Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Львівський Національний університет

імені ІВАНА ФРАНКА

Білостоцький Степан Миронович  

УДК: 343.13 (477.83 – 25) «15/17» (091)

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО МІСТА ЛЬВОВА XVI–XVIII ст.

(за матеріалами війтівсько - лавничого суду міста Львова)

Спеціальність : 12.00.01. – теорія та історія держави і права ;

історія політичних і правових вчень

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

 

 

 

Львів – 2009

 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти та науки України.

 

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, заслужений юрист України Нор Василь Тимофійович, завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

Офіційні опоненти  –  доктор  юридичних  наук,  професор Никифорак Михайло Васильович, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

кандидат юридичних наук, доцент Кіселичник Василь Петрович, проректор із заочного та дистанційного навчання Львівського державного університету внутрішніх справ.

 

            Захист відбудеться   “20 лютого  2009 р.  о  10 00  годин на засіданні спеціалізованої вченої ради  Д 35.051.03. у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 14 (зал засідань юридичного факультету, ауд. 409).

 

            З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий “17”  січня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат юридичних наук, доцент                                       В.О.Семків

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес утвердження компетентного, незалежного й безстороннього суду як гаранта прав і свобод людини та громадянина є історично тривалим та складним. Проблеми, які виникають у сфері правосуддя, часто помилково вбачають у діяльності судів. Недотримання усталених принципів побудови судової влади в Україні, в контексті функціонування державної влади в цілому, з урахуванням історичних типів та систем права, що діяли на українських землях, національних традицій; відсутність цілісності, прозорості, раціональності юридичних процедур, однакового та коректного застосування правових приписів з урахуванням загальнолюдських цінностей, глобальних цивілізаційних процесів та економічних відносин на конкретному етапі суспільного розвитку – суть низького рівня довіри громадян до судової влади в Україні.

Одним із системних правових елементів при розв’язанні існуючих у сфері правосуддя проблем, а також з’ясування причин вчинення злочинів на певних історичних етапах розвитку українського суспільства, є дослідження історії судочинства на українських землях. Отримані наукові висновки сприятимуть уникненню спірального повторення системних упущень в питаннях організації та функціонування незалежної судової влади, неупередженості суддів, як складової громадянського суспільства. Кримінальне судочинство – один із найдавніших історичних видів судової діяльності. Разом з тим в історико-правовій науці дана проблематика не знайшла достатнього відображення. Дослідники обійшли увагою історію судочинства Львова, який одним із перших міст на українських землях у 1356 р. одержав право на міське самоврядування та судочинство, долучившись до європейського процесу розвитку місцевих демократій. У XVI–XVIII ст. організація та діяльність його органів влади врегульовувались правовими нормами, що творили цілісну муніципальну систему права. Актуальність дослідження зростає, коли врахувати, що суд Львова був апеляційною інстанцією для всіх судів міст Руського і Белзького воєводств держави Річ Посполита, утвореної 1569 р., а з приєднанням цих територій у 1772 р. до складу Австрійської імперії – судів усієї Галичини.

Хронологічно робота охоплює середину ХVІ cт. – першу половину ХVІІІ ст.

Стан наукової розробки проблеми. Питання історії кримінального судочинства України знайшли відображення у загальних працях, в яких фрагментарно розкриваються питання судоустрою та судочинства окремих міст без врахування станових, регіональних та місцевих особливостей. Винятком є публікації В.С.Кульчицького, Я.Р.Дашкевича, М.С.Демкової, А.Карпінського, в яких висвітлюються окремі питання організації судової влади міста Львова XVI-XVIII ст. Такі питання, як джерела міського судового права, організація судової влади Львова, порядок розгляду кримінальних справ у війтівсько-лавничому суді, причини, види злочинів та їх кримінально-правова кваліфікація, покарання за них, не знайшли належного висвітлення в історико-правовій науці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка в межах наукової теми кафедри “Актуальні проблеми історії держави і права України, політичних, правових вчень та зарубіжної історії”, затвердженої наказом ректора ЛНУ імені Івана Франка №Н-239 від 16.04.2003 (номер державної реєстрації 0103U005943).

