Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Програми та рекомендації

до розподілу програмного матеріалу

загальноосвітніх навчальних закладів

для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату

Історія України

Всесвітня історія

Правознавство

Етика

Музичне мистецтво

Образотворче мистецтво

Художня культура

Математика

Алгебра

Геометрія

Київ

2009

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7409 від 08.09.2009)

Відповідальний за випуск:

Програми підготували: Л.О. Ханзерук, Л. С. Торба,

Н. П. Годованюк, Т. М. Убийконь та ін.

© Міністерство освіти

і науки України, 2009

Вступ

Згідно з Типовим положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15.09.2008 № 852, спеціальна школа (школа-інтернат) для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату I-III ступенів створюється для навчання і виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату (з церебральними паралічами; наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах; артрогрипозом, хондродистрофією, міопатією, наслідками інфекційних поліартритів; іншими вродженими та набутими деформаціями опорно-рухового апарату) для здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвивальною роботою та медичною реабілітацією.

На другій ступені освіти закладається фундамент загальноосвітньої та трудової підготовки, продовжується корекційно-відновлювальна робота з розвитку рухових, мисленнєвих, мовленнєвих навичок та умінь, які забезпечують соціально-трудову адаптацію вихованців.

Оскільки мета освіти дітей з порушеннями опорно-рухового апарату полягає у максимальному розвитку особистісного потенціалу зі спрямованістю на соціальну адаптацію та інтеграцію в суспільство, її можна досягнути шляхом специфічної реалізації освітніх програм.

Загальноосвітня підготовка учнів спеціальної школи для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату може бути досягнута за умови дотримання особливої змістової та методичної спрямованості навчального процесу, в основу якого закладений корекційно-розвивальний принцип. Згідно з цим принципом, діти з тяжкими руховими порушеннями можуть оволодіти базовим компонентом програми тільки в умовах максимальної індивідуалізації навчання. Спеціальних умов навчання і виховання потребують учні з дитячими церебральними паралічами - найчисельніша категорія – з огляду на поєднання недоліків рухової та пізнавальної діяльності. Потребують спеціальних організаційних форм та умов навчання учні з іншими руховими порушеннями (з наслідками поліомієліту, з міопатією, з вродженими і набутими вадами опорно-рухового апарату), у яких недоліки пізнавальної діяльності виражені меншою мірою.

У спеціальному загальноосвітньому навчальному закладі (II ступінь) для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату тривалість навчання збільшується на один рік, що пов’язане зі сповільненим темпом психічного розвитку учнів, труднощами оволодіння окремими вміннями та навичками, внаслідок мовленнєвих і рухових порушень, а також необхідністю введення в навчальний план корекційно-розвиткових занять. У зв’язку зі збільшенням терміну навчання передбачається інший розподіл навчального матеріалу за роками навчання у порівнянні із загальноосвітньою школою.

Корекційно-розвитковий характер навчання спрямований на подолання відхилень у фізичному розвитку, пізнавальній та мовленнєвій діяльності. Організація навчального процесу у спеціальному загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату передбачає використання спеціальних методів та прийомів навчання і виховання. Для успішної організації навчального процесу школярів з порушеннями опорно-рухового апарату учителю необхідно розуміти особливості їх психофізичного розвитку, а також найбільш характерні труднощі, що виникають у них під час оволодіння навчальним матеріалом і зумовлені захворюванням. Педагогу важливо знати причини та час виникнення труднощів у навчанні, а також їх вплив на засвоєння програмного матеріалу. Під час визначення характеру навчального навантаження вчитель орієнтується на появу стомлення як ознаку зміни уваги, яка має вагоме значення для продуктивності розумової праці школярів.

Визначення змісту навчання у закладі II ступеню для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату вимагає урахування як загальних завдань освіти та виховання учнів, так і спеціальних завдань.

До спільних рис, які визначають зміст навчання в загальноосвітній школі та школі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, належать:

- цензовий характер навчання школярів, щозабезпечує освіту в обсязі відповідних ступенів загальноосвітньої школи;

- реалізація принципу послідовності вивчення предметів у навчальних планах і програмах;

- побудова змісту навчання у відповідності з принципом єдності системи освіти;

- відповідність програм основним дидактичним принципам.

Спеціальні корекційні завдання визначають зміст навчання учнів цієї категорії та передбачають обов’язкове врахування особливостей розвитку пізнавальної сфери учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, а саме:

- порушень активної довільної уваги, які зумовлюють специфіку всіх стадій пізнавального процесу (від зосередження і довільного вибору під час прийому та переробки інформації до запам’ятовування, осмислення і т.д.), що суттєво ускладнює навчання;

- підвищеної виснажливості психічних процесів, яка супроводжується низькою інтелектуальною працездатністю, емоційною лабільністю, порушеннями пам’яті;

- сповільненості та інертності всіх психічних процесів, які викликають труднощі перемикання з одного виду діяльності на інший, патологічне застрягання на окремих фрагментах навчального матеріалу, «в’язкість» мислення.

