Перелік умовних позначень

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………..…………..4

ВСТУП.....................................................................................................................6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………17

1.1. Історичні аспекти розвитку адміністративно-правового регулювання діяльністю підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу в Україні……………………………………………………………………………17

1.2. Ступінь дослідженості зазначеної проблеми……………………………...35

1.3. Адміністративно-правові засади діяльності кримінально-виконавчих установ відкритого типу………………………………………………………...45

Висновки до розділу 1…………………………………………………………...60

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИ-ЄМСТВ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ ВІДКРИТОГО ТИ-ПУ………………………………………………………………………………...63

2.1. Підприємства кримінально-виконавчих установ відкритого типу як об’єкт організаційно-правового регулювання…………………………………63

2.2. Особливості адміністративно-правового регулювання у сфері праце-влаштування засуджених до обмеження волі………………………….............81

2.3. Організація виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу…………………………...97

Висновки до розділу 2………………………………………………………….113

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВ ВІДКРИТОГО ТИПУ …….118

3.1. Гармонізація вітчизняного законодавства з міжнародними правовими актами в контексті оптимізації функціонування кримінально-виконавчих установ…………………………………………………………………………..118

3.2. Удосконалення форм та методів державного управління підприємствами кримінально-виконавчих установ відкритого типу………………………….140

Висновки до розділу 3………………………………………………………….157

ВИСНОВКИ.........................................................................................................160

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………...........................165

ДОДАТКИ............................................................................................................202

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

ВСТУП

Актуальність теми. Вітчизняна КВС вступила до дещо іншого організаційно-правового та соціально-етичного русла, тісно пов’язаного з міжнародними правовими та соціально-етичними нормами, з концепцією прав людини. Цей шлях потребує не лише нових теоретичних підходів до проблем діяльності КВС, але й нового змісту та стилю наукового дослідження сфер її функціонування та визначення концептуальних адміністративних засад їх реалізації. На жаль, актуальною залишається невідповідність організації та діяльності установ кримінально-виконавчої системи новим вимогам та проголошеним цілям.

Вітчизняна виправна система знаходиться на шляху пошуку таких механізмів управління, які б змогли найорганічніше поєднати кримінально-виконавчі імперативи та заходи ресоціалізуючого характеру, особливо це стосується виробничої сфери, яка заповнює більшість часу засуджених під час відбування покарання.

Незважаючи на складність та важливість поставлених завдань, КВС перебуває поза увагою багатьох державних і громадських інститутів. Відсутні прогноз і наукове обґрунтування процесів, що відбуваються в УВП.

Аналіз функціонування установ виправного відомства на сучасному етапі розвитку нашої держави свідчить про недосконалість їх організаційно-правового забезпечення. Особливо відчутною вона є у діяльності виробничого комплексу цих установ.

Зважаючи на те, що установи виконання покарань є суб’єктами не лише кримінально-виконавчих, але й адміністративно-правових правовідно-син, ефективна організація діяльності їх підприємств є важливою складовою удосконалення державної політики у сфері діяльності виправної системи України загалом.

Актуальності темі дослідження додає видане Розпорядження Президента України „Про заходи щодо реформування Державної криміналь-но-виконавчої служби України” (21.05.2007 р.), метою якого є підвищення ефективності державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; створення сучасної пенітенціарної системи України, яка б відповідала європейським нормам і стандартам; удосконалення співробітництва з органами державної влади та органами місцевого самоврядування; оптимізація організаційної структури системи виконання покарань; удосконалення діяльності усіх її сфер; визначення цілей, пріоритетних напрямів та основних завдань реформування Державної кримінально-виконавчої служби України; формування у громадськості належного розуміння значення установ, що виконують кримінальне покарання.

Зосередивши увагу на організаційно-правових засадах діяльності підприємств нового для вітчизняної виправної системи інституту (установ відкритого тип), ми спробували довести необхідність ефективного виконання ними завдань, конструктивно використовуючи управлінський потенціал у сфері забезпечення засуджених до обмеження волі робочими місцями та надання їм професійних вмінь і навичок, залучаючи до виправного процесу усюсвідому громадськість та органи державної влади і місцевого самоврядування.

В актуальності теми дисертації переконує ступінь наукової розробки проблематики дослідження, оскільки комплексного вивчення організаційно-правових засад діяльності кримінально-виконавчих установ відкритого типу в Україні в контексті науки адміністративного права не проводилося. Аналіз наукових праць представників різних галузей права та інших наук допоміг авторові у формуванні комплексного уявлення щодо проблематики дослідження.

Наукові праці з адміністративного права В. Авер’янова, О. Андрійкова, Г. Атаманчука, Ю. Битяка, І. Голосніченка, Л. Кисіля, І. Коліушка, В. Колпакова, В. Курила, Н. Нижник, В. Шкарупи та багатьох інших вчених дозволяють визначити роль та місце УВП як державних установ, які виконують функції управління, у тому числі і діяльністю власних підприємств.

