Реферат роботи

Реферат роботи

Представленаробота“Розробка новітніх методів діагностики, профілактики та терапії дифтерії з застосуванням генно-інженерних підходів”єцикломнауковихпраць, присвяченихвищезазначенійтемі.

Актуальність теми. У 90-их рр. на території колишнього Радянського Союзу спалахнула грандіозна епідемія дифтерії, що примусила істотно переглянути уявлення про епідеміологію та ризики дифтерії на сучасному етапі. У багатьох країнах світу зараз прошарок слабоімунного, а отже, сприйнятливого до інфекції населення є досить великим [Galazka A., 2000; Edmunds W. J., 2000; Рижкова Т. А., 2006]. Водночас багато дослідників відмічають, що ймовірно збудник дифтерії періодично активізується під впливом певних, поки що невідомих чинників чи умов [Vitek Ch., 1998; Mokrousov I., 2009; Mattos-Guaraldi A. L., 2003]. Все це примушує визнати, що дифтерія залишається реальною загрозою для країн із різним рівнем життя та розвитком системи охорони здоров’я і передбачити та запобігти новим епідеміям досить складно.

З усвідомленням загроз появи нових випадків та епідемій дифтерії, постала необхідність у ефективних засобах лікування, діагностики та профілактики цієї хвороби. Для України проблема боротьби з дифтерією стоїть особливо гостро, адже хоча значні зусилля, направлені на подолання епідемії, дозволили стабілізувати ситуацію, проте вже майже 20 років дифтерія зберігається на території України, і вірогідно в найближчі роки остаточно подолати цю хворобу навряд чи вдасться.

Основні патологічні прояви дифтерії обумовлені дією дифтерійного токсину, це головний фактор патогенності, що відповідає за інтоксикацію й ураження організму під час хвороби. Дифтерійний токсин є головною мішенню при діагностиці дифтерії та основним компонентом протидифтерійної вакцини, а при лікуванні дифтерії основною задачею є нейтралізація цитотоксичної дії токсину [Walory J., 2000].

Зважаючи на те що основні засоби боротьби з дифтерією були розроблені наприкінці ХІХ-початку ХХ століть, вони є морально застарілими та мають низку серйозних недоліків і потребують вдосконалення. Використовуючи сучасні генно-інженерні технології можна розробити новітні, значно ефективніші засоби діагностики, профілактики та терапії дифтерії.

На сьогоднішній день для вакцинації населення використовують дифтерійний анатоксин. Це – токсин, виділений з патогенного штаму Corinebacterium diphtheriae Park-Wiliams 8, який пройшов інактивацію формаліном. Однак його використання має ряд недоліків, пов’язаних з тим, що формалін змінює деякі важливі антигенні детермінанти в структурі токсину. З точки зору промисловості виробництво анатоксину пов’язано зі складним процесом культивування потенційно небезпечного збудника.

Наявність популяційного протективного протидифтерійного імунітету є основним чинником, що стоїть на заваді спалаху епідемії дифтерії. Тому, згідно з наказом МОЗ України №545 від 24.11.2003 р. „Про стан імунітету населення України до дифтерії та правцю”, дослідження напруженості популяційного імунітету до дифтерії серед здорового населення повинно проводитись щорічно. На даний момент для визначення титру протективних антитіл використовується застарілий метод – реакція пасивної гемаглютинації (РПГА), що має цілий ряд суттєвих недоліків й потребує заміни на сучасний метод.

Щоб запобігти розвитку ускладнень і токсичного шоку, хворим на дифтерію вводять специфічну антитоксичну сироватку коня, що інактивує дифтерійний токсин. Разом з тим, кінська сироватка сама по собі здатна викликати реакції гіперчутливості та гостру анафілаксію [Эмироглу Н., 2001]. Тому надзвичайно важливою є розробка нових низькоімуногенних препаратів, які забезпечували б антитоксичний ефект та формували пасивний імунітет.

Таким чином, сучасний стан проблеми ставить перед нами низку задач, серед яких – розробка новітніх імунохімічних тест-систем для моніторингу популяційного напруження протидифтерійного імунітету та діагностики дифтерії, пошук нових антигенних субстанцій, які можна використати як для вакцинації населення, так і для отримання терапевтичної протидифтерійної сироватки, створення нових низькоімуногенних антитоксичних препаратів для терапії дифтерії.