Метою дослідження є вивчення історії кримінального судочинства міста Львова XVI – XVIII ст. за допомогою аналізу становлення та розвитку війтівсько-лавничого суду Львова, як носія судової влади територіальної громади та його місця в загальнодержавній судовій системі; принципів тогочасного кримінального судочинства; впливу судової влади на розвиток правосвідомості та стан правової культури тогочасного суспільства.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:

  • з’ясувати стан наукового дослідження проблеми;

  • здійснити історико-правовий аналіз тих джерел права XVI – XVIII ст. Речі Посполитої та Львова, якими прямо чи опосередковано врегульовувалися питання організації та здійснення кримінального судочинства;

  • з’ясувати, які діяння трактувалися як злочин, його види на прикладі діяльності судових інституцій Львова;

  • встановити, які види покарань застосовувались війтівсько-лавничим судом Львова за вчинені злочини та їх відповідність чинним тогочасним нормам права;

  • визначити коло посадовців міських органів влади, які здійснювали правосуддя;

  • дослідити стадії та особливості кримінального процесу XVI – XVIII ст. в містах, де діяло магдебурзьке право, на прикладі діяльності війтівсько-лавничого суду Львова;

  • встановити види доказів та предмет доказування, в залежності від виду злочину, а також їх відповідність тогочасним правовим нормам;

  • з’ясувати причини вчинення злочинів у XVI – XVIII ст. на прикладі Львова;

  • ввести в науковий обіг маловідомі та неопубліковані документи, пов’язані з організацією та діяльністю війтівсько-лавничого суду Львова.

Об’єктом дослідження є кримінальне судочинство, як організація і діяльність, пов’язані з провадженням у кримінальних справах судовими інституціями XVI – XVIII ст.

Предметом дослідження є законодавство Речі Посполитої, збірники магдебурзького права, які застосовувалися в практиці війтівсько-лавничого суду Львова, судові справи.

Хронологічні межі дослідження: середина XVI – перша половина XVIII ст. Вибір таких темпоральних меж зумовлений наступними факторами. Це період застосування інквізиційного процесу при розслідуванні злочинів. Крім того, в XVI ст. у Польському королівстві, потім Речі Посполитій було проведено низку реформ в судовій владі, пов’язаних з діяльністю міських судів. Здійснено переклади збірників німецького права польською мовою, що сприяло більшому доступу до судової влади міського поспільства. У Львові проведено низку реформ в системі органів управління. Внаслідок пожежі 1527 р. втрачена значна кількість документів магістрату Львова, що ускладнює дослідження діяльності судових інституцій попередніх періодів. У 1772 р. після першого поділу Речі Посполитої Львів відійшов до складу Австрійської імперії. Цілком по-новому почали трактувати злочин і покарання. Проведено низку реформ в системі судоустрою Львова. У 1786 р. скасовано дію магдебурзького права у Львові.

Теоретико-методологічною основою дисертації є теорія наукового пізнання соціальних, зокрема державно-правових явищ, а також сучасні уявлення про державу і право. У процесі дослідження використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні історичні, історико-правові, соціологічні методи. Огляд наукової літератури здійснений за хронологічним і структурно-тематичними методами. При дослідженні джерел права, складу та компетенції війтівсько-лавничого суду Львова використано діалектичний, історико-порівняльний та системно-структурний методи. Питання розуміння злочину і покарання, доказів та предмету доказування при розгляді кримінальних справ досліджувалося з використанням наукового методу апріорного вивчення злочину як абстрактно юридичної сутності. Тлумачення правових приписів, вміщених у юридичних актах, що виступали джерелом для організації і діяльності війтівсько-лавничого суду Львова, здійснювалося з використанням логіко-юридичного методу. Дослідження комплексу уявлень про навколишній світ людей часів XVI – XVIII ст. з метою вивчення їх правосвідомості, з’ясування мотивацій поведінки та причин вчинення злочинів, проводилось з використанням соціологічного методу моделювання: вивчення масових і повторюваних феноменів, ритуалів, забобонів. Дослідження змісту архівних неопублікованих та опублікованих документів на автентичність, подій викладених в хроніках щодо їх достовірності, проводилось з використанням критичного та структурного аналізу і деконструкції. Структурний аналіз та деконструкція проводилась шляхом розчленовування тексту документів на певні значеннєві одиниці, з метою подолання прямолінійного розуміння тексту через вилучення всіх елементів фікції з досліджуваного матеріалу.