Питання удосконалення організації управління виробництвом УВП досліджені у працях А. Абрамової, В. Андрєєва, Б. Бурди, Г. Виноградова, С. Вороніна, А. Воробйова, В. Гапоненко, Н. Горазєєва, А. Козлової, Б. Коновалова, І. Константинова, Ж. Костериної, Є. Кунаєва, Л. Сапронової,Ю. Скрипника, А. Торопчинова, А. Устинова, Н. Чунькова та інших вчених.

Наукові праці М. Аблізіна, Є. Бодюла, П. Буликова, В. Васильця, В. Гераніна, А. Гренкіна, В. Горобцова, М. Дутова, А. Зубкова, В. Карушина, В. Квашиса, М. Кирилова, Л. Клюєва, І. Корячкіна, Л. Крахмальника, О. Міхліна, О. Новикова, В. Петрашева, П. Подимова, В. Селіверстова, В. Сілкова, Ю. Соловйова, М. Стручкова, С. Фаренюка, В. Фетисова та інших дослідників, торкаючись питань організаційно-правових засад діяльності виправних установ відкритого типу, сприяли формуванню в автора цілісної картини зазначеної проблематики.

Серед сучасних вітчизняних представників пенітенціарної науки потрібно назвати Є. Бараша, І. Богатирьова, А. Галая, А. Геля, С. Гречанюка, І. Жук, Л. Жук, А. Калінюк, Р. Калюжного, О. Колб, В. Корчинського, В. Льовочкіна, О. Неживець, В. Пєткова, О. Пташинського, Г. Радова, О. Романенка, В. Севостьянова, А. Степанюка, Ю. Чакубаша, Д. Ягунова та багатьох інших вчених.

В роботі використаний особистий практичний досвід здобувача у галузі адміністрування в установах виконання покарання.

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена: 1) необхідністю глибокого аналізу чинного законодавства стосовно питань функціонування як КВУВТ, так і виробничої галузі КВС взагалі та КВУВТ зокрема; виявлення та окреслення найбільш проблемних питань організаційного та правового забезпечення їх діяльності; 2) потребою в обґрунтуванні важливості виробничо-професійної складової діяльності УВП саме у контексті забезпечення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених; 3) важливістю привернення уваги державних інституцій та усієї свідомої громадськості до нагальних проблем виправної системи; 4) потребою більш детального вивчення та застосування досвіду функціо-нування підприємств КВУВТ інших держав; 5) необхідністю дотримання міжнародних стандартів у сфері функціонування УВП під час залучення засуджених до виробничої діяльності; 6) нагальністю розробки науково обґрунтованих рекомендацій удосконалення організаційно-правових засад діяльності виправних установ відкритого типу та їх підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з Пріоритетними напрямами наукових досліджень Національного аграрного університету. Тема роботи безпосередньо пов’язана з тематикою наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного аграрного університету та деякими організаційно-управлінськими аспектами НДР „Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0106U004241).

Мета i завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу законодавства України та практики його застосування розкрити організаційно-правові засади та особливості діяльності підприємств КВУВТ і виробити пропозиції щодо їх удосконалення.

Для досягнення визначеної мети дисертантом були поставлені такі основні завдання:

  • обґрунтування адміністративно-правових засад організації діяльності КВУВТ як визначального елементу організаційно-правової побудови їх підприємств;

  • з’ясування основних засад діяльності підприємств КВУВТ як об’єкта організаційно-правового регулювання;

  • виявлення особливостей організаційно-правового регулювання трудової діяльності засуджених до обмеження волі;

  • дослідження найбільш загальних проблемних питань організації діяльності сільськогосподарських підприємств КВУВТ;

  • окреслення основних положень міжнародних правових актів та норм зарубіжного законодавства у контексті побудови ефективної пенітенціарної системи, зокрема КВУВТ, та її виробничого комплексу, спрямованих, передусім, на здійснення ними ресоціалізуючих функцій щодо засуджених;

  • формулювання пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного адміністративного та кримінально-виконавчого законодавства та інших нормативно-правових актів України з питань удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності підприємств КВУВТ, форм та методів державного управління у цій сфері.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері діяльності підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу.

