Конспект лекцій з курсу «методологія, методи та технології соціологічних досліджень» для студентів для студентів спеціальності 040200 “

3. Місце соціологічної інформації в системі державного управління та в соціальній сфері.

Соціологічна інформація, будучи надзвичайно коштовним й оригінальним інформаційним ресурсом, використається сьогодні в практиці державного керування без особливої користі. Втім, це ставиться й до інших сфер життєдіяльності суспільства. Незважаючи на велику кількість проведених досліджень у країні, не можна не погодитися з Е.П. Тавокиним, коли він говорить про те, що “ є багато підстав затверджувати, що соціологічні дослідження поки ще не перетворилися в органічний необхідний елемент соціальної практики, а їхні матеріали в значній частині не залишають сферу самої соціологічної науки” . Е. П. Тавокин зв'язує це насамперед із суперечливістю усередині самої соціологічної науки, невідповідністю історично сформованих методологічних принципів природі пізнаваної соціальності.

Однак, на наш погляд, навіть наявні пізнавальні можливості соціології не використаються в діяльності органів керування повною мірою. Можна припустити, що однієї із причин цього положення є існування особливостей цього виду інформації, що утрудняють його застосування в практиці державного керування, що знижують значимість соціологічної інформації в очах приймаючі управлінські рішення державних службовців. 

Для з'ясування специфіки соціологічної інформації, що визначає можливості й обмеження для використання її в державному керуванні представляється доцільним уточнити зміст поняття “соціологічна інформація”, соотнеся його зі змістом більше широких понять “ інформація”, “соціальна інформація” й “наукова інформація”.

Найбільш об'ємним, родовим поняттям стосовно іншим зазначеним в аналізованій предметній сфері є поняття “інформація”.

У ході дискусії про природу й сутність інформації, що розгорнулася в 60-70 р. нашого століття, оформилися два основних підходи до розуміння цього феномена. Атрибутивна концепція розглядає інформацію як фундаментальна властивість матерії, що існує об'єктивно, поза залежністю від пізнання її й використання. У цій логіці інформація розглядається як атрибутивна характеристика систем будь-якого типу, будь-якого рівня організації й складності. Функціональна концепція інформації вважає її не субстанціональною властивістю всієї матерії, а лише функціональною властивістю систем керування, зв'язком керуючих систем з керованими. На думку М.Ю. Тихонова, ці концепції застосовні в різних сферах аналізу, і отже розходження цих підходів умовно, кожний містить “зерно розуміння”. Безліч визначень поняття інформації рівного ступеня мають право на існування, фіксуючи різні аспекти багатогранності цього феномена.

При підході, акцентованому на гносеологічних і соціальних характеристиках інформації, важливим моментом є розуміння того, що поняття “інформація” містить у собі не сам зміст дійсності, а відбиття, вираження й позначення цього змісту. Інформацією називаються результати процесів відбиття, вираження й позначення фрагментів змісту об'єктивної реальності.

Можна позначити наступні якісні характеристики інформації як явища:

- є об'єктивно існуючим феноменом универсума;

- виражає й позначає елементи об'єктивної реальності;

- має матеріальну й ідеальну форму;

- є двоїстим елементом процесу комунікації, виступаючи одночасно засобом і метою;

- має якісні й кількісні характеристики.

Соціологічна інформація є соціальною інформацією, що отримана в результаті цілеспрямованої пізнавальної діяльності, методологія, методи й процедури якої продуцированы й обґрунтовані науковою свідомістю. Норми оцінки результатів цієї пізнавальної діяльності, норми й форми подання цих результатів історично зложилися в ході формування наукового мислення й у середовищі представників наукового співтовариства.

У науковій літературі виділяються два тлумачення поняття ”соціологічна інформація”. Одне тлумачення, більше широке, включає в зміст поняття всю сукупність теоретичних концепцій, висновків і положень, розроблених і функціонуючих у соціологічних науках, представлених у вигляді знань і відомостей.

