Урок № музика мого народу (вступний урок до теми)

Урок № 1. МУЗИКА МОГО НАРОДУ (ВСТУПНИЙ УРОК ДО ТЕМИ)    
Вступ
Літо, канікули, ліс, море, річка … Приємні зустрічі, спогади… Як їх багато! Скрізь, де б ви не відпочивали, що б не робили, вашою постійною супутницею була музика. Вона народжується під час праці й відпочинку, у хвилини радості і смутку. Особливо це стосується пісні.

З народного напившись джерела,
Як із Дніпра бере веселка воду,
О рідна пісне, знову ти прийшла
До матері й до батька – до народу.
О пісне! Від народу кров і плоть
Ти узяла, щоб лиш йому служити,
Тебе ніхто не може побороть,
Бо вільний дух твій – правдою повитий.
М. Рильський

Пісні живуть поруч із людиною багато тисячоліть. У них – минуле й сьогодення народу, його краса і велич.

Легенда про пісню
„Покажіть мені народ, у якого би було більше пісень”, - сказав Микола Гоголь про український народ та українську пісню. Послухайте легенду.
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Польщі одержали здатність до торгівлі, італійці дістали хист до музики…
Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів віночок із червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
- Я – Україна, я плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з народу, у своїй хаті немає правди й волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я вже всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог підняв правицю і зупинив її.
- Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.
Узяла дівчина-Україна подарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям та вірою понесла пісню в народ.
Живе пісня – живе Україна.

Відомості про створення пісні „Ще не вмерла Україна”
Кожна українська пісня має свою історію (створення, виконання…). Доля багатьох пісень схожа на долю нашого народу. Коли він оживав, воскресав – оживали, воскресали і його пісні. Коли його гнітили неволя і духовне рабство, – народна душа наче ховалася, завмирала, хоч ніколи не вмирала. Багато патріотичних пісень продовжували існувати нелегально, вселяючи в серця віру в краще майбутнє. Їх суворо забороняли, але вбити не змогли. Це стосується і пісні «Ще не вмерла Україна».
У 1862 році Павло Чубинський склав вірш «Ще не вмерла Україна, який одразу впав в око царським властям. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії.
Український композитор Михайло Вербицький склав свою мелодію до цього вірша. Саме його варіант мелодії найбільше закарбувався у пам’яті слухачів.
У 1990 р. пісня «Ще не вмерла Україна» вперше офіційно прозвучала в Києві у виконанні чоловічого хору з Польщі «Журавлі» під керівництвом Романа Реваковича. Послухайте її.

Слухання. Пісня „Ще не вмерла Україна”

Розповідь про гімн України
У 2003 р. перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла Україна» затвердили як держ
авний гімн України. Антоне, як ти гадаєш, чому саме її? Напевне, тому що історія пісні, її зміст і характер музики відповідають устремлінням українського народу.

Державний гімн – це офіційний національний символ держави, так само як державний герб і прапор.

Державним гімном починається кожен ранок країни. Його виконують на урочистостях, офіційних прийомах, а також на честь держави, яку представляють спортсмени – переможці.
На знак любові й поваги до своєї батьківщини державний гімн слухають стоячи, а військові при цьому віддають честь.

Слухання. Державний гімн України

Бесіда про професійну, народну музику та професійну в народному дусі
Пісня «Ще не вмерла Україна» пов’язана з іменами певних авторів, тому її віднесемо до групи професійних.

Пісні, автори яких нам відомі, називають професійними.

Є пісні, які складали талановиті люди з народу. Вони передавалася з уст в уста, від сім’ї до сім’ї, від села до села, від покоління до покоління. Їх називають народними.

Пісні, створені народом, називають народними.

На відміну від народних пісень, автори яких відомі лише у виняткових випадках, професійні пісні писали і пишуть композитори і поети.
Досить часто професійні пісні за своїм характером і змістом схожі на народні, тому їх називають професійними піснями, написаними в народному дусі, народному характері.
Послухайте декілька українських пісень і визначте, народні вони, професійні чи професійні в народному дусі.

Слухання. Визначення пісні
Пісня «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став»
Прозвучала українська народна пісня «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став».
Отже, пісня ця народна.

Слухання. Визначення пісні
Пісня „Балада про мальви”
Прозвучала пісня „Балади про мальви” на слова Богдана Гури і музику Володимира Івасюка. Отже, ця пісня є професійною.

Слухання. Визначення пісні
Пісня «Зоре моя вечірняя»
Ми прослухали пісню «Зоре моя вечірняя». Її можна віднести до професійних у народному дусі.
Професійну музику іноді важко відрізнити від народної тоді, коли вона написана в народному дусі, адже народні мелодії зберігаються в пам’яті композитора і своєрідно виявляються в його власних мелодіях.

Розповідь про пісню „Зоре моя вечірняя”
Пісня «Зоре моя вечірняя» написана видатним українським композитором Яковом Степовим на слова Тараса Григоровича Шевченка.
Поет, перебуваючи на засланні «в степу безкраїм за Уралом» написав поему «Княжна», уривок з якої став основою пісні «Зоре моя вечірняя». Мелодія пісні близька до народної, відзначається простотою і щедрістю. У творі оспівується, хоч і з сумом, краса української природи.
До цього уривку з поеми «Княжна» зверталися декілька композиторів. Микола Лисенко написав свою мелодію. Вона дуже близька за характером до мелодії Якова Степового, яку ми зараз розучимо.

Розучування. Пісня „Зоре моя вечірняя”
1. Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою.
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
2. Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
3. Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась.

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що українську музику можна умовно поділити на народну, професійну та професійну в народному дусі.
 

Урок № 2. ТРОЇСТІ МУЗИКИ    
Вступ
Музика – це особливий вид мистецтва. Вона тісно пов’язана з життям народу! І пісня в ній посідає важливе місце.
Пісня народжується під час праці й відпочинку, у хвилини радості і журби в серці народу. Вона вічна і завжди сучасна. Вона допомагає жити, вселяє віру в краще життя. Пісня – справжній скарб українського народу.

Продовження розучування пісні „Зоре моя вечірняя”
Пригадаймо одну з українських пісень, яку ми віднесли до професійних у народному дусі. Вона написана українським композитором Яковом Степовим на слова Т. Шевченка, але мелодія пісні близька до народної, відзначається простотою, щедрістю і ліризмом. У поєднанні з поетичним текстом вона відтворює картину природи тихої вечірньої пори.
Співайте пісню неголосно, плавно пов'язуйте звуки між собою.

Караоке. Пісня „Зоре моя вечірняя”
1. Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою.
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
2. Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
3. Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась

Завдання. Підбір репродукцій до пісні „Зоре моя вечірняя”
Погляньте на репродукцій картин Тараса Шевченка і поміркуйте, які з них за сюжетом та настроєм більше підходять пісні «Зоре моя вечірняя» та доповнюють її образи.
Обґрунтуйте свій вибір.

Розповідь про троїстих музик
Народні пісні й награвання — улюблений вид музичної творчості українського народу.
У давнину виконавцями народних пісень і танцювальних мелодій були прості люди, які не тільки співали, але й виконували різні мелодії на музичних інструментах.
Це були невеликі групи музикантів у складі трьох виконавців – скрипаля, цимбаліста і бубняра. Такі групи музикантів називали троїстими музиками.

Легенда про троїстих музик
Гуцули склали легенду про троїстих музик.
(На фоні звучання троїстих музик звучить легенда)
Три легені – скрипаль, цимбаліст і сопілкар – закохалися в одну дівчину. Вибираючи собі нареченого, красуня запропонувала їм прилюдно змагатися у грі: чиє виконання визнають найліпшим – за того вийде заміж.
Кожен із парубків грав на своєму інструменті найулюбленішу мелодію. Та виконання було таким майстерним, що жоден не одержав переваги. Тоді дівчина звеліла їм грати одну й ту саму пісню, але й цього разу надзвичайно важко було виявити найкращого…
Залишилося останнє: грати легеням разом. Та від сумісної гри народилася нечувана досі чарівна музика і народ вирішив – не слід розлучати легенів. А музику ту назвали троїстою.

Відомості про сучасний склад троїстих музик
У наш час, залишивши за собою традиційну назву, українські інструментальні ансамблі значно розширили свій склад. Струнні інструменти представлені скрипкою, басолею або контрабасом, цимбалами, інколи – бандурою.
Духові інструменти представлені флейтою, кларнетом, сопілкою, зрідка – трубою.
Клавішні інструменти в українських ансамблях представлені баяном.
Ударні інструменти - барабаном разом із мідними тарілками чи барабаном із бубном.
Усі вони зустрічаються в народних ансамблях у різноманітніших поєднаннях. Проте є інструменти, без яких укомплектування неможливе – це скрипка і цимбали.
Зверніть увагу на своєрідне звучання троїстої музики та спробуйте визначити, які інструменти її виконують.

Слухання. Музика у виконанні троїстих музик

Підсумки уроку
Отже, сьогодні ми познайомилися з найпоширенішим типом українського народного інструментального ансамблю – троїстими музиками.
 

Урок № 3. ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ    
Вступ
Ми продовжимо розглядати взаємозв’язок музики з життям народу.

Поділ музики на професійну та народну. Слухання, завдання
Українську музику можна умовно поділити на професійну та народну. Послухайте дві пісні та визначте приналежність кожної з них до народної чи професійної (авторської). Що об’єднує їх, чим вони різняться?

Звучить пісня «Поле моє, поле» (на музику В. Філіпенка)
Звучить українська народна пісні «У неділю раненько»

Перша прослухана пісня „Поле моє, поле” на музику Віталія Філіпенка – професійна, а другий твір – «У неділю раненько» – народна.

Розповідь про жниварські обряди, жниварські пісні
Однією з головних подій літньо-осіннього циклу є і були жнива, адже саме вони є підсумком важкої річної праці хліборобів.
В Україні до початку жнив готувалися як до великого свята, а також як до важкої відповідальної роботи, коли доводилося працювати від світанку до смеркання, не зважаючи на спеку і спрагу. У перший день жнив одягнені у святкове вбрання селяни урочисто вирушали до схід сонця на поле, де найкраща жниця починала зачинку. Сніп із першого ужинку («воєвода») ввечері встановлювали на покуті.
На вижатому полі женці залишали кілька стеблин – «бороду», зерно з них витрушували у розпушену серпами землю – на майбутній врожай. Біля бороди, ніби дякуючи ниві, клали хлібину і воду, лягали і качалися по ниві, щоб повернути собі вироблену силу. З останнього вижатого збіжжя в’язали сніп («дід» або «останець»), що мав символізувати достаток, запоруку нового доброго врожаю, бо вилущене з нього зерно першим ляже в землю під час нового осіннього посіву. Жінки робили ще й вінок; його несла в село найкраща жниця. Прикрашений червоною стрічкою, останній сніп несли додому або господареві, який наймав женців.

Жниварський обряд сповнений поезії та пісень. Пісні, що виконують під час жнив, називають жниварськими. Їх умовно можна поділити на три групи:
1) зажинкові – ті, що величають справжніх жниць, перший сніп, бажають почати роботу в добрий час, пророкують хороший урожай;
2) власне жниварські – в них замість величальних мотивів звучать скарги на важку працю, втому, зажерливість господарів, які до ночі тримають голодних наймитів-женців на полі;
3) обжинкові – в них відчувається бадьорість, оптимізм, задоволення з того, що вдалося завершити найважчий етап хліборобського року; звеличуються роботящі руки, звучать піднесені й урочисті порівняння (віночок як сонце, як золото, звитий із перлів, він світить як зірка).
Отже, зміст жнивного обрядового циклу пісень – похвала ниві, врожаю, сонцю, господареві та трудівникам, незважаючи на те, що робота дуже важка і часто доводилося збирати хліб на чужому полі, працюючи на пана.

Демонстрація української народної пісні „Вийшли в поле косарі”

Пісні, що виконують під час жнив, називають жниварськими

Жнива – це дуже важлива подія. Тому про неї і склали безліч пісень.
Послухайте одну з них – українську народну пісню „Вийшли в поле косарі” – і поміркуйте, до якої групи жниварських пісень її можна віднести. Обґрунтуйте свої відповіді.

Аналіз прослуханого твору
Українську народну пісню „Вийшли в поле косарі” віднесемо до власне жниварських, адже в ній розповідається про сам процес роботи на полі.
Жниварські пісні відзначаються винятковою простотою і реалістичністю, надзвичайною щирістю та лагідністю. Вони ніби оповиті золотим промінням літнього сонця, образ якого в них незмінно присутній. Навіть мотиви втоми женців від важкої праці під гарячим сонцем можуть бути втілені у світлих образах.

Розучування пісні „Вийшли в поле косарі”

Караоке. Пісня „Вийшли в поле косарі”
Укр. нар. пісня „Вийшли в поле косарі” мінус
1. Вийшли в поле косарі
Косить ранком на зорі.
Приспів:
Гей, ну те, косарі,
Бо не рано почали.
Хоч не рано почали,
Так багато утяли!
2. До обіду покосили,
Гострі коси потупили...
Приспів.
3. По обіді спочивали,
Гострі коси поклепали...
Приспів.
4. Увечері холодком
Йшли додому всі рядком...
Приспів.
5. А в стоги як поскладаєм,
То добряче погуляєм!
Приспів

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з одним із жанрів української народної пісенної творчості – жниварськими піснями.
 

Урок № 4. УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ЖАРТІВЛИВІ ПІСНІ    
Вступ
Ми познайомилися з одним із жанрів української народної пісенної творчості - жниварськими піснями, які оспівують працелюбність нашого народу, прославляють ниву, врожай, сонце, господаря та трудівників.
Але зв’язок музики і життя цим не обмежується. Сьогодні за допомогою музики ми розглянемо ще одну рису українського народу, яка втілена в піснях і танцях.

Розповідь про жартівливі пісні
А яку саме рису українського народу ми розглянемо?
Відповісти на це питання допоможе віршик. Слухайте уважно:
Негренята босоногі
Жартували з носорогом:
- Глянь, шкарпетку носоріг
Начепив собі на ріг.
Це – жарт.
Жарти властиві українському народові. Жартують дід із бабою, чоловік із жінкою, хлопці з дівчатами. Люди весело кепкують з надмірно боязких хлопців, які навіть не насміляться порозмовляти з дівчиною; з розсіяних, неуважних, скупих чи лінивих людей, адже жарт робить життя цікавішим.
Показати свій розум, дотепність і спритність допомагає людям музика. Пісні такої направленості називають жартівливими.

