План-конспект- Конспект уроку на тему “Толерантність” Тема уроку: Толерантність

Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

Документ
Об утверждении административного регламента осуществления муниципального контроля за проведением муниципальных лотерей на территории муниципального о...полностью>>
Документ
Почему лепестки ромашки белые, а первые весенние листочки тополя красноватые? Как приготовить краску из цветков василька? Почему растения плохо расту...полностью>>
Документ
Почему лепестки ромашки белые, а первые весенние листочки тополя красноватые? Как приготовить краску из цветков василька? Почему растения плохо расту...полностью>>
Документ
Антоцианы растений относятся к группе индикаторов — веществ, изменяющих свою окраску в зависимости от реакции среды. Поэтому вытяжка из окрашенных в ...полностью>>

Главная > План-конспект

Сохрани ссылку в одной из сетей:
23
Страницы: следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Смотреть полностью

Конспект уроку на тему “Толерантність”

Тема уроку: Толерантність.

Автор

Фідря Олег Григорович, викладач історії та правознавства ЗОШ №5 м.Рівного.

Мета уроку

спираючись на власний життєвий досвід учнів, допомогти їм усвідомити суть поняття "толерантність" і встановити свій рівень толерантності:

  • продовжити формувати в учнів розуміння переваги розумного компромісу над конфронтацією;

  • сприяти виробленню потреби у толерантній поведінці та несприйняттю

  • почуття расової, релігійної, культурної переваги у свідомості людей в любій формі.


Основні (базові) вивідні ідеї:

  • Неприпустимість порушення прав людей за національною, релігійною та культур­ною ознаками.

  • Те, що інші відрізняються від Вас, не є показником вашої переваги;

  • Толерантне ставлення до інших – основ а для порозуміння та співробітництва

Обладнання: Таблиця узагальнених результатів випереджуючого завдання № 1; таблиця узагальнених результатів випереджаючого завдання №2; інформаційно-розвивальний вузол до теми.

Метод проведення уроку: Комунікативно – діалогічна модель з елементами технології інформаційно-розвивальних вузлів (ІРВ).

Час проведення: урок (45 хвилин).

Хід уроку

Структ. Елементи

Час

Облад­нання

Короткий зміст роботи

Очік. результат

Прим.

Вступ

3хв

3 курсів вітчизняної та всесвітньої історії, правознавства, громадянської освіти та інших Ви вже побачили, що, нажаль, протиріччя, сутички, конфлікти та війни супроводжують людство з перших кроків його існування. За 50 віків, за підрахунками вчених, відбулося приблизно 14500 воєн (за останні 50 - 200 воєн). За всю свою історію людство мало лише 300 "мирних років". Якшо весь час існування людства прийняти за добу (24 год.), то ці мирні роки складуть у ній лише 6,5 секунди. Людство витрати.гю на конфлікти величезні кошти і заплати.п.о мільйони житпгів за свої потреби, інтереси, помилки та прорахунки. Люди навчились. Навіть поділяти війни та конфлікти на "справедливі" і "несправедливі", "прогресивні" та "рєакційні".

Конфлікти, війни велися за ринки збуту, за джерела сировини, за контроль над торгівельнилш шляхами, за чужі території за звільнення від іноземного гноблення, за владу.

Особливу групу серед них займають війни і конфлікти за ідеологічними мотивами, інколи вони викликалися почуттям власної переваги, впевненістю у власній правоті, нетерпимістю до звичаїв, традицій і переконань інших народів, релігійних груп тощо.

Блок орієнтовної діяльності (акту­алізація, моти­ва­ція)

5хв

На попередніх заняттях ми вже знайомилися з поняттям "дискримінація" та різними її проявами. Давайте згадаємо основні поняття з попередніх тем

ІРВ,

завд. №1

Виконання учнями завдання №1 ІРВ, звірка результатів.

  • Чи стикалися ви у своєму житті з нетолерантним ставленням до себе за етнічною або релігійною ознакою? (Образливі прізвиська, анекдоти, не брали в гру).

  • Чи знаєте ви подібні випадки з життя своїх знайомих?

  • Що ви (або вони) відчували при цьому? Нетолерантності треба протиставляти толерантність. Що це таке?

Актуалізація опорних по­нять. Усві­дом­лення то­го, що дане яви­ще існує і є негативним

Альтерна­ти­ва: Назвіть при­к­­лад з історії

ІРВ,

завд. №2

Виконайте завдання №2 ІРВ

Чи вважаєте ви себе людиною толерантною, себто такою, що терпимо ставиться до поглядів та переконань інших людей?

Блок пізнавальної діяльності

20хв

Спробуємо проаналізувати дані опитування, яке проводилося напередодні уроку.

Узагаль­ню­юча табли­ця №1

Бесіда за результатами таблиці №1

Давайте спробуємо встановити, чим викликається нетолерантне ставлення один до одного. Вам пропонувалося виконати завдання №2

Люди виби­рають подіб­не, те, що краще зна­ють, що спів­па­дає з їх пог­ля­дами.

Узагаль­нююча таб­лиця №2

Бесіда за результатами таблиці №2

Отже, як бачимо, нам не подобається, коли нам дають поради, дратує, коли не поділяють нашу точку зору, говорять навпаки, поперек.

В той же час ми самі втручаємося в чуже життя без дозволу (даємо поради, робимо зауваження, оцінюємо, критично висловлюємося). Якщо ми стикаємося з іншим поглядом, ми одразу пробуємо заперечити, а не зрозуміти.

Чому?

Як правило, за нетолерантністю, за неприйняттям права іншої людини на відмінність, на власну точку зору лежать ІІІ причини:

  • По-перше, страх всього невідомого, бо невідоме може ховати в собі загрозу;

  • По-друге, впевненість у своїй правоті;

  • По-третє, обмеженість наших знань;.

ІРВ,

звд. №3

  • Ознайомтесь із завданням №3 ІРВ, висловіть свою точку зору відносно прочитаного

Бесіда

На побутовому рівні нетолерантність має форму категоричних тверджень.

Усвідомлен­ня: кожна лю­ди­на має пра­во бути не­пов­тор­ною, це не є при­чиною для дискримінації

Блок контро­люючо-коре­гуючий (через ви­конання зав­дан­ня; за ре­зуль­татом)

15хв

ІРВ,

завд. №4

Спробуйте виконати завдання №4 ІРВ, пояснити свій вибір

На рівні міжнародних, міждержавних та міжре­гіональних відносин, обгрунтовуючи своє право на свою винятковість та перевагу, часто посилаються на:

  • Більш високу і давню культуру

  • Терпіли більше несправедливості та образ

  • Їх представники переважають інших своїми якостями, характером, здібностями

  • Як ви думаєте, чи виправдовує це почуття винятковості та переваги?

Практика то­лерантного спілкування

Альтернати­ва: Дати ка­те­горичне твердження, попросити ска­зати теж саме толе­рантно.

Аль­тер­на­ти­ва:

Про­ілюс­труйте це ж положення прикладами.

ІРВ,

завд. №5

Ознайомтеся з інформацією 1 РВ, завд. №5

  • Як ви вважаєте, чи можливі прояви нетолерантного ставлення до національних меншин, релігійних громад та політичних опонентів в Україні?

Теоретично мо­жливо. Щоб запо­біг­ти: від­мова від ради­ка­ліз­му, розу­мін­­ня, ви­рі­шен­­ня право­вих конфліктів

Альтернати­ва: Мо­ж­ли­ва робо­та по гру­­пах

Домашнє завдання

2хв.

