Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання

Навчально-практичне видання

Міністерство освіти і науки України

Головне управління змісту освіти

Академія педагогічних наук України

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

з російською мовою навчання

УКРАЇНСЬКА МОВА 5—11 класи

Затверджено

Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-3580 від 22.08.2001 р.)

Програми підготували О. Біляєв,

Н. Бондаренко, А. Ярмолюк

© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Академія педагогічних наук України, 2001

Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Українська мова є державною мовою України, що перед­бачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Знання цієї мови дає змогу учням прилучитися до надбань культури українського народу.

Мета курсу української мови в школі з російською мо­вою навчання полягає у виробленні в учнів умінь і навичок вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами української мови — її стилями, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говорін­ня, письмо).

Навчальні завдання:

  1. ознайомити учнів з найважливішими відомостями про
    українську мову щодо її походження, ролі в становленні і
    розвитку нації, культуротворчої функції, значення як засобу
    пізнання, спілкування і впливу, місця у світі;

  2. навчити учнів користуватися всім багатством засобів
    української мови на основі практичного засвоєння основних
    мовних і мовленнєвих понять, визначень та правил;

  3. розкрити красу і багатство української мови;

  4. забезпечити засвоєння норм української літературної
    мови;

  5. формувати українознавчу компетенцію.

Виконання цих завдань забезпечується через наявність в змісті курсу основних відомостей про мову і мовлення та норм літературної мови, переліком вимог щодо знань і навичок учнів.

Зміст програми диференційовано за трьома взаємозв'я­заними змістовими лініями: лінгвістичною, комунікативною та українознавчою.

Мовна лінія визначає особливості фонетичної, лексич­ної, словотворчої, граматичної та правописної систем україн­ської мови. До її складу входять ключові питання фонети­ки, лексикології і фразеології, будови слова та словотвору, морфології і синтаксису, орфографії і пунктуації. Йдеться,

зокрема, про вимову звуків та позначення їх буквами (у зістав­ленні з російською мовою), особливості українського сло­вотворення, рід іменників, кличний відмінок, правопис час­тин мови, побудову речень різних видів тощо.

Комунікативну лінію складає система мовленнєзнавчих понять та практичних умінь і навичок в усіх видах мовлен­нєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо). Основні відомості, що насамперед потребують вивчення — мова і мовлення, адресат мовлення, стиль і тип мовлення, монолог і діалог (полілог), український мовленнєвий етикет. Головне завдання — розвиток в учнів уміння вільно спілку­ватися українською мовою в різних мовленнєвих ситуаціях. Чільне місце на заняттях має відводитися розвиткові усного мовлення учнів, особливо діалогічного як частіше вживано­го, підвищенню культури їхнього мовлення та стилістичної грамотності. Взагалі, cтилістика повинна супроводжувати ви­вчення всіх розділів програми, починаючи від фонетики і за­кінчуючи синтаксисом.

Українознавча лінія реалізується головним чином у змісті вміщених у підручнику та дібраних (складених) учителем практичних завдань і вправ, у тематиці усних висловлювань та творів учнів і підпорядкована вихованню всебічно розвине­ної особистості, громадянина незалежної України. Особливо багато важить залучення текстового матеріалу, пов'язаного з історією держави, її символами, способом життя українсько­го народу, його культурою. Значне місце на заняттях з мови мають посідати тексти, що висвітлюють менталітет українців, характерними особливостями якого є честь, справедливість, патріотизм, совісність, шанобливість, повага до праці і лю­дей праці, до матері, жінки-берегині, а також милосердя, доброта, співчуття до людського горя, бережливе ставлення до природи, землі-годувальниці, господарність, скромність, безкорисливість, мир і злагода між людьми. У програмі по­дається перелік орієнтовних тем з розвитку зв'язного мов­лення.

Програма складається з таких частин:

1) відомості про українську мову та норми літературної
мови;

2) зв'язне мовлення;

3) вимоги до знань і вмінь учнів.

У першій частині програми подано основні лінгвістичні поняття, вимоги до роботи над орфоепічними і граматични­ми нормами української літературної мови, правила орфо­графії та пунктуації.

Відомості зі стилістики подаються не окремим розділом, а включені до розділу «Зв'язне мовлення».

Програма передбачає вивчення таких лінгвістичних по­нять, фактів і закономірностей, які забезпечують необхідний для учнів обсяг знань з української мови. Ці знання є осно­вою для формування правильного уявлення про структуру української мови в усій сукупності її виявлень, забезпечують оволодіння літературним мовленням.