Другий підхід до розуміння соціологічної інформації звужує зміст терміна, включаючи в його обсяг тільки сукупність результатів соціологічних досліджень у формі повідомлень і відомостей, активно використовувані в практичній діяльності людей.

Найбільш прийнятним представляється підхід, що включає в зміст поняття “соціологічна інформація” всю сукупність знань і відомостей, вироблених і функціонуючих у рамках соціологічної науки.

Однак, необхідно розрізняти два різновиди інформації усередині цього класу залежно від рівня узагальнення, на якому вони функціонує: концептуально-теоретичну інформацію й інструментальну інформацію. Тип концептуально-теоретичної соціологічної інформації включає знання й відомості у формулюваннях наукових теорій і законів і відповідає теоретичному рівню в структурі соціологічного знання. Тип інструментальної соціологічної інформації включає результати прикладних соціологічних досліджень у вигляді знань і відомостей у формулюваннях опису фактів і відповідає емпіричному рівню соціологічного знання.

Типи соціологічної інформації перебувають у складній взаємодії, обумовленій взаємодією теоретичного й емпіричного рівнів у соціології. Інструментальна інформація містить опис і пояснення різноманітних конкретних проявів загальних закономірностей, сформульованих у концептуально-теоретичній інформації. Концептуально- теоретична інформація визначає логіки й схеми, відповідно до яких формуються масиви інструментальної інформації.

Практика соціального керування в переважній більшості випадків використає інструментальну соціологічну інформацію. Саме для цього типу інформації важливо відповідати вимогам, пропонованим у керуванні до соціальної інформації.

Концептуально-теоретична інформація виступає вихідною інформацією усередині прикладного соціологічного дослідження, що розуміє як єдність методології, методики й організації. У цьому змісті, у випадку, якщо проведення соціологічних досліджень є видом діяльності підрозділу в структурі органа керування, можна говорити про використання концептуально-теоретичної інформації при формуванні управлінських рішень, що стосуються координації й регулювання цієї спеціальної діяльності органа керування. Крім того, помітимо, що в ході организуемых органом керування соціологічних досліджень поряд з інструментальної, може бути отримана й концептуально-теоретична соціологічна інформація. Однак вона виступає результатом спеціальної інтелектуальної роботи з інформацією й цією роботою є додатковою стосовно посадових обов'язків соціолога, проявом його професійних інтересів, професійних амбіцій. Безпосереднього впливу на вироблення конкретних управлінських рішень вона не робить, засобу її вираження (спеціалізована лексика, формулювання у вигляді теоретичних положень і законів) просто не пристосовані до умов управлінської діяльності, раціональність якої, на наш погляд, визначається в чималому ступені здатністю до доцільного спрощення, редукції складності внутрішнього й зовнішнього середовища.

Таким чином, інструментальна соціологічна інформація є основним видом соціологічної інформації, застосовуваним у соціальному керуванні для вироблення управлінських рішень.

 Отримана методами прикладної соціології, інструментальна соціологічна інформація має наступні особливості, які впливають на можливості використання її в практиці керування:

- регресія корисності із часом

- регресія обсягу при переході від первинної до вторинної інформації

- обмежена здатність до формалізації

- значні фінансові витрати на одержання інформації

- значні організаційні зусилля на одержання інформації

- значні тимчасові витрати на одержання інформації

- трудомісткість забезпечення якості інформації й контроль якості інформації

Очевидно, що для того, щоб соціологічна інформація відповідала інформаційним потребам державного керування, потрібно тривалий і цілеспрямований процес організації цього каналу інформації, що орієнтується на інформаційні технології, що постійно обновляються, і нові тенденції розвитку сфери прикладних соціологічних досліджень. Постійні зусилля потрібні як з боку спеціалізованих соціологічних організацій, що поставляють соціологічну інформацію, так і з боку органів державного керування як споживачів цієї інформації.