І РВ, завд. №5

Обговорення

Загальне: запам’ятати термін “толерантність”, пояс­нювати причини нетолерантного ставлення, підготувати (усно) виступ: “Переваги толерантної поведінки”;

Індивідуальне: (для бажаючих): використовуючи знання з курсу правознавства, довести, що Українська держава законодавчо сприяє поширенню толерантності і недопустимості дискримінації за національною, етнічною та релігійною ознаками.

Підготовчі завдання до теми “Толерантність”


Увага!

Виконання завдань анонімне! Дані будуть використані лише для складання таблиць


Завдання №1

Ви – староста кімнати у літньому міжнародному таборі. У вашій кімнаті є вільне місце. Кого з осіб перерахованих у групі “А”, ви виберете собі як сусіда аж на ціле літо? А якщо двох? А трьох?

Виконайте завдання в кожній з трьох груп. Кожний раз коротко обгрунтуйте свій вибір.

Група

Особа

Вибір

Обгрунтування

1

2

3

А”

  • Росіянин

  • Українець

  • Американець

  • Араб

  • Китаєць

Б”

  • Буддист

  • Мусульманин

  • Католик

  • Протестант

  • Православний

  • Біле братство”

В”

  • Хворий на астму

  • З вадами зору

  • Хворий на СНІД

  • Хворий на рак

Завдання №2

Виберіть лінію поведінки у двох ситуаціях і поясніть свій вибір, вписавши у обраний варіант відповіді причину, що пояснює ваш вибір.

Ситуація №1

Ваш товариш одягнув на вечірку одяг, який йому не личить. Що ви зробите, щоб з вас на вечірці не сміялись?

а) Натякну, що він виглядає смішно

б) справедливо й коректно вкажу йому на недоречність такого одягу.

в) Запропоную ультиматум: або він перевдягається, або йде один.

Ситуація №2

Ви – прибічник здорового способу життя. Ваш молодший брат не робить зарядку, багато їсть, палить. Що ви зробите?

а) Зроблю вигляд, що нічого не помічаю.

б) Розповім батькам: хай вони вирішують, що робити.

в) Сам доб’юся того, щоб він вів здоровий спосіб життя.

Громадянська освіта
9 клас


Інформаційно-Розвивальний конкурс Вузол “ТОЛЕРАНТНІСТЬ”


Хай розквітнуть всі квіти”

китайське прислів’я

Завдання №1


Завдання №2

Спираючись на загальне визначення поняття “Толерантність”, спробуйте самостійно дати визначення окремих видів поняття.


Завдання №3

  1. Зрозумійте, що єдиною причиною того, що ви не змія, наприклад, є тільки те, що ваші батько та мати не були зміями. А причиною того, що ви не народилися в індійській родині … Тому ви, зі всіма своїми особливостями, навряд чи заслуговуєте особливої поваги, і навряд чи люди, що притримуються інших поглядів на життя не праві і заслуговують на презирство. Кожна людина права по своєму”

Дейл Карнегі

  1. Дурниці – це поняття, що залежать від точки зору. Те, що одному здається дурницею або нісенітницею, для другого може мати важливе значення.”

Корнілус

  1. Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право її висловити я готовий віддати своє життя.”

Вольтер

Завдання №4

Ознайомтеся з нижченаведеними виразами. Відмітьте ті, що ви вважаєте толерантними. Нетолерантні вирази “переробіть” у вирази різного ступеня толерантності:

Вирази

Толерантні

Рівні толерантності

Відсторонення

Витримка

Доброзичливість

Ви не праві…

Безумовно…

На мій погляд…

Мені здається…

Само собою ясно…

Мені ближча думка, що

Завдання №5

Найбільшим нашим досягненням за роки незалежності і найважливішим завданням на майбутнє ми повинні вважати збереження громадського миру”

Президент України Леонід Кучма

Біля 130 націй

16,5 тис. общин, 67 конференцій

Національність

%

Узбеки

Чехи

Корейці

Угорці

Румуни

Греки

Татари

Кримські татари

Вірмени

0,04

0,02

0,02

0,3

0,3

0,2

0,2

0,2

0,1

УПЦ-КП: 6 тис. общин

УПЦ-КП: 2 тис. общин

УАПЦ: 600 парафій

УГКЦ: 2932 громади

РКЦ: 588 громад

ІУДАЇЗМ: 52 громади

Лютеранство: 9 громад

Іслам: 42 громади

Кришнаїти,

Буддисти (21 дацан)

Українці

Росіяни

Євреї

Білоруси

Болгари

Поляки

Азербайжанці

72,1

22,1

0,9

0,9

0,5

0,4

0,07

  • Інтеграція чи асиміляція ?

  • Мовне питання

  • Сепаратизм ?

  • Кримські татари

Протистояння  УПЦ-КП – УПЦ-МП

УГКЦ – православні

600 протистоянь (споруди, майно, вплив)

Біля 60 політичних партій

Національно-радикальні

Національно-демократичні

Центриські

Лівого спрямування

  • Незалежність Української держави

  • Ринкові реформи і соціальний захист

  • Радикалізм

  • Національні ідеали

  • Незалежність Української держави

  • Ринкові реформи і соціальний захист

  • Консерватизм

  • Поступові перетворення

  • Загальнодемократичні цінності

  • Соціально орієнтоване ринкове господарство

  • Соціальний захист

  • Права і свободи громадян

  • Приватна власність і лібералізм

  • Загальнодемократичні цінності

  • Державний контроль за економікою

  • Негативне ставлення до приватної власності

  • Соціальний захист

  • Інтеграція до СНД при збереженні суверенітету чи відновленні союзної держави.

Тема урока: Толерантность.

Автор

Кузьменко Александр Владимирович, учитель истории и правоведения гуманитарной гимназии №23 г.Харькова.

Мета уроку

  • актуализация знаний о феномене нетерпимости, расшире­ние, углубление этих знаний;

  • воспитание терпимости к взглядам, мнениям, убеждениям, верованиям других людей как устойчивого качества личности гражданина Украины;

  • развитие мышления школьников путем включения их в ситуации активного учебного взаимодействия.


Оборудование урока: тексты Всеобщей Декларации прав человека, Конвенции ООН о правах ребенка, Конституции Украины, раздаточ­ный дидактический материал, кодоскоп.

Основные понятия урока: нетерпимость, толерантность, гуманизм, права человека и гражданина, консенсус, компромисс, единство прав и обязанностей гражданина.

Ход урока

Вводная часть

Учитель рассказывает школьникам о том, что с 1989 года более тридцати раз менял место жительства, скрываясь от мусуль­манских мстителей, автор "Сатанинских стихов", иранец Салман Рушди. В настоящее время, уточняет педагог, он проживает под круглосу­точной охраной в Великобритании, собираясь переехать в США ("Факты и комментарии", 1 марта 2000 г.).

Вопрос к учащимся:

Считаете ли вы справедливым и целесообразным вынесение смертного приговора человеку за его взгляды, убеждения, веру?

Далее учитель предлагает школьникам подобрать термин, который отражает одиозный феномен преследования людей за их взгляды (учащихся подводят к термину "нетерпимость"). В сильном классе ученики подбирают термин самостоятельно. В более слабом классе возможен следующий вариант: учитель предлагает школьникам набор терминов, среди которых есть термин "нетерпимость".

Учитель сообщает, что в современном мире актуальной задачей человечества является преодоление негативных явлений нетерпимости. Далее выступает учащийся с небольшим, заранее подготовленным, сообщением.

Примерный текст сообщения:

20 декабря 1993 года Генеральная Ассамблея ООН приняла резолю­цию, в которой говорится: "Будучи убеждена в том, что терпимость, заключающаяся в признании и уважении других, умении жить вместе с другими и прислушиваться к ним, является здоровой основой любого цивилизованного общества и мира. ООН провозглашает 1995 год Годом Организации Объединенных Наций, посвященным Терпимости". Генераль­ная Ассамблея ООН поручила ЮНЕСКО быть ведущей организацией по координации деятельности в рамках года терпимости. Генеральная Ассамблея определила две основные задачи Года:

1. Добиваться активной поддержки со стороны каждого человека идеи терпимости.

