Конспект лекцій з культурології для студентів всіх спеціальностей та форм навчання ухвален о

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»

Криворізький економічний інститут

Кафедра політичної історії, філософії та політології

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУЛЬТУРОЛОГІЇ

для студентів всіх спеціальностей та форм навчання

У Х В А Л Е Н О:

На засіданні кафедри політичної історії, філософії та політології

Протокол № 2 від 18.09.07

Завідувач кафедри _Ведмецька Н.В.

Кривий Ріг

2007

Укладачі: кандидат філософських наук, доцент кафедри політичної історії, філософії та політології Т.В.Цимбал (лекції І-VІІ, ХІ);

старший викладач кафедри політичної історії, філософії та політології С.В.Волинець (лекції VІІІ-Х)

Курс лекцій з культурології розрахований на студентів І та ІІ курсу всіх спеціальностей та форм навчання. За тематикою та змістом лекції відповідають програмі навчальної дисципліни «Культурологія» для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації та «Методичним рекомендаціям з курсу «Культурологія» (укладач – Цимбал Т.В.). В основу курсу лекцій покладено сучасні культурологічні, етичні й естетичні теорії та нові підходи до типології культур. Лекції охоплюють основний зміст трьох модулів: культурологія, етика, естетика. В стислому вигляді подається історія розвитку даних наук, основні поняття та варіанти вирішення актуальних культурологічних та етичних проблем. Посібник сприятиме виробленню у студентів навичок самостійної роботи, яка займає важливе місце у системі сучасної вищої освіти. Курс лекцій допоможе студентам зорієнтуватись в основних завданнях та змістовному наповненні курсу, а також ознайомитись з матеріалом, що необхідно опанувати для успішного складання іспиту.

Рецензент: кандидат філософських наук Т.К.Дацюк

Відповідальна за випуск: кандидат філософських наук, доцент, завідувачка кафедри політичної історії, філософії та політології Н.В.Ведмецька

З М І С Т

Вступ...........................................................................................................................4

Лекція І. Культурологія в системі гуманітарних наук. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація» …..…………………………………….....7

Лекція ІІ. Концепції культурогенезу та теорії культурних змін…………………………………………………………………..…………….27

Лекція ІІІ. Морфологія та типологія культур…………………………....……..67

Лекція ІV. Культура як знаково-семіотична система. Соціокультурна динаміка. Діалог культур .…………………………………………..91

Лекція V. Особистість у світі культури………………………………...….…..105

Лекція VІ. Модернізаційні та постмодернізаційні процеси в сучасній культурі…………………………………………………….……..135

Лекція VІІ. Феномен української культури. Тенденції розвитку сучасної української культури……………………………….…………….170

Лекція VІІІ. Етика як філософська наука. Основні етичні вчення…………………………………………………………………..…….…..187

Лекція ІX. Основні етичні категорії. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації………………………….…………………………251

Лекція X. Естетика як філософська наука та історія її становлення. Основні естетичні категорії…………………………………………………………...296

Лекція XІ. Художня культура. Мистецтво як естетичний феномен…………………………………………………..……….363

Список рекомендованої літератури………………………………………..394

Післямова……………………………………………………………………..397

В С Т У П

В загальній спрямованості сучасного гуманітарного знання до ствердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій проблема всебічного осмислення культури постає однією з найактуальніших і безпосередньо пов’язується з виявленням найглибших світоглядних засад людського буття.

Тож немає жодного сумніву, що навчально-виховний процес вищої школи не може бути цілісним та гармонійним без включення до гуманітарного циклу дисциплін курсу, що дає узагальнюючі, систематизовані знання про історичне й сьогоденне буття світу, створеного людьми, – про культуру.

Звісно, культуру вивчає не тільки культурологія. Філософія і соціологія, археологія і етнографія, історія та мистецтвознавство – усі ці та багато інших наук досліджують культуру. Але кожна з них зосереджена на окремих, специфічних проявах неосяжного у своєму розмаїтті феномена культури. І тільки філософсько-культурологічний погляд спроможний подолати роздрібненість конкретних наук і піднятися до осягнення культури як системи, виступаючи тим самим координатором її полідисциплінарного дослідження.

В умовах національного відродження України особливої гоcтроти набуває проблема культурної самоідентифікації особистості, що вимірюється насамперед рівнем її власної відповідальності за майбутнє національної культури. І тут є один-єдиний шлях культурного саморозуміння – це шлях послідовного, вимогливого усвідомлення сутності культури, процесу її творення і особливостей перетворення загальнокультурних надбань людства в індивідуальний світ культури.

Саме цей шлях пропонує нам „Культурологія” – дисципліна, яка викладається в європейських університетах протягом багатьох років. В цьому контексті важливо підкреслити ще один аспект, що актуалізує викладання культурології саме в курсі університетської освіти. Цей аспект пов’язаний з усвідомленням тієї ролі, яку відіграє університет в європейській культурі протягом багатьох століть. Університет для Європи – це символ науки, культури й духовності, джерело вільного розвитку людських культуротворчих моржливостей, здібностей. Тому без такої дисципліни, як культурологія, неможливо вирішувати цілі й задачі університетської освіти. Тим більше, що у відповідності до Болонської системи сьогодні курс „Культурологія” включає в себе і опанування основ етики та естетики.