Вирішення цих завдань може полягати у використанні рекомбінантних технологій отримання білкових конструкцій із заданими корисними властивостями.

Рекомбінантні аналоги та похідні субодиниць дифтерійного токсину можуть знайти своє застосування при створенні препаратів вакцин нового покоління, для розробки високоінформативних діагностикумів та тест-систем для контролю наявності протидифтерійного імунітету, а також для вивчення процесів взаємодії токсину з рецепторами на поверхні чутливих клітин. Окрім того, флуоресцентні похідні субодиниці В можуть бути використані для вивчення рецептору дифтерійного токсину – гепаринзв’язувального фактору росту клітин, що подібний до епідермального фактору росту (HB-EGF), який привертає до себе увагу завдяки постійному збільшенню даних, що свідчать про його важливу роль в розвитку низки пухлин. У сфері імунобіотехнології перспективним напрямком є технологія рекомбінантних антитіл. Вже зараз з терапевтичними цілями застосовується ряд антитіл, отриманих з використанням генно-інженерних підходів і, як вважається, саме технологія рекомбінантних антитіл визначатиме розвиток сфери виробництва та застосування імуноглобулінів у медицині та біології в подальшому [Laffly E., 2005]. Розробки у галузі отримання рекомбінантних антитіл до дифтерійного токсину та їх використання для створення діагностикумів і терапевтичних антитоксичних препаратів, вірогідно, є перспективною стратегією для реалізації актуального завдання сучасної біотехнології − створення новітніх ефективних засобів для діагностики та лікування, зокрема дифтерії.

Робота присвячена розробці сучасних тест-систем для діагностики дифтерії та контролю за станом напруженості популяційного протидифтерійного імунітету, отриманню рекомбінантних scFv-антитіл з антитоксичними властивостями та дослідженню можливості використання рекомбінантних субодиниць дифтерійного токсину для формування протективного протидифтерійного імунітету.

Метою роботи є пошук шляхів вдосконалення існуючих та розробка нових підходів до терапії, профілактики та діагностики дифтерії. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

  • Створити штами-продуценти рекомбінантних субодиниць А та В дифтерійного токсину, флуоресцентного похідного субодиниці В, білка А Staphylococcus aureus, отримати рекомбінантні scFv-антитіла проти дифтерійного токсину з іммуної та наївної бібліотеки імуноглобулінових генів.

  • Розробити тест-системи для оцінки рівню антитіл проти окремих субодиниць дифтерійного токсину для контролю популяційного протидифтерійного імунітету та для виявлення дифтерійного токсину.

  • Дослідити імуногенні властивості рекомбінантних субодиниць дифтерійного токсину та можливість використання рекомбінантних субодиниць дифтерійного токсину для отримання токсин-нейтралізуючих антитіл, розробити методичний підхід для оцінки токсин-нейтралізуючих властивостей антитіл на основі інгібування зв’язування токсину з рецептором in vitro.

  • Відібрати рекомбінантні scFv-антитіла, що здатні нейтралізувати цитотоксичну активність дифтерійного токсину.

Результати: Згідно з поставленими завданнями було отримано наступні результати:

1. Робота: Клонування генів рекомбінантних субодиниць дифтерійного токсину Corynebacterium diphtheriae та їх експресія в клітинах Esherichia coli / А. А. Кабернюк, О. С. Олійник, Т. А. Редчук, С. І. Романюк, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко // Доповіді Національної академії наук України. – 2008. № 3. – С. 160-166.

Було ампліфіковано фрагменти гену дифтерійного токсину, що кодують субодиниці А та В, з геномної ДНК Corynebacterium diphtheriae штамм NCTC 10648. На основі плазмідного вектора pET-24a(+) створено рекомбінантні конструкції, що кодують субодиниці А та В. Експресію під контролем промотора фагу Т7 проводили в штамі E.coliRosetta (DE3). Рекомбінантні білки було виділено з лізату шляхом металоафінної хроматографії в денатуруючих умовах. Антигенні властивості рекомбінантних субодиниць було підтверджено за допомогою імуноблот аналізу.