2. Повышать осознание мировым сообществом опасности нетерпимости и насилия в мире.

Одним из итогов Года была подготовка Декларации принципов, определяющих действия правительств всех стран мира. Декларация завершалась следующим заявлением: "Терпимость должна стать новым названием для мира". В условиях роста экстремистских форм национализма и религиозного фанатизма Год, посвященный терпимости, дал возможность поддержать жертв идейных преследований.

Основная часть урока

Учитель сообщает школьникам, что слово терпение переводится на латинский язык как tolerantia. Широко распространённый в современном философском и политологическом лексиконе термин "толерантность" является антонимом по отношению к слову "нетерпи­мость". Учитель предлагает школьникам разделиться на три группы, в соответствии с тремя рядами парт в классе. Парты и стулья переставляются с таким расчетом, чтобы школьники сидели лицом друг к другу. Каждая группа определяет своего лидера с учетом критерия общей и специальной (политологической) информированности. Каждой группе предлагается дать определение понятия терпимость. Лидеры групп руководят работой своих товарищей и затем сообщают классу её результаты.

Далее группы получают по три научных определения термина толерант­ности:

1. «Терпимое отношение к чужим, не совпадающим с собственным, мнениям, позициям, верованиям. Обязательный принцип правового государства, демократичес­ко­го общества». /Краткий политологический словарь/ Под общ. ред. С.Г.Рябова. З.И. Тимошенко. - К.: РАПО "Укрвузполиграф", 1992. с.84/.

2. «Моральное качество, проявляющееся в уважении к интересам, чувствам, привычкам других людей. Предполагает защиту и обосно­вание позиции, активность в реализации политических убеждений каждого, является необходимым условием плю­рализма в демократическом обществе, но негативно по отношении к анти­кон­сти­туционным действиям, разжигании насилия, геноциду, террору. /Политологический словарь /Под ред.В.И.Астаховой, Н.И.Панова. - Харьков: Прапор, 1997, с.177/.

3. «Терпимость к критике, противоположному мнению, поведению. Толерантность - необходимое условие плюрализма, оппозиции. Толерантность следует отличать от недопустимого попустительства, от безразличия к поиску истины, оптимального курса и решения. Толерантность предполагает защиту и обоснование позиции, актив­ность в реализации политических убеждений каждого. Толерантность это терпимость к конституционно допустимому незапрещённому поведению, но она неуместна по отношению к призывам к свержению власти, к восстанию, к ненависти, к каким-либо группам, призывающим к войне, геноциду, террору ». /Основы политологии: Краткий словарь терминов и понятий. - М.: Общество "Знание" России. 1993. с.140/.

Учащимся предлагается сравнить эти определения, зафиксировав общие положения и различия. Учитель подводит школьников к выводу, что толерантность предполагает определенные ограничения, ответ­ственность, связь прав и обязанностей личности. Далее каждая учебная группа получает задание, состоящее из небольшого фрагмента текста Конституции Украины и вопросов для обсуждения к нему.

Задание для первой группы

Из статьи 34 Конституции Украины:

"Каждому гарантируется право на свободу мысли и слова, на свободное выражение взглядов и убеждений". Вопросы для обсуждения:

- Как Вы понимаете это положение Основного Закона нашего государства?

- Как связано данное положение с идеей толерантности?

Предположим, Вы присутствуете на собрании учащихся Вашей школы, на ко­тором разрабатывается устав органа ученического самоуправления. Вы выступаете. Какие обязанности возникают у Вас по отношению к слушателям? Почему?

- Какие обязанности по отношению к Вам есть у других учащихся во время Вашего выступления? После выступления? Какие обязанности возникают у Вас, когда выступают другие школьники? Почему?

- Что могло бы произойти в обществе, если бы люди не выполняли обязанностей, которые Вы назвали и обсудили? Почему?

Задание для второй группы

Из статьи 55 Конституции Украины:

«Каждый имеет право на свободу мировозрения и вероисповедания. Это право включает свободу исповедовать любую религию или не исповедовать никакой, беспрепятственно отправлять единолично или коллективно религиозные культы и ритуальные обряды, проводить религиозную деятельность».

Вопросы для обсуждения:

- Как Вы понимаете это положение Основного Закона нашего государства?

- Как связано данное положение с идеей толерантности?

- Предположим, Вы исповедуете ту или иную религию, посещаете церковь. Какие обязанности возникают у Вас по отношению к людям, которые разделяют Вашу веру, посещают тот же храм? Какие обязанности есть у Ваших единоверцев по отношении к Вам? Почему?

- Какие обязанности возникают у Вас по отношению к людям, которые не разделяют Ваших религиозных убеждений? Какие обязанности по отношении к Вам есть у этих людей? Почему?

- Что могло бы произойти в обществе, если бы люди не выполняли обязанностей, которые Вы назвали и обсудили? Почему?

ЗАДАНИЕ ДЛЯ ТРЕТЬЕЙ ГРУППЫ

Из статьи 36 Конституции Украины:

«Граждане Украины имеют право на свободу объединения в политические партии и общественные организации для осуществления и защиты своих прав и свобод и удовлетворения политических, экономических, социальных, культурных и иных интересов... »

Вопросы для обсуждения:

- Как Вы понимаете это положение Основного Закона нашего государства? Как связано данное положение с идеей толерантности?

- Предположим, Вы являетесь членом школьного спортивного клуба. Какие обязанности есть у Вас по отношении к учащимся, которые в этом же клубе занимаются не Вашим любимым видом спорта? Какие существуют обязанности у этих школьников по отношении к Вам? Почему?

- Какие обязанности возникают у Вас по отношении к учащимся, которые предпочитают заниматься не спортом, а экологической работой, коллекциони­ро­ва­ни­ем марок, фотографированием? Какие обязанности существуют по отношению к Вам школьников, имеющих другое хобби? Почему?

- Что могло бы произойти в обществе, если бы люди не выполняли обязанностей, которые Вы назвали и обсудили? Почему?

Далее лидеры групп (или по их предложению другие члены групп) сообщают классу основные выводы, которые были сделаны в ходе дискуссии. Учитель советует школьникам постоянно помнить о том, что права одного человека "заканчиваются" там, где "начи­наются" права другого человека.

Заключительная часть урока

Учитель просит учащихся привести примеры терпимости и нетерпимости из школьной жизни, а также из внешкольного личного опыта. С учетом этих примеров, материалов и выводов урока школьникам предлагается подготовить собственную Декларацию, посвященную терпимости, которую предполагается направить в ЮНЕСКО (каждая учебная группа начинает эту работу на уроке и заканчивает ее дома). Завершая урок, учитель говорит, что нетерпимость, вражда принесла много бед и несчастий человечеству, нередко приводя к войнам и геноциду. Он обращает внимание учащихся на актуальность формирования толерантности как черты характера современного гражданина Украины. Педагог приводит цитаты из выступления Президента Украины Л.Д.Кучмы в Верховной Раде Украины 22 февраля 2000 года: "Закликаю до відмови від політичної нетерпимості. Бо вона схожа на кулю зі зміщеним центром, яка розриває весь суспільний організм, травмує суспільну свідомість".

(

Тема уроку: Толерантність.

Автор

Ігнатова Ірина Анатоліївна, вчитель Носівської ЗОШ №1 Чернігівської області.