Демонстрація української народної пісні „Сіяв мужик просо”
Послухайте одну з жартівливих пісень. Зверніть увагу на її зміст, поміркуйте над характером твору, засобами музичної виразності, які сприяли розкриттю образу пісні.

Розучування пісні „Сіяв мужик просо”
У пісні „Сіяв мужик просо” жінка в’їдливо глузує над чоловіком. Музиці характерна жвавість, простота мелодії, чіткість ритму, навіть танцювальність.
Зверніть увагу! Музика другої половини кожного куплету повторюється, тому в нотному записі використовують знак „реприза”.

Караоке. Пісня „Сіяв мужик просо”
1. Сіяв мужик просо,
Жінка каже: «Мак»!
Жінка каже: «Мак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з проса мак.
2. Зловив мужик рибу,
Жінка каже: «Рак»!
Жінка каже: «Рак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з риби рак.
3. Зловив мужик сойку,
Жінка каже: «Шпак»!
Жінка каже: «Шпак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з сойки шпак.
4. Купив мужик чіпець,
Жінка каже: «Сак»!
Жінка каже: «Сак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з чіпця сак.
5. Купив мужик шапку,
Жінка каже: «Фрак»!
Жінка каже: «Фрак»!
Ой, так чи не так,
Нехай буде з шапки фрак.

Слухання. Українська народна пісня „Дівка в сінях стояла”
Прослухайте українську народну пісню „Дівка в сінях стояла”, поміркуйте, над чим жартує народ, що висміюється у творі.

Аналіз прослуханого твору
У пісні „Дівка в сінях стояла” у формі діалогу передано побутову сценку між дотепною дівчиною і парубком-боягузом, що не хоче виходити на побачення, бо в дівчини і батько лихий, і мати лиха, …і миші лихі.
Твір сповнений м’якого, але задирливого гумору.

Відомості про II частину «Української симфонії» М. Калачевського
Видатний український композитор Михайло Калачевський у II частині своєї «Української симфонії» використав мелодію заспіву української народної жартівливої пісні «Дівка в сінях стояла». II частина є майстерною симфонічною розробкою цієї пісні.
До речі, пригадаймо, що симфонія – це великий твір для симфонічного оркестру.
Послухайте II частину «Української симфонії» і прослідкуйте, як звучить народна мелодія на початку твору, як вона постійно розкривається новими гранями; у середньому епізоді змінює настрій (стає сумною), а в заключному – варіаційно розвивається.

Слухання. М. Калачевський. «Українська симфонія» (II частина)

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості – жартівливими піснями. У піснях цього жанру знайшов вияв природний гумор, відобразилися кращі якості людини праці – розум, спритність, дотепність. Цим творам притаманні жвавість, грайливість, повторення деяких уривків і танцювальність.
 

Урок № 5. КОЛОМИЙКИ    
Вступ. Коломийки - пісні карпатського краю
Перенесімося на західні землі України, до мальовничого Карпатського краю. Надзвичайно своєрідними тут є природа, побут народу, його звичаї, національне вбрання і, звичайно ж музика: її колорит і музичні інструменти.
Сьогодні ми розширимо свої знання про різні жанри української народної пісенної творчості.
Надзвичайно популярними в Україні є невеликі задерикувато-веселі й сатирично-жартівливі пісні, в яких стисло, але водночас дотепно й образно, змальовується життя народу, його морально-естетичні погляди. Їх називають коломийками.
Коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки. До речі, ця назва походить від міста Коломия, що на Івано-Франківщині.

Слухання. Коломийка
Послухайте коломийку, зверніть увагу на характерні особливості цього жанру.

Розповідь про жанр коломийок. Завдання
Коломийки виконують переважно з інструментальним супроводом. Причому спів нерідко поєднується з танцем, тому коломийки можна віднести до вокально-танцювального жанру.
Поєднання пісенної основи з хореографією надає коломийкам ще більшої жвавості, своєрідної життєвої динамічності й енергії.
Слід звернути увагу на характерні для цього жанру особливості: чіткий і гострий ритм, швидкий темп, своєрідну метро-ритмічну формулу, яка весь час повторюється. Вона є майже незмінною для всіх коломийок.
Проаналізуйте метро-ритмічну формулу та проплескайте цей ритм.
А також проговоріть текст коломийки у вивченому ритмі і нанижіть слова на запропоновану мелодію.
Підійдемо до калини,
Виберемо гілку,
І для нас мій батько зробить
Новеньку сопілку.
Навчимося на сопілці
Ми чудово грати,
Щоб усі пісні народні
Українські знати.

Розучування мелодії коломийок

Караоке. Коломийка «Підійдемо до калини»
Підійдемо до калини,
Виберемо гілку,
І для нас мій батько зробить
Новеньку сопілку.
Навчимося на сопілці
Ми чудово грати,
Щоб усі пісні народні
Українські знати

Слухання української народної пісні „Верховино, світку ти наш”
У народному побуті жартівливо-танцювальні коломийки часто зіставляються з ліричними, стриманими в русі заспівами.
Доречним прикладом є вже відома нам українська народна пісня „Верховино, світку ти наш”. Послухайте її.

Підсумки уроку
Отже, сьогодні на уроці ми познайомились сьогодні з жанром коломийок...
Так називають жартівливо-танцювальні пісні, назва яких походить від міста Коломия.
 

Урок № 6. КОЛИСКОВІ ПІСНІ    
Вступ
Колискова пісня, колискова –
То найперша материна мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
Чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами…
Скільки в ній ласкавості і шани,
Скільки в ній тривожності людської,
І надій, і сивини гіркої…
Колискова пісня, колискова –
То солодка материна мова.
М. Сингаївський!
Сьогодні ми познайомимося з іще одним жанром української народної пісенної творчості – колисковими піснями. Не злічити, напевне, цих пісень. У них – серце і душа народу, ніжність і ласка материнської мови.

Розповідь про особливості жанру колискових пісень
Колискові пісні – цей своєрідний фольклорний жанр позначений високим поетичним світосприйманням, глибиною мелодійного звучання, багатством образів. Усю ніжність, любов, бажання бачити свою дитину щасливою, розумною, здоровою і гарною мати вкладає у невибагливі слова і просту мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину.
Одним із найкращих взірців колискової є пісня «Ой ходить сон». Прослухайте її та спробуйте перейнятися настроєм цього твору.

Демонстрація української народної пісні „Ой ходить сон”

Розучування пісні „Ой ходить сон”
Розучуючи пісню, зверніть увагу на наспівність, протяжність мелодії, м’яке та спокійне дихання, уповільнений темп.
Виконайте колискову «Ой ходить сон» тихо, лагідно і спокійно. Співаючи, уявіть, що ви заколисуєте маленького братика чи сестричку.

Караоке. Пісня „Ой ходить сон”
1. Ой ходить сон коло вікон,
а дрімота коло плота.
2. Питається сон дрімоти:
«Де ми будем ночувати»?
3. — Де хатинка білесенька,
Де дитинка малесенька.
4. Туди підем ночувати,
І дитину колисати.
5. А в нас хата теплесенька,
А дитина малесенька.
6. Ідіть до нас ночувати
І дитину колисати

Казка „Колискова Дряпушкові”
Він був ще зовсім маленький і дуже пухнастий – такий собі світло-сірий клубочок, але оченята вже блищали пустотливими зеленими вогниками і маленькі лапки міцно трималися за іграшки, скатертини і долоні Великих людей у його новому домі. Мабуть, тому кошеня і назвали Дряпушком.
Ще в будинку жила дівчинка. Вона була маленька, але здавалася Дряпушкові (та й собі) цілком дорослою. І поводилася відповідно, особливо щодо кошеняти. Навіть колискову йому співала. Так, так, справжню колискову пісню. Дівчинка склала її сама, бо серед маминих колисанок потрібної не знайшлося.
Пройшло три роки. Дівчинка підросла і стала готуватися до школи. Її життя сповнилося новими думками і справами, але колискова пісенька Дряпушкові залишилася обов‘язковою. І великий зеленоокий пухнастий красень-кіт не міг заснути, не почувши знайомої мелодії.
«Що буде з Дряпушком, коли я піду до школи?» - хвилювалася дівчинка. І тоді придумала: навчу колискової бабусю – хай вона співає.
Добра і лагідна бабуся одразу ж погодилася співати колискову. Дівчинка їй і каже: «Я починатиму, а ти запам’ятовуй і співай за мною, але вступай трохи пізніше»
Раз проспівали, другий, третій… Дряпушкові так сподобався спів бабусі й дівчинки, що він аж підспівував від задоволення.

Демонстрація колискової з казки „Колискова Дряпушкові”

Розучування колискової з казки „Колискова Дряпушкові”
Заспівайте колискову з казки „Колискова Дряпушкові” спочатку всі разом, а потім розділіться на дві групи і виконайте її каноном.

Канон – це багатоголосний твір, в якому всі голоси виконують одну мелодію, вступаючи почергово.

Виконуйте колискову ніжно і лагідно, ніби заколисуючи Дряпушка.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української народної пісенної творчості – колисковими піснями – і вивчили кілька з них.
 

Урок № 7. ВОКАЛЬНА Й ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА    
Вступ
Ми вже знаємо що українську музику можна класифікувати на різні групи: наприклад, професійні і народні, а також за жанровими особливостями, наприклад, жартівливі, колискові тощо.
Існує ще один поділ: на вокальні та інструментальні твори.
Вокальну музику виконують голосом, а інструментальну – музичним інструментом або групою музичних інструментів.
Прикладом вокальних творів є пісня „Рідна мова”. Послухайте її і поміркуйте, які засоби музичної виразності сприяють створенню саме такого характеру музики.

Демонстрація пісні „Рідна мова”

Розучування пісні „Рідна мова”
У пісні „Рідна мова” оспівана краса і могутність української мови, адже там, де звучить рідна мова, живе український народ.
Цей твір водночас і величний, і ліричний; йому характерні наспівність і мелодійність.
Отож, розучіть пісню на слова і музику Михайла Катричка „Рідна мова”.

Караоке. Пісня „Рідна мова”
1. Як сонця безсмертного коло,
Що креслить у небо путі,
Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті.
Нехай в твоїм серці любові
Не згасне священний огонь.
Як вперше промовлене слово
На мові народу свого.

Приспів:
Вивчайте, любіть свою мову
Як світлу Вітчизну любіть!
Як рідні поля і діброви,
Як чистого неба блакить.

2. Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба нам є,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Вона — як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
Приспів

Слухання музики. Завдання
Пісня „Рідна мова” – приклад вокальної професійної музики, адже її автором є Михайло Катричко.
Твір, який ми прослухаємо зараз, є прикладом вокальної народної музики. Прослухайте його і пригадайте, як він називається.

Аналіз прослуханого твору
Прозвучала відома нам українська народна пісня «Верховино, світку ти наш».
У ній висловлена безмежна любов до карпатського краю, оспівана неповторна краса природи.
Пісня складається з широкого протяжного заспіву і швидкої коломийки.

Коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки.

Слухання. Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія»
Видатний композитор Георгій Майборода перетворив мелодію української народної пісні «Верховино, світку ти наш” в основу для інструментального твору „Гуцульська рапсодія”. Тепер ця мелодія зазвучала більш насичено, глибоко у виконанні різних інструментів симфонічного оркестру.

Рапсодія – це п’єса на теми народних пісень і танців.

Прослухайте твір, спробуйте помітити нові якості знайомої мелодії.

Аналіз прослуханого твору. Вокальна музика – основа для інструментальної
В інструментальному творі „Гуцульська рапсодія” у вільному розвитку кількох контрастних тем композитор розгортає картини життя і природи Карпатського краю.
Слухаючи цю музику, ми звернули увагу
- на невеликий вступ, який нагадує награвання на трембіті, що ніби відлунює в горах, відтворюючи панораму Карпат,
- на контрастну радісно променисту головну тему, що втілює картину народного свята,
- а також на ліричну тему народної пісні «Верховино, світку ти наш», що сприймається наче спогад про минуле, як вираження почуття любові до рідного краю.
Відома нам тема розвивається від сумної самотньої мелодії до урочистого і переможного звучання.
Цей твір є прикладом того, що вокальна музика може бути основою для інструментальної.

Слухання музики. Завдання
Ми звикли, що пісні потрібно співати, однак інколи зустрічаються інструментальні твори пісенного плану, тобто в них мелодія ллється як у пісні.
Послухайте наступний твір і спробуйте дати йому свою назву.
Видатний український композитор Микола Лисенко назвав твір, який ми щойно прослухали, «Елегія».
В „Елегії” ряд широких мелодичних хвиль приводить до кульмінації – драматичного спалаху. Ці нагнітання, як і наступні хвилі – спади, виростають з однієї дуже виразної мелодичної фрази.

Елегіями називають твори журливо-задумливого характеру.

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися про ще одну класифікаційну групу української музики: вокальну та інструментальну.
 

Урок № 8. МУЗИКА МОГО НАРОДУ (ЗАКРІПЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ)    
Вступ
Сьогодні ми перевіримо знання з теми „Музика мого народу”, за допомогою музичної вікторини і тестових завдань.
Завдання музичної вікторини!
Послухайте музичні твори, визначте їх автора, назву і жанр.

Музична вікторина. Завдання 1
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Сіяв мужик просо»)

Музична вікторина. Завдання 2
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Ой ходить сон»)

Музична вікторина. Завдання 3
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Вийшли в поле косарі»)

Музична вікторина. Завдання 4
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Віють вітри»)

Музична вікторина. Завдання 5
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить українська народна пісня «Дівка в сінях стояла»)

Музична вікторина. Завдання 6
Визначте автора, назву та жанр твору
(Звучить коломийка «Підійдемо до калини»)

Тестове завдання 1
Визначте жанри української музики, твори яких виконуються в спокійному темпі
Колискові
Жартівливі
Коломийки
Ліричні

Тестове завдання 2
Позначте правильне твердження
Троїстими музиками спочатку називали невеликі групи музикантів у складі трьох виконавців – скрипаля, цимбаліста і бубняра
Троїсті музики – група симфонічного оркестру
Троїсті музики – ансамбль із десяти виконавців

Тестове завдання 3
Пісні, створені народом
Професійні
Професійні в народному дусі
Народні

Тестове завдання 4
Автор слів пісні „Зоре моя вечірняя”
Т. Шевченко
Л. Українка
Я. Степовий

Тестове завдання 5
Групи, на які можна розділити жниварські пісні
Зажинкові, власне жниварські, обжинкові
Зажинкові, обжинкові
Власне жниварські, обжинкові

Тестове завдання 6
Закінчіть речення. Приналежність музичного твору до жанру залежить від ...
Його назви
Змісту та характеру
Темпу виконання

Підсумки уроку
Сьогодні ми закріпили знання з теми „Музика мого народу” за допомогою музичної вікторини і тестових завдань.
 