Запропонований курс лекцій відповідає робочій навчальній програмі з культурології, що розроблена на основі рекомендацій Міністерства освіти і науки України, досвіду викладання культурології в провідних вузах країни (КНУ ім. Т.Шевченка, НТУ „Київський політехнічний інститут”, НПУ ім М.Драгоманова та ін.) та узагальнює авторський досвід викладання культурології, етики та естетики у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації.

Метакурсу полягає у наданні можливості студентам отримати необхідну систему знань сучасного рівня розвитку світової культурології, етики, естетики, сформувати уявлення про форми, види культури й механізми соціокультурної регуляції життєдіяльності суспільства, а також оволодіти вмінням застосовувати ці знання в безпосередній практичній та науковій діяльності, в соціальній практиці.

Основними завданнями курсу культурології є:

  • формування системи знань про закономірності культурного процесу, про культуру як специфічний та унікальний феномен людства;

  • дослідження культури у всій повноті її проявів, в її сутності й смислах, в усьому різноманітті її історичних формоутворень, структурних специфікацій та принципів функціонування;

  • знайомство з культурологічними ідеями представників різних історичних епох, країн та культур;

  • вивчення характерних рис української культури на сучасному етапі розвитку суспільства;

  • систематизація сучасних західних та вітчизняних культурологічних, етичних та естетичних концепцій;

  • вивчення теорії етичної та естетичної форм суспільної свідомості;

  • оволодіння основними поняттями культурології на рівні відтворення, тлумачення та використання;

  • прищеплення навичок всебічного загальнокультурного, етичного та естетичного аналізу проблем суспільного і культурного життя з використанням відповідного категоріального апарату;

  • набуття навичок та вмінь застосовувати знання з культурології, етики та естетики для визначення лінії поведінки в умовах розмаїття культур.

Предметом курсу є етапи та закономірності розвитку світової культурологічної думки, основні етичні та естетичні концепції в їх історичному розвитку, смисли і механізми соціокультурної регуляції життєдіяльності суспільства, моральні та естетичні аспекти світогляду сучасної людини.

Засвоївши курс культурології, студенти повинні:

  • знати основний зміст усіх розділів курсу, головні напрямки класичної, сучасної та вітчизняної культурології, етики та естетики; оволодіти філософсько-культурологічним способом мислення та відповідним категоріальним апаратом; засвоїти світоглядно-гуманістичний зміст культурології, етики та естетики, а також їх наукову природу;

  • вміти на основі грунтовного знання культурології оцінити свій стиль мислення; засвоївши специфіку філософсько-культурологічного осягнення дійсності, сформувати власну світоглядну позицію; застосовувати набуті знання при аналізі актуальних проблем сьогодення та у повсякденній професійній та комунікативній практиці.

Структура курсу культурології у вищих навчальних закладах визначається згідно тематичного плану і включає три основні розділи:

  • теоретичні аспекти культурології та культура як соціальний феномен;

  • етика – наука про мораль;

  • естетика як філософська наука.

Основними формами навчальної роботи в процесі вивчення курсу культурології є лекція, семінарське заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів. Крім безпосереднього прослуховування курсу лекцій, студенти можуть ознайомитися з основним змістом курсу «Культурологія» використовуючи електронний або друкований варіант лекцій.

Зауважимо, що поданий матеріал не вичерпує остаточно весь зміст навчального предмету, а лише виступає базою, на якій грунтується подальша самостійна та індивідуальна робота студентів за рекомендованими посібниками та підручниками.

Лекція І

Культурологія в системі гуманітарних наук.

Співвідношення понять «культура» та «цивілізація»

План

  1. Становлення культурології як самостійної галузі гуманітарного знання.

  2. Предмет, мета та завдання курсу „Культурології”.

  3. Структура культурологічного знання. Методи культурологічних досліджень.

  4. Проблема визначення поняття „культура”. Функції культури.

  5. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація» в культурологічних концепціях М.Данілевського, О.Шпенглера, А.Тойнбі.


1. Становлення культурології як самостійної галузі гуманітарного знання
.

Культура завжди цікавила філософів, соціологів, психологів, істориків як феномен суспільного життя, що розкриває особливості поведінки, свідомості та діяльності людей в конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, художня культура, політична культура), а також як спосіб життєдіяльності людини, колективу і суспільства в цілому. Без світу культури важко собі уявити світ особистості. До культури в цілому відноситься широкий діапазон людських почуттів і думок від пошуку смислу життя до естетики.

Вже у давніх міфах є спроба відповісти на питання про початок культурної історії людства. В легендах і міфах кожного народу є легендарні герої, які вчать людей оволодінню культурними досягненнями. Наприклад, Прометей навчив людей користуватися вогнем, Гермес — виготовляти знаряддя, опрацьовувати метали. Характерно, що доля культурного міфологічного героя майже завжди складалась трагічно. Прометей порушив волю богів та видав їх секрети людям, за що Зевс прикував його до скелі і прирік на страшні муки.
Еволюція природи та людини, як особливого виду в природі, є вихідним моментом культурної історії людства. Той чи інший досягнутий рівень культури людства визначає кожен раз заново «окультурення» кожної народженої людини, в результаті чого врешті-решт відбувається окультурення людської природи.

