміль, О. Альбов, М. Смолак, О. Закомлістов, О. Мігущенко, І. Пономарьова, Т. Владика, В. Ланг, В. Цируль, В. Нерсесянц, Н. Колотова, В. Желтова, І. Манілова, Д. Керімов, Н. Неновскі, Л. Фуллер, Х Перельман, Дж. Ллойд.

Добротним теоретико-методологічним підгрунтям для дисертаційного дослідження стали роботи правничої та філософсько-правничої класики, зокрема: Арістотеля, Платона, Ціцерона, Г. Гроція, Дж. Локка, Ш. Мотеск’є, І Канта, Гегеля, Остіна, Т. Пейна, Є. Ерліха, Г. Аренса, Й. Колєра, К. Савіньї, Г. Єллінека, Р. Ієрінга, К. Юнга, М. Бердяєва, В. Соловйова, В. Новгородцева, Є. Спекторського, Л. Петражицького, Б. Чічеріна, Г. Шєршєнєвіча та ін.

Проблема герменевтичного аналізу права висвітлена в роботах таких відомих філософів права як: А. Кауфманн, Є. Стельмах, Б. Брожек, Г. Гадамер, П. Рікер, Е. Гуссерль, Є. Ессер, Х. Коінх, Е. Бетті, М. Гайдеггер, І. Грязін, А. Мережко – їх ідеї були використані у дисертаційному дослідженні.

Особливості стилів юридичного мислення, залежність його розвитку від соціокультурних чинників, впливів його на правовий розвиток, взаємозв’язок із правовою свідомістю, світоглядом тощо досліджувалися такими авторами як: О. Бандура, Б. Кістяківський, С. Кравченко, В. Селіванов, І. Ільін, Д. Левін, С. Муромцев, Р. Ієрінг, О. Івін, В. Голоскоков, Д. Керімов, О. Міхайлов, Х. Цвайгерт, Х. Кьотц, О. Закомлістов, Є. Стельмах, А. Швейцер, Р. Ціппеліус, М. Саля, В. Цируль, М. Цірк-Садовскі.

Окремі характеристики модерної інтелектуальної традиції в праві досліджували С.Муромцев, Г. Шершенєвіч, Р. Ієрінг, С. Алєксєєв, В. Нерсесянц, Д. Кєрімов, В. Копєйчиков, В.Костюк та ін.

Окремі фрагменти, аспекти, грані проблеми вираження постмодерної інтелектуальної традиції в правовій реальності романо-германської правової сім’ї та сім’ї загального права віднаходимо в роботах таких авторів як: Г. Аксбергер, Г. Брюгге, А. Гарапон, Г. Доллє, Ю. Габермас, Є. Стельмах, Г. Радбрух, Ж.-Л. Бержель, К. Опалек, Д. Рене, К. Жоффе-Спінозі та ін.

Використано також у роботі твори відомих філософів, психологів та антропологів права: К. Юнга, Ч. Пірса, Дж. Дьюі, Б. Рассела, Є.Гуссерля, М. Гайдеггера, К. Леві-Строса, Н. Рулана, А. Ковлєра, Ю. Павленка, В. Лук’янець, О. Соболь та ін.

Вищеназвані автори в тій чи іншій мірі висвітлюють окремі сторони, грані, аспекти дисертаційної проблеми. Проте, поскільки цілісного, фундаментального дослідження правової реальності крізь призму прояву в ній інтелектуальної традиції поки що ніким зроблено не було, то дане дисертаційне дослідження по можливості зможе заповнити цю прогалину в філософсько-правовій думці України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам ст. 7 Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 року, обрана відповідно до державно-правової реформи в Україні, увідповіднена програмі розвитку відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр. (Рішення Колегії МВС України від 18 грудня 2000 р. №9 КМ/1), узгоджена з тематикою пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 – 2005 роки від 30 червня 2002 року № 635, загального плану науково-дослідних робіт НАВС України і плану науково-дослідних робіт кафедри філософії права та юридичної логіки НАВС України на 2003-2004 рр.

Мета та завдання дослідження.

Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей розвитку правової реальності романо-германської правової сім’ї крізь призму вираження в ній інтелектуальної традиції.

Для досягнення мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання:

визначити ступінь опрацьованості дисертаційної проблеми на підставі аналізу як вітчизняних, так і зарубіжних наукових джерел, виокремити методологічні підходи до дослідження правової реальності як феномена культури;

здійснити філософсько-правовий аналіз правової реальності домодерного періоду – грецького права, римського права, правового розвитку середньовіччя – з погляду прояву в них інтелектуальної традиції;

висвітлити особливості впливу мислення модерну на правову ідеологію, засоби юридичної техніки, правозастосування тощо новоєвропейського часу;

обґрунтувати залежність правової реальності романо-германської правової сім′ї від постмодерної інтелектуальної традиції, проаналізувати специфіку вираження її характеристик в правових феноменах;

розкрити особливості вираження юридичного мислення в структурних елементах правової системи України, показати особливості впливу інтелектуальної традиції на національну правову реальність України в контексті європейських інтеграційних процесів;

обґрунтувати необхідність зміни української правової інтелектуальної традиції в умовах реформування правової системи України та у зв'язку з інтеграційними процесами сучасності.

