Інтерактивні методи навчання на уроках математики

ВИСТУП НА «КРУГЛОМУ СТОЛІ»

«КОЛЕКТИВНИЙ ПОШУК - ДЖЕРЕЛО ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ»

О. Воробканич - викладач

ДПТНЗ «Білківський професійний

аграрний ліцей»

У системі навчально-виховної роботи ліцею нагромаджено значний позитивний досвід навчання учнів, істотною ознакою якого є колективний пошук творчо працюючих викладачів. Удосконалення математичної підготовки учнів ліцею, підвищення виховного впливу навчання математики, посилення її ролі у професійному становленні майбутнього робітника – це питання які хочеться обговорити з учасниками «круглого столу».

У нас в ліцеї поступово склалася «своя» специфічна навчальна і виховна методика вивчення загальноосвітніх предметів, зокрема математики. Типовими рисами цієї методики є цілісний підхід до процесу навчання, максимальне врахування всіх чинників у конкретних умовах.

Роки становлення і розвитку ПТНЗ збіглися з активними пошуками в педагогічній науці і практиці нових підходів, систем навчання, методів і прийомів. Досить згадати ідеї розвиваючого і проблемного навчання, вимогу інтенсифікації навчального процесу шляхом ведення кабінетної системи, положення щодо оптимізації педагогічного процесу, окремі прийоми, запропоновані педагогами-новаторами, скажімо, використання основних сигналів тощо.

У навчанні математики наочність виступає як допоміжна основа конкретизації абстрактних понять та ідей. Але коли придбання та створення наочних посібників і технічних засобів навчання здійснюється лише з метою забезпечення зовнішнього ефекту в обладнанні навчального кабінету то бажаних наслідків не дістаємо.

Значні труднощі відчуваємо в реалізації завдання – забезпечити взаємозв’язок професійної і загальної освіти, як основи формування особистості кваліфікованого робітника. Епізодично здійснювані між предметні зв’язки тут не можуть вирішити справи.

Перед нами, викладачами математики, постало завдання визначити особливості навчально-виховного процесу, знайти найефективніші підходи, методи і прийоми, забезпечити взаємозв’язок між ними залежно від реалізованої на кожному етапі навчання дидактичної мети. Головне полягає в тому, щоб забезпечити відповідність використовуваного методичного апарату меті навчання.

Багато цінних ідей я запозичила з досвіду народного вчителя СРСР, викладача фізики СПТУ №1 м. Одеси М.М.Палтишева. Насамперед це створення в навчальних групах сприятливої емоційної атмосфери, врахування психологічних закономірностей пізнавальної діяльності вихованців, уміння вселити впевненість у тому, що всі вони можуть добре вчитися. Важливе місце в цій роботі займає формування в учнів загальних прийомів навчальної праці, умінь самостійно аналізувати ситуації і знаходити шляхи розв’язання проблем. В цілому основну ідею методичної системи формулюю так: спочатку захопити, викликати інтерес, а потім навчити.

Цей підхід став девізом і для багатьох моїх колег. Дедалі вдосконалюю і розширяю систему допомоги учням.

Важливою ідеєю,

Яка реалізується мною протягом ряду останніх років, було здійснення диференційованого підходу до учнів у процесі навчання. При цьому спираюсь на одне з положень оптимізації навчального процесу (за Ю.К. чабанським) про диференціацію допомоги учням у процесі оволодіння знаннями і вміннями. Тепер у зв’язку з орієнтацією нових навчальних програмна досягнення всіма учнями обов’язкового рівня знань і вмінь, диференційований підхід має здійснюватися на принципово новій основі, а саме: диференціація на базі обов’язкових результатів навчання. Це дає змогу працювати не лише з слабшими учнями, а й повніше враховувати можливості й запити тих, хто виявляє інтерес до знань математикою. А такі учні є в ліцеї.

Шукаючи ефективних форм і методів навчання, посилюю увагу до використання групових форм організації навчального процесу. Насторожує, наприклад, намагання частини викладачів інтенсифікувати діяльність бригадирів (ланкових, ведучих, капітанів команд), підмінити цією діяльністю колективний пошук, міжособистісне спілкування в колективі, індивідуальну діяльність кожного учня.

Групові форми навчання пов’язуються з використанням ігрових моментів. Я це запозичила у своїх колег – викладачів спец дисциплін – ігри з ролями «головного спеціаліста», «головного проектувальника», застосовуються також ігри типу, «Що? Де? Коли?», імітується бригадний підряд під час розв’язання завдань практичного характеру тощо.

Розробляю методику ситуативних ігор, ігор для набування учнями ділових якостей, проводжу аукціони ідей типу: «А як би ти це зробив?».

За останній рік-півтора набули поширення інтегровані уроки, на яких в органічному взаємозв’язку розглядається матеріал кількох навчальних предметів. Особливістю таких уроків у ліцеї є їх спрямованість на взаємозв’язок загальноосвітнього і спеціального предмета, забезпечення останнього базовими знаннями і вміннями з основ наук.