Урок № 9. ІСТОРИЧНІ ПІСНІ    
Вступ
Сьогодні ми познайомимося з новим жанром української пісенної творчості.
Щоб визначити це, послухайте відому українську народну пісню „Ой на горі та й женці жнуть” і поміркуйте, про що в ній розповідається. Це допоможе вам визначити її жанр.

Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Відомості про особливості жанру історичних пісень
… Хвилюються на пагорбах дозрілі жита, черкають серпами женці, а розігнувши натомлені спини, бачать вони, як увесь видолинок неначе зацвів червоним маком – то йде запорізьке військо. Женці ще здалека впізнають молодцюватого Дорошенка, що веде козаків, доброю посмішкою проводжають бувалого Сагайдачного, що йде собі, не поспішаючи, і розкурює свою знамениту люльку…
Отже, ця пісня про козаків. А козацтво є сторінкою нашої історії. Тому і пісні, в яких головними героями є історичні особи або безіменні герої, подвиги яких викарбувалися в народній пам’яті, називають історичними.
Історичні пісні здебільшого виникли у вирі бурхливого життя народу. Їх творцями, як правило, були учасники подій або їх свідки, котрі фіксували засобами слова та музики все побачене, пережите в деталях і подробицях.
Перші історичні пісні, що дійшли до нас із часів, коли українські землі були під владою Золотої орди, відтворюють важке життя народу під монголо-татарським гнітом.
На початку XVI ст. зародилося козацтво. У середині цього століття сформувалася Запорізька Січ – оплот козацької вольниці. Козаки взяли на себе обов’язок захищати південні кордони українських земель від татаро-турецьких нападів. Саме пам’ять про героїв цієї боротьби донесла до нас маршова козацька пісня «Ой на горі та й женці жнуть».
Розучіть її. Зверніть увагу на розспіви окремих складів слова, стрибки в мелодії та опору на сильну долю.

Розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”
1.Ой на горі та й женці жнуть, (Двічі)
А попід горою
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Козаки йдуть!
2 Попереду Дорошенко (Двічі)
Веде своє військо,
Військо запорізьке
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Хорошенько!
3.А позаду Сагайдачний, (Двічі)
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Необачний!

Караоке. Пісня„Ой на горі та й женці жнуть”

Підсумки уроку
Сьогодні на прикладі української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть” ми познайомилися з історичними піснями – жанром української пісенної творчості, а також дізналися, що головними героями цих пісень є історичні особи.
 

Урок № 10. ДУМИ    
Вступ
Сьогодні ми дізнаємось, як колись виникали твори подібного змісту. Ми вже познайомилися з таким жанром української пісенної творчості, як історичні пісні. Вони так називаються, оскільки їх головними героями є історичні особи, подвиги яких закарбувалися в народній пам’яті.
За допомогою історичних пісень ми можемо відкрити різні сторінки історії нашого народу.

Розповідь про особливості історичних пісень
Наш народ із давніх-давен жив мирною працею, обробляв землю, вирощував жито-пшеницю. Однак його найбойовіша, найволелюбніша, найхоробріша частина постійно мусила відбиватися від кочівників, загарбників з півдня і заходу. Саме з неї сформувалася козацька звитяжна вольниця. Серед керівників козацтва були і Петро Сагайдачний та Михайло Дорошенко.
Про них розповідається в українській народній козацькій пісні «Ой на горі та й женці жнуть».
Послухайте її, зверніть увагу на особливості, які характерні не тільки цій, а й іншим історичним пісням:
- хоровий спів без супроводу з розгорнутим підголосковим багатоголоссям,
- типовий для українського багатоголосся паралельний рух голосів,
- розспівування окремих складів,
- відносно вільний рух кожного голосу.

Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”

Продовження розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”
1.Ой на горі та й женці жнуть, Двічі
А попід горою
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Козаки йдуть!
2 Попереду Дорошенко Двічі
Веде своє військо,
Військо запорізьке
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Хорошенько!
3.А позаду Сагайдачний, Двічі
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою
Необачний!

Караоке. Пісня „Ой на горі та й женці жнуть”

Відомості про особливості жанру дум
Ми вже знаємо багато жанрів української пісенної творчості: ліричні, жартівливі, колискові та історичні пісні. Зі зразками цих жанрів можна зустрітися і у творчості інших народів. Існує жанр, який характерний тільки українському народові, - це думи.

Думами називають пісенно-розповідні твори, призначені для виконання речитативом під акомпанемент музичних інструментів (кобзи, бандури чи ліри).

За розміром дума, як правило, більша за пісню, хоч і має з нею спільні риси.
У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, в них оспівуються народні герої, керівники народних повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються недостойні вчинки.
У соціально-побутових та родинно-побутових думах порушуються морально-етичні проблеми.

Розповідь про кобзарів – народних співців, виконавців дум
Виконавцями дум були народні співці України – кобзарі. Вони не тільки їх виконували, але і складали.
Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі святої Софії в Києві досі зберігся найдавніший портрет бандуриста.
Козак Мамай на картинах зображений не просто воїном, а ще й музикою.
Кобзарі мандрували із села в село, від міста до міста. Їх прихід ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати народні шедеври в їх виконанні. Мало хто з лірників, кобзарів чи бандуристів мав власне житло, а якщо і мав, то не було йому коли доглядати домівку: господар постійно блукав по світах.
Кожен українець мав за честь запросити мандрівного співця переночувати в його хаті, скуштувати хліба-солі.

Відомості про події, що описуються в думі «Іван Богун»
Кобзарі були виконавцями славетних українських дум. Однією з них є дума „Іван Богун”. Вона зображає один із епізодів визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Повстання очолив гетьман Богдан Хмельницький. На його заклик український народ одностайно піднявся на боротьбу і здобув блискучі перемоги над шляхтою. Одним із соратників Богдана Хмельницького був вінницький полковник Іван Богун.
Хоча за текстом думи дія відбувається у Вінниці, в її основі можуть лежати події, пов’язані з битвою під Уманню.
Взимку 1654-55 років на Україну вторглися татарські орди з метою грабунку і надання військової допомоги шляхетській Польщі.
10 січня 1655 року польсько-татарське військо облягло Умань. Захистом міста керував прославлений полковник Іван Богун. Умань була оточена високими валами і глибокими ровами. Щоб зробити вали недоступними, Богун наказав обливати їх водою і перетворити на слизькі льодяні гори.
Облога тривала 4 дні. Оточеним не вистачало провіанту, дошкуляв сильний мороз. У запеклих боях значних втрат зазнали обидві сторони. Сили оборонців танули. У вирішальний момент Богун зі своїми загонами непомітно вийшов із Умані, вдарив у тил польсько-татарському війську і після кровопролитного бою з’єднався з військом Хмельницького, яке поспішало на допомогу.
Унаслідок важких і тривалих боїв просування ворога углиб України було зупинено.

Речитативна декламація думи „Іван Богун”
Отже, Іван Богун став народним героєм. Недарма слава про його подвиги дійшла і до нашого часу. Спробуймо й ми розповісти про Івана Богуна в стилі народної думи - імпровізаційно-речитативно.
Імпровізаційно – це вигадуючи і одразу виконуючи мелодію до тексту, речитативом – співом, наближеним до мови. А ось вам і текст!
У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун.
«Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!»
Багато він ляхів та турків порубав, «в річку Буг утопляв».
Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати листа Хмельницькому, просив у гетьмана батьківської поради та підмоги:
«Просто Бога й тебе,
Дай помочі, порадь і повесели нас!..»
Зачувши це, Хмельницький через чотири доби прибув до Вінниці, знищив турецько—польське військо і визволив Богуна з козаками. Щиро дякував його за спасіння Іван Богун:
Слава Богу і хвала гетьману,
Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром української пісенної творчості – думами, а також визначили особливості звучання цих творів на прикладі думи „Іван Богун”.
 

Урок № 11. КОБЗАР – НЕВМИРУЩИЙ НАРОДНИЙ СПІВЕЦЬ    
Вступ
На минулому уроці ми познайомилися з жанром української пісенної творчості, який характерний тільки українському народові.
Це – думи. Вони оспівують ратні подвиги українського народу, проповідують суспільну та сімейну мораль. Думи відрізняються від пісень імпровізаційно-речитативним оповідним характером мелодики.
Виконавцями дум були кобзарі, бандуристи, лірники.

Розповідь про кобзарів на Запорізькій Січі
На Запорізькій Січі існувало кілька шкіл, серед них – і кобзарська. Є історична згадка, що там навіть формували кобзарську сотню зі співців, що під час бою вміли застосувати шаблю та пістоль.
Якось у лютій битві між козаками та яничарами ніхто не міг здобути перемогу. Тоді гетьман дав наказ кобзарській сотні підтримати вояків.
Як заграли кобзарі «Метелицю», з гиком, свистом під градом стріл і куль, так неначе хто підмінив смертельно втомлених козаків. Де й сили взялися для атаки! Турки не витримали навального удару і в паніці кинулися навтьоки.
Кобзарі ніколи не корилися ворогам. За правду, яку вони розповідали, за підтримку бойового духу українського народу їх грізно карали.
У кожній бандурі – коштовна перлина :
Душа кобзаря – співця України.
Бо пісня про волю навік зостанеться,
Із серця у серце вогнем переллється.
А струни бандури сумують і плачуть.
В них наше минуле озветься неначе.
І ділиться болем, і душу лікує.
Хто серцем багатий, той спів цей почує.
Відомими кобзарями, що уславили свої імена відданим служінням музі та народу, були
Остап Вересай, Гнат Гончаренко, Федір Кушнерик, Іван Кравченко-Крюковський, Євген Адамцевич.
Пізніше, коли Січ було зруйновано, саме кобзарі повертали сучасників до минулого, нагадуючи, хто вони, чиї діти, ким закуті у ланцюги кріпацтва.
Тарас Шевченко назвав книгу своїх віршів «Кобзар» і утвердив цим невмирущість народних співців.

Образ кобзаря у вірші Т. Шевченка «Перебендя» та в образотворчому мистецтві
Послухайте уривок із вірша Тараса Шевченка
І поміркуйте, чия доля описана в ньому.
Перебендя старий, сліпий, -
Хто його не знає?
Він усюди вештаєшся
Та на кобзі грає.
А хто грає, того знають
І дякують люди:
Він їм тугу розганяє,
Хоть сам світом нудить.
Попідтинню сіромаха
І днює й ночує;
Нема йому в світі хати;
Недоля жартує
Над старою головою,
А йому байдуже;
Сяде собі, заспіває:
«Ой не шуми, луже!»
Заспіває та й згадає,
Що він сиротина,
Пожуриться, посумує,
Сидячи під тином.
Отакий-то перебендя,
Старий та химерний!..
Заспіває, засміється,
А на сльози зверне…
У вірші розповідається про долю старого кобзаря – перебенді, про його мандрівне життя, сповнене труднощів і випробувань.
Коли ви слухали вірш і розглядали репродукції картин, то напевне звернули увагу на те, що образ кобзаря створювали і поети, і художники.
Репродукції картин доповнили вірш Тараса Шевченка, хоч і написані вони різними авторами та в різний час.

Слухання. «Дума про козака Голоту»

Підсумки уроку
Сьогодні ми побачили, як життєві образи невмирущих народних співців (кобзарів) втілені в літературі та образотворчому мистецтві.
 

Урок № 12. ПОСТАТЬ ТВОРЦЯ (МАРУСЯ ЧУРАЙ)    
Вступ
На попередніх уроках ми познайомилися з особливостями двох жанрів української пісенної творчості: історичними піснями та думами.
Ми вже знаємо, що вони мають спільні риси (тематизм, епічний характер) та жанрові відмінності (більшість історичних пісень мають куплетну будову з розгорнутим багатоголоссям, а думи відзначаються вільним віршованим розміром, імпровізаційно-речитативним характером виконання, інструментальним супроводом).

Відомості про легендарну піснярку Марусю Чурай
Про легендарну піснярку Марусю Чурай ходило чимало легенд і переказів. Хто вона? Витвір народної фантазії чи історична особа? На це питання поки що немає точної відповіді.
Михайло Стельмах писав: «Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості й хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких загубила історія, та так загубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує і сьогодні по нашій землі. І тільки інколи, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких легендарних постатей належить народна поетеса Маруся Чурай».
Судячи з пісень, які їй приписують, ця дівчина була народжена для любові, але не знала її радощів і всі свої надії, все любляче серце по краплині передала в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають глибиною і щирістю висловлених почуттів, довершеністю форми, чарівністю мелодії.
За легендами і переказами Маруся Чурай була чудовою співачкою. Саме під час співу народжувалися поетичні тексти і мелодії, які швидко поширювалися у народі і збереглися до наших днів.
Дослідники поки що називають близько двадцяти пісень, приписуваних Марусі Чурай. Серед них «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «В кінці греблі шумлять верби», «Ой, не ходи Грицю та й на вечорниці» та інші.

Слухання української народної пісні „Засвіт встали козаченьки”

Аналіз прослуханого твору
Слід звернути увагу на маршовий характер твору, на особливу виразність тексту і мелодії, котра створює неначе зриму картину козацького війська, нестримного у своєму русі.
За народними переказами пісня «Засвіт встали козаченьки» була складена під час визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти під проводом Богдана Хмельницького. Піднявся на боротьбу з польськими поневолювачами і Полтавський полк, в якому начебто служив коханий Марусі – козак Григорій. Для дівчини розлука з коханим стала важким ударом. Тому складена нею пісня сповнена болю і страху перед невідомим.
У наші дні цю пісню виконують у маршовому темпі, але зовсім інакше співали її колись – повільно, проникливо, наповнюючи кожен рядок глибоким сумом.

Підсумки уроку
Сьогодні ми відкрили ще одну сторінку історії, пов’язану з ім’ям легендарної піснярки Марусі Чурай.
 