Об′єктом дослідження є правова реальність як змістовна форма вираження інтелектуальної традиції епохи.

Предметом дослідження є особливості розвитку феноменів правової реальності романо-германської правової сім’ї крізь призму прояву в них інтелектуальної традиції певного історичного часу.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи склали методи філософського плану, низка загальнонаукових та спеціально-юридичних методів. Для дослідження правової реальності як явища культури були використані такі філософські методи як: філософсько-культурологічний, ідеалістичний, екзистенціально-феноменологічний, принцип антропоцентризму, діяльнісно-людиномірний, герменевтичний метод, діалектичний, принцип детермінізму та ін. – використання цієї методології дозволило відобразити правову реальність як специфічний, живий, багатогранний, цілісний, динамічний універсум, нерозривно пов’язаний з різноманітними культурними утвореннями, з усім світом людського буття, зумовлений його розвитком і впливаючий на нього в свою чергу.

Загальнонаукові методи: системності, аналізу та синтезу, структурно-функціональний, аналогії, порівняння тощо дозволили побачити правову реальність як системне явище, структуроване, з відповідними функціями, простежити його відмінні від інших суспільних явищ властивості, характерні риси. Зокрема це стосується знаково-нормативної реальності, позитивного права, його особливостей, правової діяльності та застосування правових норм.

Такі спеціально-правові методи як: формально-догматичний, порівняльно-правовий та юридично-культурологічний було використано для дослідження специфіки прояву в феноменах правової реальності інтелектуальної традиції в різні історичні періоди: домодерному, модерному, постмодерному. Принципи методологічного плюралізму та взаємодоповнюваності дали можливість адекватно дослідити правову реальність крізь призму прояву в ній стилю мислення, показати формування в сучасній українській юридичній галузі знання системно-інтегративного типу юридичного мислення.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена вибором теми, яка в українському правознавстві не віднайшла системного висвітлення на дисертаційному рівні, та метою розв′язання поставлених науково-теоретичних завдань.

  • В даному дослідженні вперше у вітчизняній правничій науці на засадах методологічного плюралізму комплексно розглянуто проблему правової реальності романо-германської правової сім′ї як змістовно-формального вираження інтелектуальної традиції епохи, що відображено у таких основних положеннях та висновках:

  • вперше із застосуванням філософсько-правового підходу обґрунтовано залежність розвитку правової реальності як феномену культури від інтелектуальної традиції конкретно-історичної епохи;

  • доведено, що інтелектуальна традиція епохи, будучи імпліцитною передумовою юридичного мислення, визначає основи настанов правосвідомості, впливаючи тим самим як на зміст, так і на форму буття правової реальності, знаходячи своє втілення в усьому їх розмаїтті: праворозумінні, правотворчості, законодавчій діяльності, судочинстві, правозастосуванні, правовому регулюванні, тлумаченні права тощо;

  1. Зміст (94)

    Документ
    Досвід розкриває актуальність підвищення педагогічної майстерності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Містить методичні рекомендації для педагогів щодо підвищення професійної майстерності, цікаві розробки з організації
  2. Зміст (33)

    Документ
    1.1. Криміналістично значущі особливості обігу приватного житла в Україні. Стан розробленості проблеми щодо розслідування шахрайства, пов’язаного з відчуженням приватного житла 11
  3. Зміст (75)

    Документ
    1.Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Образно грошовий потік можна представити як систему "фінансового кровообігу" господарського організму підприємства.
  4. Зміст (83)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. На перехідному етапі становлення ринкової економіки фінансові системи країн в цілому й банківські системи, зокрема, вимагають поглибленого наукового дослідження, оскільки їх розвиток значно відрізняється
  5. Зміст (117)

    Документ
    В даний час в українському суспільстві відбувається визначена "переоцінка цінностей". Замість колишньої системи цінностей, що розвивається в соціалістичному суспільстві, затверджується нова система.
  6. Зміст (2)

    Документ
    Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, керування і контролю. Щоб керувати підприємством різних форм власності і всім народним господарством України, необхідно володіти інформацією про господарську діяльність
  7. Зміст (24)

    Документ
    Юридична наука з позицій теорії держави і права, різних галузей права традиційно і всебічно досліджує проблему правового становища особи. Воно характеризується через ряд самостійних елементів.
  8. Зміст (26)

    Документ
    Актуальність теми. Історичним призначенням держави згідно з Конституцією України є всебічне забезпечення прав і свобод людини, захист її життя і здоров’я, честі, гідності й недоторканності як найвищих соціальних цінностей (ст.
  9. Зміст (35)

    Документ
    Актуальність теми. Глибокі політичні зміни, що відбуваються в нашій державі, обумовлені інтеграцією країни в русло загальних демократичних процесів світового розвитку.
  10. Зміст (36)

    Документ
    Продуктивність праці – це наукова дисципліна, що має особливий зміст, сферу дослідження і свої методи вивчення явищ виробничої діяльності людини. Продуктивність праці – це економічна наука, пов’язана з іншими економічними, а також

Другие похожие документы..