Проведення інтегрований уроків із залученням математики вимагають приділяють серйозну увагу актуальності обраної теми, забезпеченню єдиних вимог у ході викладу матеріалу щодо вживання термінології, символіки, одиниць вимірювання, графічних зображень тощо.

Одним з головних завдань удосконалення процесу навчання є посилення виховних функцій усіх видів занять, використання можливостей математики для формування світогляду учнів. Аналіз розробок уроків, поданих для взаємного ознайомлення і обміну досвідом під час засідань метод комісій свідчать про певні труднощі у формуванні так званої триєдиної мети уроку: освітньої, розвиваючої та виховної.

Тут треба рішуче відмовитися від формалізму, подолати стереотипи у підходах до справи: якщо на даний урок не можна сформулювати конкретну здійсненну мету, то її треба підпорядковувати загальній, що реалізовуватиметься протягом кількох уроків. Те ж саме стосується і розвиваючої мети, тим більше, якщо враховувати, що розвиток особистості відстає від її навчання.

З трьох традиційних складових навчального процесу – освітньої, операційної і мотиваційної – в умовах ПТНЗ найбільшої уваги потребує остання. Якщо перша сторона (знати) і операційна (уміти) стосується переважно досягнення обов’язкових результатів навчання, то мотиваційна (хотіти) охоплює широкий спектр якостей особистості майбутнього робітника, пов'язаний з соціальними вимогами суспільства.

Всього 75% вступників до ліцею виявляють бажання вивчати математику. Очевидно, це результат слабкої підготовки в школі. Ось чому на першому етапі формування мотивації особливу увагу звертаю на зміст і способи учіння, спираюсь на інтерес учнів до своєї майбутньої професії. Перший урок в групах нового набору проводжу з теми «Математика і будівництво». А далі постійно акцентую увагу учнів на значущості кожної нової теми з математики для їх професійної підготовки. Визначаю мету, щоб набування нових знань сприяло переоцінці ставлення до предмета, яке склалося в попередньому досвіді.

Основна ціль другого етапу – формування мислительної культури. Іншими словами, прагну показувати не лише результати наукових відкриттів і зразки застосування знань на практиці, а й ознайомлюю учнів з процесами, що ведуть до відкриття, до появи нових знань.

Однак не лише зв'язок з професією, з практикою є основою формування мотивації навчання математики. Коли вже вдалося подолати психологічний бар’єр, що відділяє вихованців від математики на початку її вивчення, застосовую інші прийоми, притаманні самій математиці.

Показниками ефективності своєї роботи на цьому етапі вважаю появу у вихованців бажання самостійно аналізувати й доводити математичні твердження, сперечатися, визначати мету своєї роботи, включатися в неї на різних етапах. Це можливо лише за умови, коли діяльність учня чітко контролюється на всіх етапах і відповідно оцінюється.

На третьому етапі намагаюся сформулювати в учнів мотивацію пошукової діяльності, стимулюю потребу в самостійному набуванні знань. Семінари, доступи розвивають їхню ініціативу, наполегливість, почуття обов’язку, відповідальності за результати навчальної праці, прагнення до самоосвіти.

Співвіднесення мотивації з іншими цілями навчально-виховного процесу, із змістом матеріалу, реалізацією виховних завдань допомагає мені переходити від елементів цікавого до таких завдань, які треба виконувати з обов’язку.

Пропонуючи учням певне завдання, чітко визначаю його мету, акцентую увагу на тому, що треба виконувати, як і для чого.

Хотілося б підкреслити необхідність розвивати у майбутнього робітника потребу реалізувати естетичні цінності в різних галузях своєї професійної і громадської діяльності. Для цього важливо розкривати перед вихованцями внутрішню гармонію математики, формувати в них розуміння краси і витонченості математичних міркувань, геометричних форм, симетрії, збагачувати і розвивати просторову уяву. З усіх цих напрямків проводжу роботу на уроках і в позаурочний час, використовуючи навчально-матеріальну базу математичного кабінету.

Тези до виступу

Домашня навчальна робота.

О.Воробканич - методист ліцею

Поряд з вправами і системою повторення одним із способів закріплення і вдосконалення знань, умінь і навичок є домашня робота учнів.

Для ліцею характерною є така організація домашньої роботи учнів, коли вони все виконують після уроків вдома або в кімнатах самопідготовки в гуртожитку під керівництвом вихователя, який допомагає їм підібрати відповідну літературу, розв’язати ту чи іншу задачу, слідкує за режимом їх роботи, надає необхідну консультацію; але завдання учні виконують самостійно.

Успіх домашньої навчальної роботи залежить головним чином від того, як пройшов урок, як учні підготовлені до виконання домашнього завдання. Чим краще учні засвоїли матеріал на уроці і чим організованіша їх самостійна робота у класі, тим успішніше і плідніше буде виконано домашню роботу.