Урок № 13. ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНИХ МЕЛОДІЙ У ТВОРЧОСТІ КОМПОЗИТОРІВ    
Вступ
Протягом декількох уроків ми слухали, співали, аналізували народні пісні та визначали приналежність їх до різних жанрів української пісенної творчості. Виявляється, вона – дуже багата, і це можна використати, складаючи сучасну музику.
Сьогодні ми почуємо деякі з народних пісень, використаних у професійних творах видатних українських композиторів. Спочатку послухаємо уривок з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи Лисенка «Тарас Бульба».
Пригадаймо, що опера – це вид театрального мистецтва, в якому поєднана інструментальна музика з вокальною.
Спробуйте почути та визначити у наступному уривку знайомі інтонації.

Слухання. М. Лисенко. Опера „Тарас Бульба” (увертюра)

Аналіз прослуханого твору
Ми прослухали вступ до опери – увертюру. Її, як правило, виконує оркестр. Увертюра вводить слухача до кола ідей, настроїв, що будуть розгортатися у творі.
Микола Лисенко ввів мелодію пісні «Засвіт встали козаченьки», авторство якої приписують Марусі Чурай, в увертюру до історико-героїчної опери «Тарас Бульба».
Знаючи, що увертюра налаштовує на подальші події, Лисенко хотів затвердити основну ідею твору – боротьбу козацтва проти соціального і національного поневолення українського народу і, напевне, вважав, що саме ця пісня може представити козацтво якомога глибше.

Відомості про сюжет опери „Тарас Бульба”
Послухайте короткий зміст сюжетної лінії опери «Тарас Бульба»
Київ. Майдан перед Братським монастирем. З’являється Кобзар, співає. Народ прислухається до його співу. Останні його слова: «Запасаймо ж товариша гострого в халяву: треба буде рятувати свою волю і ще й славу!» - викликають схвалення й підтримку серед людей. Та поява польських комісарів одразу змінює ситуацію – Кобзар усе переводить на жартівливу пісню.
Будинок Тараса Бульби. У розпалі співів і розмов Тарас підтримує думку їхати на Запоріжжя, бо там – справжня життєва наука для його синів Андрія та Остапа.
Запорізька Січ. Тарас дорікає козакам за бездіяльність, намовляє обрати на місце отамана іншого. Нарешті перед ним стає відважна і чесна людина – Кирдяга. Коли завершився обряд обрання кошового, приїздить посланець, який сповіщає про знущання поляків над простим людом. Рада приймає рішення йти в похід.
Ніч. Облога козаками міста Дубно, де вже почав панувати голод. Андрію, закоханому в дочку польського воєводи, не спиться. Як допомогти їй? Він наважується перейти у ворожий табір; збирає з возів припаси і потаємним ходом іде до міста.
У козацькому таборі Тарас звертається до козаків з промовою, в якій закликає до виконання священного обов’язку – захисту батьківщини. Надається наказ взяти місто штурмом. Та приходить звістка про зраду Андрія. Батько не може повірити в це. Він вирішує карати зрадника власною рукою і вбиває сина. Остап прощається з тілом брата і йде у бій. Козаки штурмують мури міста Дубно.

Відомості про увертюру до опери „Тарас Бульба”
Увертюра до опери «Тарас Бульба» складається з трьох тем. Розпочинається героїчною, закличною темою, яку виконує група духових інструментів. Далі музика швидко розвивається, з’являється друга лірична тема пісенного типу. Вона ллється як повноводний потік могутньої ріки
Урочистий крок третьої теми на мелодію пісні «Засвіт встали козаченьки» підсумовує попередній розвиток музики.
Ми вже дізналися зміст опери і проаналізували побудову увертюри. Тепер ще раз її прослухайте і прослідкуйте за розвитком тем.

Повторне слухання. М. Лисенко. Опера „Тарас Бульба” (увертюра)

Відомості про образ народу в опері „Тарас Бульба”
Велике значення в опері «Тарас Бульба» Микола Лисенко приділив образу народу, для створення якого він використав фольклор.
Таким чином ми повернулися до теми уроку („Використання народних мелодій у творчості композиторів”).
В одній зі сцен опери хор співає пісню «Слава нашим господарям», початкові слова якої взяті з однойменної української щедрівки.
Прослухайте щедрівку «Слава нашим господарям» та визначте її характер.

Демонстрація щедрівки „Слава нашим господарям”

Розучування щедрівки „Слава нашим господарям”
Урочисто, піднесено виконана щедрівка. Такі пісні звучать в оселях українців 13 січня, напередодні Нового року (за старим стилем). Щедрівники, зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві й господині, їх синові й доньці, іншим родичам.
Розучіть цю щедрівку. Зверніть увагу: мелодії заспіву та приспіву повторюються.
1. Слава нашим господарям,
Що так гарно нас приймали.
Приспів:
Щедрий вечір! Добрий вечір
Добрим людям на здоров'я.
2. Що так гарно нас приймали,
Медом-пивом пригощали.
Приспів.
3. Хай же буде ось ця зустріч
Поміж нами не остання.
Приспів.
4. Многі літа Вам прожити
Ми бажаєм на прощання.
Приспів

Караоке. Щедрівка «Слава нашим господарям»

Підсумки уроку
Отже, знання, отримані на уроках музики, дають нам підставу стверджувати, що композитори у своїх професійних творах використовують мелодії українських народних пісень. Це ми побачили, зокрема, на прикладі уривку з опери основоположника української національної композиторської школи Миколи Лисенка «Тарас Бульба».
 

Урок № 14. ЛІРИЧНІ ПІСНІ    
Вступ
На попередніх уроках ми дізналися про декілька жанрів української пісенної творчості, а саме – жниварські пісні, жартівливі та колискові. Які з них тобі подобаються найбільше?
Послухай разом із четвертокласниками одну з таких пісень і поміркуй над цим.

Демонстрація пісні „Чом, чом, чом, земле моя”

Аналіз прослуханого твору
Авторами пісні є поетеса Віра Лебедєва та український композитор Денис Січинський, однак цей твір настільки пронизаний народністю, що його можна віднести до професійних у народному дусі.
Пісня «Чом, чом, чом, земле моя» вирізняється світлим ліризмом і широкою наспівністю, протяжністю. У ній передані почуття любові до рідного краю, гордості за нього.
Розучіть пісню. Зверніть увагу на поєднання рівних четвертних тривалостей із пунктирним ритмом, розподіл дихання на фразу в помірному темпі, протяжний, величний спів.
Розучування пісні „Чом, чом, чом, земле моя”
Караоке. Пісня „Чом, чом, чом, земле моя”
Відомості про особливості жанру ліричних пісень
Твори спокійного, наспівного, поетичного, ліричного плану відносить до жанру ліричних пісень. Ця музика покликана збагачувати духовний світ людини, прикрашати її повсякденне життя. Якщо простежити весь життєвий шлях людини, починаючи від її народження, то виявиться, що він тісно пов’язаний з ліричними піснями, адже в ньому є і ніжна любов матері до своєї дитини, побажання їй щасливої долі, і любов до рідного краю, краси його природи, і кохання, і розлука, і страждання, спричинені різними подіями.
Ліричні пісні широко співучі, багаті мелодично та ритмічно.

Слухання. Українська народна пісня „Віють вітри…”
Є багато українських народних ліричних пісень.
Деякі з них своїм задушевним характером мелодії навіть подібні до колискових, зокрема пісня „Віють вітри...”.
Послухайте її та поміркуйте над особливостями виконання цього твору.

Слухання. М. Калачевський. „Українська симфонія” . І частина (уривок)
Ми вже знаємо, що інколи композитори у своїх творах використовують мелодії українських народних пісень.
Послухайте, як цей прийом втілений у творчості українського композитора Михайла Калачевського.

Аналіз прослуханого твору
У прослуханому уривкові звуками симфонічного оркестру змальована картина лагідного літнього вечора. Знову ми чуємо мелодію української народної ліричної пісні "Віють вітри...". На ній побудовано тему головної партії першої частини «Української симфонії» видатного українського композитора Михайла Калачевського.
Поетично й лірично звучить мелодія пісні у вступі симфонії; далі, в головній партії - більш рухливо й збуджено.

Підсумки уроку
Отже, ми сьогодні познайомилися з жанром української ліричної пісні, якій характерна наспівність, поетичність і широта виконання.
 

Урок № 15. КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ    
Вступ
Серед української пісенної творчості значне місце посідає жанр, пов’язаний із порами року, тобто з календарем. Виконання пісень цього жанру супроводжується різними звичаями та обрядами.
Це – календарно-обрядові пісні. Навесні ми співаємо веснянки, влітку – купальські пісні, ближче до осені – жниварські.
Сьогодні ми розглянемо свята зимового циклу.

Розповідь про традиції свята Миколая
Зима багата на свята: Катерини, Андрія, Наума, Варвари… Скрізь лунають пісні.
Ось і Миколай завітав до нас у гості. Кожного року 19 грудня всі християни відмічають свято Миколая. Він є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його «пошановують» діти, для яких він є почесним охоронцем. Навіть існує легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря.
У цей день святий Миколай приносить кожній дитині подарунок, не забуваючи посоромити за нечемні вчинки (декому навіть приносить різочки). А діти намагаються не гнівити «діда Миколая, який знає про все».
Це свято відзначають урочисто. Діти співають багато пісень святому Миколаю та про св. Миколая.

Демонстрація української народної пісні „Забілів від снігу гай”
Прослухаємо і розучимо одну з пісень про святого Миколая.
Це – українська народна пісня „Забілів від снігу гай”.

Розучування „Забілів від снігу гай”

Караоке. Пісня „Забілів від снігу гай”
1. Забілів від снігу гай,
Йде святий ним Миколай.
Йде із янголом ясненьким,
Усміхаючись миленько.
2. Він за нас все пам'ятає,
Нагороди зготовляє.
Нам даруночки приносить,
Для нас ласки в Бога просить.
3. Втомлена іду я спати,
Сон стуляє оченята:
Добрий янголе святий,
Тихий сон мені навій.
4. Коли я що зле зробила,
І Наді мною білі крила
Ти, як завше, розпусти,
Все пробач і захисти.

Розповідь про різдвяні традиції
Одним із найбільших релігійних свят є Різдво, яке припадає на 7 січня. З ним пов’язують народження Ісуса Христа. Як стверджує християнське вчення, Діва Марія народила сина і сповила його в яслах.
Однією з традицій цього свята є співання колядок. У них найчастіше зустрічаються релігійні сюжети – уславлення Христа й Божої матері (Діви Марії) як втілення ідеї добра, благочестя та материнства як основи всього живого на землі.
Раніше колядували переважно ватаги хлопців. У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівчачі ватаги. Люди вірили, що чим більше колядників одвідає оселю, тим щедрішим буде рік для родини.

Розповідь про обряди щедрування
Увечері 13 січня в оселях українців звучать ще одні календарно-обрядові пісні – щедрівки. Назва щедрівка, що збереглася до нашого часу лише в Україні, вказує на призначення цього виду пісенності: накликати щедрість природи величальними піснями.
У цей вечір щедрували переважно дівчата. Перед тим, як зайти до хати, щедрівники мали отримати запрошення. Отож, зібравшись на подвір’ї господаря, вони співали під вікнами: «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?», а вже зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві, господині, їх синові, доньці та іншим родичам.
Незмінними учасниками щедрівницьких ватаг були костюмовані персонажі: Маланка (хлопець, вбраний у дівчачий одяг), Василько (дівчина, вбрана у хлопця), Дід-поводир з Козою (символом родючості й достатку), а також Чорт, Ведмідь, Циган, Циганка та інші.

Демонстрація щедрівки „Чи дома, дома”

Розучування щедрівки „Чи дома, дома”

Караоке. Українська щедрівка «Чи дома, дома»
Чи дома, дома, білий молодче?
Приспів: Щедрий, добрий, святий вечір.
(Приспів повторюється після кожного рядка)
Сидить він дома по кінець стола.
На нім шапочка, як мак дрібонька.
На нім чобітки, срібні підківки.
На нім кожушок дуже тоненький.
Бувай же здоров, білий молодче!
Не сам з собою, з вітцем, з маткою.
Із цілим домом, з Господом Богом.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули свята зимового циклу, а також познайомилися з жанром календарно-обрядових пісень, до яких відносять пісні, що виконують у певний день (або період) календаря. Вони супроводжуються звичаями і обрядами. До таких пісень відносять також колядки і щедрівки.
 

Урок № 16. МУЗИКА МОГО НАРОДУ (ПІДСУМКОВИЙ УРОК)    
Вступ
Пісенна творчість українського народу, яка століттями складалась і збагачувалася, є золотим фондом української музичної культури, усним літописом життя нашої країни. Це її жива, яскрава, сповнена барв та істини історія народу.
Ми переконалися в тому, що народна і професійна музика виражають найрізноманітніші почуття і думки людей, розкривають життя народу у всій його повноті та багатстві.
Для професійних композиторів народна пісня стала невичерпною скарбницею прекрасних мелодій, образів та ідей. Тому так дбайливо і уважно ставляться вони до народної творчості, збирають і записують народні пісні, створюють обробки для різного виконання, використовують у своїх творах.

Музична вікторина
Ми сьогодні проведемо узагальнення знань. Зробимо це у вигляді музичної вікторини. Її завдання: прослухати музичні твори, які не звучали на уроках музики, і визначити їх належність до народної чи професійної музики, а також відповідність цих творів конкретному жанру.
Якщо хтось знає назву чи автора твору, то обов’язково назвіть їх.

Музична вікторина. Завдання 1
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить українська народна пісня «Ой Морозе, Морозенку»)

Музична вікторина. Завдання 2
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить українська народна пісня «Чи не той то Омелько»)

Музична вікторина. Завдання 3
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить українська народна пісня «Ой у полі плужок оре»)

Музична вікторина. Завдання 4
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить «Дума про Марусю Богуславку»)

Музична вікторина. Завдання 5
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить колядка «Спи, Ісусе, спи»)

Музична вікторина. Завдання 6
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить українська народна пісня «Ой у лузі червона калина»)

Музична вікторина. Завдання 7
Визначте, народним чи професійним є твір; його жанр
(Звучить „Колискова” В. Моцарта)

Підсумки уроку
Сьогодні у формі музичної вікторини ми підсумували знання з теми „Музика мого народу”.
 

