Урок № вокальна музика

Урок № 1. ВОКАЛЬНА МУЗИКА    
Вступ. Бесіда про вокальну музику
Музика – це справжнє мистецтво! Однак є й інші види мистецтва. Наприклад, живопис чи література.
Усі вони тісно пов’язані між собою. Література – це мистецтво слова, за допомогою якого письменник передає свої думки та почуття.
А ще є мистецтво говорити… Це мистецтво також пов’язане з музикою, тому що людській вимові притаманний музичний елемент – інтонація. Інтонація є основою виразності музичної мови. Одне й те саме речення (навіть слово!) можна вимовити з різною інтонацією – і кожного разу людину зрозуміють по-іншому. З мовної інтонації народжується мелодія. Так виникла вокальна музика. Коли вірші та мелодія поєднуються в пісні, вони починають жити як новий твір мистецтва, в якому музика і література збагачують і доповнюють одна одну.
Про це йдеться в „Оді пісні” композитора Олега Антоняка.

Слухання. „Ода пісні”

Розучування „Оди пісні”
У Давній Греції одами називали пісні. Зараз, щоб отримати таку назву, твір повинен мати величальний характер.

Караоке. „Ода пісні”
1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів
3. То ж над землею лийся, пісне, знов,
Сій між людьми краси й добра насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.
Приспів

Відомості про вокальну музику, вокаліз
До вокальної музики відносять твори, в яких є вокально-мелодійний розвиток, але немає віршованого тексту.
Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом без слів.

Відомості про „Вокаліз” С. Рахманінова
Прикладом вокальної музики є „Вокаліз” російського композитора Сергія Рахманінова. Він є майстром фортепіанної, вокальної, симфонічної та оперної музики. Рахманінов дуже любив співати народні пісні. Перебуваючи в Україні, він познайомився з творчістю Тараса Шевченка і створив кілька вокальних творів на його вірші.

Слухання. „Вокаліз” С. Рахманінова

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, який характер музики цього твору.
Поміркуйте, який темп музики.
Поміркуйте, якою є динаміка вокалізу.

Підсумки уроку
Різні види мистецтва – музика, живопис, література – тісно пов’язані між собою. Література – це мистецтво слова, за допомогою якого письменник передає свої думки та почуття.
У самій людській вимові закладено музичний елемент – інтонацію, що є основою виразності музичної мови. З мовної інтонації народжується мелодія. Так виникає вокальна музика. Коли вірші і мелодія поєднуються в пісні, вони починають жити як новий твір мистецтва, в якому музика і література збагачують і доповнюють одна одну.
Прикладом цього є „Ода пісні”, яку ми розучили на сьогоднішньому уроці. Також ми дізналися, що таке вокаліз і прослухали „Вокаліз” С. Рахманінова для того, щоб краще засвоїти це поняття.
 

Урок № 2. ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА. ПІСНЯ БЕЗ СЛІВ    
Вступ
Пісня як найпростіший вокальний жанр виникла у результаті поєднання двох видів мистецтва — слова та музики.
Ми вже знаємо, що є вокальні твори і без тексту. Наприклад, „Вокаліз” Сергія Рахманінова. А ще існують музичні твори для окремих музичних інструментів. їх також називають піснями. Це тому, що ці твори мають чітко виражений пісенний характер, однак призначені вони не для співу, а тільки для інструментального виконання.

Відомості про „Пісню” Л. Ревуцького
До інструментальної музики належить твір „Пісня” українського композитора Левка Ревуцького. У ній можна помітити фольклорні джерела, зв’язок із народною творчістю.
Левко Ревуцький народився на Полтавщині в кінці 19 століття Після здобуття освіти в Київській консерваторії він виявив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Ревуцький є автором багатьох творів різноманітних жанрів. З його іменем пов’язане становлення української симфонічної та фортепіанної музики минулого століття.

Слухання. „Пісня” Л. Ревуцького

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, яким є характер твору.
Поміркуйте, в якому темпі звучить музика
Чому композитор Л. Ревуцький назвав свій інструментальний твір „Піснею”?

Робота над „Ода пісні”
Виконувати пісню треба урочисто, піднесено. При цьому потрібно домагатися інтонаційно-осмисленого співу кожного куплету. Також слід дотримуватися правил дихання і фразування.

Караоке. „Ода пісні”
1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів.
3. То ж над землею лийся пісне знов,
Сій між людьми краси насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.
Приспів.
Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з українським композитором Левком Ревуцьким, прослухали та проаналізували його твір „Пісня”, а також вивчили і проспівали „Оду пісні”.
 

Урок № 3. ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА. ВАРІАЦІЇ    
Вступ. Розповідь про пісню „Їхав козак за Дунай”
Кажуть, у сиву давнину виконання пісні було певним містичним ритуалом, у якому люди розмовляли з природою, переказували одне одному різні легенди. Про найвидатніших людей і найвизначніші події обов’язково складали пісні.
Ми не раз мали змогу переконатися в тому, що народна пісня є цілісним музично-поетичним твором. Пісні, складені в сиву давнину чи у наш час, є історією народу.
У пісні Семена Климовського „Їхав козак за Дунай” висвітлюються історичні події 18 століття: від’їзд на чужину запорізьких козаків після знищення російською царицею Запорізької Січі. Тут правдивий життєвий зміст. Він відображений просто і майстерно виразною наспівною мелодією. Це, до речі, притаманне більшості народних пісень. І пісні „Їхав козак за Дунай” також. Тому її вважають народною. Жанр цього твору визначають як пісня-романс.
Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.

Демонстрація пісні Сергія Климовського „Їхав козак за Дунай”

Бесіда про пісню „Їхав козак за Дунай” С. Климовського
Яка сумна пісня! Але іноді (під настрій) дуже хотілося б її почути. Краще вміти її співати! Тому розучимо пісню Сергія Климовського „Їхав козак за Дунай”, яку вважають народною і виконують у вигляді романсу.

Розучування пісні С. Климовського „Їхав козак за Дунай”

Караоке. Пісні „Їхав козак за Дунай”
1. Їхав козак за Дунай,
Сказав :”Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Скачи та гуляй!”.
Вийшла, ручки заломивши,
І тяженько заплакавши:
„Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!”
2. «Білих ручок не ламай,
Ясних очей не втирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!»
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Будь здоров ти, мій миленький,
А все пропадай!»
3. «Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
На кого ж ти покидаєш,
- Тільки подумай!»
Свиснув козак на коня:
«Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!»

Слухання. Варіації на тему пісні Р. Савицького „Їхав козак за Дунай”

Аналіз прослуханого твору
Яку мелодію нагадує цей твір?
В якому темпі написані варіації?
Який характер твору?

Відомості про композитора Р. Савицького
Мелодія інструментального твору, який щойно прозвучав, – це відома пісня, але звучить вона трішки незвично. А тому, що український композитор Роман Савицький створив і назвав його Варіаціями на тему пісні „Їхав козак за Дунай”.
Роман Савицький – композитор і музичний педагог. Народився на Львівщині у родині священика. Музичну освіту здобув у Львові й у Празі. Його називали одним із найкращих західноукраїнських піаністів. Основу творчості складає інструментальна музика та обробки народних мелодій. Останні роки життя провів у США.
Роман Савицький – не єдиний композитор, який використав „Їхав козак за Дунай”. Також всесвітньовідомий німецький композитор Бетховен зробив обробку пісні „Їхав козак за Дунай”!
У 1810-1818 роках Бетховен їздив до Австрії на курорт у м. Тепліц. Там він і почув цю пісню у виконанні кріпацького хору одного ясновельможного пана, який теж приїхав на курорт.

Підсумки уроку
Сьогодні зазирнули в сиву давнину, звідки бере свій початок народна пісня, вивчили пісню Сергія Климовського „Їхав козак за Дунай”, ознайомилися із варіаціями на тему цієї пісні видатного українського композитора Романа Савицького та дізналися про цікаву сторінку творчого доробку Л. Бетховена.
 

Урок № 4. ВОКАЛЬНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА. КАНТАТА    
Вступ. Кантата
Ми вже знаємо, що література і музика тісно пов’язані між собою. Досить часто музичні та поетичні твори, які відображають різноманітні явища життя, природи тощо, споріднені за характером своїх образів.
Український композитор Микола Лисенко написав концертний твір „Радуйся, ниво неполитая” на основі поезії Тараса Шевченка. У цьому творі оркестрову музику, вокальний і хоровий співи поєднано з віршованим текстом. Такий концертний твір для солістів, хору та оркестру називають кантатою.
Кантата – це великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром.

Відомості про М. Лисенка
Микола Лисенко – славетний український композитор, засновник української музичної класики, диригент, піаніст і музичний педагог ХІХ-ХХ століть. Протягом усього життя він збирав український пісенний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці.
Микола Лисенко народився на Полтавщині, звідки широкими калиновими рушниками простелилася творча доля багатьох українських митців. Він був високоосвіченою людиною, навчався в Харківському та Київському університетах, а також у Лейпцизькій консерваторії.
Формування творчих ідей Лисенка відбувалося під впливом поезії Тараса Шевченка – на його вірші композитор створив близько дев’яноста вокальних творів різних жанрів. Серед них – кантата „Радуйся, ниво неполитая”.

Слухання. Кантата М. Лисенка „Радуйся, ниво неполитая” (5 частина)

Аналіз прослуханого твору
Визначте, яким є характер твору.
Поміркуйте, в якому темпі звучить кантата.

Робота над піснею „Їхав козак за Дунай”
Не поспішаючи, стримано виконайте пісню „Їхав козак за Дунай”.
Розділіться на дві групи і проспівайте її з ритмічним супроводом у помірному темпі.

Караоке. Пісня „Їхав козак за Дунай”
1. Їхав козак за Дунай,
Сказав :”Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Скачи та гуляй!”.
Вийшла, ручки заломивши,
І тяженько заплакавши:
„Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!”
2. «Білих ручок не ламай,
Ясних очей не втирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!»
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Будь здоров ти, мій миленький,
А все пропадай!»
3. «Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
На кого ж ти покидаєш,
Тільки подумай!»
Свиснув козак на коня:
«Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!»

Підсумки уроку
На сьогоднішньому уроці ми поєднали музику та літературу на прикладі кантати М.Лисенка „Радуйся, ниво неполитая”, яка написана на слова Т. Шевченка. Також завершили роботу над піснею „Їхав козак за Дунай”.
 

Урок № 5. ОРКЕСТРОВА МУЗИКА. УВЕРТЮРА    
Вступ. Відомості про пісню „Засвіт встали козаченьки”
Розучімо ще одну історичну українську пісню «Засвіт встали козаченьки».
За переказами її автором є легендарна піснярка з Полтавщини Маруся Чурай. Вона склала цю пісню в день розлучення з коханим, який вирушив із козаками в похід.
Сповнена туги лірична пісня полюбилася козакам. Її виконували в походах; з часом вона стала маршовою героїчною піснею.

Слухання. „Засвіт встали козаченьки”

Аналіз прослуханого твору
Про що йдеться в цій пісні?
Поміркуйте, як потрібно заспівати пісню „Засвіт встали козаченьки”, щоб найкраще відобразити її життєвий зміст.
Які засоби музичної виразності ви помітили при прослуховуванні твору?

Розучування пісні „Засвіт встали козаченьки”

Караоке. „Засвіт встали козаченьки”
1. Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі.
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
2. Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.
3. Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
4. Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся.
5. Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
6. Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь,
Заграв мій кінь вороненький —
Назад сподівайтесь.

Слухання. Увертюра до опери М. Лисенка „Тарас Бульба”

Аналіз прослуханого твору
Мелодія якої пісні прозвучала в увертюрі?
Яким є характер музики?
В якому темпі звучить увертюра?

Розповідь про творчість М. Лисенка
Автором опери „Тарас Бульба” є Микола Лисенко. З його іменем пов’язують становлення української національної опери. Опера „Тарас Бульба” за сюжетом повісті Миколи Гоголя є вершиною оперної творчості Миколи Лисенка і неоціненним внеском до скарбниці українського оперного мистецтва. У ній розповідається про визвольну боротьбу українського народу проти іноземного поневолення 1648-54 років. Події відбуваються в Дубенському замку на Рівненщині.
Кожна опера починається з увертюри.
Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розучили пісню „Засвіт встали козаченьки”, автором якої є Маруся Чурай, прослухали увертюру до опери Миколи Лисенка „Тарас Бульба”, почули звучання симфонічного оркестру.
 

Урок 6. МУЗИЧНО-СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО. ОПЕРА ТА ЛІТЕРАТУРА    
Вступ. Відомості про оперу
Сьогодні ми торкнемося теми давньогрецького театру... У давньогрецькому театрі музика була обов’язковим елементом: плавно, наспівно промовлялися акторами ролі; хор уособлював одночасно і „голос народу”, і голос автора. У 16-17 століттях в італійському місті Флоренції спроби відродити грецьку трагедію сприяли створенню першої опери як поєднання музики та драми. Надалі протягом століть музика і сюжет „змагалися” між собою за „головну роль” в оперному жанрі. Опера – це вершина музично-сценічного мистецтва. На сьогодні вона є найскладнішим музичним жанром, у якому з музикою та літературою поєднані елементи хореографії, театрального й образотворчого мистецтв.
Літературною основою опери є лібрето – літературний текст опери.

Відомості про В. А. Моцарта
Щоб створити оперу, потрібно бути справді майстерним композитором. Наприклад, коли ми слухаємо твори Моцарта, нас зачаровує краса, легкість та „прозорість” його музики. Звучання кожного його твору розкриває перед слухачами незрівнянне багатство та глибину душі генія.
Австрійський композитор 18 століття Вольфганг Амадей Моцарт ще дитиною вражав усіх своїм неперевершеним обдаруванням – у 6 років він став віртуозом гри на клавесині, гастролював із концертами Європою; тоді ж почав складати свої перші твори. За 35 років життя композитор створив понад 600 музичних творів: 41 симфонію, 19 опер, а також багато інших творів у різних жанрах.

Відомості про оперу В. А. Моцарта „Чарівна флейта”
Моцарт створив 19 опер. „Чарівна флейта” – це остання опера композитора, створена на основі казкового літературного сюжету. У ній ідеться про перемогу розуму й добра над забобонами та злом. Головні дійові особи – мудрий і добрий чарівник Зорастро та безжалісна і мстива Цариця Ночі.
У мелодіях опери композитор використав австрійські та німецькі народні пісні. Особливо це виявилось у темах персонажа Папагено. „Приємний та ніжний ” дзвін чарівних дзвіночків не раз допомагає йому та його друзям перемагати зло і знайти своє щастя.

Слухання. Хор „Звідки приємний та ніжний той дзвін” з опери «Чарівна флейта»

Аналіз прослуханого твору
Які почуття викликало у вас прослуховування фрагменту з опери?
Якою є динаміка твору?

Спільне двох геніїв
Ви, напевне, помітили, що творчості Моцарта властивий тісний зв’язок з інтонаціями народних австрійських і німецьких народних мелодій. М. Лисенко у своїх творах використовував українські народні пісні. Наприклад, «Засвіт встали козаченьки»

Робота над піснею „Засвіт встали козаченьки”
Виконайте пісню „Засвіт встали козаченьки” чітко, слідкуючи за інтонацією.
Проплескайте ритмічний рисунок пісні.
Виконайте пісню з ритмічним супроводом.

Караоке. „Засвіт встали козаченьки”
1. Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі.
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
2. Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.
3. Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
4. Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся.
5. Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
6. Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь,
Заграв мій кінь вороненький —
Назад сподівайтесь.