До програми включено також конкретні вимоги щодо змісту роботи з культури мовлення. У доборі відомостей, які стосуються норм української літературної мови, враховува­лися найбільш поширені в мові учнів недоліки.

Взаємозв'язки між розділами науки про мову встановлю­ються зіставленням засвоєних мовних явищ і тих, що вивча­ються, супровідних зауважень учителя і висновків учнів.

Важливе пізнавально-практичне значення має розкриття наявних між мовними явищами різних рівнів взаємозв'язків (лексики і словотвору, словотвору і морфології, морфології і синтаксису, орфографії і фонетики, орфографії і морфології, пунктуації і синтаксису та ін.). Це допоможе учням усвідо­мити системний характер мови, специфіку кожного явища, яке вивчається, що необхідно для здобуття глибоких і міцних знань.

Передбачено вивчення ряду тем із загального мовознавства. Виховні можливості курсу забезпечуються наявністю в ньому загальних відомостей про українську мову, її розви­ток, значення в житті людини, суспільства, місце серед інших мов світу, зокрема слов'янських.

Дуже важливо виховувати в учнів почуття прекрасного засобами предмета. Естетичне виховання в процесі вивчен­ня української мови не може зводитися до епізодичних бесід учителя з учнями про її особливості чи до виконання окре­мих завдань і вправ, а передовсім має полягати у формуванні поняття прекрасного в мові, розвитку в учнів потреби вдо­сконалювати власне мовлення.

Заняття з мови мають сприяти розвиткові логічного мис­лення учнів, умінь аналізувати, зіставляти, порівнювати та узагальнювати мовні явища; наводити потрібні приклади, докази, робити висновки; добирати і систематизувати мате­ріал відповідно до теми та основної думки висловлювання; будувати логічно правильне і композиційно завершене ви­словлювання; складати план виступу, тези, конспекти.

У процесі навчання української мови учні повинні оволодіти вмінням самостійно здобувати знання, працювати з

навчальною літературою, словниками, довідниками, контро­лювати правильність і доцільність своєї мовленнєвої діяль­ності.

Навчання української мови в російській школі має про­водитися паралельно із заняттями з російської мови (опора на подібне в обох мовах — транспозиція та врахування відмінно­стей з метою попередження і подолання міжмовної інтерфе­ренції).

Якщо вивчається схожий в українській і російській мо­вах матеріал, обсяг теоретичних відомостей повинен бути мінімальним, а пояснення лаконічним. Це дасть змогу вивіль­нити час для роботи над складнішими темами, в тому числі специфічним для української мови матеріалом, більше уваги приділити вправам з розвитку мовлення.

Вивчення частково подібних чи протилежних фактів і явищ проводиться із застосуванням прийомів зіставлення і порівняння, що полегшить учням засвоєння теоретичного матеріалу, оволодіння нормами літературної мови, сприятиме розвиткові їхнього мислення і мовлення. При зіставленнях акцент важливо робити на таких специфічних особливостях української мови як милозвучність, багатство словотворчих засобів, наявність африкатів, дієслівних форм на -но, -то, своєрідна побудова словосполучень і речень та ін.

Оскільки українська мова, що функціонує в країні і, зок­рема в школі, і досі багато в чому залишається препарова­ною, «узгодженою» з російською, значною мірою втрачаєть­ся її самобутність і привабливість. Обмеження у вжитку власне української лексики, української фразеології, заміна їх ро­сійськими відповідниками, міжмовна уніфікація не дають змо­ги репрезентувати державну мову в усьому її розмаїтті та ба­гатстві барв. Через це важливе значення матиме залучення до занять з мови, крім наявного в підручниках, текстового (мовного) матеріалу, що містить власне україн­ську лексику і фразеологію, властиві гарній мові і такому ж мовленню граматичні форми і синтаксичні конструкції. В результаті в активному словнику учнів мають з'явитися такі слова як берегиня, варто, водограй, передплата, майдан, сукня, осоння, часопис, ґречний, чемний, крислатий, ошатний, відписати (відповісти комусь листовно, заповісти щось), за­початкувати, зголоситися, надихати, нездужати, ображати­ся, побратися (одружитися), попри (незважаючи на) і багато інших.

Так само сприятимуть збагаченню мовлення учнів, роби­тимуть його красивим та експресивним вправи, що містять

семантично усталені неподільні словосполуки — фразеоло­гізми, на які багаті український фольклор, твори красного письменства: битий (уторований) шлях, даватися взнаки, збити з пантелику, з давніх-давен, сягнути думкою, накивати п'ятами, наріжний камінь, піднести гарбуза, щира розмова та ін.