2. Робота:Получение рекомбинантных ScFv-антител против дифтерийного токсина методом фагового дисплея/ Е. С. Олейник, А. А. Кабернюк, Д. А. Буркалева, С. И. Романюк, Д. В. Колибо, А. О. Шепеляковская, А. Г. Ламан, С. В. Комисаренко // Укр. біохім. журн. – 2007. – Т. 79, №5. − C. 50-56.

Із наївної бібліотеки імуноглобулінових генів виділено клон-продуцент scFv-антитіл, специфічних до дифтерійного токсину. Охарактеризовано експресію scFv-антитіл у штамах Escherichiacoli TG1 та НВ2151, трансформованих фагмідою pCANTAB-5E, що містить цільову послідовність. Показано, що вихід scFv-антитіл, при експресії у штамі НВ2151 складає близько 690 мкг/л. Показано, що одержані одноланцюгові варіабельні фрагменти антитіл взаємодіють із нативним дифтерійним токсином і специфічні до його В субодиниці. Визначено, що константа афінності отриманих scFv-антитіл до дифтерійного токсину складає 1,13*107 М-1. Показано, що одержані scFv-антитіла зберігають активність принаймні протягом восьми місяців за умов зберігання при –20°С, при цьому додавання 50% гліцеролу та 2% БСА підвищувало стабільність продукту.

3. Робота: Створення імунної бібліотеки імуноглобулінових генів миші та відбір одноланцюгових Fv-антитіл, специфічних до В субодиниці дифтерійного токсину / О. С. Олійник, А. А. Кабернюк, Т. А. Редчук Н. В. Короткевич, А. Ю. Лабинцев, С. І. Романюк, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко // Укр. біохім. журн. – 2009. – Т. 81, № 2. − C. 60-71.

Сконструйовано імунну бібліотеку імуноглобулінових генів миші представленістю 2,1х106 клонів. Із отриманої бібліотеки після одного раунду селекції методом фагового дисплею було відібрано близько 20 клонів, специфічних до субодиниці В дифтерійного токсину. ДНК-послідовності восьми scFv-антитіл субклоновано у векторі pET-22b. Показано, що відібрані scFv є високоспецифічними до субодиниці В дифтерійного токсину, з константою афінності для різних клонів від 107 до 109 М-1.

4. Робота: Характеристика scFv-антитіл проти дифтерійного токсину, виділених з імунної та неімунної бібліотек імуноглобулінових генів / О. С. Олійник, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко // Біотехнологія. − 2009. − Т.2, № 3. − С. 55-63.

Робота присвячена порівнянню та подальшій характеристиці scFv-антитіл, відібраних із наївної та імунної бібліотек. Було підтверджено, що scFv-антитіла, відібрані після одного раунду селекції із імунної бібліотеки, є високоспецифічними саме до послідовності фрагменту В дифтерійного токсину. Рестриктним аналізом показано, що отримані scFv-антитіла відрізняються один від одного, тобто усі відібрані послідовності є унікальними. Вестерн-блот аналіз клонів, отриманих після субклонування ДНК-послідовностей scFv-антитіл у векторі рЕТ-22b, показав, що у більшості клонів відібраних із імунної бібліотеки цільовий білок експресується переважно у нерозчинній формі. Разом з тим, scFv94 (з імунної бібліотеки) та scFv II-15 (виділені з наївної бібліотеки) частково синтезуються у розчинній формі, і, отже, за необхідності можуть виділятися без процедури рефолдингу із розчинної фракції бактеріальних білків.

Можна відмітити, що із наївної бібліотеки вдалося відібрати лише один клон, специфічний до дифтерійного токсину, натомість із імунної – близько двох десятків клонів. Константа афінності до субодиниці В у scFv-антитіл, виділених із імунної бібліотеки, в середньому була вища: константа афінності scFv з наївної бібліотеки складала 1,13х107 М-1, scFv з імунної бібліотеки - в середньому 108 М-1, а для одного з клонів - 109 М-1. Вірогідно, це пояснюється попередньою імунізацією тварин-донорів. Отримані результати підтвердили, що нами було відібрано ряд клонів-продуцентів гетерогенних scFv, специфічних до послідовності дифтерійного токсину, які можуть бути використані для розробки діагностичних та терапевтичних протидифтерійних препаратів нового покоління.