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися багато нового про давньогрецький театр і основу театру оперу. Опера – це вершина музично-сценічного мистецтва, один із найулюбленіших жанрів композитора В. А. Моцарта.
Також ми звернулися до творчості М. Лисенка і дізналися, що композитори у своїх операх використовували мелодії народних пісень. Наприклад, в опері „Тарас Бульба” М.Лисенко використав пісню „Засвіт встали козаченьки”.
 

Урок № 7. МУЗИЧНО-СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО. ЛІТЕРАТУРА В БАЛЕТІ    
Вступ. Відомості про пісню „Веселкова”
Зустрічаймо нову пісню „Веселкова” сучасного автора Ольги Янушкевич. Разом із поетесою Марією Ясаковою вона створила багато гарних і різноманітних пісень для дітей і дорослих. „Веселкова” – одна з них.
Поміркуймо, про що ця пісня і які засоби музичної виразності найкраще розкривають її поетичний зміст.

Слухання. Пісня „Веселкова”

Розучування пісні „Веселкова”

Караоке. Пісня „Веселкова”
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
2. В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
Приспів

Відомості про балет
На минулому уроці ми познайомилися з жанром опери, однак театральне мистецтво неможливо уявити і без балету.
Балет – це музично-драматичний твір сценічної дії, зміст якого передають за допомогою хореографії (танцю).
У ньому музика і танок відіграють роль слова, відображають розвиток сюжету. Отже, для створення балетного спектаклю також необхідне лібрето.

Бесіда про казку Ш. Перро „Попелюшка”
На сюжет казки Шарля Перро „Попелюшка” відомий російський композитор Сергій Прокоф’єв створив однойменний балет.
Пригадайте зміст і персонажів казки.

Відомості про композитора С. Прокоф’єва
Сергій Прокоф’єв народився в українському селі Сонцівка на Донеччині. У рідній домівці музика оточувала його з раннього дитинства, оскільки мати чудово грала на фортепіано. Композитор велику увагу проділяв створенню творів для дітей.
Музика Прокоф’єва втілює гармонійне, радісне відчуття життєвої краси та енергії.

Слухання. Фрагмент „Па-де-шаль” із балету „Попелюшка”
Прослухаймо „Па-де-шаль” (танок із шаллю) – першу сцену з балету «Попелюшка». Дія відбувається в будинку батька Попелюшки. Сестри вишивають шаль, мачуха спостерігає за ними. Раптом сестри починають сваритися. Сварка завершується падінням дівчаток.

Слухання. Фрагменти „Па-де-шаль” та „Аморозо” з балету „Попелюшка”
Прослухаймо фрагмент „Аморозо” із балету „Попелюшка”. Солов’їна ніч. Попелюшка і Принц знайшли один одного. Серед пахощів квітів вони йдуть до великого, світлого і радісного щастя взаємного кохання.

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, що спільного та відмінного між двома танцями.
Поміркуйте, яким є настрій двох прослуханих фрагментів.

Підсумки уроку
Сьогодні ми вивчили сучасну пісню „Веселкова” Ольги Янушкевич на слова поетеси Марії Ясакової. Дізналися про балет; познайомилися з творчістю композитора Сергія Прокоф’єва (зокрема з фрагментами з його балету «Попелюшка»: „Па-де-шаль” та „Аморозо”).
 

Урок № 8. СИМФОНІЧНА МУЗИКА. ВІД ПІСНІ ДО СИМФОНІЇ    
Вступ. Почуття, настрої в музиці. Симфонія
Які почуття, настрої переживає людина?
Радість, смуток, безтурботність, щастя, тривога, замріяність, піднесеність, розгніваність.
Як композитору передати душевний світ людини з усіма його складнощами: суперечливими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна одну, протирічать одна одній, взаємодіють?
Яку форму обрати композитору для передачі цього світу, на яких думках і почуттях зосередитись?
Саме симфонія краще, ніж інші види музики, здатна передати картину суперечливих почуттів. Ось чому майже всі композитори зверталися до написання симфоній!
Симфонія – це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер.

Відомості про симфонію, інструменти симфонічного оркестру
Симфонії виконує симфонічний оркестр, який складається з таких груп:
- струнні інструменти (скрипка, віолончель, альт, контрабас);
- дерев’яні духові інструменти (флейта, гобой, кларнет);
- мідні духові інструменти (валторна, труба, тромбон);
- ударні інструменти (литаври, бубон, тарілки, барабан).

П. Чайковський і Україна
Творча спадщина Чайковського охоплює майже всі музичні жанри, однак чільне місце в ній посідають опера та симфонія. Композитор багато років поспіль проводив літо на лоні української природи – Черкащині, Поділлі, Сумщині; бував у Києві, Харкові, Одесі. Творчість Чайковського тісно пов’язана з Україною.
У його творах надзвичайно талановито, по-новому звучать мелодії українських народних пісень.

Слухання. Фінал Другої симфонії П. Чайковського

Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Який темп прослуханої музики?
Яку українську народну пісню використав композитор у фіналі Другої симфонії?

Повторення пісні „Веселкова”
Виконайте „Веселкову” весело, завзято.
Співайте пісню м’яким, округленим звуком, зберігаючи чітку, ясну вимову.
Під час співу не виділяйтесь із загального хору.

Караоке. Пісня „Веселкова”
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
2. В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
Приспів

Підсумки уроку
Дід П. Чайковського, як ми вже знаємо, був родом з України, а саме – з Кам’янки, що неподалік від с.Гриньки, де й народився М. Лисенко. Тому мелодії українських народних пісень були так близькі Чайковському і тому він використав в Другій симфонії українську народну пісню „Журавель”.
Сьогодні ми завершили роботу над піснею „Веселкова”.
 

Урок № 9. МУЗИЧНІ ОБРАЗИ В НАРОДНІЙ ТВОРЧОСТІ. КАЗКА    
Вступ. Музика в літературі
Сьогодні ми вкотре переконаємося, наскільки важливим є літературне мистецтво для музики: пісня, кантата, опера, балет нерозривно пов'язані з літературою. Ці музичні жанри не можуть без неї існувати.
А чи може література існувати без музики?..
Щоб відповісти, спочатку пригадаємо народні пісні і поміркуймо, чи всі вони можуть бути просто віршами.
Прослухайте знайому українську народну пісню „Ой єсть в лісі калина”.

Слухання. Пісня „Ой єсть в лісі калина”
Ви переконалися – дзвінко, весело, жартівливо! Одним словом – гарно!
Прочитайте слова пісні як вірш, без співу.
Ой, єсть в лісі калина.
Ой, єсть в лісі калина.
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики,
Калина.
Там стояла дівчина.
Там стояла дівчина.
Дівчина-дівчина,
Комарики-дзюбрики,
Дівчина.
Цвіт-калину ламала.
Цвіт-калину ламала.
Ламала-ламала,
Комарики-дзюбрики,
Ламала.
Та й в пучечки в'язала.
Та й в пучечки в'язала.
В'язала-в'язала,
Комарики-дзюбрики,
В'язала.
„Комарики-дзюбрики” та часте повторювання слів виглядає курйозним і неприродним без мелодії. Це не вірш, а пісня — музичний жанр, в якому, як ми вже переконалися, є невіддільними віршований текст і мелодія.
Лише деякі з народних пісень могли б жити як поезії (без музики). Наприклад, норвезька народна пісня „Чарівний смичок”.

Демонстрація пісні „Чарівний смичок”

Розучування пісні „Чарівний смичок”

Караоке. Пісня „Чарівний смичок”
1. Прийшов у село музикант-старичок,
В руках музиканта – чарівний смичок.
Ударив у струни – зібрався народ.
Танцює, співає, сміється село.
2. Проходив багач – як почув скрипаля,
То враз його заздрість за душу взяла.
– Продай свою скрипку! Тобі заплачу,
За неї віддам я всього досхочу!
3. – Ні! скрипку свою я тобі не продам.
Дорослим потрібна вона й дітлахам.
Під звуки її веселиться народ,
Танцює, співає, сміється село!

Українська народна казка „Чарівна скрипка”
Ми виконали пісню „Чарівний смичок”, існує також казка про чарівну скрипку.
Вона народилася на Буковині – у співучому краї, що славиться різноманіттям чудових і своєрідних народних пісенних мелодій, а також запальними танцювальними ритмами.

Жив колись на світі бідний русин. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства – сама біда в хаті. Пішов бідняк найматися до графа, якого буковинці любили, як сіль в оці чи тернину в боці.
– Підеш молотити, – сказав граф, – а за роботу візьмеш те, що в чоботи нападає.
Русин погодився. Цілий місяць вимахував ціпом і приносив у чоботах заробіток. Нарешті провіяв зароблене зерно, розстелив на ряднині, аби просушилося. Та горобці теж були голодні й видзьобали все до зернини.
Побачив це русин, кинув спересердя брилем об землю:
– А смерека б вас побила!
– Не сердься, добрий чоловіче, – запищало в нього за спиною. Я – одна зернина, яку не з'їли горобці.
Нахилився русин, підняв листок лопуха і помітив золоту зернину. А вона радить:
– Ти мене не їж, а посій у землю і поливай три рази на день водою з Черемошу.
Русин так і зробив. А одного ранку почув він за вікном таку чудову музику, що за серце брала. Виглянув. На тому місці, де була посіяна зернина, виросла дивна яблуня. З її гілля звисали не яблука, а скрипки – із зеленими і жовтими смугами. Зачудувався русин і вийшов надвір. Не встиг підійти до чарівного дерева, як почув:
– Добридень, тату!
– Добридень,— відповів русин. – А хто мене називає татом?
– Це я, ваш син Петрик, – і з яблуні скочив красний хлопець зі скрипкою в руках.
– Що це таке? – запитав батько.
– А то така скрипка, що коли погладжу на ній зелені смуги, то омолоджується добро, а як торкнуся жовтих – старіється зло.
Чоловік не міг нарадуватися чарівному синові.
Однієї неділі Петрик подався у село. На толоці побачив людей. Вони намагалася танцювати, але всі були такі змарнілі, що падали з ніг.
– Що ті люди роблять? – спитав Петрик селян.
– Весілля справляють, – відповів один дід. – Але граф їх зовсім виснажив роботою.
Погладив хлопчина зелені смуги скрипки і втяв веселої. Люди стали жвавими, щасливими. Молодий із молодою – як місяць із зірницею. І всі пустилися до танцю-тропотанцю. А граф вийшов на балкон палацу, глянув у бік толоки і аж рота роззявив від подиву. Він наказав гайдукам позаганяти всіх селян до своїх воріт. Прийшли бідні люди, поскидали брилі.
– Бачу, що від музики ви дістали добру силу. Завтра під горою маєте продовбати великий прохід, аби весь Черемош міг туди текти!
Наступного дня зранку люди взяли мотики й лопати і подалися до гори. Минали дні, тижні, місяці, доки продовбали крізь гору тунель. Подивився граф і каже:
– Тепер побудуйте всередині гори високий палац – з великими залами, довгими коридорами, ясними світлицями. Брама до палацу має бути така, аби її закрила і мала дитина, а відчинити міг тільки один я.
Рушили бідні люди до хати, де жив із родичами Петрик. Викликали його й докоряють:
– Ти дав нам снагу видовбати діру для ріки, а тепер лишив нас у біді?..
Петрик відповів:
– Завтра всі до одного беріть кияння, довбні та лопати і йдіть до гори. Я прийду на поміч.
Наступного дня люди прийшли до гори, але ніхто не міг підняти ні кия, ні лопати. Тут Петрик погладив зелені смуги скрипки, приклав смичок до струн і врізав коломийку. Люди помолоділи, дістали красну силу — аж уламки скелі розліталися. Коли все було готове, граф розіслав гайдуків скликати гостей. Гості зібралися в палаці, який збудували всередині гори.
Прийшов туди Петрик. Граф наказав слугам викинути зухвалого хлопця, але той погладив жовті смуги скрипки, приклав смичок до струн і заграв. У палаці одразу притихли. Граф згорбився, руки затремтіли. Петрик вийшов за браму і зачинив її назавжди.
Минули роки, брама обросла травою-муравою. Про графа ніхто й не згадував. А про Петрика та його чарівну скрипку розповідають і донині.

Підсумки уроку
Невідомі творці казок та оповідань, в яких виражено народну мудрість, прекрасно розуміли, як впливає музика на людину, тому з любов'ю та захопленням розповідали про народних умільців, котрі майстерно володіли мовою музики. Це — свідчення того, що народ завжди високо цінував і з великою повагою та особливою любов'ю ставився до музикантів-аматорів, які силою свого мистецтва допомагали творити добро, несли людям радість та розраду.
 

Урок № 10. АМАТОРСЬКЕ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО. МУЗИЧНІ ОБРАЗИ В КАЗЦІ    
Вступ. Музичні образи в казці
Музика присутня у багатьох казках народів світу в чарівних історіях про талановитих музикантів, їхні інструменти та чудодійну силу музики. Наприклад, у грузинській народній казці „Чонгуріст” юнак співав і грав на чонгурі.
Чонгурі – грузинський чотириструнний щипковий інструмент із тихим голосом і ніжним звучанням.

Грузинська народна казка „Чонгуріст”
Жив на світі цар. Мав він дочку прекрасну, як сонце. Багато славних і знатних юнаків просили її руки, та цар усім відмовляв.
– Принеси спочатку яблуко безсмертя, – говорив цар кожному, – і доведи, що ти гідний царівни.
Поблизу від палацу жив бідний юнак. Славився він своїми піснями та грою на чонгурі. Покохав юнак прекрасну царівну і попросив у царя дозволу взяти її за дружину.
Не прогнав цар бідного чонгуріста, а сказав йому, як і всім говорив:
– Добудеш для мене яблуко безсмертя, – буде по-твоєму.
Узяв чонгуріст чонгурі та й подався в путь. Ішов він, ішов, дев'ять гір перейшов та й бачить: розкинувся на схилах пагорба сад. Загорожа навкруги саду кам'яна, висока-превисока. Чонгуріст обійшов сад – з ранку до вечора йшов! – входу не знайшов.
Іде юнак, грає на чонгурі та співає лагідну пісню. Завмер сад, перестали шелестіти листям дерева. Слухають пісню гори й долини. Пташки, що пролітали в небі, посідали на дерева, щоб послухати пісню чонгуріста.
І зараз почув людину страшний гвелвешапі, що стеріг чарівну яблуню, та й розсунув камінну огорожу.
Іде чонгуріст садом, співає сумну пісню.
Відкрив гвелвешапі величезну пащу, понісся на людину... і раптом завмер.
Утихомирила лагідна пісня лють злого чудовиська.
А чонгуріст іде собі, звучать солодкі звуки його пісні.
З очей гвелвешапі побігли сльози, незнана печаль охопила його. Та раптом порвалися струни чонгурі. Зупинився юнак перед гвелвешапі, чекаючи своєї долі.
А гвелвешапі зірвав яблуко і подав юнакові.
– Візьми яблуко, не бійся. Ніколи ще зі мною не розмовляли мовою пісні. Бери це яблуко безсмертя, воно твоє. Бо безсмертна людина, яка здатна скласти таку чарівну пісню.

Бесіда про пісню „Чарівний смичок”
Невідомі творці казок та оповідань, в яких виражена народна мудрість, прекрасно розуміли, як впливає музика на людину, тому з любов'ю та захопленням розповідали про народних умільців, котрі майстерно володіли мовою музики. Так народжувалися музичні образи в казках та оповіданнях, а пізніше — і в літературних творах.
Яскравим прикладом є норвезька народна пісня „Чарівний смичок”. Головний герой казки майстерною грою на скрипці дарував людям радість і вселяв у їхні душі оптимізм.

Робота над піснею „Чарівний смичок”
Виконайте пісню „Чарівний смичок” стримано та легко.
Зверніть увагу на те, що вона починається не з повного такту, а із затакту.
У супроводі якого музичного інструмента звучить пісня „Чарівний смичок” і чому?