Мета уроку

  • Навчальна: засвоєння основних рис громадянського суспільства, з`ясування поняття толерантності, її ролі в житті людини і суспільства.

  • Виховна: виховання в дітей громадянської поведінки, формування особистої відпові­дальності, сприяння більшому взаєморозумінню, толерантності і довіри між учнями.

  • Розвиваюча: розвиток критичного мислення, умінь порівнювати і аналізувати, аргу­ментовано обстоювати власні погляди на проблему, бути толерантним до чужих думок, розвиток творчих здібностей учнів.


"Урядовий кур'єр", 23 лютого 2000 року.)

Обладнання уроку: Арцишевський Р.А. «Світ і людина» 8-9 клас, Енциклопедичний словник, Допоміжні матеріали для учнів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з використанням інтерактивних методів.

Хід уроку

1 етап. Підготовчий

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Поставити перед учнями випереджаюче завдання

Напередодні уроку учні проводять бліц-інтерв’ю з батьками, учителями, учнями школи по питанню: «Чи завжди Ви виявляєте терпимість до думок та вчинків інших людей?».

2 етап. Актуалізація системи

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Оголошення теми і мети уроку.

Вступне слово:

- Нерідко умови життя або обставини змушують людину думати тільки про себе. Ось і сьогодні, коли наша держава стала на шлях побудови ринкових відносин, багато людей думає лише про те, як вижити. Труднощі і незабезпеченість, з якими вони стикаються, породжують непевність у завтрашньому дні, озлоблюють людей, роблять їх більш егоїстичними і черствими. І тоді до інших людей вони нетерпимі. Проаналізуємо дані інтерв`ю.

Продовжує розповідь:

- Ви стоїте на порозі зрілості. Мине небагато часу, і ви самі будете розв`язувати складні проблеми, серед яких будуть і морально-етичні, проблеми взаємовідносин з іншими людьми, з друзями, а то й з недругами. У всіх людей свої погляди на життя, на працю, кохання, тощо. Як навчитися поважати думки іншої людини? Чи прагнути, щоб опонент сприйняв ваші погляди? Проявляти нетерпимість чи бути толерантним?

Клас ділиться на 5-6 груп і в групах обговорюються результати опитування, підраховують стверджувальні і заперечувальні відповіді. Учень-кур`єр збирає інформацію і швидко ії обробляє. Висновок про те, що багато опитуваних у своєму житті проявляли нетерпимість по відношенню до інших людей.

Вказують на нове для них поняття - толерантність.

3 етап. Визначення поняття

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Пояснює, що в перекладі з латині, толерантність означає терпіння, терпимість.

Поділяє клас на групи і пропонує кожній визначити, що таке терпимість, чому люди бувають нетерпимими до інших людей?

Наводить приклади з історії людства:

- У І1 столітті в Римській імперії правив імператор Марк Аврелій. Він постійно вів війни і разом з тим був філософом. Вважав, що перед обличчям світового закону всі люди рівні - вільні і раби, греки і варвари, чоловіки і жінки. Марку Аврелію належить ряд висловлювань. Деякі пропонуються вам для обговорення.

Роздає допоміжні матеріали № 1.

Ставить запитання:

«Чи могли б в керуватися в житті цими рекомендаціями древнього філософа?»

На основі результатів самозанурення робить висновок про рівень терпимості у класі.

Працюючи з енциклопедичним словником, формулюють відповідь.

Виступають представники від кожної групи. Працюють з афоризмами, аргументовано оцінюють.

Приходять до висновку, що деякі норми моралі залишилися незмінними від античності до наших днів.

Хвилина самоаналізу. Приходять до висновку, що потрібно постійно самовдосконалюватися

4 етап. Творча робота (завдання)

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Продовжує бесіду:

- Нам стало зрозуміло, що в давнину деякі філософи закликали до терпимості у відносинах між людьми. А чи потрібна толерантність для сучасної України?

В нашій державі починає формуватися громадянське суспільство, тобто таке суспільство, в якому права і свободи людини визначаються найвищою цінністю, в якому суспільство стоїть над державою, існує різноманітність думок і поглядів.

Постановка завдання:

Громадянське суспільство не повинно входити в протиріччя з державою, як регулюючою системою. Державна влада в умовах громадянського суспільства перебуває під постійним контролем людей, який здійснюється за допомогою виборів, свободи слова тощо. У нашій школі діє система самоврядування. У кожному класі є декілька комісій, що відповідають за різні аспекти шкільного життя. Членів цих комісій обирають демократичним шляхом і учні школи можуть контролювати процес самоврядування.

Як би ви вдосконалили систему самоврядування в нашій школі?

Чи створили б Ви комісію, що займається питанням взаємовідносин у школі, захисту інтересів учнів?

У групах учні придумують назву нової комісії і формулюють мету її діяльності.

5 етап. Вирішення проблеми

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Ставить проблему:

«Терпіти чи не терпіти? Толерантність - це добре чи погано?».

Дає завдання групам учнів:

З`ясуйте, по яких питаннях відбуваються найчастіше суперечки у вашому класі?

Пропонує розглянути деякі з цих конфліктних ситуацій. Роздає допоміжні матеріали №2. Організовує дискусію.

Контролює роботу учнів, відповідає на можливі запитання.

Допомагає зробити висновок: “Існує межа терпимості”.

Визначають, що конфліктні ситуації виникають по ряду питань.

Можливий варіант:

- при обговоренні окремих вчинків учнів;

- ставлення до навчання;

- прихильність до певного напрямку в музиці, моді тощо.

Працюють з допоміжними матеріалами. Беруть участь у дискусії.

Можливі варіанти відповідей

По ситуації І.

1). Постійно показувати своє негативне відношення і у різкій формі рекомендувати змінити зачіску.

2). Виходити з того, людина має особисту свободу і зі своїм власним волоссям може робити будь-що.

По ситуації ІІ

1) засуджувати ці вчинки учня;

2) вважати, що подібна поведінка особиста справа учня, не втручатися;

3) з розумінням віднестися до проблеми Миколи, поступово і постійно заохочувати його до навчання.

По ситуації Ш

1) прагнути уникати спілкування з Вадимом

2) відповісти грубістю на грубість

3) «ковтати» образи і проводити з учнем роз’яс­нювальну роботу.

Виходячи з розглянутих ситуацій, формулюють власне розуміння межі терпимості.

Роблять висновок.

- Потрібно, виявляючи толерантність до чужих думок, поведінки, виважено, критично підходити до кожного конкретного випадку. Інакше толерантність може перетворитися у байдужість, ухиляння від відповідальності, пристосуванство.

6 етап. Підсумки. Домашнє завдання

Діяльність учителя

Діяльність учнів

Підводить підсумки уроку. Найактивнішим учням ставить оцінки.

Заключне слово:

На планеті - мільярди людей. Всі вони рівні між собою, мають однакові права і свободи. Але всі вони різні зі своїми характерами, ідеями, ідеалами. Тому потрібно проявляти терпимість до оточуючих, до своїх товаришів. Школярі повинні поважати права та гідність інших людей, у тому числі і своїх однолітків, а також повинні відповідати за свою поведінку, щоб не шкодити іншим членам суспільства.

Домашнє завдання:

Розробити 7 основних правил життя в сім`ї.

Допоміжні Матеріали № 1

«Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто ії ображає»

Марк Аврелій.

«Найкращий спосіб помсти - не відповідати злом на зло. »

Марк Аврелій

Допоміжні Матеріали № 2

Ситуація 1.

Дмитро має своєрідну зачіску — занадто довге волосся.

Як поводити себе тим, кому такий стиль не подобається?

Ситуація 2.

Микола часто втікає з уроків, прогулює.

Чи бути толерантним до вчинків Миколи в даному випадку?