Названі особливості належать до функціонально-динамічних порушень і разом з порушеннями вищих кортикальних функцій (недостатністю просторових та часових уявлень, гностичних відхилень) та мисленнєвими порушеннями визначають специфіку інтелектуальної діяльності учнів зазначеної категорії. З огляду на це, навчання учнів з порушеннями опорно-рухового апарату потребує від учителя поінформованості щодо нейропсихологічного діагнозу (латералізації та внутрішньопівкулевої локалізації ділянок мозку) школярів з органічним ураженням головного мозку, а також, пов’язаних з ним, знань методів та прийомів ефективного навчання таких учнів, які пропонуються нейропедагогікою.

В залежності від форми дитячого церебрального паралічу простежуються специфічні особливості пізнавальної діяльності школярів. Так, при спастичній диплегії спостерігається задовільний розвиток словесно-логічного мислення при вираженій недостатності просторового гнозису та праксису. Учні задовільно виконують завдання, що вимагають участі словесно-логічного мислення. Суттєві труднощі школярів мають місце під час виконання завдань на просторове орієнтування, копіювання форми предмета, зображення асиметричних фігур, засвоєння схеми тіла та напрямку. Вчителю доводиться враховувати труднощі глобального сприймання кількості учнями цієї категорії, порівняння цілого та його частин, засвоєння складу та розрядної будови числа тощо.

В учнів з правостороннім геміпарезом нерідко діагностується оптико-просторова дисграфія. Оптико-просторові порушення супроводжують процеси читання і письма: читання утруднене та сповільнене, письмо характеризується елементами дзеркальності тощо.

Своєрідністю вирізняється пізнавальна діяльність учнів з гіперкінетичної формою дитячого церебрального паралічу. Провідне місце у структурі порушень посідає недостатність слухового сприймання та мовленнєві порушення (гіперкінетична дизартрія). Труднощі школярів простежуються під час виконання завдань, які потребують мовленнєвого оформлення, однак, задовільно виконують візуальні інструкції. Навчальна діяльність школярів цієї групи визначається також задовільним розвитком праксису та просторового гнозису.

Таким чином, головними особливостями пізнавальної діяльності школярів з порушеннями опорно-рухового апарату слід розглядати виражену диспропорційність та нерівномірно порушений темп розвитку. В таких умовах, навчання як форма розвитку має на меті «вирівнювання» його порушень.

Обсяг змісту навчальних дисциплін усіх освітніх галузей відповідає загальноосвітній школі. Проте, особливості рухових і мовленнєвих порушень в учнів зумовлюють специфіку процесу навчання особливо з таких предметів як українська мова, фізичне виховання, трудове навчання, математика тощо.

У даному збірнику розміщено програми освітніх галузей «Суспільствознавство», «Естетична культура», «Математика».

Рекомендації щодо викладання предметів даних циклів містяться у пояснювальних записках до програм загальноосвітніх навчальних закладів.

Освітня галузь «Суспільствознавство» у школі ІІ ступеня реалізується через навчальні предмети «Історія України», «Всесвітня історія», «Правознавство», «Етика».

Успішне опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії учнями з порушеннями опорно-рухового апарату висуває необхідність поглибленої уваги до історичної пропедевтики. Початкові історичні знання характеризуються практичною спрямованістю та пов’язані з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичною картою та стрічкою часу, історичними ілюстраціями тощо. Розвиток часових уявлень на матеріалі уроків історії – важливий напрямок корекційно спрямованого навчання в цей період. Так, засвоєння послідовності історичних подій учнями з порушеннями опорно-рухового апарату вдається досягнути шляхом складання спеціальної стрічки історичного часу, яка сприятиме формуванню уявлень учнів про далеке минуле, про тривалість та послідовність тогочасних подій.

Вивчення етичних проблем на уроках етики та інших уроках потребує обов’язкового врахування вчителем особливостей розвитку особистості школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, пов’язаних з руховими обмеженнями. Соціальна ситуація розвитку таких учнів нерідко перешкоджає формуванню різних видів взаємин та взаємодії з однолітками та дорослими. Обмеженість контактів, у свою чергу, сприяє аутизації, формуванню егоцентричних установок, пасивності. Пасивно захисна позиція, недостатність досвіду спілкування зумовлюють недорозвинення у таких учнів етичних уявлень. Учителеві варто вбачати свою роль у максимальній реалізації діяльнісного підходу як пріоритетного у викладанні курсу. Надаючи практичної спрямованості знанням і вмінням учнів під час моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань тощо, вчителю слід ретельно дотримуватись деонтологічних принципів.

Освітня галузь «Естетична культура» у школі ІІ ступеня реалізується через навчальні предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Художня культура».

Предметам мистецтва належить особлива роль у формуванні особистості школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, у прилученні їх до світу художньої культури. Вміле використання учителем художніх творів на уроках та позакласній роботі розширює межі пізнавальної діяльності школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, надає їм інформацію особливого роду, слугує своєрідним «підручником життя», вцілому, гуманізує корекційно-спрямований навчально-виховний процес.