Караоке. Пісня „Чарівний смичок”
1. Прийшов у село музикант-старичок,
В руках музиканта – чарівний смичок.
Ударив у струни – зібрався народ.
Танцює, співає, сміється село.
2. Проходив багач – як почув скрипаля,
То враз його заздрість за душу взяла.
– Продай свою скрипку! Тобі заплачу,
За неї віддам я всього досхочу!
3. – Ні! скрипку свою я тобі не продам.
Дорослим потрібна вона й дітлахам.
Під звуки її веселиться народ,
Танцює, співає, сміється село!

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися про народний грузинський інструмент чонгурі, познайомилися з грузинською народною казкою „Чонгуріст”, а також пригадали норвезьку народну пісню „Чарівний смичок”.
 

Урок № 11. ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА В ПОЕЗІЇ. КВАРТЕТ    
Вступ. Відомості про пісню та авторів
Сьогодні ми розучимо одну з пісень Анатолія Житкевича.
Цей композитор – щаслива людина! Він зрозумів, що йому насправді потрібно. Пісня називається „Все це потрібно мені”. Автор пісні привертає нашу увагу до найдорожчого для людини у світі, у тому числі й до „гордих, крилатих пісень”.

Демонстрація пісні А. Житкевича „Все це потрібно мені”

Розучування пісні „Все це потрібно мені”

Караоке. Пісня „Все це потрібно мені”
Милі, чарівні слова,
Казка стара і нова,
Мрія висока, не грізна,
Ласка матусина ніжна,
Татова сильна рука,
І повноводна ріка
Горді, крилаті пісні —
Все це потрібно мені,
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!
В полі тривкий колосок,
Сад і маленький лісок,
Мова моя солов'їна,
Рідна моя Україна,
Чисте дзвінке джерело,
Миле до болю село,
Спокій і мир на землі —
Все це потрібно мені
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!

Музика в поезії.
Як ви думаєте, чи потрібна людям музична мова, якщо словами можна все сказати?..
Існує музика, яка насправді нікому не потрібна. Наприклад, така, яку описав Іван Крилов у своїй байці „Квартет”

Байка І. Крилова „Квартет”

Раз Мавпі та Мишкові, Ослу, Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!
«Стій, братця, стій! — кричить їм Мавпа.
— Постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді вже буде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!»
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
«Стривайте ж, я знайшов секрет.—
Кричить Осел. — Усе в нас піде ладом,
Як поряд сядем».
Послухали Осла, поважно сіли вряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.
Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари
І свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов'ю якраз там пролітать.
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
«Будь ласка,— мовили,— та ж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти, й інструмент зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать!»
«Щоб буть музикою, потрібне тут уміння,
Та трохи тонших би ушей,—
їм одмовляє Соловей.—
То ж, як сідати,— сварки марні,
Бо з вас музики незугарні».

Квартет – це музичний твір для чотирьох виконавців (музикантів або співаків).
Також це група виконавців із чотирьох осіб.
Тобто квартет – це або чотири виконавці, або твір, який вони виконують.

Відомості про В. Барвінського
Оскільки справжньої музики у гope-квартету так і не вийшло, послухаймо дійсно красиву музику — Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі Василя Барвінського.
Спочатку дізнаємось трохи про композитора. Василь Барвінський родом із Тернопільщини. Навчався у Львові та Празі (Чехія). Мелодичне багатство музики Барвінського знайоме вам ще з молодших класів.

Слухання. В. Барвінський. „Квартет для двох скрипок, альта і віолончелі”

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, який характер прослуханого твору.
Поміркуйте, чи злагоджено звучить музика.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розучили пісню Анатолія Житкевича «Все це потрібно мені», дізналися, що таке квартет, прослухали „Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі” Василя Барвінського.
 

Урок 12. МУЗИЧНІ ОБРАЗИ В ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРАХ. ОПОВІДАННЯ    
Вступ. Авторські літературні твори
Ми говорили про народні казки, в яких музика виступає дійовою особою і є співучасником подій та переживань. Крім народних, є ще багато авторських літературних творів, у яких музичний образ дуже часто виступає дійовою особою. Наприклад, оповідання російського письменника Костянтина Паустовського „Старий кухар”.

Оповідання „Старий кухар” Паустовського
Одного зимового вечора 1786 року на околиці Відня в маленькому дерев'яному будинку помирав сліпий дід – колишній кухар графині Тун. Разом із кухарем жила його дочка Марія, дівчина років вісімнадцяти. Тільки й добра було в сторожці, що ліжко, лави на кривих ногах, грубий стіл, порцеляновий посуд, мережаний тріщинками, і, нарешті, клавесин – єдине багатство Марії...
Коли Марія вмила батька й наділа на нього прохолодну чисту сорочку, старий сказав:
– Я ніколи не любив священиків і монахів. Я не можу покликати сповідника, а мені ж треба перед смертю очистити свою совість.
– Що ж робити? – злякано спитала Марія.
– Вийди на вулицю, – сказав старий, – І попроси першого стрічного зайти в наш дім, хай висповідає перед смертю. Тобі ніхто не відмовить...
Хурделиця.
Марія довго чекала й прислухалась. Та ось їй здалося, що вздовж муру йде, наспівуючи, чоловік. Вона ступила йому назустріч, наскочила на нього й скрикнула. Чоловік зупинився й запитав:
— Хто тут?
Марія схопила його за руку і тремтячим голосом виповіла батькове прохання.
– Гаразд, – мовив чоловік тихо. – Хоч я й не священик, та вже нехай. Ходімо.
Вони ввійшли в дім.
Він був іще дуже молодий, цей незнайомий. Швидко присунув до ліжка табуретку, сів і, нахилившись, уважно й весело подивився в очі приреченому:
– Кажіть! Можливо, владою, даною мені не від Бога, а від мистецтва, якому я служу, я розважу останні ваші хвилини і зніму тягар із вашої душі.
– Я працював усе життя, поки не втратив зір, – прошепотів старий і притяг незнайомого за руку ближче до себе. – А хто працює, тому нема як грішити. Коли захворіла на сухоти моя дружина – її звали Марта – і лікар прописав їй дорогі ліки, велів годувати вершками й винними ягодами та напувати гарячим червоним вином, я вкрав із сервізу графині Тун невеличке золоте блюдо, розколов його на шматки й продав. І мені тепер важко про це згадувати й критись від моєї дочки, адже я навчив її не чіпати й крихти з чужого столу.
– А кого із слуг графині покарали за це? – спитав незнайомий.
– Присягаю, добродію, не покарали нікого, – відповів старий і заплакав. – Якби я знав, що золото не допоможе моїй Марті, хіба я зміг би вкрасти!
– Як вас звуть? – спитав незнайомий.
– Йоганн Мейер, добродію.
– Так от, Йоганне, – сказав незнайомий і поклав долоню на сліпі очі старого, – ви не завинили перед людьми. Те, що ви вчинили, – це не гріх і не крадіжка, а навпаки, можна вважати подвигом заради кохання.
– Амінь! – прошепотів старий.
– Амінь! – повторив незнайомий. – А тепер скажіть мені вашу останню волю.
– Я хочу, щоб хтось подбав про Марію.
– Я зроблю це. А ще чого ви хочете?
Тоді старий несподівано всміхнувся й голосно сказав:
– Я хотів би ще раз побачити Марту такою, якою зустрів замолоду. Побачити сонце і цей сад, коли він зацвіте весною. Але це неможливо, добродію. Не гнівайтеся на мене за нерозумні слова ...
– Добре, – сказав незнайомий і підвівся. – Добре, – повторив він, підійшов до клавесина й сів перед ним на табуретку. – Добре! – голосно сказав він утретє, і враз бистрий дзвін розсипався по сторожці, мовби хто брязнув на підлогу сотню кришталевих кульок.
– Слухайте, –сказав незнайомий. – Слухайте й дивіться.
Клавесин співав на повний голос уперше за багато років. Він сповнював своїми звуками не тільки сторожку, а й увесь сад...
– Я бачу, добродію! – сказав старий і підвівся на ліжку. – Я бачу день, коли я зустрівся з Мартою і вона, збентежена, розбила глечик з молоком. Це було взимку, в горах. Небо – прозоре, мов синє скло, і Марта сміялась. Сміялась...
Незнайомий грав далі.
– А тепер, – запитав він, – ви що-небудь бачите?
Старий мовчав, прислухаючись.
– Невже ви не бачите, – швидко сказав незнайомий, граючи далі, – як чорна ніч стала синьою, а потім блакитною, і тепле світло вже падає звідкілясь зверху; і на старому галуззі ваших дерев набрякають білі квіти? По-моєму, це цвіт яблуні, хоча звідси, з кімнати, він скидається на важкі тюльпани. Ви бачите: перший промінь упав на мур, нагрів його, і над ним струмує пара. Це, напевне, просихає мох, напоєний талим снігом. А небо зводиться все вище, стає ще синіше, ще прекрасніше, і зграї птахів уже летять на північ над нашим старим Віднем.
– Я бачу все це! – вигукнув старий. – Відчини вікно, Маріє.
Марія відчинила вікно.
Старий упав на подушки, жадібно дихав і обмацував пальцями ковдру. Марія кинулась до нього.
Старий, задихаючись, мовив:
– Я бачив усе так виразно, як багато років тому. Але я не хотів би померти, не знаючи, ... як вас звати. Як звати?..
– Мене звати Вольфганг Амадей Моцарт, – відповів незнайомий.
Марія відступила од ліжка і низько, майже торкаючись коліном підлоги, схилилась перед великим музикантом. Коли вона підвелась, старий був уже мертвий.
Зоря займалася за вікнами, і в її світлі стояв сад, сяючи квітками мокрого снігу.

Відомості про В.А. Моцарта
Народився Моцарт у старовинному австрійському містечку Зальцбург. Його надзвичайні музичні здібності виявилися дуже рано. Він почав писати музику, коли був ще маленьким хлопчиком. У шестирічному віці малий Моцарт разом зі старшою сестрою та батьком уже виступали з концертами в різних містах Європи. За своє недовге життя він написав дуже багато творів.
Фантазія — це розгорнутий фортепіанний твір, що має декілька епізодів, які вражають контрастами почуттів і настроїв.

Слухання. „Фантазія ре мінор” В. А. Моцарта

Аналіз прослуханого твору
Чи всі музичні епізоди фантазії відповідають змісту оповідання „Старий кухар”?
Який характер твору?

Робота над піснею „Все це потрібно мені” А. Житкевича
Співайте легко і невимушено.
Не виконуйте пісню голосним, різким звуком.
Округлюйте голосні звуки.

Караоке. Пісні „Все це потрібно мені”
Милі, чарівні слова,
Казка стара і нова,
Мрія висока, не грізна,
Ласка матусина ніжна,
Татова сильна рука,
І повноводна ріка
Горді, крилаті пісні —
Все це потрібно мені,
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!
В полі тривкий колосок,
Сад і маленький лісок,
Мова моя солов'їна,
Рідна моя Україна,
Чисте дзвінке джерело,
Миле до болю село,
Спокій і мир на землі —
Все це потрібно мені
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!

Підсумки уроку
Ми вже знаємо, в народних казках музика інколи виступає дійовою особою та співучасником подій і переживань. Але, крім народних, існує ще багато авторських літературних творів, в яких музичний образ є дійовою особою. Приклад – прослухане сьогодні оповідання К.Паустовського „Старий кухар”, де музика виступає співучасником подій і дійовою особою.
Крім того, сьогодні ми вивчили поняття фантазії у музиці і пригадали пісню А.Житкевича „Все це потрібно мені”.
 

Урок № 13. ЄДНІСТЬ МИСТЕЦТВА МУЗИКИ ТА СЛОВА    
Вступ. Демонстрація пісні „Ой на горі на й женці жнуть”
Пісню ”Ой на горі на й женці жнуть” ми вже вивчали минулого року, коли знайомилися з музикою нашого народу, а сьогодні повторимо її й уявно мандруємо у славне козацьке минуле.

Розучування пісні „Ой на горі на й женці жнуть”
Ми співали історичну пісню „Ой на горі на й женці жнуть” минулого року, коли знайомилися з музикою нашого народу, а сьогодні повторимо її й уявно мандруємо у славне козацьке минуле.

Караоке. Пісня „Ой на горі на й женці жнуть”
Ой на горі та й женці жнуть, (2)
А попід горою, яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною, гей, широкою,
Козаки йдуть.
Попереду Дорошенко, (2)
Веде своє військо, військо запорізьке,
Хорошенько.
Гей, долиною, гей, широкою,
Хорошенько.
А позаду
Сагайдачний, (2)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною, гей, широкою,
Необачний.
— Гей, вернися, Сагайдачний, (2)
Візьми свою жінку, віддай тютюн, люльку,
Необачний!
Гей, долиною, гей, широкою,
Необачний!
— Мені з жінкою не возиться, (2)
А тютюн та люлька козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, долиною, гей, широкою,
Знадобиться!

Розповідь про повість В. Короленка „Сліпий музикант”
Назва наступного літературного твору свідчить про те, що на його сторінках музиці відведене чільне місце. Це повість російського письменника позаминулого століття Володимира Короленка „Сліпий музикант”.
Дія повісті відбувається в Україні. Головний герой — хлопчик Петрусь з українського шляхетного роду, який народився сліпим. Завдяки турботливому ставленню рідних, друзів та, особливо, дядька Максима Петрусь не почував себе знедоленим, лише гостріше за інших сприймав звуки навколишнього світу.
Надзвичайне враження справили на Петруся українські народні пісні та гра на сопілці пастуха Йохима.

Фрагменти повісті В. Короленка „Сліпий музикант”
— Ось послухаємо, Петрусю, Йохимової пісні. Тільки чи зрозумієш ти, малий?
— А це буде «хлопська» пісня? — спитав хлопчик.— Я розумію «по-хлопському».
Максим зітхнув.
— Ех, малий! Це не хлопські пісні... Це пісні сильного, вільного народу. Твої діди по матері співали їх на степах понад Дніпром та понад Дунаєм, і на Чорному морі... Ну, та ти зрозумієш це коли-небудь, а тепер,— додав він задумано,— боюсь я іншого...
Справді, Максим боявся іншого нерозуміння. Він думав, що яскраві образи пісенного епосу потребують неодмінно зорових уявлень, щоб промовляти до серця. Він боявся, що темна голова дитини неспроможна буде засвоїти мальовничої мови народної поезії. Він забув, що стародавні бояни, що українські кобзарі й бандуристи були здебільшого сліпі. Сліпота застилає видимий світ темною завісою, яка, звичайно, лягає на мозок, утруднюючи й пригнічуючи його роботу, але все ж із спадкових уявлень та з вражень, одержуваних іншими шляхами, мозок творить у темряві свій власний світ, журний, смутний і похмурий, проте не позбавлений своєрідної, невиразної поезії.
Максим із хлопчиком посідали на сіні, а Йохим приліг на свою лавку і заспівав.
Кожному, хто чув цю прекрасну народну пісню в належному виконанні, напевно, запав у пам'ять її старовинний мотив, високий, протяжний, мовби повитий смутком історичного спогаду. У ній нема подій, кривавих січ і подвигів...
Це тільки одна хвилинна картина, що спливла вмить у спогаді українця, як неясна мрія, як уривок зі сну про історичне минуле. Серед буденного й сірого сьогоднішнього дня в його уяві встала раптом ця картина, невиразна, туманна, повита тим особливим смутком, яким віє від зниклої вже рідної старовини. Зниклої, але ще не без сліду! Про неї говорять іще високі могили, де лежать козацькі кості, де опівночі запалюються вогні, звідки чути ночами важкий стогін. Про неї говорить і народний переказ, і замовкаюча дедалі більш народна пісня:
Ой, там на горі та й женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть!.. Козаки йдуть!..
На зеленій горі женці жнуть хліб. А попід горою, внизу, йде козаче військо.
Максим Яценко заслухався журної мелодії. В його уяві... спливла ця картина, немов освітлена меланхолійним відблиском заходу сонця. На мирних ланах, на горі, беззвучно схиляючись над нивами, видніються постаті женців. А внизу безшумно проходять загони, один по одному, зливаючись із вечірніми тінями долини.
І протяжна нота пісні про минуле колишеться, дзвенить і замовкає в повітрі, щоб задзвеніти знову й викликати з сутіні все нові і нові постаті.
... Це захоплення музикою стало центром його розумового зросту; воно заповнювало й різноманітило його існування. Максим користувався ним, щоб знайомити хлопчика з історією його країни, і вся вона пройшла перед уявою сліпого, сплетена зі звуків.
Зацікавлений піснею, він знайомився з її героями, з їх долею, з долею своєї Батьківщини. Звідси виник інтерес до літератури, і на дев'ятому році Максим почав перші уроки. Вмілі уроки Максима (якому довелось вивчити для цього спеціальні способи навчання сліпих) дуже подобалися хлопчикові. Вони вносили в його настрій новий елемент – певність і ясність, що врівноважували невиразні відчуття музики.