Урок № 17. МУЗИКА НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ (ВСТУПНИЙ УРОК ДО ТЕМИ)    
Вступ
Кожен народ має свої національні фольклорні здобутки. Крім того, в музичному мистецтві всіх народів можна знайти спільні й відмінні риси.
Послухайте декілька прикладів музичних творів різних народів. Спробуйте визначити, якому народу належить кожен із них, що між цими творами спільного і чим вони відрізняються.

Слухання музики. Визначення творів
(Звучить український народний танець гопак)
(Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба»)
(Звучить грузинський народний танець «Лезгинка»)

Аналіз прослуханих творів
Назви творів у тій послідовності, в якій вони звучали: український народний танець гопак, білоруська народна пісня-танець «Бульба», грузинський народний танець «Лезгинка».
Ці твори об’єднує те, що вони веселі, їм притаманна танцювальність, однак кожен із них має свої інтонаційні особливості, характерні музиці саме того народу, який вони представляють.
До речі, українська й білоруська музика мають більше спільного, адже ці народи належать до слов’ян і мають мовну та культурно-історичну спорідненість. Можна подивитися, наприклад, на національні костюми, музичні інструменти, якими користуються українці… і білоруси.
А ось від їх музики дуже відрізняється музика грузинського народу. Її можна назвати «гарячою», яким є і сам грузинський народ. У ній важливу роль відіграють ударні інструменти. Хочеться звернути увагу на своєрідну мелодику «Лезгинки» (незвичну для української музики).

Демонстрація української народної пісні „Вийди, вийди, Іванку”
Ми вже знаємо, що українські композитори у своїх творах інколи використовують мелодії українських народних пісень.
Послухайте музичний твір і визначте його жанр і характер.

Розучування. Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»
1. Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку.
Зимували, не співали,
Весну дожидали.
2. Весна, весна, наша весна,
Та що ж ти нам принесла?
Старим бабам — по кийочку,
А дівчатам по віночку.
3. Звила ж я віночок вчора
Звечора, звечора,
З зеленого барвіночка
Та й повісила на кілочку.
4. Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку,
Зимували, не співали,
Весну дожидали.

Караоке. Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»
Виконайте цю пісню з супроводом, зверніть увагу на активне звукоутворення і вмілий розподіл дихання.
Важливо не сповільнювати рух мелодії, стежити за тим, щоб вона звучала легко і плавно.

Слухання. П. Чайковський. Перший концерт для фортепіано з оркестром. Фінал (фрагмент)
Послухайте уривок з твору видатного російського композитора Петра Ілліча Чайковського та дайте відповідь на питання:
Яку знайому мелодію ви почули у запропонованому творі?
Які інструменти звучать?

Аналіз прослуханого твору
Багато років тому російський композитор Петро Ілліч Чайковський, перебуваючи в Україні, із захопленням слухав веснянку «Вийди, вийди, Іванку», що її співали сільські дівчата. Пізніше він включив її до свого твору. Ви, напевне, звернули увагу, що мелодія веснянки звучала у почерговому виконанні то фортепіано, то оркестру. Такі твори називаються концертами.
Саме в заключній частині (фіналі) Першого концерту для фортепіано з оркестром і прозвучала мелодія української веснянки «Вийди, вийди, Іванку». В інструментальному викладі вона поступово перетворюється з ліричної на стрімку танцювальну тему завдяки змінам темпу, ритму, динаміки та появі гострих акцентів.
Так українська народна пісня знайшла друге життя у творі російського композитора і звучить нині не лише в Україні, а й в усьому світі, тому що немає жодного справжнього піаніста, який би не виконував Першого концерту Чайковського.

Підсумки уроку
Сьогодні ми з’ясували, що в кожного народу є національна музика з власними особливостями. Також сьогодні на прикладі Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Чайковського ми переконалися, що зарубіжні композитори використовували теми українських народних пісень для створення музичних творів.
 

Урок № 18. МУЗИКА УКРАЇНСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО НАРОДІВ    
Вступ
Близько двох тисяч років тому грецьким і римським вченим було відомо, що в Європі, між Карпатськими горами та Балтійським морем, живуть багаточисленні племена венедів. Це були попередники слов’янських народів. Часи проходили і територія помешкання слов’ян збільшувалася і зміщувалася. Саме зі слов’ян пішли сьогоднішні українці та росіяни. Тому і говоримо ми про їх історичну, мовну та культурну спорідненість.
Тому сьогодні ми спробуємо порівняти особливості музичної мови українського та російського народів. Розпочнемо зі слухання двох народних пісень і з’ясуємо, що їх споріднює.

Слухання. Українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»

Слухання. Російська народна пісня «Вниз по матушке по Волге»

Аналіз прослуханих творів
Прозвучали українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» і російська народна пісня «Вниз по матушке по Волге».
Ми почули, що в обох піснях розповідається про великі річки – Дніпро та Волгу, які є символами величі українського та російського народів, є втіленням любові та гордості за них. Вони звучать широко і розспівно, в них відчувається захоплення красою рідного краю, могутньою силою народу.
А тепер послухаємо ще одну, але вже професійну, «Пісню про Дніпро». Її авторами є поет Євген Долматовський та композитор Марк Фрадкін. Але спочатку познайомтеся з її «художньою біографією».

Відомості про пісню-думу „Пісня про Дніпро”
Лірико-патріотична пісня-дума „Пісня про Дніпро” створена у 1941 році, коли Україна була окупована фашистами. Євгенію Долматовському, російському поетові, довелося пережити страшні дні оточення, важкий шлях по дорогах знедоленої України до лінії фронту, переправу через Дніпро.
Гіркі слова «Ой, Дніпро, Дніпро» жили тут, біля берегів старовинної ріки, у плачах жінок, у коротких і сурових перегуках партизанів.
Ці слова поет поклав в основу пісні, музику до якої написав російський композитор Марк Фрадкін. Їй судилося стати однією з найулюбленіших пісень періоду Великої Вітчизняної війни.

Слухання. „Пісня про Дніпро”

Аналіз прослуханого твору
„Пісню про Дніпро” створена в народному дусі. Тут поєдналися і російська народна пісенність (адже її автори – росіяни) і українська, тому що писалася вона в Україні і про Україну.
У пісні оспівується велич ріки, її нестримна сила, могутність і непереможність нашого народу, звучить заклик до боротьби з фашистськими загарбниками.

Підсумки уроку
Сьогодні ми зрозуміли, що російська та українська музики дуже близькі, адже їх об’єднує історична, мовна та культурна спорідненість.
 

Урок № 19. ЗНАЙОМСТВО З МУЗИКОЮ БІЛОРУСЬКОГО НАРОДУ    
Вступ
Ще одним сусідом України, музика якого близька до нашої є білоруський народ. Кордон між нами проходить на півночі нашої держави.
Край раскинулся мой у Днепра и Двины,
Там, где слышится гул беловежской сосны,
Где безкрайны пространства лесов и лугов,
Где на пашнях немолкнущий гром тракторов,
Где для дум соколиных высокий полет,
Где живет работящий и сильный народ,
Где Купалы и Коласа песни звенят,
Где леса партизанскою славой шумят.
Так писав про свою рідну Бєларусь поет Максим Танк.
Білоруси, як і українці, походять від слов’ян. У ІХ-ХІ століттях територія сучасної Білорусі входила до складу давньоруської держави – Київської Русі, яка пізніше розділилася на окремі князівства – так почалося формування білоруської народності, її мови, культури, звичаїв).

Демонстрація білоруської народної пісні «Перепілонька»
Якою ж є білоруська музика?
Щоб відповісти на це питання, послухайте білоруську народну пісню «Перепілонька» та поміркуйте над особливостями її звучання. Що зближує її з українською музикою?

Розучування пісні «Перепілонька»
Сумним характером мелодії, її протяжністю, жалібним змістом білоруська народна пісня «Перепілонька» нагадує українську пісенну творчість.
Ой у перепілоньки та й голівка болить.
Приспів:
Ти ж моя, ти ж моя перепілонька,
Ти ж моя, рідная, перепілонька.
(Повторюється після кожного рядка)
Ой у перепілоньки заболіли ніжки.
Ой у перепілоньки спинка заболіла.

Караоке. Пісня «Перепілонька»

Слухання. К. М’ясков. «Білоруський танець»
Білоруська народна пісня «Перепілонька» дуже сподобалася українському композиторові Костянтину М’яскову. Послухайте, як він втілив мелодію цієї пісні у своєму творі та дайте відповіді на питання.
Який це тип музики – пісня, танець чи марш?
Який музичний інструмент виконує мелодію?
Аналіз прослуханого твору
Використавши мелодію білоруської народної пісні «Перепілонька», український композитор Костянтин М’ясков написав інструментальний твір для баяна під назвою «Білоруський танець».
Мелодія пісні з наспівної, протяжної перетворилася в танцювальну.
Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися із зразком білоруської народної музики – піснею «Перепілонька», почули, як втілив її у своєму інструментальному творі український композитор Костянтин М’ясков, а також ми помітили, що музика українців і білорусів має багато спільних рис.

Урок № 20. СПОРІДНЕНІСТЬ МУЗИКИ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ    
Вступ
У кожного народу є своя національна музика. В одних випадках вона близька до української, в інших — істотно відрізняється.
Саме пісенність, танцювальність та маршовість є спільними рисами, що зближують музику різних народів і допомагають зрозуміти суть їх музичної мови.
Прослухайте три приклади музики слов’янських народів і поміркуйте, що в них спільного.
Слухання музики. Порівняльна характеристика трьох прикладів музики слов’янських народів
Звучить українська народна пісня «Женчичок-бренчичок» (І куплет )
Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба» (І куплет )
Звучить російська народна пісня «Светит месяц» (І куплет )
Демонстрація російської народної пісні „Со вьюном я хожу”
Танцювальність є спільною рисою трьох пісень, які ми прослухали.
Щоб визначити ще деякі спільні риси музики слов’янських народів, розучимо російську народну пісню „Со вьюном я хожу”. Прослухайте цей музичний твір і визначте його характер.
Розучування пісні „Со вьюном я хожу”
Хороводна російська народна пісня «Со вьюном я хожу» має наспівний характер; її мелодія спокійна, лірична і протяжна.
Караоке. Пісня „Со вьюном я хожу”

Порівняння народних пісень: російської „Со вьюном я хожу” та української „Ми кривого танцю йдемо”
Порівняймо мелодію української народної пісні «Ми кривого танцю йдемо» з мелодією російської народної пісні «Со вьюном я хожу».
Звучить російська народна пісня «Со вьюном я хожу» (І куплет )
Звучить українська народна пісня «Ми кривого танцю йдемо» (І куплет)
Мелодії двох хороводних народних пісень, які ми прослухали, наспівні, а їх побудові характерне повторювання деяких фраз та інтонаційних структур.
Саме такі особливості характерні й інструментальним награванням українського, російського та білоруського народів.

Слухання музики. Завдання
А тепер послухайте уривок із музичного твору і визначте: якою є його мелодія – народною чи професійною.
Який характер мелодії твору?
Звучить мелодія І частини Третього концерту для фортепіано С. Рахманінова на фортепіано.

Ми прослухали мелодію з Третього концерту для фортепіано видатного російського композитора, піаніста Сергія Рахманінова. Тому і музику ми вважаємо професійною, хоча вона близька до народних мелодій.
Звернемо увагу на плавність мелодії, характерну для російської ліричної народної пісні, адже вся вона побудована на поєднанні суміжних звуків, що й зумовило її наспівність.
Послухайте, яких якостей ця мелодія набула у виконанні фортепіано з оркестром.

Слухання. С. Рахманінов. Третій концерт для фортепіано з оркестром. І частина (фрагмент)

Підсумки уроку
Сьогодні ми знайшли спільні риси, що об’єднують музику слов’янських народів.

Урок № 21. СПОРІДНЕНІСТЬ МУЗИКИ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ    
Вступ
Сьогодні ми продовжимо знаходити спільне в музиці слов’янських народів.
Послухайте музичний твір одного зі слов’янських народів і поміркуйте, музика якого народу прозвучала. Який жанр твору?

Слухання музики. Визначення твору
(Звучить коломийка)
Ми почули веселу, запальну коломийку. До речі, коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки.
Ми пам’ятаємо, що в коломийках стисло, але водночас дотепно й образно змальоване життя українського народу, його морально-естетичні погляди.

Слухання. Р. Щедрін. Концерт для оркестру «Пустотливі частівки»
У російського народу є музичні твори, схожі на коломийки. Їх називають частівками. Це російські народні пісні, які складаються з багаторазового повторення невеличких куплетів. За змістом частівки різні: від гострої сатири, пустотливого гумору до ліричних роздумів.
Ми знаємо, що інколи композитори звертаються до народної музики і використовують народні мелодії у своїх творах.
Видатний російський композитор Родіон Щедрін в інструментальному Концерті для оркестру спробував передати характерні особливості та настрій російських частівок. Він використав тему російської частівки і розвинув її у великий оркестровий твір.
Послухайте Концерт для оркестру „Пустотливі частівки” і зверніть увагу на виразну роль тембрів різних груп оркестру й окремих інструментів.

Аналіз прослуханого твору
У Концерті для оркестру Родіона Щедріна слід відзначити виразну роль тембрів різних груп оркестру (ударних і мідних духових), а також окремих інструментів.
Особливо виділяється труба, що виконує головну мелодію на фоні пустотливого «ухання» духових у низькому регістрі.

Розповідь про українські мотиви у творчості М. Глінки
Деяких композиторів надихає народна творчість не тільки свого народу, а й інших.
У 1838 році російський композитор Михайло Іванович Глінка здійснив велику подорож по Україні. Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу.
„Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор. Тут він познайомився з українським поетом Віктором Забілою та написав на його вірші романси «Не щебечи, соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі».

Демонстрація романсу „Гуде вітер вельми в полі”
Сьогодні ми познайомимося з одним з романсів на музику Михайла Глінки та розучимо його.
Послухайте романс «Гуде вітер вельми в полі» й скажіть, про що розповідається в ньому та які засоби музичної виразності використав композитор, щоб надати творові саме українського колориту.
У пісні розповідається про нелегку долю козака. Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована.
Для неї характерний помірний темп, широке легато. Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.

Розучування романсу „Гуде вітер вельми в полі”

Караоке. Романс „Гуде вітер вельми в полі”

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що у своїй творчості композитори часто використовують мелодії народних пісень. Крім того, ми відкрили ще одну сторінку творчості російського композитора Михайла Глінки, на яку вплинула саме українська народна музика.
 

