Зміст

ЗМІСТ

  1. Етика й естетика як філософські науки.

Предмет та завдання, зв'язок з іншими науками

1.1.Наука та предмет етики

1.2.Взаємозв'язки етики з іншими науками

1.3.Поняття наукової, релігійної, професійної етики

  1. Мораль як соціальний феномен.

Поняття і структура моральної свідомості.

2.1.Поняття моралі

2.2.Походження моралі

2.3. Основні етапи історичного розвитку моралі

  • Мораль первісного суспільства

  • Мораль рабовласницького суспільства

  • Мораль феодального суспільства

  • Мораль епохи Відродження

  • Мораль буржуазного суспільства

  • Комуністична мораль

2.4.Загальна структура моралі та її основні елементи

3. Основні етичні цінності. категорії етики.

3.1.Моральна вимога

3.2.Моральний вибір

3.3. Моральна відповідальність

3.4.Моральні якості

3.5. Моральний вчинок

3.6.Моральні чесноти і вади

3.7. Добро і зло

  • Абсолютистські концепції добра і зла

  • Релятивістські концепції добра і зла.

  • Сучасні концепції добра і зла

3.8.Справедливість

3.9.Совість (сумління)

3.10. Гідність і честь

3.11. Ідеал (моральний)

3.12. Смисл (сенс) життя

3.13. Щастя

4. ЕСТЕТИКА ЯК НАУКА

4.1.Предмет і завдання естетики.

4.2.Категорії естетики.

5 Основні естетичні цінності. Мистецтво як естетично-художній феномен.

5.1. Естетична свідомість та її основні форми.

5.2.Типології історичного розвитку мистецтва.

6. Моральні проблеми людської діяльності.

6.1. Проблема свободи

6.2. Категорія відповідальності

7. МОРАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

7.1.Моральна культура як етична основа спілкування,

7.2.Моральна культура спілкування .та її рівні.

7.3.Моральні цінності як основа гуманістичного спілкування.

7.4.Моральні норми та принципи, їх значення для досягнення ви­сокого рівня культури спілкування.

7.5.Прояв гуманістичних комунікативних установок у спілку­ванні.

7.6. Специфіка професійної моралі і етики

8. Етика ділових відношень.

8.1.Суть етики ділових відносин

8.2. Закономірності міжособових відносин

8.3. Етичні проблеми ділових відносин

9 ЕТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ

9.1. Етика і соціальна відповідальність організацій

9.2. Етичні норми в діяльності організацій

9.3. Підвищення етичного рівня організації

10. Організаційна культура в управлінні і її розвиток

10.1. Поняття і елементи організаційної культури.

10.2.Функції і типи організаційної культури.

10.3.Види організаційної і управлінської культури.

11 ТИПИ КОНФЛІКТІВ І УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТНОЮ СИТУАЦІЄЮ

11.1. Поняття конфлікту. види і типи конфліктів.

11.2. причини, межі, елементи конфлікту

11.3. Конструктивна і деструктивна функції конфлікту

11.4. Причини конфліктів в організаціях

11.5.Управління конфліктами

11.6. Поведінка в конфлікті. Стратегія і тактика.

12. Спілкування як інструмент етики ділових відношень

12.1. Спілкування як соціально-психологічна категорія

  • Комунікативна сторона

  • Інтерактивна сторона

  • Перцептивна сторона

12.2 Комунікативна культура в діловому спілкуванні

12.3 Види ділового спілкування

  • стилі спілкування

  • основні форми ділового спілкування

12.4. Управління діловим спілкуванням

  • функції ділового спілкування

  • методи управління спілкуванням

  • принципи ділового спілкування

12.5.ВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ

  • Основи ділової риторики

  • Культура мови в діловому спілкуванні

  • Етика використання засобів виразності ділового мовлення

12.6.НЕВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ

  • Основи невербального спілкування

  • Кінестетичні особливості невербального спілкування

  • Візуальний контакт

13 Етикет ділового спілкування

13.1 Основні поняття про етикет

13.2. Хороші манери

13.3. Міжнародний етикет

13.4 Світський етикет

13.5 Ділові бесіди і переговори

ПЕРЕДМОВА

В даний час в українському суспільстві відбувається визначена "переоцінка цінностей". Замість колишньої системи цінностей, що розвивається в соціалістичному суспільстві, затверджується нова система. Однак ці процеси протікають суперечливо, коли разом з дійсними загальнолюдськими моральними цінностями починають насаджуватися і помилкові "псевдоцінності". Поряд з ростом уваги частини населення до моралі і релігії, відбувається ріст злочинності, нігілізму. У суспільстві одержують поширення різного роду вчення, що відстоюють культ сили, антицінності "надлюдини", містику й аморализм. Тому дуже важливо мати фундаментальні наукові знання про мораль і етику, естетику. І це особливо істотно для молоді, що не має належного життєвого досвіду і потрібних знань, щоб правильно оцінити інформацію, що надходить.