Підсумки уроку
Важливим елементом у розкритті літературних образів є поєднання мистецтва слова та музики. Така єдність допомагає краще розкрити душевний стан людини, її настрій та почуття. Яскравим прикладом цього є повість В. Короленка «Сліпий музикант». У ній розповідається про долю хлопчика, який від народження був незрячим, приреченим на постійні життєві страждання, але завдяки великій любові до музики та особливим старанням став людиною, що відчувала повнокровне життя — людське горе, радість, любов і щастя. У цій історії музика не тільки допомогла краще зрозуміти душевний стан людини, а й «зцілила» її.
 

Урок № 14. МУЗИКА В КІНОМИСТЕЦТВІ    
Вступ. Музика в кіномистецтві
„Наймолодшим” із мистецтв є кінематограф. Йому відведено значне місце в музиці. Ще до винайдення звукового кінематографа фільми супроводжувалися звучанням музики у виконанні піаніста. З появою перших «німих» кінофільмів будь-який беззвучний рух на екрані викликав подив чи навіть острах: бо ж у природі кожен рух породжує звук. От і виникла потреба в музичному супроводі кінострічок. З винайденням звукового кіно це мистецтво стало одним із найулюбленіших. Саме музика часто розкриває внутрішній, глибинний сенс екранної дії.
В основі сюжету кінострічки лежить літературно-драматичний твір — сценарій, як лібрето — в основі опери чи балету.
Сценарій, як і лібрето, є „посередником” між літературним твором і кінострічкою. Він допомагає пристосувати літературний сюжет до умов створення фільму.
Для прикладу познайомимося з музикою до фільму „Звуки музики”.

Відомості про кінострічку „Звуки музики”
Музику до кінострічки „Звуки музики” написав композитор Річард Роджерс. Сюжет фільму такий: жоден вихователь не міг впоратися з непосидючими та неслухняними дітьми, але прийшла нова вчителька і захопила дітей своїм чарівним співом. Діти дуже полюбили музику та з задоволенням почали співати. Нова вчителька складала для них цікаву музику, що будувалася на простих інтонаціях, кількох звуках і звичайних гамах.
Весела дитяча музика так часто звучить у цій стрічці, що стала головною дійовою особою.

Слухання. Пісня „До, ре, мі” з фільму „Звуки музики”

Аналіз прослуханого твору
Який характер музики?
В якому настрої вона звучала?

Розучування пісні „До, ре, мі”
Під час розучування добивайтесь чистого і красивого звучання вашого голосу; не співайте крикливим звуком і стежте за чистотою інтонації.

Караоке. Пісня „До, ре, мі”
ДО – пташина в'є гніздо,
РЕ – діточок береже.
МІ – у нашому дворі
ФА – радіє дітвора.
СОЛЬ – співає вся земля.
СІ – співаємо усі,
Щоби знов співати „ДО”.
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі-до.
До-сі-ля-соль-фа-мі-ре-до.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули тему „Музика у кіномистецтві” і познайомилися з піснею композитора Річарда Роджерса до кінострічки „Звуки музики”.
 

Урок № 15. КАЗКОВА ТЕМА У ПРОФЕСІЙНІЙ МУЗИЦІ    
Вступ. Казкова тема
Казкова тема завжди приваблювала професійних композиторів, які у своїх творах засобами музичного мистецтва розкривали образи казкових персонажів, їхні характери, почуття та переживання.
Казку можна переповісти словами, показати на сцені чи в кіно: в ній все зрозуміло, бо дійові особи спілкуються за допомогою діалогу. Але існує вид мистецтва, в якому зміст передається шляхом поєднання музики, хореографи та сценічної дії. Це — балет.

Відомості про балет П. Чайковського „Лускунчик”
Російський композитор Петро Чайковський створив балет «Лускунчик» за мотивами старовинної німецької казки «Лускунчик і Мишачий король».
Музика першої дії балету вдало передає світлий, радісний настрій галасливої дітвори, що зібралася в будинку, в якому живуть Клара та її брат Фріц. Весело і бадьоро звучить мелодія маршу — розпочинається свято навколо ялинки.

Слухання. Марш із балету П. Чайковського „Лускунчик”

Слухання. „Вальс квітів” із балету П. Чайковського „Лускунчик”
У балеті „Лускунчик” є багато музичних номерів і танців, однак особливо запам'ятовується «Вальс квітів».
Плавно, наспівно і дуже поетично звучить музика цього вальсу. Під його чарівні звуки танцюють «квіти» і радісно вітають Лускунчика і Клару.

Аналіз прослуханого твору
Як у балеті поєднано образну мову музики та казки?
Який характер прослуханих фрагментів?
Чим прослухані фрагменти відрізняються, а чим – подібні?

Розповідь про Різдвяні свята
Дія в балеті „Лускунчик” відбувається на Різдвяні свята. Вони є найголовнішими зимовими святами, а своїм корінням сягають далеких язичницьких віків. Для давньої людини різдвяні свята знаменували відновлення життєдайної сили сонця, перемогу світла й життя над зимовим мороком і омертвінням у природі. А нині – це великі свята зі своїми неповторними обрядами, піснями, звичаями.

Демонстрація колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю”

Розучування колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю”

Караоке. Колядка „Добрий вечір тобі, пане господарю”
Добрий вечір, тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами.
Приспів.
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Приспів.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Приспів.
А той перший празник — то Різдво Христове.
Приспів.
А той другий празник — Василя Святого.
Приспів.
А той третій празник — Святе Водохреща.
Приспів.

Підсумки уроку
Зразки мистецтва слова — казки, байки, легенди, оповідання — є основою для чудових музичних творів. Література збагачує музику цікавими поетичними сюжетами, без яких не з'явилися б опери, балети, кантати, численні вокальні твори та пісні. Завдяки мистецтву слова музика стає не тільки багатшою, а й доступнішою та зрозумілішою.
Музика теж суттєво збагачує літературу — дає друге життя творам, підсилює їхню виразність, підкреслює особливості характерів героїв, допомагає краще зрозуміти їхній душевний стан.
 

Урок № 16. МУЗИКА І МИСТЕЦТВО СЛОВА (УЗАГАЛЬНЕННЯ)    
Вступ
Сьогодні відбудеться узагальнення набутих знань із теми „Музика і мистецтво слова”.

Виберіть правильне твердження
Вокаліз – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.
Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом (солістом чи хором) без слів у супроводі музичного інструмента або оркестру.

Закінчіть речення. „Оду пісні” виконують ...
Траурно
Суворо
Розважально
Урочисто

Виберіть правильне твердження
Романс – це поєднання музики та хореографії.
Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.
Романс – це великий музичний твір, що складається з декількох частин.

Виберіть правильне твердження
Кантата – це видозмінення музичного твору.
Кантата – це великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром.
Кантата – це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях.

Виберіть правильне твердження
Увертюра – це клавішний інструмент.
Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.
Увертюра – це одноголосний вокальний твір.

Виберіть правильне твердження
Країна, в якій виникла опера ...
Італія.
Древня Греція.
Франція.

Закінчіть речення
Вид мистецтва в балеті, який найкраще передає сценічний образ
Живопис.
Хореографія.
Архітектура.

Закінчіть речення. Cимфонія – це ...
Одноголосний музичний твір.
Великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер.
Видозмінення музичного твору засобами музичної виразності
Рівномірна послідовність сильних і слабких долей.

Виберіть правильне твердження
Музичний твір, який грав Петрик у казці „Чарівна скрипка” ...
Коломийка.
Козачок.
Гопак.

Виберіть правильне твердження
Інструмент, на якому грав юнак у казці „Чонгуріст” ...
Скрипка.
Бандурі.
Чонгурі.

Закінчіть речення. Квартет – це ...
Чотириструнний інструмент.
Видозмінення музичного твору.
Музичний твір для чотирьох виконавців або група виконавців із чотирьох осіб.
Специфічне забарвлення звука.

Виберіть правильне твердження
Композитор, про якого йдеться в оповіданні „Старий кухар”
Л. Бетховен.
Ф. Шопен.
В. А. Моцарт.

Виберіть правильне твердження
Пісню, про яку згадується в повісті „Сліпий музикант”
„Засвіт встали козаченьки”
„Їхав козак за Дунай”
„Ой там на горі Січ іде”
„Ой на горі та й женці жнуть”

Виберіть правильне твердження
У музичній стрічці сценарій не потрібен.
У музичній стрічці потрібен сценарій.

У наведеному переліку позначте пісні, які є колядками
„Ой горе тій чайці”.
„У Вифлеємі новина”.
„Із-за гаю сонце сходить”.
„Свята ніч, тиха ніч”.

Караоке. „Ода пісні”
1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів
3. То ж над землею лийся, пісне, знов,
Сій між людьми краси й добра насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.
Приспів

Караоке. Пісня „Веселкова”
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
2. В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
Приспів

Караоке. Колядка „Добрий вечір тобі, пане господарю”
Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами.
Приспів.
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Приспів.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Приспів.
А той перший празник — то Різдво Христове.
Приспів.
А той другий празник — Василя Святого.
Приспів.
А той третій празник — Святе Водохреща.
Приспів.

Підсумки уроку
Сьогодні відбулося узагальнення набутих знань із теми „Музика і мистецтво слова” .
Вітаємо, якщо ви успішно впоралися із завданнями.
Не засмучуйтеся, якщо у знаннях виявили прогалини – ліквідувати їх допоможе наполеглива робота.
Нехай щастить!
 

Урок № 17. МУЗИКА ТА ВІЗУАЛЬНІ ОБРАЗИ    
Вступ. Бесіда про мистецтво
Мистецький світ надзвичайно багатий і різноманітний. Кожен вид мистецтва неповторний та цікавий і поділяється на численні різновиди та жанри. В одному випадку мистецький твір постає перед нами як предмет, звернений до візуального сприйняття, – картина, скульптура, будова; в другому – як розгорнутий у часі процес (словесний або музичний); у третьому – як дійство – танець, вистава, кінофільм.
Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає найпотаємніші, найчудовіші людські почуття, підносить себе до прекрасного, до осягнення образної структури світобудови, тому ставлення до мистецтва завжди було показником духовної цілісності людини.

Відомості про картину І. Грабаря „Лютнева блакить”
Художніми засобами літератури, музики чи живопису можна передати будь-яку картину, відтворити будь-який образ, розкрити власне ставлення до навколишнього світу. Кожен вид мистецтва робить це по-своєму.
Наприклад, український художник Ігор Грабар написав картину „Лютнева блакить”. Він зобразив рідну природу зимової пори. Пейзажі Ігоря Грабаря приваблюють своїм „мажорним звучанням” – світлими, життєрадісними образами природи.
Італійський композитор Антоніо Вівальді створив цілий цикл музичних замальовок «Пори року», в яких музичними засобами зобразив красу рідної природи.

Відомості про цикл „Пори року” А. Вівальді
Антоніо Вівальді родом із Венеції. Його батько був музикантом — скрипалем в оркестрі собору святого Марка. Антоніо був єдиним із шести дітей у сім'ї, хто став музикантом. Він навчався віртуозної гри на скрипці у відомих педагогів, однак став священиком і викладачем консерваторії.
Цикл концертів для скрипки та струнного оркестру «Пори року» — чи не найпопулярніший програмний твір італійського композитора. Вершиною художньої зображальності Вівальді є концерт «Зима», в якому напрочуд майстерно відображаються пронизлива зимова холоднеча, завивання вітру, катання на ковзанах.

Слухання. Концерт „Зима” з циклу „Пори року” А. Вівальді

Аналіз прослуханого твору
Чи допомогла вам музика Вівальді краще зрозуміти зміст картини?
Якими інтонаціями зображена зима?

Відомості про картину Й. Бокшая „Зима”
Творчість українського живописця Закарпаття Йосипа Бокшая вирізняється тісним єднанням із образами мальовничої місцевої природи та різножанрового народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Відомості про „Співа зима, агукає” з кантати Г. Свиридова „Поема пам’яті Сергія Єсеніна”
Зимові теми відображені і у творчості Георгія Свиридова — російського композитора минулого століття. З дитинства захоплений народними піснями, Свиридов ніколи не залишав поза увагою фольклорні мотиви та образи. Тема Батьківщини пронизує всю його творчість.
Із „Поеми пам'яті Сергія Єсеніна” постає не лише образ поета, а й образ народу, серед якого він виріс і якому присвятив свої найкращі поезії.
Живе відчуття зимової завірюхи, бурхливої стихії виникає під час звучання другої частини кантати Георгія Свиридова „Поема пам'яті Сергія Єсеніна”. Надзвичайно виразне та контрастне звучання музики, її невпинний розвиток зумовлені змістом віршованого тексту. Назва цієї частини є першим рядком вірша поета „Співа зима, агукає...”.

Слухання. „Співа зима, агукає” з кантати Г. Свиридова „Поема пам’яті Сергія Єсеніна”

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, якими музичними засобами композитор Георгій Свиридов зобразив красу рідної природи.

Бесіда про зиму
Починаючи з пейзажу за вікном, зима зазвучала перед нами музичними та живописними барвами. Досі ми лише сприймали зимові образи, насолоджувалися їх мистецьким втіленням. Час самим заспівати, приєднатися до зимових пейзажів із піснею вже знайомих нам авторів Ольги Янушкевич та Марії Ясакової „Біла казка”.

Демонстрація пісні О. Янушкевич „Біла казка”

Розучування пісні „Біла казка”

Караоке. Пісня „Біла казка”
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій
Знов навіяв.
Віхола її
Закружляла.
Привітала
Зимонька,
Привітала.
Приспів:
Рік новий —
Рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг,
Радість, сміх,
Новорічна ніч казкова.
Це для вас,
Це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас,
Це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій,
Казка біла
Нас у рік новий
Всіх здружила.
Принесла тепло
Нам на свято.
Ми багаті друзями —
Нас багато.
Приспів.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з творчістю українських художників Ігоря Грабара і Йосипа Бокшая, концертом „Зима” із циклу музичних замальовок «Пори року» італійського композитора Антоніо Вівальді, кантатою «Поема пам'яті Сергія Єсеніна» російського композитора Георгія Свиридова, а також вивчили пісню Ольги Янушкевич та Марії Ясакової «Біла казка».
 

Урок № 18. ПЕЙЗАЖ У МУЗИЦІ ТА ЖИВОПИСІ    
Вступ. Робота над піснею „Біла казка”
Під час співу дихайте спокійно, плечі не піднімайте.
Під час виконання зверніть увагу на розмір пісні.
Співаючи пісню, передайте її зимовий характер.