Ситуація 3.

В

Тема уроку: "Права і свободи національних меншин в Україні".

Автор

Борецька Марія Володимирівна, вчитель історії ЗОШ №3 м. Рівне.

Мета уроку

  • Освітня: організувати самостійну роботу учнів з сучасними міжнародно-правовими актами та законами України з питань прав національних меншин; розкрити суть понять "толерантність", "етнічна (національна), релігійна та мовна меншини"; визначити права і свободи корінної нації і національних меншостей, знати їх, вимагати їх і вміти іх захищати.

  • Розвиваюча: розвивати в учнів уміння аналізувати і критично оцінювати діяльність громадсько-політичних організацій та держави на основі отриманих знань, альтернативних поглядів на проблему, працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти аргументовано обстоювати власні погляди і позицію, пропонувати шляхи вирішення даної проблеми і конфліктних ситуацій.

  • Виховна: виховувати в учнів активну життєву позицію, спрямовану на утвердження загально-людських цінностей, побудову демократичного суспільства в Україні, то­ле­рантне ставлення до кожної людини, незалежно від кольору її шкіри, купьтури, зви­чаїв, релігії, мови, виховувати не тільки громадянина України, а й громадянина Землі.


адим постійно проявляє неповагу, грубість до своїх товаришів.

Як бути?

Толерантність — це багатогранне поняття, яке на сучасному етапі розвитку людства повинно визначати всю багатоманітність відносин на державному, регіональному і міжнародному рівнях.

Даний конспект уроку торкається лише одного аспекту толерантності — прав і свобод національних меншин в Україні.

План уроку:

1. Національна структура українського суспільства. Україна — поліетнічна держава.

2. Права і свободи людини і національних меншостей у сучасному міжнародному праві і законодавстві України.

3. Стан суспільних відносин в Україні між представниками різних національностей.

4. Проблеми і перспективи реалізації прав і свобод національних меншин в Україні.

Обладнання:

  • Загальна Декларація прав людини (Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року).

  • Конституція України.

  • "Декларація прав національностей України" (Прийнята Верховною Радою України 1 листопада 1991 року).

  • Закон "Про національні меншини в Україні” від 25 червня 1992 року.

  • Закон "Про мови в Українській РСР" від 28 жовтня 1989 року.

  • Схеми і таблиці (ксерокопія на кожній парті).

Випереджувальне завдання: клас поділений на групи по троє школярів. Серед учнів розподілені ролі щодо гри, присвяченої питанню "Проблеми і перспективи реалізації прав і свобод національних меншин в Україні" (депутати місцевих та Верховної Рад, політологи і представники національних меншин) Підготувати питання з проблем і перспектив розвитку національних меншин. Депутатам і політологам — бути готовими відповісти на ці питання.

Хід уроку

1. Організація класу

Вступне слово вчителя:

Вінцем багатовікових державотворчих пошуків українського народу стало прийняття Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року "Акту проголошення незалежності України", який отримав наступне підтвердження на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. На політичній карті світу з`явилася нова суверенна держава – Україна. Найвищою соціальною цінністю в Україні визнається "людина, її жит­тя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека" (Конституція України,
ст. 3).

Важливе значення для демократичної держави має те, як реалізовано в ній право нації на самовизначення, які права надано корінним народам і національним меншинам. Стаття 11 Конституціі України проголошує: "Держава сприяє консолідаціі та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійноі самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Ключова ідея вступу: основним обов`язком діяльності держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

2. Актуалізація знань учнів

Бесіда за питаннями:

1. Що таке демократія?

2. Які основні ознаки демократичної держави?

3. Чи є Україна демократичною державою?

4. Хто, на вашу думку, є найбільшою цінністю в демократичній державі?

Ключова ідея: Україна є демократичною державою, де найбільшою цінністю є людина.

3. Вивчення нового матеріалу

Темою нашого уроку є: "Права і свободи національних меншин в Україні". Ми повинні вияснити такі основні питання (див. план уроку).

Визначимось з понятійним апаратом:

Толерантність — терпимість, неупереджене ставлення до когось, до чогось. Поліетнічна держава — багатонаціональна держава.

Етнічна (національно) меншина, релігійна меншина, мовна меншина (Записи на дошці). Учні самостійно дають визначення.

Приступаємо до розгляду першого питання плану. Перед кожним учнем є таблиця "Динаміка етнічного складу населення України" (% 1970-1999 рр.)

Завдання: Познайомтесь, подумайте, зробіть висновок і дайте відповіді на питання:

-Чи є Україна багатонаціональною державою? Як ви думаєте, чому?

-Які коливання в етнічному складі населення України відбуваються в останні роки?

1970 р.

1979 р.

1990 р.

Усе населення

100

100

100

Українці

74,9

73,6

73,0

Росіяни

19,4

21,1

22,1

Євреї

1,6

1,3

1,0

Білоруси

0,8

0,8

0,9

Молдавани

0,6

0,6

0,6

Болгари

0,5

0,5

0,5

Татари

0,15

0,2

0,3

Вірмени

0,07

0,08

0,2

Греки

0,2

0,2

0,2

Ключова ідея: Україна є поліетнічною державою, це зумовлюється складністю її історичного розвитку. Питома вага українців в останні роки зменшується, а число представників національних меншин збільшується.

Вчитель: "Розглянемо друге питання" Права і свободи людини і національних меншостей в сучасному міжнародному праві і в законодавстві Украіни" (Робота в групах і між групами)

Питання: Які ви знаєте права дитини, людини, які існують в Україні. (Діти називають відомі їм права)

Завдання для групової роботи:

- представити інтереси однієї із національностей України, які є в таблиці "Динаміка етнічного складу населення України".

Завдання для індивідуальної роботи:

-незалежно від того, інтереси якої національності ви будете представляти, визначте, будь ласка, найважливіші права і свободи, якими б ви хотіли користуватися, проживаючи в Україні;

-поділіться своєю думкою із іншими членами групи;

-обговоріть пропозицію кожного із вас в групі і визначте 5-7 найважливіших, з вашої точки зору, прав і свобод;

-обговоріть, в ході дискусії, це між групами, які представляють різні національності;

-за результатами дискусії складіть програму найважливіших прав і свобод, яки­ми б хотіли користуватися ви, будучи представниками тієї чи іншої національності.

Вчитель: після складення спільної програми, пропонує познайомитися з їх основними документами, в яких визначені права і свободи людини і національних меншостей. (Витяги з вказаних документів перед кожним учнем.)

- познайомтесь, проаналізуйте, подумайте, зробіть висновок, чи співпадає ваша програма з правами і свободами, які закріплені у вказаних документах:

а) так, співпадає б) не співпадає в) частково

- якщо відповідь б) чи в), то подумайте і визначте ваші пропозиції та шляхи їх реалізації депутатам і політологам під час рольової гри.

Вчитель: Переходимо до розгляду третього питання. "Стан суспільних відносин в Україні між представниками різних національностей".

Питання вивчається шляхом бесіди:

1. Скажіть, будь ласка, у вашому класі навчаються тільки українці, чи є представники інших національностей?.. а в нашій школі, місті, державі?

2. Які стосунки існують між учнями в класі, які належать до різних національностей?.. а в нашій школі, місті, державі?

3. Чи доповнюють перераховані вами стосунки поняття “толерантність”?

4. Чи характерні такі стосунки для дорослих людей — представників різних національностей?

Подумайте, поясніть.

Після бесіди вчитель пропонує всім виконати творче завдання. Образно зобразіть всі національності, які складають народ України і стосунки між ними.

(Можливі варіанти: квіти ромашки, багатоповерховий будинок, корабель)

Під час виконання цього завдання, звучить музика "Ласкавий дощ" у виконанні оркестру естрадної музики.