Урок № 22. МУЗИКА НАРОДІВ ЗАКАВКАЗЗЯ    
Вступ
Щоб зрозуміти музику народів Закавказзя, необхідно, перш за все, ознайомитися з їхньою природою.
Ланцюжки гір Великого Кавказу зі сніжними вершинами, глибокі ущелини, на дні яких стрімко біжать гірські річки, ліси на схилах гір, зелені долини з садами та виноградниками, морський прибій, який то набігає на берег з тихим шелестом, то розбивається об прибережні скелі з ревінням та гуркотінням, – така природа Закавказзя.
Своєрідні, надзвичайно цікаві народи цього регіону – грузини, вірмени та азербайджанці.
Яскравим є і національний колорит музики кавказьких народів, адже на характері музики відбивається вдача народу, особливості народного говору. Музика кавказьких народів, здебільшого стрімка й запальна, буває дуже співучою і ліричною.
Грузинський народний танець „Лезгинка” допоможе нам відчути колорит національної музики цього народу, його темперамент.
Послухайте „Лезгинку” та спробуйте визначити характерні особливості цього танцю.

Слухання. Грузинський народний танець „Лезгинка"

Демонстрація пісні „Курчатка”
Грузинській музиці властиві: „гострий” ритм, яскраві акценти, а також велика роль ударних інструментів
Сусідом Грузії є Азербайджан. Азербайджанські діти із великим задоволенням співають пісню «Курчатка».
Послухайте її і поміркуйте, що відрізняє азербайджанську музику від української.

Мелодія азербайджанської пісні „Курчатка” рухається плавно, водночас примхливо і вигадливо, наче змійка. Це надає твору особливого національного колориту.
Як і в українських піснях, у ній є розспіви. Однак в українській музиці вони поглиблюють почуття пісенності, а в азербайджанській – підкреслюють танцювальну основу, прикрашають мелодію своєрідним орнаментом.

Розучування пісні „Курчатка”
Зверніть увагу! Для передачі азербайджанського характеру перші слова «цип, цип…» слід співати коротко, легко і точно. У наспівних фразах розспіви виконуйте м’яко, прикрашаючи мелодію.

Караоке. Пісня „Курчатка”

Слухання. А. Хачатурян. Балет „Гаяне” (гопак)
Прослухаймо уривок із балету «Гаяне» видатного вірменського композитора Арама Хачатуряна.

Балет – це музично-хореографічна вистава, в якій органічно поєднані музика, танець, драматична дія та образотворче мистецтво.

Після слухання дайте відповіді на питання.
Музику якого народу нагадує звучання оркестру?
Чи прочули ви щось незвичне у звучанні твору?

Аналіз прослуханого твору
У виконанні оркестру ми почули своєрідне звучання знайомого нам українського танцю. Це схоже на український гопак із вірменським колоритом.
Якою б незвичною не була музика, якому б народу вона не належала, ми завжди зможемо відчути її танцювальний характер.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з особливостями музики народів Закавказзя, а також на прикладі гопака з балету «Гаяне» Арама Хачатуряна зрозуміли, що якою б незвичною не була музика, якому б народові вона не належала, ми завжди зможемо відчути її танцювальний характер.
 

Урок № 23. МУЗИКА НАРОДІВ СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ    
Вступ
Сьогодні ми здійснимо подорож до неповторного середньоазіатського краю.
Усіх, хто потрапляє сюди, вражає неосяжність просторів і рівнини Казахстану, родючі оазиси в роздолах річок, степи та пустелі, поля бавовни Узбекистану; вражають сині озера і гірські хребти Киргизстану, вершини яких вкриті вічними снігами та льодовиками, а також фруктові сади Таджикистану, вражають спека та піски пустелі Каракуми, що в Туркменістані.
Середньоазіатські народи зробили великий внесок у розвиток загальнолюдської культури. У ті часи, коли не мали своєї писемності, вони створювали прекрасні зразки усної народної творчості: народні співці прославляли подвиги своїх героїв, розповідали про чисту та вірну любов Лейлі та Меджнуна...
Якою ж є музика народів Середньої Азії?
Відповісти на це питання нам допоможе узбецька народна пісня-танець «Мавриги». Послухайте її, визначте найхарактерніші ознаки цієї музики.

Слухання. Узбецька народна пісня-танець «Мавриги»

Аналіз прослуханого твору
Танцювальність твору зближує його з музикою інших народів. В основі танцювальних рухів лежить своєрідний ритмічний рисунок, виразну роль у танці відіграють ударні інструменти, які супроводжують його мелодію. Саме це притаманне музиці Середньої Азії.
Щоб яскравіше відчути східний колорит цієї музики, доповніть її виконанням легких рухів руками, імітуючи садіння бавовни, витягування ниток, вишивання.

Ритмічний супровід до танцю «Мавриги»

Слухання. К. М’ясков. „Туркменський танець”
Послухайте ще один танець та поміркуйте, якому народу він може належати.

Аналіз прослуханого твору
Національна своєрідність туркменської музики яскраво втілена в концертній п’єсі для баяну «Туркменський танець», яку написав український композитор Костянтин М’ясков.
Ми зрозуміли це завдяки своєрідному ритмічному малюнку та вигадливому орнаменту мелодії, характерному саме музиці Середньої Азії.
Ось ще один приклад того, як до музики одного народу звертаються композитори інших народів.

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися багато цікавого: познайомилися з особливостями музики народів Середньої Азії; на прикладі «Туркменського танцю» Костянтина М’яскова побачили ще один із прикладів звернення композиторів одного народу до музики іншого.
 

Урок № 24. МУЗИКА НАРОДІВ ПРИБАЛТИКИ    
Вступ
Сьогодні ми продовжимо наші подорожі і відвідаємо узбережжя Балтійського моря.
Тут знаходяться три сусідні держави: Литва, Латвія та Естонія, які називають країнами Прибалтики. Вони мають багато спільного.
Балтійське море, що омиває береги цих країн, відіграє важливу роль в їх житті. Кожного дня в море виходять сотні риболовецьких суден. Море – один з основних шляхів сполучення з різними державами. Воно впливає і на клімат прибалтійських країн: вологий морський вітер із заходу пом’якшує літню спеку та зимові холоди.
Прибалтика – це ще і край річок, озер, лісів і бурштину. Бурштин – скам’янілу смолу давніх соснових лісів – видобувають тут здавна. Вироби з прибалтійського бурштину археологи знаходять в Єгипті, Греції та Римі.
Велику увагу в країнах Прибалтики приділяють розвитку культури. Тисячі самодіяльних і професійних співаків, танцюристів, музикантів демонструють свої досягнення на великих співочих святах, які вже стали традицією. Заключні концерти відбуваються на так званих «співочих полях».
Спів у Прибалтиці чути скрізь і завжди. Тому, напевне, навіть діти із захопленням ставляться до цього виду мистецтва.
Однією з найулюбленіших дитячих народних пісень Латвії є календарно-обрядова пісня «Півник». Послухайте її та визначте характерні особливості цього твору.

Демонстрація латвійської народної пісні «Півник»

Розучування пісні «Півник»
1. Тільки ранок синій встане на зорі,
Кукуріка півник дзвінко на дворі.
2. Завтра починаються у нас жнива,
Буде працювати в полі вся рідня.
Приспів:
Дзвінко, півнику, співай,
Рано діток підіймай.
3. Будем в полі дружно жати ми ячмінь,
Буде чутно нашу пісню в далечінь.
Приспів.
4. Нам потрібно завтра теж раніше встать,
Бо ніяк не можна в день такий відстать.
Приспів.

Караоке. Пісня „Півник”

Слухання. Українська народна пісня „Женчичок-бренчичок”
Мелодії латвійської дитячої пісеньки „Півник” характерне світле забарвлення. У ній поєднано граціозну грайливість і співучість.
А тепер порівняйте пісню „Півник” з календарно-обрядовою українською народною піснею «Женчичок-бренчичок».

Слухання. К. М’ясков. «Литовський танець»
Обидві пісні веселі, пов’язані з працею в полі, але я відчув різницю в їх національному колориті.
А ми вже знаємо, що до особливостей народної музики дуже часто звертаються зарубіжні композитори.
Наприклад, український композитор Костянтин М’ясков спробував відтворити національний колорит литовської музики у творі, який так і називається «Литовський танець». Прослухайте його.

Підсумки уроку
Cьогодні ми познайомилися з музикою прибалтійських народів та відчули її національний колорит.
 

Урок № 25. УКРАЇНСЬКІ ВЕСНЯНКИ    
Вступ
Здавна в Україні побутує фольклорно-пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян.
Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарно-обрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.

Розповідь про традиції зустрічі весни
Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік.
З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під проміннями весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх неньок:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!
Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави.
Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
Пташок викликаю
З теплого краю:
- Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу – «коли щука хвостом розіб’є лід». У веснянках висловлювалися вихваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати».
У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих блузках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.

Відомості про українські веснянки
Скрізь, із різних куточків, лунає музика – це дівчата водять хороводи і співають веснянки.
До речі, веснянки – це пісні на честь приходу весни
Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавляти іграми, приуроченими весні, зберігся подекуди і до наших днів.
У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-різному, навіть мали свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки…). Виконаймо й ми одну з них!
Наприклад, українську веснянку «Соловеєчку, сватку, сватку».


Повторення веснянки «Соловеєчку, сватку, сватку»

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що календарно-обрядові пісні, які століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.
А також ми ширше познайомилися із традиціями зустрічі весни в Україні.
 


 
 

Урок № 26. МУЗИКА НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ    
Вступ
Сьогодні в нас не звичайний урок, а узагальнюючий. Ми підведемо підсумки вивченого матеріалу з цієї теми. На попередніх уроках ми слухали і виконували музику різних народів, порівнювали її з українською, визначали спільні та відмінні риси.
І дійшли до висновку: чим би не відрізнялася музика якогось народу від української, вона нам завжди зрозуміла так само, як і українська музика – іншим народам. Музика зближує і збагачує народи, тому що її мова інтернаціональна, вона не має кордонів.

Тестове завдання 1
З огляду на мовну та культурно-історичну близькість музика українського народу має спільну основу з музикою ...
Народів Середньої Азії
Народів Закавказзя
Слов’янських народів

Тестове завдання 2
Твір, мелодію якого П.Чайковський використав у фіналі Першого концерту для фортепіано з оркестром
Українська веснянка
Російська частівка
Грузинський народний танець «Лезгинка»

Тестове завдання 3
Жанр української народної пісні «Вийди, вийди, Іванку»
Колядка
Веснянка
Коломийка

Тестове завдання 4
У наведеному переліку позначте білоруські народні пісні
«Перепілонька»
«Бульба»
«Светит месяц»
«Вербовая дощечка»
«Мавриги»

Тестове завдання 5
Композитор, який використав у своїй творчості мелодію білоруської народної пісні «Перепілонька»
К. М’ясков
М. Леонтович
П. Чайковський

Крок № 8. Тестове завдання 6
Спільні риси музики слов’янських народів
Пісенність, танцювальність, маршовість
Велика роль ударних інструментів
Близькість мелодичних зворотів
Гострий ритм, яскраві акценти

Тестове завдання 7
Позначте правильне твердження
Частівки – українські історичні пісні
Частівки – російські народні пісні, які складаються з багатократного повторення невеличких куплетів
Частівки – російські колискові пісні

Тестове завдання 8
Автор Концерту для оркестру «Пустотливі частівки»
С. Рахманінов
П. Чайковський
Р. Щедрін

Тестове завдання 9
Романс М. Глінки «Гуде вітер вельми в полі» написаний в дусі ...
Українських народних мелодій
Вірменських народних мелодій
Російських народних мелодій

Тестове завдання 10
Композитор, у творчості якого український гопак наділений вірменським колоритом
П. Чайковський
А. Хачатурян
Г. Гусейнлі

Тестове завдання 11
Ознака музики народів Середньої Азії
Визначна роль ударних інструментів
Наспівна мелодійність у виконанні струнних інструментів
Маршовість, близька козацьким пісням

Тестове завдання 12
Заходи, проведенням яких славиться Прибалтика
«Співочі свята»
Театральні вистави
Музичні ярмарки

Підсумки уроку
Сьогодні відбулося тестування з теми „Музика не знає кордонів”, і ми ще раз пересвідчилися, що чим би не відрізнялася музика певного народу від української, вона нам завжди зрозуміла так само, як і українська музика – іншим народам.
 

Урок № 27. МУЗИКА НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ    
Вступ
Cьогодні ми розкриємо новий аспект взаємозв’язку між музичним мистецтвом різних народів і спробуємо зрозуміти інтернаціональну сутність музичної мови.
Прослухайте дві пісні мовою різних народів. Спробуйте визначити їх характери, образний зміст.

Слухання музики

Аналіз прослуханих творів
Ці пісні контрастні за характером. Слід відмітити, що перша – ніжна, плавна і сумовита. Ми чуємо незвичайні інтонації негритянської колискової пісні. Це Колискова з опери «Поргі та Бесс» видатного американського композитора Джорджа Гершвіна.
Негритянські джазові колискові інтонації цієї пісні істотно відрізняються від інтонацій українських колискових пісень або пісень інших народів своїми гострими зрушеннями (так званими синкопами), що підкреслюють плавність мелодії. Виконує колискову соліст у супроводі хору.
Другий твір, який ми прослухали, – болгарська народна жартівлива пісня «Посадив полин я». Вона жвава, грайлива і жартівлива.
Цій пісні характерне і розширення від куплету до куплету за рахунок додавання до кожного наступного куплету нових фраз. У цьому творі головна роль належить хору.
Хоча слова цих двох пісень не всім зрозумілі, музика допомогла зрозуміли їх характер і зміст.
Отже, кожен народ має свою не лише розмовну, а й музичну мову. Вона, на відміну від розмовної, зрозуміла нам без перекладу, за її допомогою виражають певні почуття й образи.

Слухання музики
Прослухайте музичний твір уже відомого нам норвезького композитора Едварда Гріга і спробуйте визначити характер музики й образний зміст.

