Інтерактивні методи навчання на уроках математики

Мої виступи.

Інтерактивні методи навчання на уроках математики

О.Воробканич, викладач математики

ДПТНЗ «Білківський професійний

аграрний ліцей»

Вивчення математики має велике значення для наукового сприйняття світу, для розвитку творчої, інтелектуально розвиненої особистості. Тому сучасна педагогічна система математичної освіти вимагає удосконалення методики викладання математики. Необхідно забезпечити учня багажем знань з допомогою взаємодії з викладачем, з іншим учнем, з групою. Тоді інтерес учнів до уроку та його ефективність зросте. Досвід роботи свідчить про те, що однією з ефективних форм навчання є інтерактивне. Це форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачену мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання з предмета, відчути впевненість у собі.

Під час інтерактивного навчання навчальний процес здійснюється за постійної активної участі всіх учнів. Інтерактивне навчання вимагає від кожного учня вміння спілкуватися один з одним, мислити, приймати рішення. Залежно від інтерактивних форм учень навчається опрацьовувати інформацію, робити опорні схеми, алгоритми та конспекти, передавати свої знання іншим, висловити власні думки, розв’язувати та складати різноманітні різнорівневі завдання, оцінювати самостійно роботу свою та інших учнів.

Виходячи зі специфіки математики (учень висловлює свої думки на базі основних понять та вмінь та вмінь писати рівняння, розв’язувати задачі, складати формули, порівнювати) до досвіду роботи за інтерактивними методами, хочу зупинитися на деяких з них. Математика дуже тісно пов’язана з побутом, промисловістю, сільським господарством та будівництвом, тому дуже вдалим є метод «асоціативний кущ». Він дозволяє сприймати науку та життя як одне ціле, що є дуже важливим для підвищення зацікавленості учнів у математиці.

Наступний метод, якому хотілося б приділити увагу, - «ажурна пилка». Він вимагає опрацювання великої кількості матеріалу під час викладання математики на першому курсі з теми «Паралельність прямих та площин». При чому учні навчаються (під час опрацювання інформації у групі) зі своєї теоретичної частини вибирати основне, стисло його записувати та передавати іншим учням у групі. Також це відбувається в процесі переходу кожного представника домашньої групи до експертної групи. Іноді передача інформації відбувається непослідовно. Тоді виникає необхідність скласти алгоритм для запису інформації, яка дозволяє учневі записувати теоретичні відомості до певного стовпчика і рядка таблиці.

Приклад. Відобразити в таблиці взаємне розміщення:

а) двох прямих у просторі.

фігури

Взаємне розміщення

Дві прямі

а і b

Лежать в одній площині

Мають одну спільну точку

Перпендикулярні

Неперпендикулярні

Не лежать в одній площині

Не мають спільних точок

Паралельні

Мимобіжні

б) прямої і площини.

Фігури

Взаємне розміщення

Пряма

а і площина αβ

Мають безліч спільних точок

Пряма лежить у площині

Мають одну спільну точку

Пряма перетинає площину

Не мають спільних точок

Пряма паралельна площині

в) двох площин.

Фігури

Взаємне розміщення

Дві площини

αі β

Мають спільну точку

Перетинаються

Не мають спільних точок

Паралельні

Для невеликої кількості інформації я використала метод «навчаючи – вчися», при чому учні були розташовані в групах для виконання завдання – закріплення нового матеріалу, а своєю інформацією ділились, переходячи один від одного. Використання одночасно двох цих методів дозволило учням першого курсу опрацювати матеріал з теми «Паралельність прямих та площин» досконаліше. Для закріплення отриманої інформації я використала схему – ребус, яка вимагала від учнів уміння не тільки називати властивості прямих і площин але, й роботи відповідні записи (символи), аргументовано висловлювати думку групи. На цьому етапі дуже важливо, щоб участь брало якомога більше членів групи.

Також на етапі закріплення знань учням можна запропонувати:

1. Скласти та розв’язати альтернативні алгоритми (схеми) перетворень тригонометричних виразів, розв’язування тригонометричних, показникових ,логарифмічних та ірраціональних рівнянь та нерівностей, дослідження функції за допомогою похідної тощо. При чому частину карток – описів складаю сама, а іншу частину – учні. Це необхідно зробити перший раз, тому що учні на уроці можуть не зрозуміти завдання, але вже на іншому уроці вони це роблять із задоволенням самостійно.

2. Скласти план (схему) розв’язування геометричної задачі на основі опрацьованого матеріалу в групі, обмінятися цим планом з іншою групою, щоб доповнити її чи виправити, якщо не згодні. Після закінчення роботи зі планом один учень з будь-якої групи (за бажанням) пояснює їх план та вносить пропозиції щодо доповнень у плані іншої групи, а вже потім оформляється розв’язування задачі на дошці і в зошиті.

Дуже важливо, що під час заключної частини уроку учні, підбиваючи підсумки починали відповіді словами: «Я знаю…», «Я вмію…» (метод незакінчених речень). За допомогою цього методу учень може оцінити свій рівень опанування нового матеріалу та визначити складні і незрозумілі для себе моменти уроку.