Сучасна Україна прилучається до глобальної економіки, вступає у світовий ринок, де діють визначені моральні норми корпоративної етики, етики ділових відношень. І Україна повинна відповідати загальноприйнятим моральним принципам у сфері бізнесу і підприємництва, якщо бажає бути рівноправним і шановним партнером. Крім того, кожна професія має свої моральні особливості, знання і дотримання яких характеризують нашу професійну культуру і сприяють нашому професійному успіху. Але щоб дотримуватися нормам професійної етики, треба їх знати і правильно оцінювати.

ТЕМА 1 Етика й естетика як філософські науки.

Предмет та завдання, зв'язок з іншими науками

План:

1.1.Наука та предмет етики

1.2.Взаємозв'язки етики з іншими науками

1.3.Поняття наукової, релігійної, професійної етики

1.1.Наука та Предмет етики

Етика належить до філософських дисциплін, оскіль­ки вивчає не тільки стосунки між людьми, а й ставлен­ня індивіда до світу (актуальність цієї проблеми визна­вали ще мислителі Давньої Індії). Вона досліджує цін­ності життя і світу, вчить оцінювати різноманітні ситуації морального вибору, відповідність вчинків і дій нормам моралі, налаштовує людину на самооблагоро-дження, вдосконалення свого буття і буття соціуму, до якого вона належить, а також буття людства, з'ясовує місце людини у світі, її призначення, сенс життя.

Термін «етика» походить від давньогрецького сло­ва «етос», яке спершу означало спільне жит­ло, домівку, звірине лігвище тощо, пізніше — звичай, норов, правило, характер. Античні філософи Емпедокл, Демокріт використовували йо­го, характеризуючи усталену природу кон­кретних явищ: етос (сутність) першоелементів об'єк­тивного світу, людини.

Взявши за основу слово «етос» у значенні характеру, давньогрецький філософ Арістотель утворив прикметник «етикос» («етичний») для позна­чення чеснот людської вдачі, душевних якостей. Афектами Арістотель вважав гнів, страх, радість; властивостями розуму — пам'ять; етичними (моральними) чеснотами — помірність, мужність тощо. Науку, що вивчає етичні чесноти, він назвав етикою.

Намагаючись точно перекласти термін «етос», дав­ньоримський філософ Марк Туллій Цицерон запровадив термін «моральний», який означав характер, темперамент, звичай, покрій одягу, моду тощо. Згодом, у IV ст. н. є., виник термін— «мораль».

Обидва терміни («етика» і «мораль») увійшли до но­воєвропейських мов, хоча й набули в них різного зна­чення: етикою стали називати одну з філософських на­ук, а мораллю — реальні процеси, які вивчає ця наука. У повсякденному слововжитку ці терміни часто ото­тожнюють. Зокрема, ведучи мову про етику вчителя, медичного працівника тощо, мають на увазі специфіку їх моралі.

Термін «мораль» використовують як у загальному, так і в особливому, вузькому значенні. У висловлюванні «етика — наука про мораль» він мислиться в загальному значенні, а в судженні «мораль є формою індивідуальної і суспільної свідомості» — у вузькому, оскільки з моралі в її широкому розумінні вилучено моральність — реаль­ну поведінку людей і відповідну діяльність.

Загалом етика є наукою, яка досліджує мораль, своє­рідною теорією моралі, що з'ясовує її сутність, природу, походження, історичний розвиток, місце в системі сус­пільних відносин, сутність та особливості моральної свідомості, моральних відносин, досліджує суспільно-полі­тичні, психологічні механізми, завдяки яким реалізу­ються моральні норми, судження, оцінки.

Етика— філософська нау­ка, яка досліджує природу, сутність, виникнення, розвиток, струк­туру, функції моралі, її прояви у різноманітних сферах діяльності.

Предметом етики є мораль як форма індивідуальної та суспільної свідомості, загальні закономірності їх буття.

Співвідношення моралі й етики можна передати та­кою моделлю: «мораль у собі» (уявлення, почуття, емо­ції, суб'єктивні вияви волі) — «мораль для нас» (мо­раль, «одягнена» в матеріальну оболонку мови і мовлен­ня, тобто «омовлена» мораль і моральність) — етика як теоретична модель моралі, її інтерпретація (тлумачен­ня) та обґрунтування. Серцевиною цієї моделі є система категорій.

1.2.Взаємозв'язки етики з іншими науками

Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона спо­ріднена зі всіма основними її розділами — онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією пізнання), аксіологією (вченням про цінності), праксеологією (вченням про буттєву практику людини).

З'ясовуючи сенс життя, етика змушена вийти на ос­новоположні онтологічні проблеми, зокрема буття лю­дини як особистості. Етику як науку нормативну, що визначає поведінку індивіда в конкретних випадках, цікавить передусім потенційне буття, світ належного. Проте вона зважає і на реальні моральні стосунки лю­дей, тобто на моральність.

Спорідненість етики з гносеологією зумовлена необ­хідністю осмислення природи, сутності, структури і функцій моралі, піднесення моральних уявлень, які за­галом належать до буденної свідомості, до рівня науко­вих понять.

З аксіологією етику ріднить аналіз природи та сут­ності абсолютних, безумовних цінностей, до яких нале­жить передусім добро.