Аналіз прослуханого твору
Ми прослухали романс Едварда Гріга «Захід сонця». Композитор змалював вечірню пору, коли «на землю знов приходить сон».
Складається враження, що ввечері вітер ніби заколисує природу. Музика переважно ніжна, лагідна та раптом стає схвильованішою (з’являється останній сплеск дня, що минає). Зіставлення мажору (в першій частині) з мінором (у другій) дає змогу сприймати цей твір як двочастинний.
Ми переконалися, що інколи переклад не потрібен! Музична мова допомагає слухачам будь-яких національностей зрозуміти задуманий авторами образ.
Та давайте перевіримо правильність наших думок.

Повторне слухання романсу «Захід сонця»
Розучіть пісню Е. Гріга «Захід сонця».
Слідкуйте, щоб ваше дихання було широким, а звучання голосних – округленим і протяжним.
У цьому вам може допомогти передача фразування рухом руки.

Розучування романсу «Захід сонця»
1. Находить тінь і день пройшов,
І згасло світло в лісі.
Багрянець золотом упав,
На землю тьми завіса.
В вечірній тиші чарівній
Беріз шепочуть віти…
На землю знов приходять сни,
Над світом мріють вії.
2. Як сумно з нами день прощавсь,
В тривозі гори спали,
Закрили квіти пелюстки
І птахи замовчали.
Завмерла далина і жде,
Вся плачучи росою,
Що швидко сонце зникне десь
За смугою ясною.

Підсумки уроку
Сьогодні ми переконалися, що музична мова, на відміну від розмовної, зрозуміла нам без перекладу, а з її допомогою виражають певні почуття й образи. Допомогли нам Колискова з опери «Поргі та Бесс» Джорджа Гершвіна, болгарська народна жартівлива пісня «Посадив полин я» та романс «Захід сонця» Едварда Гріга.
 

Урок № 28. МУЗИЧНА МОВА КОМПОЗИТОРІВ РІЗНИХ КРАЇН    
Вступ
Сьогодні ми спробуємо порівняти музичні мови композиторів різних країн і народів.
Послухайте відомий вам музичний твір і визначте ім’я композитора й образний зміст твору.

Слухання музики
(Звучить «Захід сонця» Е. Гріга)
Романс «Захід сонця», який ми щойно прослухали, написав видатний норвезький композитор Едвард Гріг.
У ньому змальована краса вечірньої пори, виражена любов до рідної природи. Ця музика мелодійна, лірична і поетична.
Сьогодні ми продовжимо розучування романсу «Захід сонця». Пам’ятайте про інтонаційну виразність і широту дихання кожної фрази.

Продовження розучування романсу «Захід сонця»
1. Находить тінь і день пройшов,
І згасло світло в лісі.
Багрянець золотом упав,
На землю тьми завіса.
В вечірній тиші чарівній
Беріз шепочуть віти…
На землю знов приходять сни,
Над світом мріють вії.
2. Як сумно з нами день прощавсь,
В тривозі гори спали,
Закрили квіти пелюстки
І птахи замовчали.
Завмерла далина і жде,
Вся плачучи росою,
Що швидко сонце зникне десь
За смугою ясною.

Караоке. Романс «Захід сонця»
Романс «Захід сонця» (мінус)

Слухання музики
Красу рідної природи змальовував у своїх творах і український композитор Микола Віталійович Лисенко.
Прослухайте один із них і спробуйте зрозуміти образний зміст твору; дайте йому свою назву.
Звучить «Баркарола» М. Лисенка
Микола Лисенко створив враження водного простору, передав спокійне погойдування річкових хвиль.
Композитор використав мелодію відомої української народної пісні «Пливе човен». А назвав він свій твір «Баркарола».

Відомості про баркароли – пісні гондольєрів
Баркарола народилася в прекрасному італійському місті – у Венеції, яку називають «столицею Нептуна», «перлиною Адріатики». Венеція збудована на островах і майже не має вулиць. Замість них місто перерізають канали. У них навіть відчиняються двері будинків; до сходів прив’язані довгі чорні човни – гондоли.
У гондолах, які пливуть нескінченними стрічками каналів, і народжуються баркароли – пісні човнярів-гондольєрів.
Вони спокійні, мелодійні, плавні; в акомпанементі – розмірене погойдування у своєрідному ритмі, наче хвилі набігають одна на одну.
Композитори полюбили м’який пісенний ритм баркароли (іноді її називають гондольєра) – і вслід за венеціанськими народними піснями з’явилися баркароли, створені композиторами різних країн.

Слухання. М. Глінка. Романс «Венеціанська ніч»
Видатний російський композитор Михайло Іванович Глінка майже три роки жив в Італії. Він був вражений природою, побутом і співацькою культурою цієї країни. Під впливом італійських народних пісень Глінка створив свій найпоетичніший, найсвітліший романс на слова Івана Козлова «Венеціанська ніч».
У ньому композитор передає поетичну красу літньої італійської ночі і мрійливі настрої, що їх викликають, як казав сам Глінка, «м’яке оксамитове повітря», тиша, срібляста вода та звуки ніжної баркароли.
Прослухайте цей твір і спробуйте уявити картину, що описав Глінка. Доповніть її своїми враженнями.
Поміркуйте, якою є музика? Які засоби, прийоми застосував композитор, щоб створити саме такий музичний образ?
(Звучить «Венеціанська ніч» М. Глінки)
Музика вражає світлом, ясністю і простотою.
А це тому, що в романсі композитор застосував дуже прості, але виразні музичні прийоми – спокійний ритм баркароли (ритмічне погойдування) та гнучку, й водночас виразну, лінію мелодії.

Підсумки уроку
Ми наче побували в цьому італійському місті завдяки композиторам різних народів. Незважаючи на те, що автори музичних творів, з якими ми познайомилися на уроці, жили в різних країнах, ці твори близькі за своєю мелодійністю, ліричністю і поетичністю, а також за емоційним ставленням композиторів до краси рідної природи.
Так. Можна не знати ні норвезької, ні української, ні російської мов, але відчувати і розуміти музику і норвезьку, і українську, і російську, тому що музичні мови різних народівмають чимало спільних рис.
 

Урок № 29. ПОДОРОЖ КРАЇНАМИ СВІТУ РАЗОМ ІЗ МУЗИКОЮ    
Вступ. Чехія – серце європейського континенту
Чехія – держава в центрі Європи. Її часто називають серцем європейського континенту. А мандрівникам на шосе між Пльзенем і Хебом з гордістю показують гранітний обеліск із написом «Центр Європи». Чехія – країна, бідна на корисні копалини, але багата майстрами, які завжди намагалися працювати так, щоб ніхто не міг з ними порівнятися чи їх замінити.
Здавна славиться ця країна своїм пивом, унікальним чеським кришталем і неповторними прикрасами.
Багата Чехія і культурою. Народні пісні є невід’ємною частиною життя чехів. Співають і діти, і дорослі.

Демонстрація чеської народної пісні-танцю „Полька”
Сьогодні ми познайомимося з найвідомішою чеською народною піснею-танцем «Полька».
Антон: Прослухайте її і зверніть увагу на ритмічні особливості, які надають музиці національного колориту.

Аналіз прослуханого твору
Слід відзначити, що у прослуханому творі мелодія активна, гостра і танцювальна.
Ви, напевне, звернули увагу на те, що зміна ритму змінює характер музики. А допомагає це зробити використання синкопи.
Синкопа – це зміщення музичного наголосу з сильної долі такту на слабку.
Оригінальне виконання чеської народної пісні-танцю «Полька» пов’язане саме із синкопуванням, яке надає музиці танцювального характеру.

Розучування чеської народної пісні-танцю „Полька”

Караоке. Пісня-танець „Полька”

Розповідь про музичну культуру Угорщини
Наступною зупинкою буде Угорщина, яка знаходиться поряд із Чехією.
Угорщину з усіх боків оточують гори. Якщо подивитися на цю країну з висоти, її територія здається схожою на велике, неправильної форми блюдце з пагорбкуватим дном.
Цікава і музична культура Угорщини. Її найвизначнішими представниками є Ференц Ліст, Бела Барток, Золтан Кодай та ін.
Музична діяльність цих композиторів була пов’язана з історичною долею угорського народу, його боротьбою за розвиток національної культури. У їхніх творах помітні традиції угорського фольклору в поєднанні з сучасними засобами музичної виразності, власними композиторськими стилями.

Слухання. З. Кодай. Опера «Харі Янош» (чардаш)
Сьогодні ми погортаємо сторінки творчості угорського композитора Золтана Кодая. Коріння його творчості сягає в угорську народну музику. Композитор безмежно вірить у творчу силу свого народу та його майбутнє. Його твори – це сповідь душі.
Одним із найвідоміших творів композитора є героїко-комічна опера «Харі Янош».
Харі Янош – герой угорського фольклору та літератури, бравий солдат, жартівник. Тому і мелодика опери побудована на угорському фольклорі. Розповідаючи про свої «подвиги-походеньки», герой висміює панів, утверджує перевагу народної кмітливості над панською тупістю.
Показуючи народні сцени, Золтан Кодай вводить в оперу і народні танці. Урочисто, з запалом звучить в опері чардаш – угорський народний танець міського походження (в перекладі «трактир», «шинок»).
Прослухайте його.

Слухання. Й. Брамс. Угорський танець № 2
До угорської народної музики неодноразово зверталися і композитори інших країн.
Видатний німецький композитор, піаніст Йоганес Брамс після співпраці з угорським скрипалем Едуардом Ременьї створив свої знамениті «Угорські танці». Спочатку вони були написані для фортепіано в 4 руки. Пізніше з’явилися переклади «Угорських танців» для оркестру, різних ансамблів, інструментів соло.
До циклу входить 10 номерів. Ми послухаємо угорський танець № 2. Спробуйте визначити, які елементи музичної мови допомогли Брамсу надати творові національного колориту.
У прослуханому творі дуже яскраво відчувається колорит музики угорського народу.
Йому характерні гострота ритмів, а також різка зміна динаміки, штрихів, темпів і фактури твору.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з музикою чеського та угорського народів.
 

Урок № 30. ПОДОРОЖ КРАЇНАМИ СВІТУ РАЗОМ ІЗ МУЗИКОЮ    
Вступ. Культурні пам’ятки Франції
Сьогодні ми знову подорожуватимемо. Спочатку завітаємо до Франції, а пізніше – до Австрії.
Пам’ятки культури, освітні і культурні центри прославили Францію на весь світ. Далеко за її межами відомі собор Паризької богоматері, університет Сорбонна, Тріумфальна арка, головна вулиця столиці (Єлисейські Поля), найбільший музей світу – Лувр, Ейфелева вежа та безліч інших.
Мистецтво Франції представляють багато видатних особистостей. Серед них – уже відомий нам французький композитор Жорж Бізе, автор опери «Кармен».

Слухання музики
Професійного мистецтва не існувало б, якби не було народної музики.
Спробуйте за ритмічно-мелодійним малюнком першого музичного речення визначити відому вам французьку народну пісню.
Прозвучала французька народна пісня «Пастух». Пригадаймо її.
При повторенні зверніть увагу на точний спів початкової інтонації, доспівування до кінця половинних тривалостей і збереження наспівності в рухливому темпі.

Повторення французької народної пісні «Пастух»

Слухання музики
Прослухайте музичний твір і спробуйте почути знайомі інтонації.
Вони нагадають нам уже знайомий твір.

Аналіз прослуханого твору
У прослуханому творі ми почули знайомі інтонації французької народної пісні «Пастух». Ви, напевне, помітили відмінність мелодії нового твору від мелодії народної пісні, а також те, що вона прозвучала декілька разів і варіативно змінювалась.
Видатний австрійський композитор Вольфганг Амадей Моцарт створив Варіації на тему французької пісні, в основі якої лежить мелодія пісні «Пастух». Музика Моцарта збагатила знайому нам мелодію, вона стала незвичайна витонченою та барвистою.

Варіації – це форма музики, яка складається з теми та її видозмінених повторень (варіацій).

Тема у варіаціях піддається як мелодичним, так і ритмічним, динамічним і темповим змінам.

Відомості про творчість В. А. Моцарта
Творчість Вольфганга Амадея Моцарта багатогранна, спроможна викликати яскраві враження та глибокі почуття. Напевне, немає людини, яка б не знала про нього чи не чула його музики. Хто ж він такий? В історії музики час від часу, ніби яскраві зірки на небосхилі, з’являлися надзвичайні музиканти. Зовсім ще маленькими дітьми, вони давали сольні концерти та вражали слухачів силою свого музичного таланту. Називали таких маленьких музикантів чудо-дітьми (вундеркіндами).
Таким вундеркіндом був і Моцарт. Разом зі своєю старшою сестрою Наннерль він об’їздив із концертами всю Європу.
Сучасники називали Моцарта «богом музики». На жаль, прожив він дуже мало, однак фантастично багато встиг створити цей геній за тридцять шести років. Його творчу спадщину складають понад шістсот творів.

Відомості про І частину Симфонії соль мінор В. А. Моцарта
Одним із найвідоміших останніх творів Моцарта була Симфонія соль мінор.
Своє визнання вона отримала завдяки надзвичайно щирій музиці (адже композитор торкається внутрішнього світу людини), а також зрозумілості його музичної мови широкому колу слухачів.
Для глибшого проникнення в емоційний зміст твору, ми познайомимося з головною темою І частини цієї симфонії, в якій відчутна чітка ритмічна інтонація.
Прослухайте фрагмент першої частини симфонії соль мінор. Зверніть увагу на лірично-схвильований характер музики, на яскраві динамічні контрасти в ній, на виразне значення вже знайомої вам ритмоінтонації, з якої «виростає» схвильовано-трепетна мелодія першої частини.

Слухання. В. А. Моцарт. Симфонія соль мінор, І частина (фрагмент)

Підсумки уроку
Разом із творами Вольфганга Амадея Моцарта ми потрапили до Франції та Австрії, співали та слухали музику, відому за межами цих держав, адже музична мова зрозуміла всім народам.
 

Урок № 31. МУЗИКА ПОЛЬСЬКОГО НАРОДУ    
Вступ. Польща – країна високої культури
На заході України проходить кордон із Польщею. Так склалося історично, що Польща та Україна мають багато спільного. Не знаючи польської мови, ми можемо її зрозуміти на слух; у діалекті західних районів України часто зустрічаються польські слова.
Польща – країна високої культури. Вона дала світові астронома Миколу Коперніка, письменника Генріха Сенкевича, поета Адама Міцкевича, композитора Фрідеріка Шопена, художника Яна Матейко, фізика Марію Складовську-Кюрі. Польський народ дбайливо оберігає пам’ять про великих людей своєї країни.
Музичне мистецтво Польщі бере початок із фольклору, народних пісень і танців.
Прослухайте польську народну пісню «Жайворонок» і визначте її характер.