5. Робота: Клонування та експресія функціонально активного фрагмента D-E-A-A* протеїну А Staphylococcusaureus / О. С. Олійник, Д. В. Колибо, А. А. Кабернюк, А. Ю. Лабинцев, Н. В. Короткевич, С. І. Романюк, С. В. Комісаренко // Біотехнологія. 2009. – Т. 2, № 1 – С. 59-68.

Отримано рекомбінантний фрагмент протеїну А Staphylococcusaureus з унікальною послідовністю, який складається з чотирьох доменів: D–E–A–A* і експресується в клітинах Escherichiacoli. З метою перевірки його функціональної активності проведено тести на здатність взаємодіяти з імуноглобулінами, в яких використано кон’югати цього рекомбінантного фрагмента з пероксидазою хрону та наночастками колоїдного золота.

Встановлено, що рекомбінантний фрагмент протеїну А, мічений пероксидазою хрону або колоїдним золотом, має таку саму специфічність стосовно імуноглобулінів ссавців, як і природний протеїн А. Одержаний аналог протеїну А можна використовувати не лише при створенні хроматографічних сорбентів для виділення імуноглобулінів та імунохімічних кон’югатів з метою виявлення антитіл, але й у подальших фундаментальних дослідженнях імунобіологічних властивостей протеїну А.

6. Робота: Флуоресцентні похідні субодиниці В дифтерійного токсину та взаємодія їх із клітинами лінії Vero / А. А. Кабернюк, А. Ю.Лабинцев, Д. В. Колибо, О. С. Олійник, Т. А. Редчук, Н. В. Короткевич, В. Ф. Горчев, С. О. Карахім, С. В. Комісаренко // Українській біохімічний журнал. – 2009. – Т. 81, № 1 – С. 67-77.

Отримано штам-продуцент злитого рекомбінантного білка субодиниці В дифтерійного токсину з підсиленим зеленим флуоресцентним білком та хімічно кон’юговано рекомбінантну субодиницю В з ізотіоціанатом флуоресцеїну. Методами цитофлуориметрії та конфокальної мікроскопії було підтверджено специфічність взаємодії мічених похідних субодиниці В дифтерійного токсину з клітинами лінії Vero. За допомогою конкурентного аналізу було встановлено, що флуоресцентні похідні мали різну спорідненість до клітин, причому, ЕGFP-SbB мала вищу спорідненість ніж FITC-SbB. Результати свідчать про можливість використання отриманих флуоресцентних зондів для визначення експресії рецепторів дифтерійного токсину HB-EGF на клітинах, а також для вивчення особливостей взаємодії токсину з рецепторами клітин-мішеней.

7. Робота: Оптимізація умов синтезу кон’югатів протеїну А з колоїдним золотом та розробка підходів для їх характеристики / А.Ю. Лабинцев, О.С. Олійник, А.А. Кабернюк, О.Ю. Чуніхін, В.Ф. Горчев, Т.О. Курченко, В.І. Чернишов, Д.В. Колибо // Біотехнологія. – 2009. – Т.2, №. 2. – С. 76-83.

Оптимізовано метод отримання кон’югатів наночастинок золота з рекомбінантним фрагментом протеїну А Staphylococcus aureus для використання в імунохроматографічних тест-системах. Проаналізовано вплив основних компонентів реакційної суміші на розмір частинок золота та його кон’югатів з фрагментом протеїну А, їхню гомогенність, стабільність та ефективність розпізнавання імуноглобулінів. Запропоновано методи для швидкого визначення розмірів синтезованих наночастинок золота з використанням оптичних характеристик. На основі одержаних результатів висунуто рекомендації щодо отримання кон’югатів наночастинок золота з фрагментом стафілококового протеїну А, які можна застосовувати у швидких імунохроматографічних тест-системах.

8. Робота: Розробка імунохімічних тест-систем для контролю протидифтерійного імунітету в популяції людей / А. А. Кабернюк, О. С. Олійник, Т. А. Редчук, С. І. Романюк, Д. В. Колибо, В. В. Євтушенко, О. В. Головач, С. О. Крамарєв, С. В. Комісаренко // Наука і інновація. – 2008. – Т.4, № 3. – С. 22-31.