На наш погляд, соціологічна інформація може бути максимально корисно включена в процес підготовки управлінських рішень у випадку, якщо виконуються дві умови: у перших, організація здатна використати соціологічну інформацію ефективно (тобто не має до цього перешкод у своїй формальній структурі й неформальних аспектах життєдіяльності); по-друге, наявна інформація має необхідну якість і відповідає деяким вимогам, пропонованим нормами діяльності організації.

У всякому разі, специфічна природа взаємин соціологічної інформації й керуючих організацій являє собою цікавий предмет досліджень. Розробка цієї проблематики ймовірно відкриє нові перспективи в розвитку державного керування.

Література  

Тавокин Е.П. Проблеми пізнання й аналізу в соціології - М., 1993.

Романовский Н.В. Соціологія й інститут державної служби // Соціологічні дослідження- М., 1999, №2.

Афанасьєв В.Г. Соціальна інформація - М.: Наука, 1994.

Соціологічна наука: інформаційні аспекти - М.: Інститут соціології РАН, 1980.

Паниотто В.И. Якість соціологічної інформації - Київ: Наукова думка, 1986.

Васильєв Г.Г. “Роль конкретних соціологічних досліджень у науковому керуванні соціальними процесами”- М.: МГУ, 1981.

Кускова Л.И. Соціологічна інформація в структурі інформаційно-аналітичного забезпечення. Дисертація канд. социологич. наук. - М., 1997.

Чекалов Б. Соціологічна інформація й соціальна практика // Болгарський соціологічний журнал. - 1982. - Т. 5.

Лекція 2. Історія прикладних соціологічних досліджень.

Можна впевнено сказати, що соціальна наука має багатий історичний досвід проведення прикладних досліджень. Разом з тим не можна не відзначити, що останнім часом ми в багатьох відносинах втратили інтерес до прикладних досліджень у суспільних науках, у тому числі й у соціології. У цій області за останні 30 років (початком сучасних соціологічних досліджень уважаються 60-і роки) не було досягнуто задовільних результатів. Конкретні соціологічні дослідження обмежувалися переважно рамками найбільш простого пізнавального циклу: від живого споглядання - до абстрактних визначень і від них - до емпіричних дій (рекомендаціям). Цьому відповідало перевагу емпіричних методів, найчастіше анкетних опитувань. Не було підготовлено й проведене жодного соціального експерименту.

Збір відомостей про господарське й громадське життя сходить до статистичних описів державних установ. В 1598 р. Джон Стоу описав будинку, церкви, школи, звичаї елизаветинской Англії. Через два століття бедфордский шериф Джон Ховард почав унікальне обстеження тюремних установ Англії й Уельсу. Ховард не тільки дав кількісний аналіз в'язниць у всіх графствах, але й докладно проаналізував харчування, одяг, працю ув'язнених, санітарні умови їхнього змісту. Ховард відвідав також всі

в'язниці Франції, Німеччини, Швейцарії й Голландії й дав їхній порівняльний опис.

У першій половині XIX в. бібліотека соціальних обстежень нараховувала вже десятки видань. Особливо багато писали про положення промислового робітничого класу. Один з таких праць, виконаний на основі особистих спостережень і статистичних звітів фабричних інспекторів, належить Ф. Энгельсу - «Становище робітничого класу в Англії» (1844-1845 р.).

Класичне соціальне обстеження було здійснено англійським підприємцем Чарльзом Бутом, що вивчив умови життя в Лондоні. Його робота «Життя й праця населення Лондона» займає 17 томів. Вона вплинула на методологію й тематичну програму соціальних обстежень у Європі й Америці. Більшість соціологічних проектів початку XX сторіччя була виконана в рамках канонів, заданих Бутом9. Бут виходив з ідеї, що основним критерієм соціальної структури суспільства й міської агломерації є величина доходу. Бут установив концентричну структуру міста, передбачивши тим самим знамениту зональну гіпотезу Э. Берджесса, і ввів у методологію соціальних обстежень техніку картографування - він розфарбовував лондонські квартали в різні кольори залежно від доходу їхніх жителів. Три роки Бут жив серед бідноти й провів тисячі особистих інтерв'ю. Зокрема, його звіт про стан релігійності в Лондоні заснований на 1800 інтерв'ю.