Ключова ідея: - між представниками всіх національностей існують стосунки толерантності, дружби, злагоди, порозуміння співробітництва, рівності, але іноді трапляються конфліктні ситуації.

Вивчення четвертого питання відбудеться у вигляді рольової гри –

Круглого столу".

Тема : Проблеми і перспективи реалізації прав національних меншин в Україні.

Мета: Обмінятися думками і визначити, які є проблеми у вирішенні прав і свобод національних меншин і які перспективи їх розвитку в Україні.

Учасники: депутати, політологи, представники національних меншин.

Ведучий: В ході зустрічі ми обміняємося думками, визначимо, які існують проблеми стосовно прав і свобод національних меншин в Україні і які перспективи їх розвитку.

Представники національних

меншин

Депутати

Питання. Проблеми

Відповіді. Шляхи реалізації

Представники росіян

Представники

білорусів

Представники

євреїв

Чому депутати Верховної Ради вживають терміни " корінні нації","російськомовне населення"?

2. Які реальні проблеми несе в собі багатоетнічність?

3. Чи є в Україні комплексна програма задоволення проблем національних меншостей?

Такий факт існує і він не сприяє, звичайно, вирішенню проблеми рівності прав корінної нації і національних меншин.

Багатоетнічність є джерелом багатьох проблем: економічних, мовних, релігійних, житлових, культурних. Часто приводить навіть до збройних конфліктів, але Україна зуміла їх уникнути.

В Україні немає комплексної програми задоволення прав національних меншин. Парламенту і уряду потрібно над цим працювати.

Політологи

Питання від представни­ків росіян

Питання від білорусів

Від представників

татар

1 .Чи свідчить вживання термінів " корінні нації і "російськомовне населення" про справжню рівність в правах корінних нації” і національних меншин?

2. Які реальні проблеми несе в собі ба­гатоетнічність.

3. Чи необхідна Україні комплексна програма задоволення потреб національних меншин.

Вживання подібних висловів свідчить про те, що хоч і права і свободи національних меншин гарантовані в законодавстві, але окремі політики і державні діячі намагаються "роздути" такими висловами мовну проблему національних меншин, що не сприяє консолідації нації і стабілізації в суспільстві.

Я погоджуюся з депутатом Верховної Ради, що проблеми можуть бути найрізноманітніші — це політичні протистояння в Криму, де гостро стоїть ''російське" питання, вимоги кримських татар надати їм право на політичне самовизначення і т.д. Хоча Україна зуміла уникнути збройних конфліктів на національному грунті, але потрібно проводити виважену державну політику з національного питання, де тісно поєднувалися б дві групи прав - загальні права і свободи людини і права і свободи національних меншин.

В державі, яка прагне бути насправді демократичною, правовою, соціальною необхідна комплексна програма, яка б забезпечувала б етнічну, культурну, релігійну,

мовну самобутність національних меншин.

Ведучий: Під час " Круглого столу" ми визначили проблеми, які існують в Україні, щодо прав і свобод національних меншин та визначили шляхи їх реалізації.

Давайте їх назвемо. (Учні по черзі називають проблеми і шляхи їх реалізації)

4. Закріплення нового матеріалу

(Завдання всім учням)

С
кладіть структурно-логічну схему майбутнього розвитку України і світу при розв’язанні проблем національних меншостей і утвердженні толерантних відносин між представниками усіх національностей

5. Підведення підсумків. Вчитель, враховуючи думку лідерів груп, оцінює активність учнів у дискусіях та всіх видах робіт протягом уроку.

6. Домашнє завдання: Побудувати логічно-структурну схему уроку. Розуміти її, знати, вміти захистити.



Тема уроку: "Конституційні засади національно-державного устрою та суспільного плюралізму України".

Автор

Костюк Ірина Альбертівна, вчитель історії та правознавства школи № 2 м. Нового Роздолу Львівської області

Мета уроку

  • засвоєння змісту понять "унітарність", "федералізм", "суспільна консолідація", сус­піль­на багатоманітність"; виявлення включеності цих понять у правове і суспільне поле України;

  • виявлення історичної обумовленості існування протилежних ідеологічних політичних поглядів на завдання державного будівництва в Україні;

  • демонстрація значення політичної толерантності для функціонування демократич­ного суспільства;

  • розвиток навичок альтернативного мислення та аргументованого діалогу.



Рекомендації стосовно підготовки та проведення уроку:

  • запропонувати учням підготувати роз’яснення понять "унітарність", "федералізм" з прикладами та аргументами на користь необхідності (бажаності) того чи іншого політичного устрою для України враховуючи її історичнии досвід;

  • підготувати великі аркуші паперу з виписаними окремо висловлюваннями Октавіо Паза, Р. Дарендорфа; ст.ст. 11 і 15 Конституції України;

  • розмістити столи в аудиторії таким чином, щоб зручно було працювати та представляти свої погляди двом групам учнів;

  • запропонувати учням матеріал № 1, 2 для попередньої підготовки до уроку.

Хід уроку

Змістована наповненість

Форми роботи

1. Сьогодні ми матимемо можливість вияснити зміст понять «унітарність» і «федералізм» та спробуємо визначити вплив форми державного устрою на суспільне життя. Прошу розділитися на групи прихильників тієї чи іншої форми державного устрою та представити один одному свою точку зору.

Вступ вчителя

2.

Представлення учнями понять та зачитування з наперед заготовлених карток аргументів стосовно доцільності надання Україні унітарного чи федеративного державного устрою. Обмін картками між двома групами і обговорення в групах переконливості контраргументів. Публічний захист, коментування наведених точок зору.

3. На підставі результатів обговорення прошу відповісти на питання:

- Чи не призведе федеративний устрій до загрози фрагментарності нації, зрештою, до сепаратизму?

- Чи означає унітарність суспільну однорідність, яка може призвести до одноманітності?

Висловіть свою точку зору з приводу наведених висловлювань:

"Демократія не є панацеєю на будь-які болячки сучасного світу. Це метод жити разом. Ця система, яка запобігає взаємним вбивствам людей так, щоб уряди змінювалися без кровопролит-тя, а президенти займали своє стано-вище шляхом виборів. Демократія не вчить нас нічому іншому, окрім мистецтва жити спільно".

Октавіо Паза, лауреат Нобелівської

премії в галузі літератури 1990 р.

Розміщення на дошці великих аркушів паперу з висловлюваннями. Обговорення їх учнями.

"Доводиться робити висновок, як це не сумно: чим країна однорідніша, тим вищий шанс вона має на успіх у процесі демократизації. Країнам із складним етнічним, або якимось іще, складом населення, доведеться, ймовірно, займатися найближчим часом не демократизацією, а проблемами територіальної цілосності і підтримання законності та порядку".

Р. Дарендорф, автор книги "Шлях

до свободи: демократизація та

її проблеми у Східній Європі"

4. Прошу ознайомитись із конституційними засадами державного устрою та суспільного плюралізму:

"Україна є унітарною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію... Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою".

Ст. 2 Конституції України

Вчитель зачитує ст. 2 Конституції України

"Держава сприяє консолідаціі" та розвиткові української нації, ії історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України".

Ст. 11 Конституції України

"Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманіт­ності".

Ст. 15 Конституції України

  • Як ви гадаєте, чи суперечать,
    чи доповнюють одна одну ст.ст. 11, 15
    Конституції України?

  • Що, по вашому, означають поняття
    "консолідація " та "багатоманітність"?

  • Наведіть приклади наявності
    суспільних явищ, що мають бути озна-
    чені цими поняттями.