Розв'язує етика і праксеологічні проблеми, зокрема створює зразкові і практичні моделі людських стосун­ків та засоби їх реалізації, пропонує певні рекомендації. Отже, вона є практичною філософією, перебуває в орга­нічному зв'язку з праксеологією, яка досліджує актив­не, дійове, практичне ставлення людини до світу, мож­ливості, способи й межі її діяльності, зокрема проблему свободи і необхідності та різні способи її розв'язання — фаталізм (панування над людиною невідворотних сил); волюнтаризм (проголошення волі як першооснови і творця дійсності); концепції, в яких переборюються крайнощі фаталізму й волюнтаризму.

Як наука про належне етика перебуває у взаємозв'яз­ках із футурологією— наукою про майбутнє людства.

Крім того, вона взаємодіє з естетикою, психологією, педагогікою, історією, етнографією, культурологією, мистецтвознавством, іншими науками, які досліджу­ють буття людини. Проте координувати дослідження моралі може тільки етика.

1.3.Поняття наукової, релігійної, професійної етики

Існує ряд понять, зв'язаних з поняттям "етика", більш часного роду: "наукова етика", "релігійна етика", "професійна етика". Поняття "наукова етика" багатозначно. Під даним поняттям звичайно розуміється прагнення людини спиратися у своїй моральній діяльності на більш глибоке, наукове знання дійсності. Однак сама "науковість" в етиці інша, ніж в природничих науках. "Науковість" в етиці не приймає строго формалізованої, дедуктивної чи математичної форми, не є строго обґрунтованою через досвід; індуктивний метод тут також має свої межі.

Поняття "наукової етики" часто зв'язують з якоюсь концепцією моралі. Така етика ґрунтується на реальних фактах і використовує наукову методологію. Прикладом подібної "наукової етики" може бути "натуралістична етика", основана на природних фактах, якось: інстинкти людини, його природне прагнення до задоволення, його ірраціональне прагнення до життя, до влади.

Наукової вважала себе і марксистська етика, що виводила мораль з об'єктивних соціальних відносин, розглядала її як специфічну форму свідомості, особливий спосіб освоєння дійсності, що має класову основу.

Етика може і повинна містити в собі наукові факти, методи, теорії, хоча їхні можливості тут обмежені. В етиці велика роль почуттів, суджень, самооцінок.

Релігійна етика - це етика, що ґрунтується як на природних, соціальних фактах моралі, так і на одкровенні Богом людині моральних істин. Затверджується, що досяжні розумом людини моральні істини доповнені в одкровенні тими, котрі не можна "відкрити" розумом, як, наприклад, заповідь любові до ворогів своїх чи істина про Божию благодать і т.п..

Професійна етика є багатозначним поняттям. По-перше, це визначені кодекси поводження людей при виконанні ними своєї професійної діяльності. По-друге, це теорія даних кодексів, способи їхнього обґрунтування. Актуальної є проблема соот-ношения професійної етики і загальнолюдської моралі.

Професійна етика різноманітна. Найбільш значимі про-фессиональные етики - це етика лікаря (деонтологическая етика), етика юриста, етика бізнесу, етика вченого, педагогічна етика й ін.

  1. Зміст (94)

    Документ
    Досвід розкриває актуальність підвищення педагогічної майстерності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Містить методичні рекомендації для педагогів щодо підвищення професійної майстерності, цікаві розробки з організації
  2. Зміст (33)

    Документ
    1.1. Криміналістично значущі особливості обігу приватного житла в Україні. Стан розробленості проблеми щодо розслідування шахрайства, пов’язаного з відчуженням приватного житла 11
  3. Зміст (75)

    Документ
    1.Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Образно грошовий потік можна представити як систему "фінансового кровообігу" господарського організму підприємства.
  4. Зміст (83)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. На перехідному етапі становлення ринкової економіки фінансові системи країн в цілому й банківські системи, зокрема, вимагають поглибленого наукового дослідження, оскільки їх розвиток значно відрізняється
  5. Зміст (2)

    Документ
    Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, керування і контролю. Щоб керувати підприємством різних форм власності і всім народним господарством України, необхідно володіти інформацією про господарську діяльність
  6. Зміст (24)

    Документ
    Юридична наука з позицій теорії держави і права, різних галузей права традиційно і всебічно досліджує проблему правового становища особи. Воно характеризується через ряд самостійних елементів.
  7. Зміст (26)

    Документ
    Актуальність теми. Історичним призначенням держави згідно з Конституцією України є всебічне забезпечення прав і свобод людини, захист її життя і здоров’я, честі, гідності й недоторканності як найвищих соціальних цінностей (ст.
  8. Зміст (35)

    Документ
    Актуальність теми. Глибокі політичні зміни, що відбуваються в нашій державі, обумовлені інтеграцією країни в русло загальних демократичних процесів світового розвитку.
  9. Зміст (36)

    Документ
    Продуктивність праці – це наукова дисципліна, що має особливий зміст, сферу дослідження і свої методи вивчення явищ виробничої діяльності людини. Продуктивність праці – це економічна наука, пов’язана з іншими економічними, а також

Другие похожие документы..