Дуже непростим моментом для мене було оцінювання учнів на інтерактивному уроці. Тому для якісного оцінювання знань учнів враховую і самооцінку власної роботи учня в групі.

Тези до виступу

Шляхи стимулювання розумової діяльності учнів

О. Воробканич – викладач математики.

Мій педагогічний досвід засвідчує, що активної співпраці можна досягти лише залучивши учнів до активної пізнавально-розумової діяльності і спілкування, до самостійного здобуття значень через індивідуальний підхід, групову форму робити, виконання лабораторних, практичних робіт; поєднання здобутих знань із обраною професією та правильним оцінюванням цих знань.

Найбільших результатів у засвоєнні нового матеріалу досягають учні при використанні на уроках групової форми роботи, під час якої слабкі учні збагачуються новою інформацією і мають можливість одержати додаткове пояснення. Завдяки контролю сильних учнів вони роблять менше помилок. Серед учнів в умовах групової роботи оперативно з’ясовують незрозумілі питання. Групова робота корисна і для сильних учнів – допомагаючи товаришам засвоювати навчальний матеріал, вони перевіряють і зміцнюють свої знання.

Взаємний контакт учнів сприяє встановленню дружніх стосунків, формує почуття обов’язку і відповідальності за спільну працю, що матиме велике значення для майбутньої трудової діяльності. Групова робота привчає вислухати думку інших, довести правильність власних відповідей, приймати колективне рішення.

Використовуючи групову форму роботи, урок розділяю на три частини:

  1. Вступна – ознайомлюю учнів з методикою вивчення теми, даю поради щодо організації роботи, проводжу консультації за змістом теоретичного матеріалу.

  2. Навчаюча, її мета – забезпечити місце і свідоме засвоєння знань формувати відповідні вміння. Кожна група отримує інструкцію, в якій вказується послідовність виконання завдань з урахуванням розумових здібностей учнів.

  3. Контролююча – це оцінювання знань учнів, яке можна провести у вигляді захисту “творчих робіт”, якщо завдання групи було різне, або тестуванням.

Для проведення тематичного оцінювання складаю картки, які містять завдання 4-х рівнів. При виконанні тематичної роботи кожен учень сам вибирає той рівень, завдання якого йому під силу. Такий підхід привчає учнів до самооцінювання і прагнення до підвищення рівня навчальних досягнень і, відповідно, до активної розумової діяльності .

Використання групової форми роботи, індивідуального підходу на уроках дає позитивні результати. У цифрах – це незначні досягнення. Але якщо бачити, що учень, який на початку першого курсу не міг вибрати необхідну формулу, а через певний проміжок часу може це зробити – це і є результативність роботи.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ГЕОМЕТРІЇ.

О. Воробканич – викладач математики.

ДПТНЗ “Білківський професійний аграрний ліцей”

Урок – основна форма, основна одиниця організації навчального процесу, бо основна діяльність педагога зосереджується навколо уроку. Кожний урок це завершений самостійний фрагмент освіти, який має свої завдання і результати. Урок – це ланка цілісного навчально-виховного процесу, форма втілення методичної системи навчання, яка включає мету і зміст навчання, форми; методи і прийоми, а також засоби навчання.

Для уроку в ліцеї характерна мотивація навчання, яка йде від інтересу до професії, тобто відбувається перехід від мотиву до мети. Тобто для уроку в ліцеї характерне врахування мотивації навчання. Другою суттєвою особливістю уроку є організація на досягнееея всіми учнями обов’язкових результатів навчання; визначених програмою. Цей напрям роботи пов’язується з диференціацією та індивідуальним стилем навчання, урахуванням відмінностей у розумовому, емоційно-вольовому ролзвитку учнів, у темпах їх просування в оволодінні програмним матеріалам.

Під час вивчення нового матеріалу використовують свою спільну діяльність з учнями, тобто пояснення викладача і самостійної роботи учнів.

  1. Якщо матеріал новий, то пояснюю його сама, а учні осмислюють і закріплюють його на уроці і вдома.

  2. Я висвітлюю основні питання, а учні самостійно опрацьовують решту матеріалу.

  3. Повідомляю зміст і методику роботи на уроці, а учні під моїм керівництвом самостійно вивчають тему уроку.

  4. Урок починається з повідомлень учнів. Це можна зробити після виконання деяких спеціальних завдань, дослідницької роботи тощо.

  5. Я лише організовую і спрямовую самостійну роботу учнів на вивчення нового матеріалу.

Готуючись до уроку, уважно аналізую навчально-наочні посібники за темою, підбираю опорні кадри або фрагменти таблиці, продумовую систему запитань або завдань для учнів, які дають змогу перевірити засвоєння найсуттєвішого в навчальному матеріалі.

Пошук і вибір способу ведення уроку пов’язані з формуванням в учнів уміння спостерігати, аналізувати, узагальнювати, конкретизувати, висловлювати гіпотези і робити висновки. Важливе значення має вироблення в них уміння оперувати знаннями, набутими під час вивчення цілої теми.