Елементи людської природи представляють собою єдність природного і соціального, або природного і окультуреного. Наприклад, фізичне тіло людини представляє собою не тільки природне утворення, а ще і наслідок багатовікової трудової, тобто культурної діяльності. Навіть не дивлячись на те, що фізичне тіло людини з часом практично не змінилося, рука сучасної людини істотно відрізняється своїми вміннями від руки первісної людини.
Потрібні були століття розвитку культури, щоб рука сучасної людини змогла навчитися виготовляти складну техніку, створювати високодосконалі твори скульптури, твори живопису чи музики, найвищі досягнення які відтворюються, за словами Енгельса «в картинах Рафаеля, статуях Торвальдсена, музиці Паганіні».

Ще більше це стосується духовного світу людини, який формується під впливом культурної діяльності і в процесі здійснення культурних зв'язків та відношень між людьми.
Проблема полягає в тому, що кожна людина повинна стати повноцінною, вона повинна не просто успадкувати природні задатки своїх батьків, а і самостійно засвоїти все багатство культурних цінностей.

Одним із істотних моментів культурної історії людства є потреби, які на відміну від потреб тварин здатні зростати. Зростання потреб і було першим історичним актом, що визначив суперечливу культурну історію людства.

Одвічно людина і людство не мали інших потреб, окрім тих, які започаткувала в нас природа. Це, перш за все, потреба до самозбереження людського роду та окремого індивіда. Але щоб зберегти себе як вид в природі, людина свої вітальні потреби може задовольнити лише способами принципово відмінними від тих, за допомогою яких зберігають себе тварини. Для людини в природі потрібна особлива їжа, житло, одяг. Тому перший культурно-історичний акт був спрямований на виробництво засобів, необхідних для задоволення цих потреб, на виробництво власне матеріального життя, або другої природи.

Отже, акти людської діяльності відповідно слугували задоволенню природних потреб людського суспільства, хоча в цілому здійснювались у формі культурної творчості окремих індивідів, що реалізувалась в постійно здійснюваних актах спілкування людей один з одним.
Культурна творчість людей, таким чином, проявляється відразу в якості подвійного відношення — природного і суспільного.

Природне відношення підказано людській діяльності самою природою. Воно полягає у тому, що людині потрібно вирішити питання, що їй робити, щоб вижити в природі.
Суспільне життя народжувалось у процесі спілкування індивідуумів і завжди зводилося до того, щоб загальними зусиллями визначити, як здійснювати ту чи іншу діяльність. Відповісти на це питання індивід мав сам, бо природа з приводу цього нічого не підказала.

  1. Спеціалізація – «Технологія харчування»

    Документ
    - Нужна Тетяна Валеріївна, декан факультету харчування, канд. хім. наук, доцент кафедри хімії, тел. 335-43-55, E-mail: fh@dek.donduet.edu.ua, години 10.
  2. Eсts інформаційний пакет Напрям підготовки 0501 "Економіка І підприємництво" Спеціальність 050100 "Міжнародна економіка" Донецьк – 2008

    Документ
    Європейська кредитно-трансферна система (ECTS) – це система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їхнього академічного визнання.
  3. Ііі. Факультет маркетингу, торгівлі та митної справи

    Документ
    Факультет маркетингу, торгівлі та митної справи (ФМТМС) існує з дня створення Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган - Барановського.
  4. Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ Друковані праці співробітників Сумського державного університету за 2007 рік Бібліографічний покажчик Суми-2009

    Документ
    Д76 Друковані праці співробітників Сумського державного університету за 2007 рік: Бібліографічний покажчик.- Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 2009.
  5. Міністерство освіти І науки україни донецький національ ний унивіеситет економіки та торгівлі імені михайла туган-барановського інститут економіки І управління

    Документ
    4. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенів (бакалавр, спеціаліст, магістр), кваліфікацій і тривалості навчання за кожною з них.
  6. Міністерство освіти І науки україни (221)

    Документ
    До навчального навантаження включаються всі види робіт студентів: слухання лекцій, підготовка та участь у семінарах, практичних і лабораторних заняттях, самостійна робота, складання заліків та іспитів, проходження практики, підготовка
  7. А. Загальний опис факультету (1)

    Документ
    Одним із чинників успіху діяльності випускаючих кафедр: кафедри товарознавства і експертизи непродовольчих товарів; кафедри товарознавства і експертизи продовольчих товарів; кафедри експертизи в митній справі; кафедри маркетингу і
  8. Міністерство освіти І науки України Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

    Документ
    Особливість системи базується на угоді про те, що навчальне навантаження студента очної форми навчання впродовж навчального року становить 60 кредитів.
  9. Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави: Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійсню (1)

    Документ
    Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави: Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог, щораз

Другие похожие документы..