Караоке. Пісня „Біла казка”
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій
Знов навіяв.
Віхола її
Закружляла.
Привітала
Зимонька,
Привітала.
Приспів:
Рік новий —
Рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг,
Радість, сміх,
Новорічна ніч казкова.
Це для вас,
Це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас,
Це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій,
Казка біла
Нас у рік новий
Всіх здружила.
Принесла тепло
Нам на свято.
Ми багаті друзями —
Нас багато.
Приспів.

Бесіда про вплив мистецтва на людину
Пісня нагадала про зимові свята. Мистецтво впливає на людину по-різному. Наприклад, живопис зображує дійсність у візуальних образах (тобто видимих предметах); література – відтворює словом життя та художні образи; музика – це мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. Вона може проникати у внутрішній світ людини, викликати неповторні почуття та думки, виражати характер і глибину переживань і впливати на настрій. А як здогадатися, що уявляв композитор, коли писав музику? Не потрібно здогадуватися, аби зрозуміти задум композитора, відчути красу його музики, потрібно навчитися слідкувати за розвитком музичної думки; тому прослуховування музичних творів потребує особливої уваги. Так само потрібно сприймати й інші твори мистецтва, наприклад, живопис.

Відомості про Ю. Щуровського
Сьогодні ми дізнаємося про творчість композитора Юрія Щуровського. Коріння роду Щуровських сягає часів Запорізької Січі. Дитинство композитора було затьмарене війною 1941-45 років минулого століття та фашистською окупацією. Музичну освіту Щуровський здобув у Києві. Уже в роки навчання на світ з’явилися перші твори композитора.
Юрія Щуровського називають справжнім класиком української музики для дітей. Його п'єси ставали популярними з моменту створення і починали своє життя ще в рукописах. Твори композитора відрізняються яскравими мелодіями та образами, цікавими інтонаціями, близькими до народної пісенності.
У живописі Юрія Щуровського найбільше приваблював пейзажний жанр. Погляньмо на одну з картин, що надихнула композитора на створення п’єси „Після перегляду Куїнджі”.

Споглядання картини А. Куїнджі „Місячна ніч на Дніпрі”

Відомості про А. Куїнджі
Архип Куїнджі – живописець-пейзажист, педагог, який жив на межі XIX-XX століть. Він був майстром колірних ефектів. Зіставлення кольорів на його картинах вражає, як і поетичне відображення картин природи, наприклад, у полотні „Місячна ніч на Дніпрі”.
Порівняймо, чи цей твір художника Архипа Куїнджі відповідає музиці „Після перегляду Куїнджі” композитора Юрія Щуровського.

Слухання. П’єса Ю. Щуровського „Після перегляду Куїнджі”

Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Який ритм п’єси „Після перегляду Куїнджі?
Що саме надихнуло композитора Юрія Щуровського на написання п’єси „Після перегляду Куїнджі?

Підсумки уроку
Сьогодні ми виконали пісню „Біла казка”, а також познайомилися із творчістю двох видатних митців: композитора Юрія Щуровського (музичний твір „Після перегляду Куїнджі”) та живописця Архипа Куїнджі (картина „Місячна ніч на Дніпрі”).
Композитору вдалося відчути найголовніші мотиви пейзажів великого художника, суть яких у загадковості природи, у світлових відтінках місячного сяйва. Казково-фантастичний пейзаж автор відтворив прозорою фактурою звуків і приглушеною динамікою. Ця фортепіанна п'єса – приклад справжнього музичного імпресіонізму Ю.Щуровського.
 

Урок № 19. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА. ВІДЛУННЯ ІСТОРІЇ    
Вступ. Історичні сюжети в музиці
Музика, як і всі інші види мистецтва, народжена з єдиного джерела – реального життя. Пригадаймо, як багато ви знаєте творів літератури, музичного чи образотворчого мистецтва, що розповідають про події давнього минулого та видатних особистостей. До речі, історії нашого народу також присвячено багато різноманітних творів українських митців. Сьогодні, наприклад, ми познайомимося з музикою Івана Карабиця.

Відомості про І. Карабиця
Іван Карабиць (XX-початок XXI ст.) – український композитор, диригент, педагог, народний артист України, автор багатьох оркестрових, вокально-симфонічних, камерних (інструментальних та вокальних) творів. Народився він на Донеччині, а музичну освіту здобув у Київській консерваторії.
Творчості Івана Карабиця властивий широкий, багатомірний погляд на світ, прагнення охопити різні сторони буття людини, потяг до поетичного відображення світу. У доробку композитора серед багатьох інших творів – три симфонії. Одна з кращих – „Перша симфонія”, пов’язана з жанром героїчного епосу.
Музика другої частини «Думи» нагадує пісню лірника. Протяжне, напружене звучання віолончелі передає характер сумної драматичної розповіді народного співця

Слухання. „Думи” І.Карабиця. Споглядання репродукції картини Л.Жемчужникова „Кобзар на шляху”

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, чи має музика симфонії відношення до картини.
Чи існує внутрішній зв’язок між цими прослуханим і побаченим творами?
Який характер „Думи”?

Відомості про художника Л. Жемчужнікова
Льва Жемчужнікова називають російським та українським живописцем і графіком XIX-XX ст. Тривалий час він проживав в Україні. Знайомство з Тарасом Шевченком надзвичайно вразило художника і значним чином відобразилося на його творчості. Лев Жемчужніков став послідовником Шевченка-художника у зображенні образів та побуту українських селян. Творчість Шевченка-поета надихнула художника на створення багатьох хвилюючих та правдивих творів, серед яких і картина «Кобзар на шляху».
За спогадами сучасників, Лев Жемчужніков пристрасно любив Малоросію, як тоді називали Україну, вивчав її історію, зокрема історію українського козацтва. Він знав напам'ять майже всі відомі на той час історичні думи та пісні і відображав їх зміст і образи на своїх полотнах.

Розповідь про січових стрільців
Українці є одним із найспівочіших народів. Вони співали завжди. Поряд із ліричними піснями про красу природи та кохання, схвильованими творами про життєві турботи створено чимало народних і професійних пісень, що відображали історію боротьби українського народу за свободу та становлення національної самосвідомості.
Одними з героїв таких пісень були Українські Січові стрільці. Вони боролися за волю і незалежність Батьківщини на початку XX ст. Назва цього військового формування походить від слова Січ — осередку козацької слави і звитяги, тому і в піснях, що їх співали Січові стрільці, ми чуємо мужні, рішучі інтонації давньослов'янського та козацького воїнства.
Вслухаймося уважно в слова пісні Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Чи не підказують вони вам, виконавцям, шляхи музичного розвитку пісні?

Демонстрація пісні „Йде січове військо”

Розучування пісні „Йде січове військо”

Караоке. Пісня „Йде січове військо”
Йде січове військо
Та співає стиха:
Як поборем вороженьків,
Не буде в нас лиха.
Йде січове військо
В боротьбу криваву:
Як поборем вороженьків,
Добудемо славу.
Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем вороженьків,
Слава не загине.

Відомості про М. Гайворонського
Михайло Гайворонський — український композитор, диригент і педагог минулого століття. Родом він із Тернопільщини. Творчість композитора охоплює різні жанри — симфонічний, камерно-інструментальний. Він створив також хорові твори, музика для духового оркестру та театральних вистав, солоспіви, обробки народних пісень. Михайло Гайворонський відомий як один із кращих авторів стрілецьких пісень.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомились із творчістю композитора Івана Карабиця та живописця Льва Жемчужнікова, а також розучили пісню Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Ми розглянули взаємозв’язок різних видів мистецтва та відлуння історії в музиці і ще раз переконалися в тому, що український народ має справді героїчну історію.
 

Урок № 20 МУЗИКА ПРОГРАМНА І НЕПРОГРАМНА. ГЕРОЇЧНІ ОБРАЗИ    
Вступ. Програмна та непрограмна музика
На попередніх уроках ми переконалися, що музика та живопис мають спільне – це творчість людської душі, яка існує у просторі та часі. Кожен митець у своєму творінні змальовує душевні переживання та почуття, зображує красу навколишнього світу, певні історичні події. Крім того, що музика відтворює духовний світ людини, вона, так само, як і живопис, зображує події минулого та сучасності. Слід зазначити: музика може бути створена композитором за конкретним сюжетом або без нього.
Залежно від цього музику поділяють на програмну і непрограмну.
Інструментальну музику, що не має конкретного змісту чи пояснень, називають «чистою», або непрограмною музикою (наприклад, «Вокаліз», Сергія Рахманінова, «Пісня» Левка Ревуцького чи «Фантазія ре-мінор» Моцарта).
Музику, створену за певним сюжетом, що подається у спеціальній програмі або в назві твору, називають програмною музикою (наприклад, „Зима” Вівальді, „Богатирська симфонія” Бородіна).

Слухання. О. Бородін 1 частина симфонії „Богатирська”. Споглядання репродукції картини В. Васнецова „Богатирі”

Аналіз прослуханого твору
Цими творами митці перенесли нас у глибину віків – змалювали образи богатирів, їхню силу та відвагу.
Поміркуйте, який характер має кожна з двох контрастних музичних тем.
Ми говоримо про твори Віктора Васнецова та Олександра Бородіна... А хто вони?
Зараз ми дізнаємося про їхні життєві та творчі шляхи трішки більше.

Відомості про В. Васнецова
Віктор Васнецов — видатний російський художник (XIX-XX століть). Основу його творчості складає жанровий живопис — картини побуту міщан і селян, однак найвідомішими серед творів художника є картини на історичні теми, зображення билинних і казкових персонажів. Віктор Васнецов зробив свій внесок у культурну спадщину України. Багато розписів на стінах Свято-Володимирського собору в Києві належать його пензлю.

Відомості про О. Бородіна
Олександр Бородін – видатний російський композитор XIX ст. Його приваблювали образи народних героїв і давні історичні події. Олександр Бородін відомий як творець музичного епосу: опери, симфонії та романсу.
Патріотична ідея і народний дух пам'ятки давньоруської літератури XII ст. «Слово про Ігорів похід» надихнули композитора на створення опери «Князь Ігор». Він сам створив поетичні тексти до неї.
Талант Бородіна однаково виявився в епосі та ліриці, в монументальних і невеликих творах.
Олександр Бородін був людиною, закоханою в історію свого народу.

Слухання. Мелодія головної теми симфонії „Богатирська” О. Бородіна
Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули поняття програмної і непрограмної музики, а також познайомилися з творчими доробками художника Віктора Васнецова і композитора Олександра Бородіна.
Цими творами митці переносять нас у глибину віків — змальовують образи богатирів, їхню силу, мужність і відвагу.
 

Урок № 21. ВІД СИМФОНІЇ ДО СКУЛЬПТУРИ    
Вступ. Героїчні образи в різних видах мистецтва
Кожен вид мистецтва відображає героїчні образи по-своєму. Образотворче мистецтво (живопис, скульптура) достовірно зображує зримі предмети чи явища. Література розкриває зміст певних понять та уявлень.
Музика відтворює звукову картину довколишнього світу, передає душевний стан людини. І жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють один одного, підсилюючи цим самим сприйняття тих чи інших героїчних образів.
Власне, тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного.
Прослухаймо, наприклад, „Пісеньку джури” на музику Олександра Жилінського.

Демонстрація „Пісеньки джури”

Відомості про авторів пісні
Олександр Жилінський — сучасний український композитор. Серед його різноманітних творів значне місце посідають яскраві, розумні та сучасні за звучанням пісні для дітей.
«Пісенька джури», створена на вірші поета Олексія Кононенка, давно вже полюбилася в Україні та стала відомою за її межами. Зміст цієї пісні продовжує роздуми про традиції та цінності воїнів-захисників рідної землі.

Розучування „Пісеньки джури”

Караоке. „Пісенька джури”
Мій вусатий дід
знав, як божий день,
Свій козацький рід,
та співав пісень.
По краплині пив я
дідові слова,
То святі скарби,
то вода жива.
Приспів:
Нагадайте мені, тату, дідові пісні,
Запрягайте, любий тату, коника мені.
Я від хати і до хати буду тих
пісень співати,
Бо козакам рід від роду та й немає переводу.
Гей, гей, гей! Гей, гей, гей!
Нам роздольний степ —
вірний оберіг.
З нього проростем, помагай нам, Біг!
Матінка одна,
нам на сотні літ,
Лада весняна,
Україна-світ!
Приспів.

Відомості про симфонію № 3 „Героїчну” Л. Бетховена
Найгеніальнішим виразником героїчних образів у європейській музиці був, безумовно, Людвіг ван Бетховен. Боротьба особистості чи цілих народів за свою гідність, волю, за перемогу справедливості — одна з найулюбленіших тем його творчості.
Третя симфонія Бетховена, яку він назвав «Героїчною», відкрила собою нову еру симфонічної музики XIX ст. Із дев’яти симфоній, створених композитором, „Героїчна” була в нього найулюбленішою.
Вона вражає своїми масштабами, кількістю та різноманітністю тем, складністю мелодичних зв'язків та величчю виражених ідей.
Твір приваблює слухачів багатством думок і почуттів, могутніх поривів і вольових миттєвостей.

Слухання. Л. Бетховен. Симфонія № 3 „Героїчна” (1 ч.)

Аналіз прослуханого твору
Який темп прослуханого твору?
Який характер музики першої частини симфонії „Героїчна”?
Що спільного в образному змісті симфоній Л. Бетховена та О. Бородіна?

Розповідь про архітектора Й. Пінзеля
Йоганн Пінзель — геніальний скульптор XVIII ст., який творив на Галичині, що належала у той час Австрії. Його творчість є вершиною львівської скульптури. Твори Йоганна Пінзеля вражають своєю образною глибиною та віртуозною майстерністю обробки дерева й каменю, сміливістю та складністю композиції, а також динамічною пристрастю образів. Усе своє творче життя скульптор співпрацював із видатним архітектором Бернардом Меретином.
Монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона» увінчує аттик (найвищу передню частину фасаду) собору св. Юра. Це — величаво-тріумфуючий, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло. Скульптура талановито пов'язана своїм духовним змістом із архітектурою та природою Львова.

Підсумки уроку
Сьогодні ми переконалися, що жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють один одного. Тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного.
Наприклад: зміст „Пісеньки джури” продовжує роздуми про традиції та цінності воїнів-захисників рідної землі; прослуханий фрагмент симфонії Л. Бетховена №3 „Героїчної” звеличує людину за допомогою музичних засобів, людину, яка відвойовує право на свободу, рівність, любов і щастя; монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона» - це величаво-тріумфуючий, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло.
 

Урок № 22. ТЕМА КОЗАЦТВА В МИСТЕЦТВІ. ВЗАЄМОЗБАГАЧЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА    
Вступ. Поєднання різних видів мистецтва
Поєднання різних видів мистецтва – музики, хореографії, декорації, живопису та сценічної дії – спричинило взаємозбагачення кожного з них і подарувало світові нові види музично-театрального мистецтва — балет, оперу, мюзикл, оперету.
Опера – це вид музично-театрального мистецтва, який ґрунтується на поєднанні музики, слова та сценічної дії.
Без декорацій, гриму та костюмів, які створюють художники, опера не сприйматиметься глядачами, до яких потрібно донести час і місце події, що відтворюються, тобто передати атмосферу. Усі ці види мистецтва доповнюють один одного, створюють візуальну картину дії і разом з музикою передають образний зміст опери.
Наприклад, на тему козацтва. Літературний сюжет повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя став основою для створення композитором Миколою Лисенком опери з однойменною назвою.
Прослухайте хори „Гей, не дивуйте” і „Засвіт встали козаченьки...” з опери „Тарас Бульба”, а потім дайте відповіді на кілька питань.