Були розроблені прототипи імунохімічних тест-систем на основі методів імуноферментного аналізу та імунохроматографії з використанням наночастинок колоїдного золота для оцінки рівня антитіл до субодиниць А та В дифтерійного токсину у сироватках крові людей. В якості антигенів було використано рекомбінантні субодиниці дифтерійного токсину, що дозволяє визначати титр антитіл проти окремих субодиниць дифтерійного токсину, а це має важливе діагностичне та прогностичне значення.

9. Робота: Одержання біфункціональних молекул, специфічних до антигену та Fc-фрагментів антитіл, методом злиття scFv-антитіл із стафілококовим білком A / О. С. Олійник, А. А. Кабернюк, Т. А. Редчук, Д. В. Колибо. С. В. Комісаренко // Біополімери і клітина. − 2009. − Т.25, №3. − С. 245-249.

Одноланцюгові варіабельні фрагменти (scFv-антитіла) – це зручний та ефективний формат рекомбінантних антитіл. Проте детекція scFv та їх комплексів з антигенами ускладнена: існуючі системи детекції мають ряд недоліків та не є універсальними. Ми сконструювали гібридні білки, що містять послідовності scFv-антитіл і стафілококового білка А та провели імунохімічну характеристику отриманих біфункціональних молекул. Показано, що scFv-антитіла, об’єднані з білком А, та їх комплекси з антигеном можна ефективно виявляти міченими імуноглобулінами довільної антигенної специфічності. Отримані результати демонструють, що об’єднання з фрагментом білка А є перспективним підходом, який дозволяє підвищити ефективність застосування scFv-антитіл в імуноферментному аналізі. Отримані scFv, об’єднані із білком А, можуть бути використані при створенні тест-систем для виявлення дифтерійного токсину.

10. Робота: Токсиннейтралізуючі властивості антитіл до рекомбінантних субодиниць А і В дифтерійного токсину та новий метод їхньої оцінки / А. А. Кабернюк, О. С. Олійник, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко // Українській біохімічний журнал. – 2009. – Т. 81, № 3 – С. 92-101.

Було продемонстровано принципову можливість використання рекомбінантної субодиниці В дифтерійного токсину для імунізації з метою одержання токсиннейтралізуючих антитіл. Токсиннейтралізуючі властивості сироваток тварин, імунізованих субодиницею В, підтверджено результатами класичної шкірної проби за введення антитіл разом із мінімальною реактивною дозою дифтерійного токсину. Крім того, запропоновано „гуманний” та безпечний метод оцінки токсиннейтралізуючих властивостей антитіл, який полягає в інгібуванні зв’язування флуоресцентного похідного В-субодиниці дифтерійного токсину з чутливими до дифтерійного токсину клітинами.

11. Робота: Дослідження токсин-нейтралізуючих властивостей рекомбінантних одноланцюгових варіабельних фрагментів антитіл проти субодиниці В дифтерійного токсину / О. С. Олійник, Ю. А. Лабинцев, Н. В. Короткевич, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко // Біополімери і клітина. − 2009. − Т.25, №4. − С. 315-318.

Щоб запобігти розвитку ускладнень і токсичного шоку, хворим на дифтерію вводять специфічну антитоксичну сироватку коня, що інактивує дифтерійний токсин. Разом з тим, кінська сироватка сама по собі здатна викликати реакції гіперчутливості та гостру анафілаксію. Зважаючи на ряд властивостей, таких як відносно низька алергенність, можливість отримання у різних системах експресії, можливість модифікації ДНК-послідовності з метою додавання чи заміни певних амінокислотних мотивів та ін., scFv-антитіла є надзвичайно привабливими кандидатами на роль антитоксичних протидифтерійних реагентів, що могли б застосовуватись для пасивної імунізації. Тому метою роботи було дослідити токсин-нейтралізуючі властивості scFv-антитіл, специфічних до субодиниці В дифтерійного токсину, отриманих із наївної та імунної бібліотек імуноглобулінових генів миші.