Предметом дослідженняє адміністративно-правові норми, які регулюють організаційно-правові засади діяльності підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукуп­ність методів і прийомів наукового пізнання. Головним серед них є загальнонауковий діалектичний метод, за допомогою якого проблемні питання діяльності підприємств КВУВТ досліджувались із позиції їх розвитку, в єдності соціального змісту і юриди­чної форми. При аналізі стану наукової розробки проблеми застосовувався формально-логічний та системно-структурний методи. Теоретичні та правові засади організації діяльності КВУВТ досліджувались за допомогою порівняльного та формально-логічного методів. На основі історико-правового методу опрацьовано генезу підприємств КВУВТ в Україні. Аналіз підприємств УВП як об’єкта організаційно-правового регулювання здійснювався за допомогою системного підходу, аналізу і синтезу та статистичного методу. При встановленні особливостей організаційно-правового регулювання трудової діяльності засуджених до обмеження волі використовувався порівняльний та соціологічний методи (опитування засуджених до обмеження волі та працівників установ виконання покарань, безпосереднє спостереження, анкетування тощо). При вивченні положень міжнародних правових актів застосовано метод аналізу документів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що за характером та змістом розглянутих проблем, а також об’єктом і предметом дослідження дисертація є першим в Україні комплексним дослідженняморганізаційно-правових засад діяльності підприємств КВУВТ.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових висновків і пропозицій:

уперше:

  • обґрунтовано концептуальну сутність необхідності функціонування підприємств УВП як невід’ємного елементу виконання ними свого основного завдання – виправлення і ресоціалізації засуджених і у зв’язку з цим – необхідності державної підтримки виробничого сектора КВС;

  • доведено, що організаційно-правове регулювання у сфері працевлаштування засуджених до обмеження волі має свої особливості порівняно з працевлаштуванням засуджених до позбавлення волі та відрізняється перевагами у контексті можливостей подальшої гуманізації (переважно, за рахунок полегшених умов режиму відбування покарання у виді обмеження волі);

запропоновано:

  • зважаючи на функціонування різних видів УВП, розробити і прийняти відомчий нормативно-правовий акт з чітким визначенням організаційно-правових засад діяльності підприємств УВП, мети, завдань, цілей, принципів та особливостей їх діяльності;

  • внести зміни до Закону України „Про пенсійне забезпечення” у частині передбачення певних пільг для працівників підприємств УВП, які не мають спеціальних звань;

  • створити комісію з дослідження проблем організації працевлаштування засуджених серед працівників Управління виробничої діяльності та інженерного забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань, а в УВП – кабінети аналізу професійно-кваліфікаційної структури, трудових навичок та здібностей засуджених;

  • ввести для засуджених до обмеження волі, які сумлінно ставляться до праці та не порушують режимних вимог, трудові відпустки у межах законодавчо закріпленої мінімальної відпустки;

  • створити на рівні управлінь Державного департаменту України з питань виконання покарань сектор організації сільськогосподарського виробництва; перерахувати на рахунки сільськогосподарських підприємств УВП частину коштів, які виділяються на харчування засуджених, для проведення необхідних робіт з наступним погашенням сільськогосподарською продукцією;

  1. Перелік умовних позначень 3 (2)

    Документ
    2.2. Соціально-демографічні, морально-психологічні та кримінально-правові особливості особи неповнолітнього, який вчиняє злочини у сфері обігу наркотичних засобів
  2. Перелік умовних позначень (2)

    Документ
    Актуальність теми. Структура національного господарства України визначається домінуванням приватної власності, що стримує розвиток акціонерної форми і характеризується низькоефективним державним механізмом регулювання.
  3. Перелік умовних позначень (5)

    Документ
    1.2. Матеріальна відповідальність працівників органів внутрішніх справ – особливий вид їх трудо-правової матеріальної відповідальності . . . . . . . .
  4. Перелік умовних позначень (3)

    Документ
    Додаток Б. Перелік основних постійнодіючих нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у сфері виконання бюджетів і мають найбільш суттєве значення для методики розслідування злочинів,
  5. Перелік умовних позначень (4)

    Документ
    Актуальність теми. У зв’язку з організацією в Україні економічної системи, заснованої на ринкових засадах, змінюється характер державного регулювання в усіх сферах суспільних відносин і в тому числі у сфері фінансової діяльності держави
  6. Перелік умовних позначень (6)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Стан розвитку кредитних правовідносин визначальним чином обумовлює ефективність функціонування економіки, яка базується на ринкових засадах.
  7. Перелік умовних позначень 3 (1)

    Документ
    Розвиток України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, визнання людини, її життя і здоров я, честі і гідності, недоторканості і безпеки вищою соціальною цінністю, потребує від держави впровадження
  8. Перелік умовних позначень, символів

    Документ
    Актуальність теми. У сучасних умовах нестабільності ринку успішний розвиток та функціонування будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності в значній мірі залежить від надійної, якісної та ґрунтовної системи економічної безпеки підприємства.
  9. Перелік умовних позначень та термінів 4

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Сучасний стан української державності супроводжується перехідним етапом у становленні господарської системи відносин, побудованих на принципах ліберальної економіки.

Другие похожие документы..