Слухання. Хор „Гей, не дивуйте” з опери М. Лисенка „Тарас Бульба”

Слухання. Хор „Засвіт встали козаченьки...” з опери М. Лисенка „Тарас Бульба”

Аналіз прослуханих творів
Які настрої передані в музиці кожного фрагменту?
Який характер музики кожного прослуханого фрагменту?

Споглядання репродукції картини М. Дерегуса „Тарас Бульба на чолі війська”
Для художника Михайла Дерегуса, який написав картину «Тарас Бульба на чолі війська», образ Тараса Бульби є символом національного героя визвольної боротьби українського народу.
Михайло Дерегус – відомий український живописець і графік минулого століття. Народився він на Харківщині, де в дитинстві отримав незабутні естетичні враження від мальовничої української природи.
Художник писав твори у різних жанрах, а також ілюстрував літературні твори українських письменників. У роботах Михайла Дерегуса надзвичайно поетичними є образи народних героїв, історичного минулого, природи та побуту України.

Робота над піснею „Пісенька джури” О. Жилінського
«Пісеньку джури» слід виконувати енергійно, весело, бадьоро, але не крикливо; слідкувати за чітким ритмом і виразною дикцією.
Також прослідкуйте за нотним текстом і скажіть, яким розміром написано пісню.

Караоке. „Пісенька джури”
Мій вусатий дід
знав, як божий день,
Свій козацький рід,
та співав пісень.
По краплині пив я
дідові слова,
То святі скарби,
то вода жива.
Приспів:
Нагадайте мені, тату, дідові пісні,
Запрягайте, любий тату, коника мені.
Я від хати і до хати буду тих
пісень співати,
Бо козакам рід від роду та й немає переводу.
Гей, гей, гей! Гей, гей, гей!
Нам роздольний степ –
вірний оберіг.
З нього проростем, помагай нам, Біг!
Матінка одна,
нам на сотні літ,
Лада весняна,
Україна-світ!
Приспів

Підсумки уроку
Сьогодні крізь призму взаємозбагачення різних видів мистецтва ми розглянули тему козацтва на прикладі фрагментів з опери Миколи Лисенка „Тарас Бульба”, а також „Пісеньки джури” Олександра Жилінського.
 

Урок № 23. ПІСЕННІСТЬ І МЕЛОДИЗМ У ПОЕЗІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА    
Вступ. Творчість Т. Г. Шевченка
На вірші Тараса Григоровича Шевченка народ створив понад 200 пісень, оскільки в його поетичних текстах закладено своєрідний український мелодизм. У цих піснях панує настрій напруженого передчуття, непереборне утвердження ідеї боротьби та невідступна думка про волю.
Прослухаймо одну з таких пісень „Думи мої”.

Демонстрація пісні „Думи мої”

Аналіз прослуханого твору
Який характер музики пісні „Думи мої”?
Яким ми побачили Кобзаря в пісні „Думи мої”?

Розучування пісні „Думи мої”

Караоке. Пісня „Думи мої”
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами.
Нащо стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв,
В степу, як билину?
Чом вас лихо не приспало
Як свою дитину?
2. Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, –
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я – тут загину.
3. Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину!

Споглядання репродукції картини М. Божія „Думи мої, думи ...”
За словами пісні „Думи мої” – постать поета, його болісні роздуми, запитання, сподівання.
Яким постає перед нами Кобзар?
Про що говорять до нас його очі?
Які думки злітають з чола?
Визначний український художник минулого століття Михайло Божій висловив своє ставлення до Поета та враження від його віршів на полотні «Думи мої, думи...».

Відомості про Шевченка-художника
Перед нами один із «Автопортретів» Тараса Шевченка. Що споріднює цей твір Шевченка-художника з образом, який вималювався перед нами в народній пісні на його слова?
Іван Франко сказав про Тараса Шевченка: „Він був сином мужика і став князем у царстві духу. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури”.
Природа щедро наділила кріпацького сина і поетичним, і художнім талантами, однак хист художника проявився в ньому раніше за поетичне обдарування. Надалі поезія і малярство тісно переплелися у творчості Шевченка – часто його поетичні образи спричиняли появу картин («Катерина»), або ж виплекані художником образи знаходили своє поетичне втілення (малюнок «Сліпий»). Уся творчість Тараса Шевченка – літературна й образотворча – заплетена на цілісному образі України – її народу, окремих особистостей і природи.

Відомості про пам’ятник Т. Шевченку (Канів, Тарасова гора)
Українці шанують пам’ять про Кобзаря. Чернеча (тепер Тарасова) гора в Каневі, де поховано Тараса Шевченка, є національною святинею. Пам'ятник на могилі Кобзаря був зведений у 1939 році. Він височіє на кручі і нагадує слова «Заповіту»: «...щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно...».
Задумливо споглядає Поет «Вкраїну милу», долею якої опікувався все своє стражденне життя.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули пісенність і мелодизм у поезії Тараса Григоровича Шевченка. Шануймо пам’ять про Кобзаря, адже більшість написаного ним відгукується в серцях українців і донині.
 

Урок № 24. КОБЗАРСЬКЕ МИСТЕЦТВО    
Вступ. Народні інструменти кобза та бандура
Бандура і кобза — старовинні українські струнні щипкові музичні інструменти. Походять вони від давньоарабської лютні та давньогрецької цитри і відрізняються одна від одної зовнішнім виглядом та музичними властивостями. Ці інструменти струнні щипкові. У бандури, на відміну від кобзи, більша кількість струн.
Сьогоднішній урок присвячений кобзарському мистецтву.
Прослухаймо українську народну пісню „Ой піду я лугом”.

Слухання. Українська народна пісня „Ой піду я лугом”

Аналіз прослуханого твору
Який характер твору?
Який темп пісні „Ой піду я лугом”?

Споглядання репродукції картини К. Трутовського „Кобзар над Дніпром”
Поміркуйте, чи поглиблюється образне сприйняття пісні „Ой піду я лугом” при спогляданні картини «Кобзар над Дніпром».
Картину „Кобзар над Дніпром” написав Костянтин Трутовський.
Костянтин Трутовський — український живописець і графік позаминулого століття. Головним у його творчості було peaлістичне відображення життя та побуту українців. Художник багато працював над ілюстраціями до творів українських письменників і поетів, зокрема Тараса Шевченка.

Робота над піснею „Думи мої”
Пісню „Думи мої” слід виконувати повільно, протяжно, виразно і з характером.

Караоке. Пісня „Думи мої”
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами.
Нащо стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв,
В степу, як билину?
Чом вас лихо не приспало
Як свою дитину?
2. Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, –
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я – тут загину.
3. Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину!

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули тему кобзарського мистецтва, повторили пісню „Думи мої”, а також ще раз звернулися до творчості Тараса Григоровича Шевченка.
У творах різних видів мистецтва часто зустрічаються схожі сюжети, змальовуються одні і ті ж картини чи образи. Це стосується, насамперед, творів, побудованих за літературними сюжетами. Скульптор, композитор чи художник бачать художній образ літературного твору по-своєму і по-своєму передають його образний зміст, використовуючи художні засоби даного виду мистецтва.
 

Урок № 25. ОБРАЗИ ПРИРОДИ У ТВОРАХ МИСТЕЦТВА    
Вступ. Розповідь про картину О. Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа”
Весна – це «юність» природи, прекрасна пора року, яка приваблює своєю завжди новою красою багатьох митців.
Погляньмо, наприклад, на буяння пробудженої природи на картині видатного українського художника Олексія Шовкуненка. Він зобразив весняний пейзаж однієї з мальовничих околиць Києва – Конча-Заспи.

Споглядання картини О. Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа”
У багатьох творах композитори, поети та художники оспівують красу рідної природи. Її образи настільки глибоко проникають у мистецтво, що без них інколи неможливо розкрити життєвий зміст багатьох художніх творів.
Олексій Шовкуненко народився у Херсоні, жив на межі XIX-XX ст. Найвизначнішою є його портретна творчість, однак почуття пристрасної любові до української природи знайшло своє втілення у багатьох пейзажах майстра. Художник талановито оспівує красу рідної землі, неповторно прекрасну та безмежно багатоманітну.

Відомості про І. Стравінського, вступ до балету „Весна священна”
Ігор Стравінський, видатний російський композитор минулого століття, народився в родині свідомого українця, відомого співака Федора Стравінського. Композитор чимало років прожив на Волині, зокрема в містечку Устилуг. Саме там він створив, поряд із багатьма іншими творами, балет «Весна священна».
Три балети Ігоря Стравінського («Жар-птиця», «Петрушка» та «Весна священна») пов'язані з образами слов'янського фольклору та картинами старовинного побуту. Ці твори приваблюють багатством фантазії, барвистим звуковим колоритом, майстерною та витонченою оркестровкою.
У балеті «Весна священна» композитор відображає таємничість природної стихії та старослов'янських язичницьких ритуалів, буяння і розквіт весняної природи. Вступ до балету має поетичну назву «Поцілунок землі». Простежте за дивовижним розгортанням першої несміливо-тендітної теми у виконанні вже знайомого вам дерев'яного духового інструмента до повнозвучного та світлого звучання оркестру.

Слухання. Вступ до балету І. Стравінського „Весна священна”

Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Чи вважаєте ви мальовничою музику з балету І. Стравінського?
Які засоби виразності споріднюють весняні пейзажі в музиці І. Стравінського та на картині О. Шовкуненка?
Як називають у народі пісні про весну?
Пригадайте, які веснянки ви знаєте.

Демонстрація веснянки „Благослови, мати”

Розучування веснянки „Благослови, мати”

Караоке. Веснянка „Благослови, мати”
1. Благослови, мати
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
2. Зиму проводжати,
Весну закликати.
Зимочку в візочку
Літечко в човночку.

Підсумки уроку
Сьогодні ми звернулися до образів природи у творах мистецтва; прослухали, зокрема, уривок із балету Ігоря Стравінського „Весна священна” і розглянули репродукцію картини Олексія Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа”, а також розучили веснянку „Благослови, мати”.
 

Урок № 26. МУЗИКА ТА ВІЗУАЛЬНІ ОБРАЗИ (УЗАГАЛЬНЕННЯ)    
Вступ. Музичні та живописні образи
Музика може багато нам розповісти. Інколи вона викликає у нашій уяві різноманітні картини, але їй не під силу передати дійсність предметно, як це робить, наприклад, живопис.
Музика може відтворювати звукову картину навколишнього світу, але навіть найкраща програмно-зображальна музика не здатна передати форму предмета, зображеного на полотні художником. Живопис може передавати найтонші відтінки настрою людини, розкривати складний світ людських почуттів і зображати дійсність такою, якою бачить її художник. Зрозуміти зміст живописних творів можна лише тоді, коли розкриваються особливості мови живопису — сюжет, рисунок, колір, композиція; вони й утверджують цілісний образ картини.
Ми вже знаємо, що кожен вид мистецтва — музика, література, живопис чи скульптура — по-своєму відображають світ і можуть однаково впливати на людину, а всі разом вони доповнюють один одного і передають красу навколишнього світу.
Виконайте веснянку „Благослови, мати” і поміркуйте, які картини у вашій уяві вона викликає.

Караоке. Веснянка „Благослови, мати”
1. Благослови, мати
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
2. Зиму проводжати,
Весну закликати.
Зимочку в візочку,
Літечко в човночку

Споглядання картин із зображенням весни
Які з цих картин, на вашу думку, найбільш співзвучні з виконаною піснею?
Полотно Олексія Шовкуненка „Весна. Конча-Заспа” чи картина О. Адамова „Дорога в лісі”?

Відомості про романс С. Рахманінова „Весняні води”
Під враженнями від весняної природи російський композитор Сергій Рахманінов написав романс «Весняні води». Його мелодія ніби зіткана з інтонацій весняного пробудження, сповнена свіжості та піднесення.

Слухання. „Весняні води” С. Рахманінова

Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Які засоби виразності споріднюють весняні пейзажі в музиці Сергія Рахманінова і на картині Олексія Шовкуненка?

Визначте автора і назву картини
Т. Шевченко. „Автопортрет”.
К. Трутовський. „Кобзар над Дніпром”.
М. Божій. „Думи мої”.

Визначте автора і назву картини
Й. Бокшай. „Зима”.
І. Грабар. „Лютнева блакить”.
О. Адамов. „Ялинка”.

Визначте автора і назву картини
М. Дерегус. „Тарас Бульба на чолі війська”.
М. Дерегус. „Дума про козака-бандуриста”.

Визначте автора і назву картини
М. Дерегус. „Дума про козака-бандуриста”
Л. Жемчужніков. „Кобзар на шляху”

Завдання
Прослухайте музичний твір, визначте його автора та назву.

Завдання
Прослухайте музичний твір, визначте його автора та назву.

Підсумки уроку
Сьогодні ми узагальнили знання з теми „Музика та візуальні образи”, прослухали романс Сергія Рахманінова „Весняні води”, повторили веснянку „Благослови, мати” і ще раз переконалися, що всі види мистецтва доповнюють один одного і передають красу навколишнього світу.
 

Урок № 27. ТЕМА МАТЕРИНСТВА У ТВОРАХ МИСТЕЦТВА    
Вступ. Тема материнства в мистецтві
Тема сьогоднішнього уроку займає вагоме місце в мистецьких творах. Матерям поети присвячували свої найкращі рядки, композитори — найніжнішу музику, художники створювали образ матері як божественний символ материнства і любові.
Прекрасним зразком утілення теми материнства в музиці є вокальний твір австрійського композитора Франца Шуберта «Ave Maria» («Вітаю тебе, Маріє»). Це – привітання архангела Гавриїла Діві Марії при Благовіщенні.

Відомості про Ф. Шуберта
Франц Шуберт – видатний австрійський композитор, сучасник Людвіга ван Бетховена. Основні риси характеру композитора (життєрадісність, доброта і скромність) відтворилися в його музиці простими, світлими і щирими почуттями. Саме висвітлення найрізноманітніших людських переживань є головним мотивом творчості Франца Шуберта. Серед його творів у різних музичних жанрах понад 600 пісень.
Пісня Франца Шуберта «Аве Марія», сповнена великої внутрішньої сили, також є звеличенням материнської доброти та любові. Звернімо увагу на ніжне та водночас урочисто-схвильоване звучання мелодії.

Слухання. Пісня Ф. Шуберта „Аве Марія”

Аналіз прослуханого твору
В якому темпі звучала музика?
Якими засобами музичної виразності відображено образ Марії?
Яка роль супроводу в пісні „Аве Марія”? Чи може він бути іншим (наприклад, важким, акордовим)?

Відомості про Р. Санті та його картину „Сікстинська мадонна”
Чи «звучать» твори образотворчого мистецтва?
Так. Музика, породжена уявою кожного з нас під час перегляду картини, допоможе заглибитися в зображений сюжет, збагатити його в нашому сприйнятті.
Рафаеля Санті, наприклад, сучасники називали «божественним Санті». Славнозвісний майстер, італійський художник та архітектор епохи Відродження, Рафаель прожив лише 37 років, однак його коротке життя було щасливим.

Споглядання картини Р. Санті „Сікстинська мадонна”
Образ Мадонни, жінки-матері, втілений художником у різних його творах, є поєднанням ніжності та доброти з величчю, що переростає в гімн материнству.
На картині «Сікстинська мадонна», найдосконалішому шедеврі Рафаеля, перед нами постає прекрасна молода жінка з дитиною-Богом на руках, їх оточують постаті святих Сікста, Варвари та янголят. Мадонна йде хмарами назустріч долі. В очах її надзвичайна доброта, ніжність, але й смуток і тривога, бо заради щастя людей вона має віддати найдорожче — свого сина. Почуття материнської любові виражене на картині майстра пронизливо гостро та гармонійно, з величезною художньою силою.