5. Підведення підсумків:

Форма державного устрою не є відображенням багатоманітності громадянського суспільства, а лише зручною формою територіально-адмінстративного управління. Конституціині засади Української держави дозволяють існування всіх форм суспільної багато­манітності, створюючи водночас умови для консолідації української нації, толерантного співіснування громадян України.

Вчитель вивішує на дошці аркуші паперу з виписаними ст. ст. 11 та 15 Конституції України.

Питання до учнів

Виступ вчителя

Коротке обговорення з метою з’ясування ступеня засвоювання заявлених в меті уроку понять.

6. Завдання на позакласну самостійну роботу:

Знайти у ст. ст. 132-133розд. ІУ Конституції України загальні принципи територіальної організації держави та взаємодоповнення цих статей зі ст. ст. 2, 11, 15, Конституції України.

Матеріал № 1.

«Регіональні особливості парламентських виборів 1998 р.» - Микола То-менко. Підсумки парламентських виборів в Україні,- К.: Політична думка, 1998.- № 2.

Матеріал № 2.

«Рівень релігійної активності: регіональні особливості і диспропорції» -Андріи Юраш. Рівень релігіиної активності: регіональні особливості і диспропорції.- Л.: Українські варіанти, 1997.-Ч. 1.

Тема уроку: “Поважати життя кожної

людини. 2000 рік – рік культури миру та ненасильства”.

Автор

Дмитренко Олена Анатоліївна, вчитель – НВК № 116 м. Харкова.

Мета уроку

Опираючись на "Маніфест 2000 року за культуру миру та ненасильства," використовуючи загальну Декларацію прав людини і конвенцію про права дитини, показати, що всі люди повинні в повсякденному житті поважати життя кожної людської істоти без будь-якої дискримінації або упередженння.

Виховувати здібності аргументувати свою думку.

Розвивати почуття колективізму, солідарності, терпимості, вміння слухати.



Хід уроку

1. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяль­ності

- Нещодавно ми зустріли з вами 2000 рік. Генеральна ассамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 2000 рік "Міжнародним роком за культуру миру та ненасильства," а 2001 - 2010 роки - Міжнародним десятиріччям миру та ненасильства в інтересах дітей всього світу. 3 цією метою була прийнята Декларація культури світу. Для того, щоб кожна людина взяла активну участь в боротьбі за мир проти насильства, був розроблений Маніфест, в якомує висловлені положення, котрі повинна виконувати кожна людина.

Учні ознайомлюються із написаними на дошці основними положеннями Маніфесту.

  1. Поважати життя кожної людини.

  2. Відкидати насильство.

  3. Проявляти благородство.

  4. Вміти слухати, аби краще розуміти один одного.

  5. Боронити планету.

6. Бути солідарними.

Бесіда із учнями по таких запитаннях.

—Як ви розумієте, що означає поважати життя кожної людини?

— Всі ми різні, а чи різні в нас права?

— Що означає відкидати насильство?

— Що таке насильство? Що ви розумієте під насильством?

— Що таке благородство?

— Що означає вміти слухати, аби краще розуміти один одного?

— Від чого треба боронити нашу планету? Яку допомогу в цьому можемо надати ми?

— Як ви розумієте слово "солідарность"?

— Яким би ви хотіли бачити 2000 рік?

— Що хотіли би Ви побажати собі та вашим близьким у 2001 році?

2. Рольова гра (робота в групах)

—А зараз, діти, я пропоную вам уявити, що всі ми учасники важливого космічного проекту. Ми отримали сигнали з космосу, які підтвердили існування розумного житгя. ООН вирішила послати космічні кораблі в різних напрямках, звідкіля надійшли сигнали. Ці кораблі будуть нести інформацію про Землю. Зараз кожний з вас подумає, що б таке ви послали, що змогло би розповісти розумним істотам на інших планетах про людей. Ваш вибір повинен допомогти цим істотам зрозуміти, що люди планети Земля мають як загальні риси так і відмінні. Покажіть, що більш важливе: наші відмінності в обрядах, одежі, мові, стані чи наші загальні риси.

3. Обговорення (вирішення проблемних задач в групах)

— А зараз, діти, ми з вами поговоримо про терпимість. Як ви розумієте це слово? Чи потрібна нам терпимість для виконання положень Маніфесту?

— Давайте перевіримо чи терпимі ми? Чи нам потрібно виховувати в собі цю якість?

Спробуйте у своїй групі відповісти на запитання тесту. Доповніть речення, вибравши потрібну відповідь.

1. Для того, щоб більш не було війн треба:

Розуміти, чому вони виникають, щоб запобігти конфлікту.

Не можна нічого зробити, оскільки війни будуть завжди.

2. Коли говорять про дітей, котрі постраждали від війни...

Ти про це послухав і забув.

Ти шукаєш можливість для того, щоб їм допомогти.

3. В школі розповідають про героїв, які виявляли терпимість...

Це тебе не цікавить.

Ти бажаєш пізнати ціх героїв.

4. Ти не погоджуєшся з товаришем...

Ти все ж таки слухаєш його

Ти не даєш йому говорити.

5. Ти відкидаєш насильство...

Насильством

Ти приєднуєшся до інших, щоб казати “ні”.

6. В класі ти вже відповів...

Тобі хочеться відповідати ще.

Ти даєш можливість відповісти іншим.

7. Товариш зрадив тебе...

Ти намагаєшся з ним порозумітися.

Ти помстишся йому.

8. Тобі пропонують листуватися з ким-небудь…

Ти бажаєш листуватися, щоб поділитися з ним своїми мріями.

Ти не відчуваєш ні потреби листуватися , ні ділитися мріями.

Підрахуйте ваші відповіді.

5 . Закріплення та узагальнення матеріалу.

  • Робота з дидактичним матеріалом (див.Дод.1)

  • Робота з тестом.

1. Якщо ви зустрінете в своєму класі хлопчика-інваліда?

а) Не покажете своєю поведінкою, що він відрізняється від вас, будете йому допомогати.

б) Не будете з ним спілкуватися взагалі.

в) Спілкуватися будете, але обмежено, тому, що він не такий, як ви.

2. Всі ви в класі різні, тому:

а) Ви не маєте одинакових прав.

б) У всіх вас права рівні.

в) Хтось може не поважати життя іншого.

6. Підсумки уроку (написати на дошці)

1. Ми будемо поважати життя кожної людини.

2. Будемо терпимі один до одного.

3. Будемо відкидати насильство.

4. Будемо проявляти благородство.

5. Будемо вчитись слухати, аби краще розуміти один одного.

6. Будемо солідарні.

—Діти! Давайте зробимо висновки з нашого уроку.

Що ж таке поважати життя кожної людини?

Що таке терпимість?

Як ми будемо терпимі один до одного?

Як ми будемо боротися проти насильства?

В чому ми будемо проявляти благородство?

Як це вміти слухати і розуміти?

  • В чому наша солідарність?

7. Домашнє завдання

—Кожний з вас отримає «Маніфест 2000 року за культуру миру та нанасильства». Ще раз прочитайте його вдома, дайте прочитати батькам, родичам, друзям. Якщо ви згодні виконувати його, поставте в кінці свій підпис і хай підпишуться, якщо згодні, ваші батьки, родичи, друзі. І ми підрахуємо потім всі підписи і подивимось, скільки людей згодні виконувати положення цього Маніфесту.

Додаток 1

ЗАВДАННЯ

За мотивом казки Г.Х.Андерсена "Гидке каченя"

1. Напишіть відповіді на наступні питання.

—Всі герої казки "Гидке каченя" ставилися один до іншого як брати?

—Хто з мешканців пташиного двору користувався найбільшим авторитетом і чому?

—Чи повинні герої казки мати одинакові права незалежно від свого походження?