Демонстрація польської народної пісні „Жайворонок”

Розучування польської народної пісні „Жайворонок”

Караоке. Польська народна пісня «Жайворонок»

Творчість Ф. Шопена. Мазурки
Представником музичної культури Польщі є геніальний композитор, піаніст, засновник польської класичної музики Фрідерік Шопен — гордість і слава польського народу, один із найулюбленіших композиторів світу.
Шопен дуже любив польські народні пісні й танці і часто звертався до них у своїй творчості.
Велику увагу Шопен приділив мазуркам. Він – автор близько 60 мазурок.

Мазурка — це польський народний танець, який виник понад триста років тому в одній з областей Польщі — Мазовії. Характерною рисою мазурки є її тридольний розмір і веселий, бравурний характер мелодії. Виконують танець парами.

У ХІХ ст. народна мазурка набула шляхетності, блиску і стала одним з найпопулярніших бальних танців.
Майстерно написані мазурки Шопена розраховані на концертне виконання. Вони мають різний характер: від веселих сільських, гордих бальних танців до ліричних, навіяних почуттям туги за Батьківщиною. Деякі мазурки Шопена дуже картинні. Недарма сам композитор назвав їх «образками», в перекладі з польської – «картинки».

Слухання. Ф. Шопен. Мазурка ля мінор
Прослухайте одну з мазурок Фрідеріка Шопена і спробуйте зрозуміти образний зміст твору.

Аналіз прослуханого твору
Мазурка ля мінор, яку ми прослухали, пов’язана з образами батьківщини. Спочатку звучить задумлива, сумна мелодія. Та ось уже звучить веселий, запальний сільський танець. І акцент на третій долі такту нагадує притупування в танку.
Потім знову повертається перша тема – ніжна, граціозна, наповнена задумливим сумом.

Демонстрація української народної пісні „Женчичок-бренчичок”
Пригадайте українську народну пісню «Женчичок-бренчичок» і порівняйте її з мазуркою Ф. Шопена.

Розучування української народної пісні „Женчичок-бренчичок”
У мазурці Ф. Шопена та українській народній пісні «Женчичок-бренчичок» є багато спільного: тридольність, танцювальність, граціозність. Це дає можливість зробити висновок про взаємовплив і взаємозбагачення музики українського та польського народів.
Розучіть і проспівайте українську народну пісню „Женчичок-бренчичок”.

Караоке. Українська народна пісня «Женчичок-бренчичок»

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з особливостями музики польського народу, глибше поринули у світ музики засновника польської класичної музики Фрідеріка Шопена.
 

Урок № 32. МУЗИКА НЕ МАЄ КОРДОНІВ    
Вступ. Японія – сучасна, високорозвинута держава
Сьогодні ми помандруємо до далекої азійської країни – Японії. Вона розташована на островах Тихого океану, які розтягнулися довгим ланцюжком.
В Японії чимало діючих вулканів; це є однією з причин частих землетрусів. Найбільший згаслий вулкан – Фудзіяма – є символом цієї країни і предметом напіврелігійного поклоніння.
Японія – високорозвинута індустріальна держава; вона славиться якістю та сучасністю своєї техніки, побутових приладів тощо.
Вона також давньої та високорозвиненої культури. Викликає захоплення мистецтво японських майстрів: живопис, архітектура, література, театр і декоративне мистецтво (наприклад, ікебана – вміння складати квіткові композиції, бонсай – вирощування карликових кімнатних дерев). Далеко за межі держави вийшли традиційні японські види спорту – боротьба дзю-до, бокс і карате.
Дуже складною є японська писемність. Основу її складають ієрогліфи, запозичені в китайців і пристосовані до особливостей японської мови. Щоб прочитати газету, потрібно знати біля 2 тис. знаків, а взагалі їх більше 10 тис.

Демонстрація японської народної пісні
Своєрідна і музична мова японського народу. Послухайте переклад японської народної пісні
Що незвичайного ви почуєте у звучанні музики?
Про що розповідається у пісні?
(Звучить японська народна пісня «Вишня»)

Аналіз прослуханого твору
Характер музики створює образ чогось ніжного, дорогого людині.
У ній розповідається про вишню. Цьому дереву приділена така увага, оскільки японці з особливим трепотом чекають весняного цвітіння сакури – японської вишні. У ці дні вони милуються рожевими, махровими, ніжними квітами.
Вишню (як і хризантему) вважають національним символом Японії.

Відомості про пентатоніку
Мелодика пісні є своєрідною. Вона будується на пентатоніці (одному з ладів народної музики).

Пентатоніка – це п’ятиступеневий звукоряд, в якому відсутні напівтони.

Характерною особливістю цього ладу є п’ятизвуччя. Якщо зіграти на фортепіано на чорних клавішах, ви почуєте саме пентатоніку.
Угорський композитор і педагог Золтан Кодай говорив, що пентатоніка є зручнішою для розвитку слуху, її легше сприймати та виконувати.

Розучування японської народної пісні „Вишня”

Караоке. Японська народна пісня „Вишня”

Слухання музики
Видатний російський композитор і педагог Дмитро Борисович Кабалевський використовував мелодії японських народних пісень своїй творчості. Саме так сталося і з японською народною піснею «Вишня».
Прослухайте твір Дмитра Кабалевського, написаний на мелодію цієї пісні...
І спробуйте визначити форму твору російського композитора.
(Звучить: Д. Кабалевський. Варіації на японську народну тему)
Твір Дмитра Кабалевського написаний у формі варіацій.

Варіації – це форма музики, яка складається з теми та її видозмінених повторень (варіацій).

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з музикою японського народу. Незважаючи на її своєрідність, вона нам зрозуміла, адже музична мова є інтернаціональною.
 

Урок № 33. МУЗИКА НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ    
Вступ
Ми подорожували різними країнами, які знаходяться або поряд з Україною, або на великій відстані від неї, та знайомилися з особливостями музичної культури кожної з них і дійшли висновку, що, навіть не знаючи мови твору, ми розуміємо музичну мову, яка в багатьох народів містить чимало спільних рис (хоча й існує національна своєрідність музики). Музична мова інтернаціональна.
Послухайте народну пісню і поміркуйте, чи українська вона.

Слухання музики
Індонезійська народна пісня «Прогулянка з батьком»

Аналіз прослуханого твору
Ми прослухали індонезійську народну пісню «Прогулянка з батьком». Цей твір підтверджує думку про інтернаціональність музичної мови, адже він має багато спільного з музикою інших народів.

Відомості про Індонезію – країну тисяч островів
Індонезію називають країною близько 13 з половиною тисяч островів. Цей великий острівний світ наче створює природний міст, що поєднує Азію з Австралією.
Індонезія відрізняється виключним багатством флори та фауни. Більша частина архіпелагу вкрита вічнозеленими джунглями, де тільки квіткових рослин нараховується близько 24 тис. видів. Саме в індонезійських джунглях ще зберігся орангутанг – людиноподібна мавпа.
Індонезія славиться на весь світ величною спорудою – буддійським святилищем Боробудур, який свідчить про високий рівень розвитку матеріальної та духовної культури ще в далекі часи.
Столицею Індонезії є Джакарта – сучасне місто з висотними будівлями, розвинутою торгівлею та високою культурою.

Розучування індонезійської народної пісні „Прогулянка з батьком”

Караоке. Індонезійська народна пісня „Прогулянка з батьком”

Підсумки уроку
Сьогодні ми говорили про зрозумілість та інтернаціональність музичної мови і познайомилися з індонезійською народною піснею, характер якої близький музиці будь-якого народу.
 

Урок № 34. ПОДОРОЖ КРАЇНАМИ СВІТУ РАЗОМ ІЗ МУЗИКОЮ (ПІДСУМКОВИЙ УРОК)    
Вступ
Сьогодні ми за допомогою музичної вікторини здійснимо подорож країнами світу. На карті з’являтимуться прапори тих держав, куди приведе нас музика. Пам’ятаймо, що музична мова зрозуміла без перекладу, вона інтернаціональна.
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни.

Завдання 1
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить українська народна пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»

Завдання 2
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить білоруська народна пісня-танець «Бульба»

Завдання 3
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить колискова з опери «Поргі та Бесс» Дж. Гершвіна

Завдання 4
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить російська народна пісня «Со в’юном я хожу»

Завдання 5
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить Мазурка Ф. Шопена

Завдання 6
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить Е.Гріг романс «Захід сонця»

Завдання 7
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить Чардаш з опери «Харі Янош» З. Кодая

Завдання 8
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить болгарська народна пісня «Посадив полин я»

Завдання 9
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить узбецький народний танець «Мавриги»

Завдання 10
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить японську народну пісня «Вишня»

Завдання 11
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить Грузинський народний танець «Лезгинка"

Завдання 12
Визначте назву та автора твору і приналежність його до певної країни
Звучить індонезійська народна пісня «Прогулянка з батьком»

Підсумки уроку
Сьогодні ми провели цікаву музичну вікторину і ще раз впевнилися, що між музикою різних народів немає кордонів, адже мова музики зрозуміла всім.
 

Урок № 35. КОМПОЗИТОР. СЛУХАЧ. ВИКОНАВЕЦЬ (ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РІК)    
Вступ
Сьогодні в нас підсумковий урок за рік. І ми проведемо його у вигляді тестування. Зичимо успіху!

Тестове завдання 1
У наведеному переліку позначте прізвища українських композиторів
М. Лисенко
М. Глінка
М. Леонтович
Г. Майборода
М. Вербицький
П. Чайковський
Д. Кабалевський
О. Бородін

Тестове завдання 2
Автори Гімну України
П. Чубинський, М. Вербицький
М. Лисенко, П. Чубинський
М. Вербицький, М. Лисенко

Тестове завдання 3
Місто, що є батьківщиною баркароли
Рим
Венеція
Варшава

Тестове завдання 4
Українські думи відрізняються від історичних пісень ...
Імпровізаційно-речитативним характером мелодики
Тематизмом
Використанням різних засобів музичної виразності

Тестове завдання 5
Автор музики до романсу «Гуде вітер вельми в полі»
М. Глінка
М. Лисенко
П. Чайковський

Тестове завдання 6
Українська народна пісня, мелодію якої М. Лисенко використав в увертюрі до опери «Тарас Бульба»
«Засвіт встали козаченьки»
«Вийди, вийди, Іванку»
«Ой на горі та й женці жнуть»

Тестове завдання 7
Позначте правильне твердження
Троїсті музики – це український народний інструментальний ансамбль
Троїсті музики – це польський народний інструментальний ансамбль
Троїсті музики – це російський народний інструментальний ансамбль

Тестове завдання 8
Позначте правильне твердження
Канон – це одноголосний твір
Канон – це багатоголосний твір, в якому всі голоси виконують одну мелодію, вступаючи почергово
Канон – це багатоголосний твір, в якому кожен голос має свою мелодію

Тестове завдання 9
Характер українських коломийок
Танцювально-жартівливий
Ліричний
Епічний

Тестове завдання 10
Пісня «Зоре моя вечірняя» є ...
Професійною
Народною

Тестове завдання 11
Риси, притаманні жартівливим пісням
Спокій, ліризм
Маршовість, бадьорість
Танцювальність, жвавість, грайливість

Підсумки уроку
Сьогодні ми підсумували знання, отримані за увесь навчальний рік. Вітаємо, якщо ви успішно впоралися із завданнями. Не засмучуйтеся, якщо виявили прогалини у знаннях. Нехай щастить!
 

  1. Пометун О. П5 5 Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г. О. Фрей-ман (1)

    Документ
    Рецензенти: Ладиченко Т. - кандидат історичних наук, професор, завкафед­рою методики навчання історії та суспільствознавчих дисциплін Національного педагогічного університету імені М.
  2. Пометун О. П5 5 Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г. О. Фрей-ман (2)

    Документ
    Перший в Україні за часів незалежності посібник «Методика навчання історії в школі» відомих вчених-фахівців з методики історії та суспіль­ствознавчих дисциплін.
  3. Пометун О. П5 5 Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г. О. Фрей-ман (3)

    Документ
    Посібник орієнтований на самостійне читання, засвоєння викладе­ного матеріалу в процесі навчання у вищій школі або системі підвищен­ня кваліфікації вчителів.
  4. Урок-пошук: "Універсальність проблеми, піднятої Т. Г. Шевченком у поемі „Катерина” та в однойменній картині."

    Урок
    - допомогти осмислити й чуттєво осягнути такі поняття, як дівоча честь, відповідальність за материнство і батьківство, застерегти учнів від повторення аналогічних помилок,
  5. Конспекти вступних уроків 10 клас Тема: Мовлення як предмет вивчення стилістики І культури мовлення

    План-конспект
    Мета: дати поняття про загальнонародну мову та літературну мову, мовну норму та мовний варіант, культуру мови та культуру мовлення, розмежувати мовлення правильне (таке, що відповідає мовним нормам) і мовлення комунікативно доцільне
  6. Уроку (21)

    Урок
    Стереотип – слово походить від об’єднання двох грецьких слів: «stereos» – «твердий» і «typos» – «відбиток» і означає спрощене, схематичне, часто викривлене уявлення про щось або про когось;
  7. До програми курсу за вибором «письменники лауреати шевченківської премії золотий фонд української літератури» 11 клас

    Документ
    Книжка для вчителя: календарне планування, розробки уроків, мультимедійний посібник. 11 клас. До програми курсу за вибором «Письменники – лауреати Шевченківської премії – золотий фонд української літератури».
  8. Тема : Предмет І завдання педагогіки

    Лекція
    Назва її походить від грецьких слів «paidos» — дити­на і «ago» — веду, тобто «дітоводіння». У Давній Греції так називали рабів, які супроводжували дітей рабовлас­ників до школи, пізніше — вільнонайманих людей, кот­рі займалися наставництвом,
  9. О 1100-річчя першої літописної згадки про переяслав до 75-річчя київської області кришталев І р о с и Поетична антологія Київщини Переяслав-Хмельницький 2007

    Документ
    Кришталеві роси. Поетична антологія Київщини: Поетично-науковий довідник / Укл.: О.І. Шкира, А.В.Глієва, Л.М. Забарило, М.М. Козубенко, Н.В. Чечельницька, та ін.

Другие похожие документы..