Десятки соціальних обстежень початку XX в. являли собою більш-менш точні аналоги бутовских описів. Помітний крок уперед був зроблений статистиком Сибомом Раунтри, що в 1910 р. вивчив розподіл сімейних бюджетів у невеликому англійському місті Йорку.

Одне з найбільш значних досягнень у методології соціальних обстежень належить Джону Боули - математикові з Лондонської вищої школи економіки й політичних наук. В 1912 р. група муніципальних діячів звернулася до нього за консультацією із приводу вивчення робітничого класу. Оскільки засобу були обмежені, Боули запропонував метод вибіркового обстеження на основі списку домогосподарств. В 1920-і рр. було проведено масове обстеження за методикою Бута-Боули. Воно одержало назву «Нове обстеження життя й праці» і включало відомості про транспортну систему Лондона, установах утворення, промисловості, вільному часі, соціальній організації, уживанню спиртних напоїв і правопорушенням.

В XX сторіччі соціальні обстеження всі частіше приймали форму багаторазового збору даних через певний проміжок часу. Згодом вони одержали назву лонгитюдных. Вивченню вдач і думок британців була присвячена серія великомасштабних досліджень суспільних настроїв під керівництвом X.Уилкока «Масове спостереження» (1937 р.). Спочатку 37 добровольців робили докладні записи про усім, що бачили й чули в певний день - саме 12 лютого. Потім обстеження стало вироблятися щомісяця - працювали вже більше тисячі добровольців-спостерігачів, які вивчали суспільні настрої в період другої світової війни. Тематичний репертуар «Масового спостереження» включав такі сфери суспільної свідомості, як мистецтво, наука, кіно, релігія, споживчі переваги, астрологія, пацифізм і т.п.». В 1948 р. можна було зрівняти результати трьох етапів «Масового спостереження».

У Сполучених Штатах соціальні обстеження спочатку проводилися без якого-небудь зв'язку з університетською науковою традицією. Одна з перших такого роду розробок - обстеження В. Дюбуа «Филадельфийский негр». Протягом 15 місяців Дюбуа збирав відомості про житлові умови, роботу, доходи й утворенні негрів у Філадельфії. Сумарна кількість обстежених склало 9 тис. чоловік. Це була перша робота з расової проблематики, що відкрила важливий напрямок соціальних обстежень.

  1. Конспект лекцій з курсу «методологія, методи та технології соціологічних досліджень» для студентів для студентів спеціальності 040200 “ (1)

    План-конспект
    Немає чіткої границі між емпіричними й теоретичними дослідженнями. По-перше, не можна відокремити факти, досліджувані в емпіричному дослідженні, від фактів, досліджуваних у дослідженні теоретичному.
  2. Робоча програма для студентів спеціальності 040200 “Соціологія”

    Документ
    – набуття навичок соціологічного аналізу соціальних явищ і процесів; організації і проведення соціологічних досліджень (розроблення програм, інструментарію, методичних рекомендацій для роботи з інтерв’юерами, експертами і респондентами;
  3. Центр научно-гуманитарной информации (1)

    Документ
    О нас пишут: Дайджест публикаций за 2004 г. / Нар. укр. акад. Центр науч.-гуманитар. информ.; Сост. О. И. Самофал; Отв. ред. И. В. Козицкая. – Х., 2004.
  4. Освіта Київщини: творчі здобутки, перспективні педагогічні ідеї та технології /Київ облас. ін-т післядиплом освіти пед кадрів; За ред. Н.І. Клокар. Біла Церква, 2003. 92 с

    Дипломная работа
    Анотований каталог IV обласної виставки "Освіта Київщини: творчі здобутки, перспективні педагогічні ідеї та технології" /Київ. облас. ін-т післядиплом освіти пед.

Другие похожие документы..