Аналіз розглянутих творів
Розкрийте своє емоційне ставлення до полотна Рафаеля „Сікстинська мадонна”.
Розкрийте своє емоційне ставлення до пісні Франца Шуберта «Аве Марія».
Порівняйте візуальний і музичний образи картини „Сікстинська мадонна” і пісні «Аве Марія».
У чому полягає співзвучність цих творів?

Бесіда про мамині колискові
Усі ми зростали під мамині колискові, а згодом самі навчалися співати про маму ... кожен про свою і про всіх матерів на світі, бо ж материнство, святе і прекрасне, оспіване та увічнене митцями.
Вивчена та виразно і натхненно виконана нами пісня Юрія Чичкова на слова Михайла Пляцковського «Мама» долучить нас до цієї святої і невичерпної теми в мистецтві.
Юрій Чичков – російський композитор, автор численних творів у різноманітних музичних жанрах. Особливу увагу у своїй творчості він приділяв дитячим пісням.

Демонстрація пісні Ю. Чичкова „Мама”

Розучування пісні „Мама”

Караоке. Пісня „Мама”
1. Мама, мама – в цьому слові світло дня.
Мама, мама – слова кращого нема.
Мама, мама, хто рідніший, ніж вона.
Мама, мама, у очах її весна.
2. Мама, мама – на землі єдина з всіх,
Мама, мама – подарує казку й сміх.
Мама, мама – через нас бува сумна.
Мама, мама – все пробачить нам вона.
3. Мама, мама – так читає перший клас,
Мама, мама – хто ж іще так любить нас.
Мама, мама – тиха ласка ніжних рук,
Мама, мама – ти найперший вірний друг.
4. Мама, мама – в цьому слові світло дня,
Мама, мама – слова кращого нема,
Мама, мама – ллється пісенька стрімка,
Мама, мама –— як струмок вона дзвінка

Підсумки уроку
Усі матері різні, але для нас – найдорожчі. Тема материнства, свята і прекрасна, у всі віки була оспівана та увінчана митцями.
Сприйняти портрет матері легше, якщо він доповнений картиною, адже живописний і музичний образи злилися в образ цілісний і художній.
Сьогодні ми пересвідчилися в цьому на прикладі творів „Аве Марія” Франца Шуберта, „Мама” Юрія Чичкова та полотна „Сікстинська мадонна” Рафаеля Санті.
 

Урок № 28. ДУХОВНА ТЕМАТИКА У ТВОРАХ МИСТЕЦТВА    
Вступ. Духовна музика
Сьогодні ми поговоримо про духовну музику.
Тема духовності завжди була в центрі уваги митців. Відомі іконописці та малярі створювали високохудожні духовні образи на полотнах чи стінах храмів, у скульптурно-архітектурних ансамблях тощо. Століттями духовну музику писали кращі представники музичної культури. Виконання багатоголосого твору багатоголосним хором викликає відчуття смутку й радості, тривоги та надії; буденності і водночас чогось неземного, бо у співі цьому — душа народу.
Духовна музика — це вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети.

Відомості про А. Веделя і його твір „Херувимська”
Композиторів, які писали духовну музику, дуже багато. Одним із них був Артемій Ведель — український композитор, диригент, співак і педагог XVIII ст. Протягом кількох років він викладав вокальні дисципліни в Харківському колегіумі.
У творчості Веделя, що охоплює сферу духовної хорової музики, дуже відчутний вплив української народної пісенності. Усі твори композитора створені для виконання хором акапела (a capella), тобто без інструментального супроводу. Сьогодні, наприклад, ми послухаємо твір Артемія Веделя „Херувимська”.
Херувимська — це духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими» (звідси й назва). Цей різновид духовного співу відомий ще з VI ст. і вирізняється особливою урочистістю.

Слухання. „Херувимська” А. Веделя

Аналіз прослуханого твору
Які образи виникли у вашій уяві під час слухання „Херувимської”?
Яким є характер прослуханого твору?

Розповідь про чудодійну силу зображення Святої Марії-Богоматері
Зображення Святої Марії-Богоматері були найулюбленішими в іконописному мистецтві країн християнського світу. Однією з найвідоміших ікон є образ Богородиці Елеуса, яка відома ще як Вишгородська (Володимирська) Богоматір. Композиція зображує Богоматір із маленьким Ісусом, які тісно притулилися і торкаються щоками. Ікони такого типу називали «Замилування». За давніми легендами та переказами ця ікона прославилася великою чудотворною силою, оскільки захищала людей від лиха й надихала їх на подвиги.

Робота над піснею Ю. Чичкова „Мама”
Зміст і характер пісні можна передати не тільки словами тексту, а й приємним, ласкавим співом. Виконаймо її ніжно, з теплотою.
Також поміркуйте, який образ мами втілено в пісні.

Караоке. Пісня „Мама”
1. Мама, мама – в цьому слові світло дня.
Мама, мама – слова кращого нема.
Мама, мама, хто рідніший, ніж вона.
Мама, мама, у очах її весна.
2. Мама, мама – на землі єдина з всіх,
Мама, мама – подарує казку й сміх.
Мама, мама – через нас бува сумна.
Мама, мама – все пробачить нам вона.
3. Мама, мама – так читає перший клас,
Мама, мама – хто ж іще так любить нас.
Мама, мама – тиха ласка ніжних рук,
Мама, мама – ти найперший вірний друг.
4. Мама, мама – в цьому слові світло дня,
Мама, мама – слова кращого нема,
Мама, мама – ллється пісенька стрімка,
Мама, мама –— як струмок вона дзвінка

Підсумки уроку
Сьогодні на уроці ми переконалися, що «Херувимська» вражає щирістю, задушевністю, особливою мелодійністю. Це робить її співзвучною з іконою Володимирської Божої Матері. Чистота і ніжність звучання, просвітленість і прозорість тембрових барв ніби зупиняють плин часу, відривають від усього земного і скороминучого, допомагають зосередитися на розмові з Богом.
 

Урок № 29. НАРОДНІ ОБРЯДИ ТА ЗВИЧАЇ. МИСТЕЦТВО ПИСАНКИ    
Вступ. Весняні обряди
Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнаємося про життя і працю, побут і традиції українського народу.
Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпочинаються роботи в полі.
Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки.

Демонстрація пісні „Писанки”

Розучування пісні В. Таловирі „Писанки”

Караоке. Пісня „Писанка”
1. Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі в мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці,
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
2. А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними – золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п'ятій – рушничок прегарний
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Дивиться і тішиться матуся,
Я у неї малювати вчуся

Розповідь про писанки
Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найдавніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва.
Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розписування яєць – це народний звичай, пов'язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни.
Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил.
У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі.
Музей у Коломиї – це архітектурне втілення образу писанки, а у творчості сучасного українського композитора Лесі Дичко образ писанки – фортепіанний.

Розповідь про Л. Дичко
Леся (Людмила) Дичко – сучасний український композитор. Її творчість охоплює різноманітні музичні жанри – від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокального та інструментального.
Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» особливо вирізняються самобутнім використанням та осмисленням народної пісенності.
Отже, українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатством фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві.

Слухання. Варіації для фортепіано „Українські писанки” Л. Дичко

Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
В якому темпі прозвучали „Українські писанки”?
Який настрій залишився від прослуханого твору?

Підсумки уроку
Музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. Майже у всіх піснях згадуються рідна природа, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці і образотворчому мистецтві має багато спільного, це ніби допомагає „побачити” музику.
 

Урок № 30. АРХІТЕКТУРА І МУЗИКА    
Вступ. Архітектурне мистецтво
Ми щодня бачимо архітектурні споруди: будинки, театри, навчальні заклади, вокзали тощо. Їх побудували за проектами архітекторів, і кожен з них має своє призначення та архітектурну цінність. Слід відзначити, що більшість житлових будинків (а іноді цілі масиви) — подібні один до одного, тому не мають архітектурної цінності. А от деякі споруди — театри, музеї, церкви, собори, костели — якщо вони є оригінальними архітектурними творіннями, існують в єдиному варіанті і природно вписуються у довкілля, то набувають особливої архітектурної вартості, бо є особливим вираженням людського натхнення, уособлюють неповторність і красу навколишнього світу. Ось чому кажуть, що архітектура – це завмерла музика.

Розповідь про Свято-Володимирський собор у Києві
Погляньте на Володимирський собор, уявіть мелодію його великодніх дзвонів. Кришталеве звучання різних за величиною дзвонів створює багатоголосу радісну музику.
Свято-Володимирський собор височіє на одному з Київських пагорбів на бульварі Тараса Шевченка. Його заклали 15 липня 1862 року в день пам'яті святого князя Володимира.

Розповідь про мистецтво дзвону
Мистецтво дзвону — особливе і старовинне; вслуховуючись у дзвін соборів і храмів, ми можемо відрізнити дзвін урочистий і святковий від тривожного та печального. Так само різними є дзвони ранковий і вечірній.
Музика дзвону має, як і звичайні музичні твори, темп, ритм, лад і динаміку.

Відомості про Прелюдію до-дієз мінор С. Рахманінова
Прослухаймо «Прелюд до дієз мінор» Сергія Рахманінова.
Ця хвилююча музика розповідає про силу почуттів, про мужність людини, котра постійно шукає, бореться, протестує і вперто прагне щастя. Розпочинається прелюд акордами, які нагадують звучання великих дзвонів. У середині твору мелодія стає більш рухливою та неспокійною, виражає сум'яття і романтичні пориви ліричного героя, а далі знову чуються тривожні удари великого дзвона.
Термін прелюдія, або прелюд, означає слово «вступ». Це невелика інструментальна п'єса, що була спочатку вступом до основного музичного твору. Проте вже довгий час прелюдії створюються композиторами як самостійні музичні твори.

Слухання. Прелюдія до-дієз мінор С. Рахманінова

Аналіз прослуханого твору
Який характер музики?
Поміркуйте, чи нагадує вам Прелюд Рахманінова великодні дзвони.
Якими фарбами можна змалювати враження від музики Сергія Рахманінова?

Робота над піснею „Писанки” В. Таловирі
Пригадайте, на які християнські свята дзвонять у дзвони.
У дзвони дзвонять також на Великдень. А саме з цим святом пов’язана пісня „Писанки”, яку ми сьогодні повторимо.
Проспівайте її лагідно, красиво, легко, приємним звуком.
Слідкуйте за диханням і дикцією.
Співайте так, щоб запам'яталися не лише слова і музика, але й музичний образ.

Караоке. Пісня „Писанки”
1. Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі в мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці,
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
2. А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними – золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п'ятій – рушничок прегарний
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Дивиться і тішиться матуся,
Я у неї малювати вчуся

Підсумки уроку
Архітектура – це завмерла музика. Що ж поєднує архітектуру і музику?
Найважливішою є пропорційність, властива і музиці, і архітектурі, а також симетрія та композиція. Прикладом симетрії в музиці є відома нам тричастинна будова музичного твору (А-В-А). Як правило, симетричними є архітектурні споруди епохи Відродження та наступних століть.
Архітектура і музика – це вічність, це наше сьогодення, це погляд у минуле і майбутнє.
 

Урок № 31. ДИВОВИЖНЕ МИСТЕЦТВО. ІМПРЕСІОНІЗМ    
Вступ. Імпресіонізм
Музика та живопис – це ті жанри мистецтва, за допомогою яких людина може передавати свої відчуття та враження. Художників і музикантів, що розкривають тільки своє безпосереднє сприйняття миттєвого враження, називають імпресіоністами, а їхнє мистецтво – імпресіонізмом.
Імпресіонізм – це мистецтво миттєвого враження. Щоб зрозуміти зміст картини імпресіоніста, важливо збагнути не тільки те, що зобразив художник, а й як він це зробив.

Розповідь про виставку в Парижі 1874 р.
Слово імпресіонізм міцно закріпилося у сфері мистецтва. «Виставкою імпресіоністів» вперше критично назвав твори кількох молодих французьких художників журналіст Луї Леруа в 1874 році. Ця виставка відбулася в Парижі. Картини художників були своєрідними і несхожими на будь-які живописні стилі та манери, що існували до того часу: від світлих, неймовірно прозорих тонів, що надавали зображенню відчуття простору і подиху повітря, до різких, контрастних співставлень кольорів. Невловимий перехід від світла до тіні. На полотнах помітні мазки пензля художника.

Розповідь про картину К. Моне „Враження. Схід сонця”
Одна з картин – етюд Клода Моне – мала назву «Враження. Схід сонця». На полотні художник зобразив своє миттєве враження, яке він пережив, коли дивився на небо під час сходу сонця.
На перший погляд недбалий, малюнок створює враження хаотичної «мазанини» чи безладу, але тільки така палітра кольорів і невиразність контурів, пом'якшених ранковим туманом, загострює і робить тоншим бачення досвітньої краси.
Активне «додумування» та «домальовування» картини в уяві глядача допомагає точніше зрозуміти зображене.

Розповідь про імпресіонізм у музиці, композитора К. Дебюссі
У музиці імпресіонізм виявлявся у пошуках нових мелодичних, тембрових і гармонічних поєднань. Серед перших імпресіоністів-композиторів називають Клода Дебюссі.
Клод Дебюссі — французький композитор, який жив на межі XIX-XX ст. Як і більшість видатних композиторів, він захоплювався музикою з дитинства. Перші найяскравіші музичні враження залишилися в нього від відвідування оперного театру в Парижі.
Після закінчення Паризької консерваторії Клод Дебюссі подорожував як виконавець-піаніст по Росії та Італії. Народна та професійна музика цих країн викликала глибокий інтерес у композитора.
Твори Клода Дебюссі вирізняються яскравими життєвими образами, в яких простежуються переважно пейзажні та ліричні мотиви. Більшість його творів є програмними. Його музику вважали дивною та незрозумілою.

Відомості про першу частину сюїти „Море” К. Дебюссі
Сьогодні ми прослухаємо симфонічну сюїту «Море», а саме – першу частину «На морі від зорі до полудня». Її автором є Клод Дебюссі.
Сюїта – це інструментальний твір, що складається з кількох контрастних частин (частіше танцювального типу), об'єднаних спільним задумом.

Слухання. „На морі від зорі до полудня” із сюїти „Море” К. Дебюссі

Аналіз прослуханого твору
Які музичні засоби виразності використав композитор у сюїті, щоб передати стан моря?
Чи допомогла музика пережити більш глибоке враження від картини?

Рідний український пейзаж
Повернімося до України. Рідний пейзаж постає перед нами з пісні талановитого автора з Полтавщини Володимира Раковського на слова Володимира Тарасенка «В долонях рідної землі».
Прослухайте цю пісню і спробуйте її розучити.
А ще поміркуйте, якими музичними засобами виразності ми зможемо «змалювати» цю картину?

Демонстрація пісні В. Раковського „В долонях рідної землі”

Розучування пісні „В долонях рідної землі”

Караоке. Пісня „В долонях рідної землі”
1. У перший грім, неначе свято,
І дух весняної ріллі —
Живу щасливо і крилато
В долонях рідної землі.
2. Мережать небо блискавиці,
Туман зволожує вуста.
Та вірю я в зерно пшениці,
Яке під сонцем пророста.
3. В нім трударя душевний трепет,
Найвищих мрій врожайний цвіт.
Пірну на мить у хвилі степу,
Щоб дужчим випливти у світ.

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що імпресіонізм – це мистецтво миттєвого враження; а щоб зрозуміти зміст картини імпресіоніста, важливо збагнути не тільки те, що зобразив художник, а й як він це зробив. Також ми розглянули етюд Клода Моне „Враження. Схід сонця”, прослухали першу частину сюїти Клода Дебюссі „На морі від зорі до полудня” і вивчили пісню „В долонях рідної землі”.
 