Зв’язок домашньої і класної роботи учнів проявляється в різних формах. В більшості випадків в ході домашньої роботи закріплюється матеріал, вивчений на уроці. Учні повторюють по підручнику, конкретну або іншим джерелом матеріал, який був викладений викладачем на уроці, розв’язує задачі, виконує вправи аналогічні тим, які входили в зміст уроку. Іноді домашня робота є продовженням класної. Наприклад, на уроці розбирається хід розв’язку складної задачі, а сам розв’язок її учні виконують вдома.

Іноді кращі учні вдома готують той матеріал, який буде вивчатись на наступному уроці, з метою підготовки їх до активного сприймання нового матеріалу.

Таким чином, систематична домашня робота учнів являє собою організовану частину навчання. На домашню роботу доцільно задавати тільки те, що допомагає учням засвоєнню самого основного і не може бути виконано на уроці.

Важливе значення має об’єм домашнього завдання: загальна підготовка учнів не повинна перевищувати 2,5 - 3.0 годин в день.

регулювати об’єм завдань повинні самі викладачі, обговоривши це питання на методичних комісіях.

При визначенні змісту і об’єму домашніх завдань часто виникає питання диференціації. В розумних межах це дає хороший результат.

Індивідуальні домашні завдання для учнів, які мають прогалини в знаннях, уміннях і навичках в результаті пропусків занять обов’язкові. Таким учням викладачі поряд із фронтальними домашніми завданнями повинні задавати додаткові, які розраховані на ліквідацію прогалин. Для учнів, які слабо засвоюють матеріал викладачі повинні пропонувати легші завдання, з тією метою, щоб підтягнути їх до загального рівня групи.

Сильним учням, які легко засвоюють обов’язковий матеріал, дають домашні завдання підвищеної складності.

Всі домашні завдання аналогічні класним, тому їх можна поділити на 4 групи: усні, письмові, графічні, практичні.

Успіх виконання домашнього завдання залежить від того, як учень зуміє організувати свою працю, від дотримання режиму роботи. Учень повинен знати, що:

-розпочати роботу після 1,5-2 годин відпочинку;

-виконати завдання по складних предметах, а потім легших;

-спочатку повторити і вивчити теорію, а потім письмово;

-кожне завдання старатися виконувати самостійно, за допомогою до більш сильних учнів звертатися в крайньому випадку.

Особливості організації вивчення математики

О.Воробканич-викладач математики

  1. На уроках математики та в позаурочний час

    Урок
    Термін самостійна робота вживають у різних значеннях. Часто так називають окремі уроки, присвячені самостійному розв язуванню задач, які дуже схожі на контрольні роботи.
  2. Ми розглянемо пасивну, активну та інтерактивну (за Пометун О., Пироженко Л.) моделі навчання І порівняємо їх

    Документ
    За даною моделлю учень виступає у ролі пасивного слухача. Він сприймає матеріал, який йому надає вчитель: відеофільм, текст підручника тощо. За такої моделі використовуються методи, коли учні або дивляться, або слухають, або читають
  3. План методичної роботи навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Тернопільській області на 20 10 -201 1 навчальний рік тернопільська обласна д.

    Документ
    З метою вироблення єдиного підходу до вирішення актуальних методичних проблем, моніторингу результатів навчальної діяльності, покращання роботи щодо оновлення змісту професійної освіти,
  4. Каталог матеріалів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня на участь у Десятій ювілейній міжнародній виставці навчальних закладів

    Документ
    У даному збірнику представлено результати застосування діагностично-проектуючого комплексу „Універсал” в роботі психологічної служби загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 м.
  5. «Бериславський педагогічний коледж»

    Документ
    Вір у студента! Без віри в студента, без довіри до нього вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску.
  6. На уроках природничого циклу

    Урок
    Характерними тенденціями сучасного світу й України, зокрема, є глобалізація та інтеграція суспільного розвитку, що охоплює, економічні, політичні, соціальні і культурні сфери життєдіяльності людини; перехід від постіндустріального
  7. Урок економіки у 2 класі : (за прогр курсу за вибором з економіки „Початки економіки” (авт. О. В. Варецька)) : [тема „Блага. Дарові та економічні блага”] / Т. М. Вовк // Економіка в шк. України. - 2008. - №

    Урок
    Білоконь Н. Відомі люди нашого краю: захист ознайомлюв.-інформ. проекту з курсу „Я і Україна”: 2 кл. : [розробка уроку українознав. з використ. методу проектів] / Н.
  8. На уроках географії

    Урок
    Мойсеєва С.Г., завідувач лабораторією природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
  9. Зміст (94)

    Документ
    Досвід розкриває актуальність підвищення педагогічної майстерності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Містить методичні рекомендації для педагогів щодо підвищення професійної майстерності, цікаві розробки з організації

Другие похожие документы..