Дисертаційне дослідження здійснювалось на міждисциплінарній основі, у контексті положень загальної теорії права, історії та теорії кримінального права (матеріального, формального), історії держави і права України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що системно проаналізовано організацію і діяльність львівського війтівсько-лавничого суду середини ХVІ–ХVІІІ ст. у період функціонування слідчо-розшукового процесу. Досліджено види злочинів і покарань, згідно з нормами магдебурзького права; систематизовано види злочинів та покарань, з’ясовано причини їх вчинення. У зв’язку з введенням у науковий обіг нових документів, критично оцінено попередні дослідження проблеми, визначено коло питань, які потребують більш ґрунтовного вивчення. Проаналізовано джерела, що впливали на діяльність судової влади: розуміння злочину як в контексті діючих правових норм, так і соціального сприйняття; з’ясовано причини, які негативно впливали на об’єктивність судових інституцій Львова; досліджено стадії розгляду кримінальних справ в міських судах, відповідність судової практики діючим правовим нормам.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що узагальнений практичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані у проведенні реформи кримінального судочинства в Україні, для написання історії судоустрою, кримінального права і процесу України, пізнання такого важливого для суспільства інституту як суд та здійснення ним судочинства в епоху середньовіччя і нового часу в одному з важливих центрів українства – місті Львові. Отримані результати дослідження також можуть бути використані при підготовці курсів “Історія держави і права України”, “Історія права України” тощо.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовано у виступах автора на науковій конференції викладачів та аспірантів історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (м. Львів, Львівський державний університет імені Івана Франка, 6-7.02.1997), науковій міжнародній українсько-польській конференції “Львів: місто – суспільство – культура”, (м. Львів, Львівський державний університет ім. І. Франка, 1999), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції “Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні (м. Острог: правничий факультет Національного університету “Острозька академія”, 28-29.04.2005р.), ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції (м. Острог: правничий факультет Національного університету “Острозька академія”, 30-31.05.2008 р.), науковому семінарі кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Публікації. Основні результати дисертації висвітлено в 11 наукових статтях, 7 з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, 2 тезах виступів на науково-практичних конференціях, науково-популярній роботі у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, висновків за результатами здійснених досліджень, додатків (А-Ю) та списку використаних джерел (292 позиції). Повний обсяг рукопису дисертації становить 281 сторінку, із них основний текст – 199 сторінок, обсяг додатків – 52 сторінки, список використаних джерел – 30 сторінок.

  1. Про публікації результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора І кандидата наук та їх апробацію

    Документ
    7.5. Наявність журналу (періодичного видання) у фондах бібліотек України, перелік яких затверджено постановою президії ВАК України від 22 травня 1997 р.
  2. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (112)

    Автореферат диссертации
    Робота виконана на кафедрі історії, теорії та практики культури Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.
  3. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (127)

    Автореферат диссертации
    Захист дисертації відбудеться 23 червня 2011 р. о 1300 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.055.02 у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м.
  4. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (10)

    Автореферат диссертации
    Дисертацією є монографія "Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право". — К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001.
  5. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (34)

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться 07 лютого 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м.
  6. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (37)

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться “__” 2002 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.
  7. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (85)

    Автореферат диссертации
    Науковий консультант - академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Панов Микола Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, проректор з наукової роботи.
  8. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (94)

    Автореферат диссертации
    Дисертація виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України
  9. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться 3 жовтня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.
  10. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (3)

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться «22» жовтня 2010 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.15 у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України за адресою: 79013, м.

Другие похожие документы..