Методом протокової цитофлуориметрії було відібрано чотири scFv-антитіла, що здатні блокувати зв’язування міченого рецепторзв’язувального фрагменту токсину із поверхнею чутливих клітин, тобто володіють токсиннейтралізуючими властивостями. Отримані scFv можуть стати перспективними кандидатами на роль антитоксичних протидифтерійних препаратів нового покоління. Особливо актуальними такі препарати могли б стати для хворих, попередньо сенсибілізованих сироваткою (адже кінські антисироватки вводять не лише при лікування дифтерії), та людей із підвищеною чутливістю до сироватки коня.

Висновки:

  1. Отримано штами-продуценти рекомбінантних субодиниць А та В дифтерійного токсину, субодиниці В, злитої з підсиленим зеленим флуоресцентним білком та стафілококового білка А. Вперше отримано scFv-антитіла, специфічні до субодиниці В дифтерійного токсину.

  1. Розроблено прототипи імуноферментної та імунохроматографічної тест-системи для визначення антитіл проти окремих субодиниць дифтерійного токсину. Продемонстровано ефективність використання scFv-антитіл, об’єднаних із фрагментом білка А, для виявлення дифтерійного токсину у бісайтовому імуноферментному аналізі, що може бути використаним для діагностики дифтерії.

  1. Показано, що рекомбінантна субодиниця В дифтерійного токсину здатна формувати протективний протидифтерійний імунітет, а отже, може бути використана для створення безпечної та ефективної протидифтерійної вакцини. Розроблено методичний підхід для оцінки протективного протидифтерійного імунітету, що базується на методі інгібування зв’язування токсину з рецептором із використанням флуоресцентного похідного рекомбінантної субодиниці В.

  1. Відібрано чотири scFv-антитіла, що пригнічують цитотоксичну активність дифтерійного токсину. Отримані токсин-нейтралізуючі scFv можуть бути використані для розробки антитоксичних протидифтерійних терапевтичних препаратів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблено наукове підґрунтя для використання окремих рекомбінантних субодиниць дифтерійного токсину з метою профілактики та діагностики дифтерії.

Показано здатність рекомбінантної субодиниці В самостійно формувати протективний протидифтерійний гуморальний імунітет. Доведено подібність антигенних властивостей рекомбінантних А і В субодиниць дифтерійного токсину з їхніми природними аналогами.

Вперше запропоновано використовувати флуоресцентне похідне субодиниці В дифтерійного токсину для ідентифікації HB-EGF (рецептору дифтерійного токсину), що є мітогенним фактором росту епітеліальних клітин, бере участь у авто- і паракринній регуляції та є потенційним індуктором росту пухлин.

Вперше було запропоновано використати новітній біотехнологічний підхід – технологію рекомбінантних антитіл для створення сучасних засобів для терапії та діагностики дифтерії, та продемонстровано ефективність обраної стратегії.

В роботі було запропоновано новий універсальний підхід для детекції scFv-антитіл та їх комплексів з антигенами в імуноферментному аналізі, що дозволяє використовувати для детекції мічені імуноглобуліни багатьох видів тварин незалежно від їх антигенної специфічності.

В роботі вперше доведено принципову здатність рекомбінантних антитіл нейтралізувати токсичну дію дифтерійного токсину.

Практичне значення одержаних результатів. Основні цілі представленої роботи орієнтовані на досягнення результатів, що мають практичне значення. Отримано та запатентовано штами Escherichia coli – продуценти рекомбінантних субодиниць дифтерійного токсину, а також штам-продуцент стафілококового білка А. Оптимізовано умови експресії та виділення рекомбінантних білків.

Розроблено імуноферментну та імунохроматографічну тест-систему для виявлення антитіл проти окремих субодиниць дифтерійного токсину, де як антиген використано рекомбінантні субодиниці дифтерійного токсину. Запропоновані тест-системи дозволяють визначати рівень антитіл не лише проти цілої молекули дифтерійного токсину, а й проти окремих субодиниць, що значно збільшує інформативність аналізу порівняно з вже існуючими аналогами. Такі тест-системи можуть бути використані для дослідження напруженості популяційного імунітету до дифтерії серед здорового населення, яке згідно наказу МОЗ України № 545 від 24.11.2003 „Про стан імунітету населення України до дифтерії та правцю” повинно щорічно проводитись.