Формування художньої культури у школярів з порушеннями опорно-рухового апарату здійснюється через різні види мистецтва та їх взаємодію у корекційно-розвивальному педагогічному процесі.

Порушення розвитку пізнавальної, емоційно-вольової, рухової сфер учнів потребують особливого підходу до вирішення завдань формування художньої культури. Такий підхід передбачає створення художньо-розвивального середовища з адекватним рівнем змісту художніх творів, раціональним використанням різноманітних технологій розвивального навчання і виховання, корекційно-спрямованим характером усіх форм художньої діяльності.

Процес формування естетичної культури через образотворче мистецтво школярів з порушеннями опорно-рухового апарату має свою специфіку, яка проявляється як на етапі сприймання, так і на етапі власне зображувальної діяльності. Врахування специфіки практичної творчої діяльності учнів зумовлює необхідність використання різних педагогічних методів та прийомів, у залежності від особливостей порушень психічного розвитку. В одних випадках (при порушеннях у лівій півкулі кори мозку), корекційні дії педагога полягають у наданні допомоги учневі під час складання конструктивного плану, оскільки такі діти краще малюють за зразком, ніж вербальною інструкцією. В інших випадках (порушення конструктивного праксису при порушеннях у правій півкулі кори мозку), коли учні не можуть скопіювати зразок, припускаються великої кількості помилок у просторових відношеннях, корекції потребують просторові уявлення.

Провідна роль у формуванні художньої культури учнів з порушеннями опорно-рухового апарату належить музичному мистецтву. В усіх видах музичної діяльності учнів з порушеннями опорно-рухового апарату простежуються певні труднощі, які, насамперед, проявляються у сприйманні музики. Важливе завдання педагога полягає у наданні допомоги під час сприймання музики школярами, а також у стимулюванні їх активної музичної діяльності.

Велика роль у музичному розвитку школярів з порушеннями опорно-рухового апарату належить різним видам виконавської діяльності, серед яких пріоритет належить музично-ритмічним рухам на уроках ритміки. Такі заняття можуть мати характер хореографічної лікувальної гімнастики і включати вправи на стабілізацію положення голови, усунення тонічних примітивних рефлексів, розвиток довільної моторики тощо. Позитивний емоційний фон таких занять створює «ситуацію успіху», сприятливу для формування особистісних якостей, упевненості в собі, мотивації до художньої виконавської діяльності.

Освітня галузь «Математика» у школі ІІ ступеня реалізується через навчальні предмети «Математика», «Алгебра», «Геометрія».

В основній школі, нерідко, стійко простежуються труднощі, характерні початковим етапам навчання математиці школярів з порушеннями опорно-рухового апарату. Такі труднощі нагадують картину акалькулії, оскільки супроводжуються порушеннями глобального сприймання кількості, невпізнаванням графічних зображень цифр, утрудненнями під час виконання арифметичних дій (особливо ділення), недостатнім розумінням складу і розрядної будови числа, значення арифметичних знаків тощо.

Необхідність спеціальних прийомів навчання, у цьому зв’язку, зумовлена важливістю врахування як загальних закономірностей розвитку дитячого мислення, так і його специфічних особливостей, зумовлених переважною локалізацією мозкового ураження в кожного учня (ураженням або затримкою формування тім’яно-потиличних відділів кори лівої півкулі або затримкою розвитку мозку вцілому).

Корекційна робота з формування просторових уявлень, розвитку часових уявлень, оволодіння поняттями, які їх позначають, а також термінами, що позначають абстрактні категорії, будується безпосередньо на основі програмного матеріалу з математики, алгебри, геометрії. Враховуючи особливості мисленнєвої діяльності учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, вчитель широко використовує різноманітний наочний матеріал, креслення, схеми, малюнки тощо.

Недостатня сформованість просторових уявлень передбачає введення підготовчих вправ (записування прикладів у стовпчик, розташування одних предметів під іншими, малювання фігур у клітинках тощо).

Під час виконання практичних вправ з геометрії учні навчаються працювати з геометричними фігурами, оволодівають графічними уміннями, набувають практичних умінь розв’язувати задачі обчислювального та вимірювального характеру.

Вивчення предметів даної освітньої галузі вимагає від учителя створення таких умов навчання, які разом з достатнім рівнем узагальнення матеріалу, одночасно висвітлювали б його конкретний зміст, а також способи оволодіння ним.

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (3)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  2. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (1)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  3. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (1)

    Документ
    Згідно з Типовим положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15.
  4. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором історія України

    Документ
    Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу.
  5. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (4)

    Документ
    Основою програм навчання для учнів з ТПМ є Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів, що обумовлюється принципами єдності і варіативності надання усім дітям в Україні однакових стартових умов у здобутті загальної
  6. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором українська мова

    Документ
    ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
  7. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (5)

    Документ
    Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, укладено відповідно до вимог Державного стандарту
  8. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (9)

    Документ
  9. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (2)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової

Другие похожие документы..