Іншими організаційними формами навчання є лекції, конференції, уроки-диспути, семінари тощо.

З кожної теми проводиться спеціалізація уроків у такій обов’язковій послідовності: підготовчі уроки, уроки вивчення нового матеріалу, уроки практичних занять або тренувальних вправ, семінари, контрольно-залікові уроки.

Якщо на уроці, присвяченому розгляду кількох нових понять, доведенню однієї теореми з метою актуалізації знань досить повторити з учнями кілька означень, теорем, чи виконати невелику кількість підготовчих вправ, то при побудові системи уроків за лекційно-практичним принципом, обов’язковий підготовчий урок. Так, розділу «Многогранники» має перебувати урок повторення і систематизації найважливіших відомостей про многокутники, а розділу «Тіла обертання» відповідно про коло і круг. Вивчення об’ємів і площу поверхонь буде ефективнішим, якщо провести підготовчий урок, присвячений вимірюванню геометричних величин, і докладно розглянути вимірювання площ плоских фігур.

Успішно використовуються лекції на початку вивчення теми з метою введення учнів у коло нових ідей і відповідно в кінці теми для систематизації набутих знань і умінь. У формі лекції подано відомості про аксіоматичну побудову геометрії, розпочинаю вивчення матеріалу про паралельність прямих і площин у просторі, перпендикулярність прямих і площин, вивчення об’ємів тіл.

Підсумкові уроки-лекції можна присвятити темам «Систематизація знань про прямі і площини в просторі», «Координати і вектори в просторі».

Готуючи семінар, визначаю коло питань для обговорення, консультую виступаючих, готую завдання для всіх учнів, добираю необхідну літературу і рекомендую її учням, визначаю види роботи учнів на занятті форми корекції знань, оцінки діяльності учнів.

В кінці семінару підводяться підсумки виконаної роботи, накреслюються перспективи дальшого вдосконалення знань і умінь за цим матеріалом, використання їх у майбутній діяльності. Готуючись до семінарів, учні добирають приклади застосування вивчення геометричних фігур і їх властивостей у практичній діяльності («Призми у моїй професії», «Циліндр у моїй професії»), складають задачі з конкретним виробничим змістом застосування вивчених формул.

Особливістю лекцій і семінарів є їх орієнтація на встановлення зв’язку загальноосвітніх і професійно-теоретичних знань, врахування можливості формування професійно значущих знань і умінь.

Особливої уваги під час підготовки лекцій і семінарів потребує добір матеріалу з професійною спрямованістю. Завдання професійної спрямованості в навчанні геометрії найповніше реалізується на семінарах повторювально-узагальнюючого типу.

  1. На уроках математики та в позаурочний час

    Урок
    Термін самостійна робота вживають у різних значеннях. Часто так називають окремі уроки, присвячені самостійному розв язуванню задач, які дуже схожі на контрольні роботи.
  2. Ми розглянемо пасивну, активну та інтерактивну (за Пометун О., Пироженко Л.) моделі навчання І порівняємо їх

    Документ
    За даною моделлю учень виступає у ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому надає вчитель: відеофільм, текст підручника тощо. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або слухають, або читають
  3. План методичної роботи навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Тернопільській області на 20 10 -201 1 навчальний рік тернопільська обласна д.

    Документ
    З метою вироблення єдиного підходу до вирішення актуальних методичних проблем, моніторингу результатів навчальної діяльності, покращання роботи щодо оновлення змісту професійної освіти,
  4. Каталог матеріалів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня на участь у Десятій ювілейній міжнародній виставці навчальних закладів

    Документ
    У даному збірнику представлено результати застосування діагностично-проектуючого комплексу „Універсал” в роботі психологічної служби загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 м.
  5. «Бериславський педагогічний коледж»

    Документ
    Вір у студента! Без віри в студента, без довіри до нього вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску.
  6. На уроках природничого циклу

    Урок
    Характерними тенденціями сучасного світу й України, зокрема, є глобалізація та інтеграція суспільного розвитку, що охоплює, економічні, політичні, соціальні і культурні сфери життєдіяльності людини; перехід від постіндустріального
  7. Урок економіки у 2 класі : (за прогр курсу за вибором з економіки „Початки економіки” (авт. О. В. Варецька)) : [тема „Блага. Дарові та економічні блага”] / Т. М. Вовк // Економіка в шк. України. - 2008. - №

    Урок
    Білоконь Н. Відомі люди нашого краю: захист ознайомлюв.-інформ. проекту з курсу „Я і Україна”: 2 кл. : [розробка уроку українознав. з використ. методу проектів] / Н.
  8. На уроках географії

    Урок
    Мойсеєва С.Г., завідувач лабораторією природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
  9. Зміст (94)

    Документ
    Досвід розкриває актуальність підвищення педагогічної майстерності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Містить методичні рекомендації для педагогів щодо підвищення професійної майстерності, цікаві розробки з організації

Другие похожие документы..