Отримані рекомбінантні scFv-антитіла можуть бути застосовані при виявленні дифтерійного токсину в діагностиці. Відносно низька собівартість scFv та моноклональна природа надають їм переваги в порівнянні із поліклональними антитілами та моноклональними антитілами, отриманими на основі гібридомної технології. При виконанні роботи було отримано злиті молекули на основі scFv-антитіл, що містять у своєму складі фрагмент стафілококового білка А, та розроблено системи для їх отримання. Використання таких злитих білків у імуноферментному аналізі дозволяє застосовувати для детекції різні мічені антитіла, в тому числі і найбільш економічно доступні.

Здатність рекомбінантної субодиниці формувати протективний антитоксичний імунітет може бути використано при розробці й впровадженні у практику нових комплексних вакцин, або при виробництві протидифтерійної антитоксичної сироватки для лікування дифтерії.

Флуоресцентні похідні можуть бути використані для діагностики злоякісних пухлин, що надекспресують HB-EGF та для оцінки протективних протидифтерійних антитіл методом проточної цитометрії.

Іншим важливим практичним результатом роботи є отримані scFv-антитіла, із здатністю нейтралізувати цитотоксичну активність дифтерійного токсину. Завдяки невеликим розмірам scFv є менш імуногенними, ніж повнорозмірні антитіла, що надає їм переваги при використанні як антитоксинів у терапії дифтерії.

Загальнакількістьпублікацій. Цикл робіт включає 11 статей (з них 4 в „Українському біохімічному журналі”, 3 в журналі „Біотехнологія”, 2 – „Біополімери і клітина”, 1 – „Доповіді Національної академії наук України”, 1 – „Наука і інновація”), 2 патенти України, 7 тез доповідей українських та міжнародних конференцій.

Виконавці:

к.б.н., н.с. А.А. Кабернюк

к.б.н., в.о. н.с. О.С. Олійник

  1. Реферат роботи (3)

    Реферат
    авторів: Алещенка В.І., Грінчука В.М., Пивоварова А.С., Сербіна В.Г., Стрельнікова В.П., Сухомлина А.І., Теслера Г.С., Третяка В.В., Фесієнка В.І., Яценка Б.
  2. Реферат роботи (9)

    Реферат
    Представлена робота “Біомаркери інфекційних захворювань на прикладі туберкульозу та дифтерії” є циклом наукових праць, присвячених вищезазначеній темі.
  3. Реферат роботи (10)

    Реферат
    роботи "Розробка та впровадження інноваційних технологій в хімічну промисловість України", поданої на здобуття Державної премії України в галузі науки й техніки за 2010 рік.
  4. Реферат роботи (24)

    Реферат
    Збільшення обсягів видобування нафти і газу є головним завданням, яке сто-їть перед працівниками паливно-енергетичної галузі як України, так і усього світу.
  5. Реферат роботи (25)

    Реферат
    Суднобудівна галузь України протягом тривалого часу функціонує без ефективної фінансової підтримки. Це підсилює роль вітчизняної науки в становленні цієї галузі, обумовлює позитивні зрушення в її розвитку за рахунок наукових досліджень.
  6. Реферат роботи “

    Реферат
    Фізико-хімічні властивості кристалів АIIВVI та АIVВVI (одних з найбільш ефективних напівпровідникових матеріалів оптоелектроніки) визначаються власними і домішковими точковими дефектами.
  7. Реферат роботи (18)

    Реферат
    Роботу присвячено розробленню та впровадженню технологій управління інноваційними системами. Актуальність роботи визначається умовами глобальної економічної кризи, кардинальних соціальних і політичних змін та входження провідних країн
  8. Реферат роботи (4)

    Реферат
    Актуальність теми. З розвитком науково-технічного прогресу в середовищі існування людини виявляється все більше речовин з мутагенною та канцерогенною активністю (Сердюк А.
  9. Реферат роботи (14)

    Реферат
    до циклу наукових праць „Вивчення і збереження рідкісних видів рослинного та тваринного світу України”, висунотого на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2011 року.

Другие похожие документы..