У системі практичних завдань і вправ чільне місце на заняттях з мови повинні посідати конструктивні і творчі впра­ви, пов'язані з розвитком мовлення учнів, а також роботи щодо відновлення деформованого тексту, редагування, ви­правлення допущених мовленнєвих недоліків і помилок, пе­реклад з російської.

Формулюванню завдань до вправ бажано надати проблем­ного характеру, спрямувати на розвиток пізнавальної актив­ності і самостійності учнів: «Що треба зробити, щоб текст набув більшої виразності?», «Поміркуйте, як краще заверши­ти твір-роздум», «Чому слово юний пишеться з одним -н?», «Доведіть, до яких частин мови належать слова читати і чи­тання», «Як відрізнити прикметник від дієприкметника?»

У календарному плані вчителя має бути передбачене сис­тематичне повторення ключових питань курсу, пов'язаних передусім з відомостями про усне і письмове мовлення (тема й основна думка висловлювання, текст, стилі і типи мовлен­ня, побудова творів різних видів та ін.). Багато важитиме та­кож повторення найсуттєвішого з фонетики, лексики, будови слова та словотвору, граматики, стилістики та правопису.

Навчання має бути інтенсивним, тобто напруженим, дійо­вим, а головне — продуктивним, таким, що забезпечує до­сягнення вищого кінцевого результату — міцного засвоєння учнями знань з предмета, формуванню у них практичних умінь і навичок, необхідних для вільного володіння мовою.

Один з основних шляхів інтенсивного навчання україн­ської мови — застосування різних способів структурування навчального матеріалу з використанням узагальнюючих таб­лиць і схем, що містять головні теоретичні відомості і факти мови, об'єднані узагальненою темою уроку. Подібний в ук­раїнській і російській мовах матеріал доцільно структурувати великими, логічно завершеними частинами (виділені в програмі окремими абзацами).

Так, питання про словосполучення (5-й клас), замість тра­диційного вивчення як незнайомого учням матеріалу або ро­зосередженого його подання протягом кількох уроків з опо­рою на знання, здобуті учнями з російської мови, може опрацьовуватися на основі об'єднання відомостей про цю син­таксичну одиницю в укрупнену, логічно завершену частину.

У підручнику з української мови подано знайому учням з російської мови таблицю «Відомості про словосполучення». Користуючись раніше здобутими знаннями, діти відповіда­ють на запитання:

  1. Що таке словосполучення? (Пригадайте визначення
    словосполучення російською мовою).

  2. Чим словосполучення подібне до слова і чим відріз­няється від нього?

  3. Яку роль відіграють словосполучення у мові?

  4. З яких частин складається словосполучення?

  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання (1)

    Документ
    Навчання державної мови в системі профільної освіти посідає особливе місце з огляду на універсальну необхідність належного володіння нею всіма учнями і випускниками незалежно від їх майбутньої спеціалізації.
  2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання (7)

    Пояснительная записка
    Обучение русскому языку в общеобразовательных учебных заведениях способствует формированию гуманистического мировоззрения, духовного мира личности, её моральных и эстетических ценностей; расширению культурно-познавательных интересов
  3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання (8)

    Пояснительная записка
    Обучение русскому языку в общеобразовательных учебных заведениях способствует формированию гуманистического мировоззрения, духовного мира личности, её моральных и эстетических ценностей; расширению культурно-познавательных интересов
  4. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання Затверджено Міністерством освіти І науки України (1)

    Документ
    У45 Українська мова: Програма для 5–12 класів загальноосвітніх нав­чальних закладів з російською мовою навчання / Н. В. Бондаренко, О. М. Біляєв, Л. М.
  5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання Затверджено Міністерством освіти І науки України (2)

    Документ
    Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Це зумовлює значущість вивчення української мови як шкільного предмета.
  6. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання Українська мова

    Документ
    Вивчення систематичного курсу української мови закінчується в основній школі. Головне завдання старшої школи – подальше вдосконалення набутих умінь і навичок володіння мовою на основі здобутих раніше і нових знань.
  7. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (3)

    Документ
    Важлива роль літературної освіти є однією з найважливіших і найдавніших традицій української духовної культури. Предмет “Зарубіжна література”, входячи до кола основних шкільних дисциплін гуманітарного й естетичного циклів, сприяє
  8. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (4)

    Документ
    (академічного, суспільно-гуманітарного (історичний, правовий, філософський, економічний профілі), художньо-естетичного і філологічного (історико-філологічний профіль,
  9. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (5)

    Документ
    (природничо-математичного (фізико-математичний, математичний, фізичний, екологічний, біолого-хімічний, біолого-фізичний, біолого-географічний, біотехнологічний,

Другие похожие документы..