Урок № 32. ПРИРОДА В МИСТЕЦТВІ. ЗВУЧАТЬ КАРПАТИ    
Вступ. Природа в піснях
Музика відтворює звукову картину світу. У багатьох творах композитори та поети оспівують красу рідної природи. Її образи глибоко проникли в мистецтво.
Пригадаймо пісню „В долонях рідної землі”.
У ній також простежується зв’язок музики і природи.

Робота над піснею „В долонях рідної землі”
Виконайте пісню чистим і красивим звучанням голосів.

Караоке. Пісня „В долонях рідної землі”
1. У перший грім, неначе свято,
І дух весняної ріллі –
Живу щасливо і крилато
В долонях рідної землі.
2. Мережать небо блискавиці,
Туман зволожує вуста.
Та вірю я в зерно пшениці,
Яке під сонцем пророста.
3. В нім трударя душевний трепет,
Найвищих мрій врожайний цвіт.
Пірну на мить у хвилі степу,
Щоб дужчим випливти у світ.

Бесіда про Карпати
Карпати – мальовничий куточок України в якому є гори, долини і річки. Цей край увібрав у себе все найкраще на землі. Кожен із нас, мандруючи крутими гірськими стежками, може відчути себе митцем, оскільки виникає непереборне бажання відтворити засобами мистецтва цю незбагненну красу. А які барви! Красуня-природа щодня, ніби на подіумі, з вишуканим смаком змінює кольори свого вбрання.

Споглядання репродукції картини Й. Бокшая „Верховина”
Карпатські краєвиди – це невичерпне джерело натхнення для художників. Наприклад, картина Йосипа Бокшая «Верховина». Вона є одним зі зразків тісного єднання художника з образами рідного мальовничого краю.

Розповідь про третю частину „Маленької української симфонії” Ю.Щуровського
Для киянина Юрія Щуровського враження від природи Закарпаття були дуже яскравими, тому він змалював саме закарпатські краєвиди; розкрив свої почуття, настрої, душевні хвилювання в «Маленькій українській симфонії» для оркестру народних інструментів.
Твір Юрія Щуровського сповнений любові до природи української землі. Музика третьої частини симфонії, що має назву «Закарпатська картина», дає змогу почути над широкими полонинами голос самого митця.
Цікаво, що солюючим інструментом цієї частини композитор обрав рідкісну для класичної музики флейту Пана, назва якої походить від імені героя давньогрецьких міфів сатира Пана. Цей інструмент відомий у світі і має різні назви: най, акустичний орган, ребро, сірінкс тощо.

Слухання. Третя частина „Маленької української симфонії” Ю.Щуровського („Закарпатська картина” )

Аналіз прослуханого твору
В якому темпі написаний твір?
Який характер „Закарпатської картини?

Підсумки уроку
Якщо порівняти мову музики та мову живопису, то знайдемо багато подібного, однак мелодія чи картина сприйматимуться лише тоді, коли композитор чи художник зумів відповідними засобами відтворити сюжет, образний зміст і внутрішні почуття.
Такої майстерності досягнув Йосип Бокшай: він створив картину „Верховина”, вражений красою природи. Однією з вершин творчості композитора Юрія Щуровського є „Маленька українська симфонія”, зокрема її третя частина („Закарпатська картина”). Вона асоціюється з мальовничими горами і кришталево чистими ріками Закарпаття.
 

Урок № 33. ПІСЕННІ ОБРАЗИ В ЖИВОПИСІ    
Вступ. Створення живописних образів із народнопісенної тематики
Краса та яскрава мелодійність українських народних пісень спонукали багатьох митців до створення живописних образів з народнопісенної тематики. Наприклад, під враженням від народної пісні „Їхав козак на війноньку” український художник Михайло Кривенко відтворив епізод прощання козака, який від'їжджає на війну, з коханою дівчиною.

Слухання. Пісня „Їхав козак на війноньку”

Аналіз прослуханого твору
Про що розповідається в пісні?
Чи співпадають характер мелодії та зміст пісні?

Споглядання репродукції картини М. Кривенка „Їхав козак на війноньку...”, відомості про художника
У картині „Їхав козак на війноньку...” український художник Максим Кривенко засобами живопису передав бачення пісні. Перед нами у глибокій сумній задумі постає образ дівчини, яка проводжає воїна-козака в далекий похід. Три крапки в кінці назви картини «Їхав козак на війноньку...» чи то дають сподівання на повернення козака, чи то нагадують нам відому історичну українську народну пісню, в якій є продовження цих слів аж до трагічного кінця – загибелі в бою молодого козака.

Демонстрація пісні „Літо золоте”
Композитор Ольга Янушкевич запрошує нас зустріти давноочікуване літо не лише з піснею, а й з танцем. І зробити це за допомогою пісні «Літо золоте».

Розучування пісні „Літо золоте”

Караоке. Пісня „Літо золоте”
Принесло нам літо дні щасливі.
Літо кучеряве,
Лагідне, як мама.
Ось воно яке –
Літо золоте.
Приспів:
Я з тобою, літо, пожартую,
Я з тобою, літо, потанцюю,
Я з тобою, літо, поспіваю.
Я тебе ще з осені чекаю.
2. Розсипає літо срібні роси,
Заплітає літо квіти в коси.
Пахощі суниці,
Грози і зірниці.
Ось воно яке –
Літо золоте.
Приспів.
3. Задрімало літо на покосах,
Засмалило сонцем ноги босі.
Скупане в любистку
Росяне намисто.
Ось воно яке -
Літо золоте.
Приспів.

Підсумки уроку
Найкращий підручник історії – це народна творчість. Погляньте ще раз на репродукцію картини „Їхав козак на війноньку...” і зіставте її з піснею, яку ми прослухали.
Чи бачите ви зрілий образ в картині і в пісні?
Відтінки кольорів на полотні створюють відчуття динаміки в пісні. Це тому, що картина і пісня об’єднані однією ідеєю, єдиним образом героїв визвольних змагань за вільну Україну.
 

Урок № 34. МУЗИКА ЖИТТЯ    
Вступ. Творчість К. Білокур
Cьогодні ми познайомимося з творчістю художниці Катерини Білокур.
Українська художниця з Полісся. Її самобутні твори давно вже стали надбанням світового образотворчого мистецтва. Життєвий і творчий шлях майстрині був нелегким. Кожна квітка на картинах Катерини Білокур є живою частинкою природи, відтвореною особистим внутрішнім баченням авторки. Її безмежна любов до квітів та обдарована від природи особистість породжували геніальні полотна, на яких буянням кольорів і витонченими візерунками палахкотить, звучить і живе українська душа.

Споглядання репродукції картини К. Білокур „Квіти над тином”
Поміркуйте, якою музикою могли б звучать квіти, змальовані народною майстринею Катериною Білокур.
Колірна гармонія у творах Катерини Білокур переходить у музику життя. Квіти на полотнах майстрині поєднуються не за порою чи місцем їх цвітіння, а за гармонійним сусідством квітки з квіткою. Музична та живописна співзвучність її творів зачаровує й хвилює.

Бесіда про зорові образи і творчість І. Карабиця
Уважно слухаючи музику, ми можемо створювати в нашій уяві певні зорові образи, пов'язані з якимись життєвими подіями, картинами природи, зразками образотворчого мистецтва. Однак це стосується не всіх музичних творів, оскільки музика може і не викликати ніяких зорових картинок. Зорові уявлення сприяють осмисленню змісту музики лише тоді, коли вони виникають із самої музики і під впливом музики — без надуманості і фантазування.
Як приклад, ми прослухаємо «Прелюдію» українського композитора Івана Карабиця, а також спробуємо віднайти те, що допомогло б спрямувати уяву на створення власного зорового образу.
Пригадаймо, що вам відомо про Івана Карабиця та його творчість.
Де народився композитор?
Де Іван Карабиць здобув музичну освіту?
Творчості Івана Карабиця властивий широкий, багатомірний погляд на світ, прагнення охопити різні сторони буття людини, потяг до поетичного відображення світу.
Прослухаймо його твір „Прелюдія”.

Слухання. І. Карабиць „Прелюдія”

Аналіз прослуханого твору
Який характер твору?
На які зорові образи надихає вас звучання „Прелюдії”?
Чи співзвучні картина Катерини Білокур і „Прелюдія” Івана Карабиця?

Робота над піснею „Літо золоте”
Яку пору року вам нагадує картина Катерини Білокур „Квіти над тином”?
Пригадайте, яку пісню про літо ви знаєте.
Виконайте цю пісню бадьоро, весело і спробуйте віднайти те, що допоможе спрямувати уяву на створення власного зорового образу.

Караоке. Пісня „Літо золоте”
Принесло нам літо дні щасливі.
Літо кучеряве,
Лагідне, як мама.
Ось воно яке –
Літо золоте.
Приспів:
Я з тобою, літо, пожартую,
Я з тобою, літо, потанцюю,
Я з тобою, літо, поспіваю.
Я тебе ще з осені чекаю.
2. Розсипає літо срібні роси,
Заплітає літо квіти в коси.
Пахощі суниці,
Грози і зірниці.
Ось воно яке –
Літо золоте.
Приспів.
3. Задрімало літо на покосах,
Засмалило сонцем ноги босі.
Скупане в любистку
Росяне намисто.
Ось воно яке -
Літо золоте.
Приспів.

Підсумки уроку
Сьогодні ми з’ясували, що музика відтворює зримі образи в образотворчому мистецтві. Різними засобами композитор і художник втілюють один і той самий задум – і глибшим стає сприймання п’єси, якщо ми бачимо перед собою картину, а зміст зрозумілішим.
 

Урок № 35. МУЗИКА ТА ІНШІ ВИДИ МИСТЕЦТВА. УРОК-КОНЦЕРТ    
Вступ
Протягом року, порівнюючи музичні, літературні твори та твори образотворчого мистецтва, ми спостерігали широку палітру зв’язків музики з іншими видами мистецтва.
Ми переконалися, що різні види мистецтва не існують відокремлено одне від одного, між ними існує очевидний або внутрішній творчий і життєвий зв’язок.
Сьогодні ми включили деякі твори до програми уроку-концерту та тестові завдання на повторення і закріплення теми „Музика та інші види мистецтва”.

Позначте правильне твердження
Вокаліз – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом
Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом без слів

Позначте правильне твердження
Романс – це поєднання музики та хореографії
Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом
Романс – це великий музичний твір, що складається з декількох частин

У наведеному переліку позначте українські народні інструменти
Балалайка
Бандура
Кобза
Фортепіано

У наведеному переліку позначте художників з України
Й. Бокшай
К. Моне
М. Дерегус
О. Шовкуненко
В. Васнецов

Автор слів пісні „Думи мої”
Український народ
Т. Шевченко
М. Вериківський

Караоке. Пісня „Думи мої”
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами.
Нащо стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв,
В степу, як билину?
Чом вас лихо не приспало
Як свою дитину?
2. Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,
- Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
3. Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину!

Караоке. Пісня „Йде січове військо”
Йде січове військо
Та співає стиха:
Як поборем вороженьків,
Не буде в нас лиха.
Йде січове військо
В боротьбу криваву:
Як поборем вороженьків,
Добудемо славу.
Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем вороженьків,
Слава не загине.

Караоке. Пісня „Біла казка”
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій
Знов навіяв.
Віхола її
Закружляла.
Привітала
Зимонька,
Привітала.
Приспів:
Рік новий —
Рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг,
Радість, сміх,
Новорічна ніч казкова.
Це для вас,
Це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас,
Це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій,
Казка біла
Нас у рік новий
Всіх здружила.
Принесла тепло
Нам на свято.
Ми багаті друзями —
Нас багато.
Приспів.

Караоке. Пісня „Благослови, мати”
1. Благослови, мати
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
2. Зиму проводжати,
Весну закликати.
Зимочку в візочку,
Літечко в човночку

Караоке. Пісня „Літо золоте”
1. Прилетіло літо, як на крилах.
Принесло нам літо дні щасливі.
Літо кучеряве,
Лагідне, як мама.
Ось воно яке —
Літо золоте.
Приспів:
Я з тобою, літо, пожартую,
Я з тобою, літо, потанцюю,
Я з тобою, літо, поспіваю
Я тебе ще з осені чекаю.
2. Розсипає літо срібні роси,
Заплітає літо квіти в коси.
Пахощі суниці,
Грози і зірниці.
Ось воно яке —
Літо золоте.
Приспів
3. Задрімало літо на покосах,
Засмалило сонцем ноги босі.
Скупане в любистку
Росяне намисто.
Ось яке воно —
Літо золоте.
Приспів.

Підсумки уроку
Щоб зрозуміти твір мистецтва, необхідно зрозуміти його життєвий зміст, джерела та обставини його створення. Пізнаючи мистецтво, ми пізнаємо в ньому себе.
Сподіваємося, що музика та інші види мистецтва і надалі сприятимуть розвитку вашого естетичного смаку, наділятимуть вас почуттям прекрасного, розвиватимуть здатність відчувати естетичну насолоду в сприйнятті життя через мистецтво, захоплюватися красою навколишнього світу.
 

  1. Урок № Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі

    Урок
    Урок № 1. Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі Вступ. Образний зміст музики Музика – світ дивовижних уявлень, картин та образів.
  2. Урок № музика мого народу (вступний урок до теми)

    Урок
    Урок № 1. МУЗИКА МОГО НАРОДУ (ВСТУПНИЙ УРОК ДО ТЕМИ) Вступ Літо, канікули, ліс, море, річка … Приємні зустрічі, спогади… Як їх багато! Скрізь, де б ви не відпочивали, що б не робили, вашою постійною супутницею була музика.
  3. Програма фахового вступного випробування Комплексний екзамен з музики для вступу на навчання

    Документ
    Програма вступного випробування “Комплексний екзамен з фаху” базується на освітньо-професійній програмі та освітньо-кваліфікаційній характеристиці підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” галузі знань 0202
  4. 1 Стан сформованості комунікативних умінь у майбутніх учителів музики (аналіз результатів констатувального експерименту) висновки до першого розділу

    Документ
    Актуальність дослідження. Розбудова вітчизняної системи освіти на засадах демократизації і гуманізації актуалізує соціальне замовлення на педагогів, здатних втілювати в життя пріоритети моральності, гуманістичного світосприйняття й культури спілкування.
  5. Урок №1 Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Мистецтво основа художньої культури. Світ людини й образ світу в мистецьких шедеврах

    Урок
    Мета: Ознайомити із структурними компонентами культури, особливостями курсу «Художня культура»; дати поняття про специфіку та засоби художньої мови і виразності різних видів мистецтва; формувати інтерес до аналізу-інтерпретації художніх
  6. Урок музики та позакласна робота

    Урок
    Урок музики та позакласна музично-виховна робота в сільській школі залежить від багатьох умов і принципів, які визначають успішність роботи вчителя музики і якими йому необхідно керуватись в процесі художньо-естетичної діяльності.
  7. Урок музики, його організація, специфіка як уроку мистецтва

    Урок
    Протягом усього свого життя людина піддається постійному вихованню та навчанню – від народження і практично до самої смерті. Безперечно, сила цього виховного впливу постійно змінюється в залежності від віку, соціального стану людини, її статусу.
  8. Урок-Про-Рок

    Урок
    У книзі описано творчий шлях андеґраундового українського музичного гурту “Криголам” упродовж 1983-2009 років – у формі роздумів лідера колективу про рок-музику та природу пісенної творчості взагалі.
  9. Збережемо пам'ять про подвиг Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені

    Урок
    Збережемо пам ять про подвиг: Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені 65-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні /Упор.

Другие похожие документы..