2. Вибери правильну відповідь і підкресли її. Чому мешканці пташиного двору ображали гидке каченя?

—Він був найрозумніший?

— Він був не такий, як інші?

— Він був найввічливіший?

— Він був найгарніший?

3. Чи змогли би діти твого класу зробити так, як зробили мешканці пташиного двору?

Додаток 2

Маніфест 2000

за культуру миру та ненасильство

Приєднуйтесь до Міжнародного руху за культуру миру та ненасильство

  • Оскільки 2000 рік повинен стати новою відправною точкою, нагодою загальної трансформаціі" культури війни та насильства на культуру миру та ненасильства.

  • Оскільки така трансформація вимагає участі кожної жінки та кожного чоловіка і повинна надати молоді та наступним поколінням мету, яка допоможе їм створити світ більш справедливий, гармонійний та процвітаючий для всіх.

  • Оскільки культура миру забезпечуе сталий розвиток, охорону довкілля та розквіт особливості, оскільки я усвідомлюю свою особисту відповідальність перед майбутнім людства і, зокрема, перед дітьми сьогоднішнього та наступних поколінь.

Беру на себе зобов`язання у повсякденному житті, в родині, у своїй роботі, у службовому оточенні, у моїй країні та у моєму регіоні:

1. "Поважати життя кожної особи ". Поважати життя кожної людської істоти без будь-якої дискримінації або упередження.

2. "Відкидати насильство". Активно виступати за ненасильницькі дії, відкидаючи насилля в усіх його проявах: фізичному, сексуальному, психологічному, економічному та соціальному, особливо у відношенні до найбідніших, незахищених та уразливих, таких як діти та підлітки.

3. "Проявляти благородство". Ділити свій час, матеріальні ресурси, бути благородним аби покласти край соціальному вилученню, несправедливості, політичному та економічному гнобленню .

4. Вміти слухати аби краще розуміти один одного". Захищати свободу висловлення думки та культурне розмаїття, обстоюючи уважне ставлення до співрозмовника та необхідність діалогу, не вдаючись до фанатизму, недовіри та неповаги до ближнього.

5. "Боронити планету". Виховувати відповідальне ставленя та спосіб розвитку, що враховують важливість існування усіх форм життя та зберігати рівновагу природних ресурсів планети.

6. ''Переосмислити поняття солідарності". Сприяти розвиткові людської спільноти за широкою участю жіноцтва та з дотриманням демократичних засад з метою створення, спільно, нових форм солідарності.

Дата і підпис ______________________________

Тема уроку: “Національні меншини в Україні.

Толерантне ставлення до національних меншин в Україні”.

Автор

Оратовський Тимур Борисович, викладач англійської мови та громадянської освіти, заступник директора гімназії "Києво-Могилянський колегіум" м. Києва.

Мета уроку

  • Ознайомлення учнів з правами національних меншин.

  • Активізація знань учнів про найбільші національні меншини в Україні (кількість, компактне проживання, мова, релігія тощо).

    а) самостійна робота з матеріалами

    б) групова робота

    в) ведення дискусії

    г) розвиток критичного мислення, толерантного ставлення до

    національних меншин.

.

Розвивати почуття колективізму, солідарності, терпимості, вміння слухати.



Виховна мета уроку: формування в учнів поваги та толерантного ставлення до національних меншин.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, активізації раніше засвоєного матеріалу.

Обладнання:

  1. Загальна Декларація прав людини.

  2. Конституція України.

  3. Національні меншини (матеріали Ради Європи)

  4. Хрестоматія з географії України: Посібник для вчителя (упоряд.П.О.Масляк,- П.Г.Шищенко, К.Генеза, 1994. (ксерокопійовані матеріали з розділу "Народ України. Українці в світі.") (кількість примірників - залежно від кількості учнів).

  5. "Людина - суспільна істота", презентаційні матеріали програми КОСС, Центру громадянської освіти, Варшава, 1999.

  6. Несколько шагов к возможной победе...", Туркменский молодежньій центр «Диалог», Ашхабад 1997.

  7. Шиман Д. Книга про передсуди. Посібник для роботи в класі, Донецьк, 1997.

Викладач також використовує ксерокопійовані матеріали з хрестоматії з географії України (Упоряд. П.О.Масляк. П.Г.Шищенко, К.Генеза, 1994), які розкладає учням на парти для ознайомлення.

Настанова. Урок зорієнтовано на ознайомлення з національними меншинами в Україні, їх правами та особливостями соціо-культурного життя.

Учбове приміщення підготовлено до занять: дошку витерто, приміщення провітрено, прибрано, підготовлені аудитивні та/або візуальні засоби навчання. Учні підготували до уроку свої робочі місця.

Організаційний момент. Викладач подає аудиторії достатньо повний план уроку, який орієнтує учнів на досягнення комунікативних, пізнавальних, виховних, країнознавчих, лінгвокраїнознавчих цілей.

Викладач включає до організаційного моменту мотиваційні компоненти. Учні зацікавлені поставленими цілями та вносять свої пропозиції щодо плану уроку.

Хід уроку

І. Вступ. Презентація нового матеріалу

1. Почуття меншості.

Викладач пише на дошці слово "меншість". Питає учнів, які слова асоціюються у них з цим поняттям. Перші відповіді учнів можуть торкатися головним чином чисельності групи, однак можливо одержати також інші інтерпретації, наприклад, такі, що стосуються самовідчуття представника меншини, - така людина відчуває себе не такою, як усі, або до неї ставляться не так, як до інших людей. Зазначає, що, в певних ситуаціях, кожна людина може опинитися в меншості. Але при цьому підкреслює, що почуття гідності людини і ставлення до неї значно важливіші, ніж "кількісний фактор". Сам факт приналежності до меншості може не мати аніякого значення для почуттів людини. Наприклад, учень з фізичною вадою може прекрасно почувати себе в класі, якщо однолітки ставляться до нього доброзичливо і чутливо. Для такої людини приналежність до кількісної меншості може не мати ніякого значення. Викладач торкається проблеми "новачків" у класі.

Викладач просить учнів розповісти про випадки зі свого життя, коли їм на власному досвіді довелося відчути, що таке бути меншістю.

2.Що таке національна меншина?

Викладач пише на дошці визначення терміну "національна меншина". Робить перелік:

а) основних національних меншин в Україні;

б) місць їх компактного проживання;

в) чисельності;

г) релігійної приналежності;

д) мов, якими говорять ці національні меншини?

  • Як Ви ставитесь до того, щоб всім громадянам України в графі національність писали "українець" (як, наприклад, у Франції)?

  • Ваше ставлення до зображення українців в фільмі Єжи Гофмана "Вогнем і мечем"? Чи має автор право на власний погляд і чи змінилось після цього Ваше ставлення до поляків?

3. Гра "Яка національність"

Умови гри:

Вчитель пропонує класу написати на аркуші п’ять слів, які, на думку учнів, найбільш характеризують представників якої-небудь національності. Після цього аркуші змішуються і знову роздаються учням. Учень має здогадатись, про яку національність іде мова.

Наприклад: 1.світле волосся. 2.висока статура. З.католицтво (переважно). 4. сільське господарство (високоякісні молочні продукти). 5. рибальство (море).

4. Підведення підсумків уроку.

5. Домашнє завдання. Написати твір (есе) на одну з тем, запропонованих під час організації дискусії (див. вище), або твір "Що я думаю про чеченську війну?"

ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ

І. Опрацювання анкети

"Національні меншини в Україні. Що ми про них знаємо? Як ми до них ставимося?"

Завдання: Заповнити анкету. Відповісти на запитання: Які з вказаних національних меншин, що живуть в Україні, відомі мені з:

а) інформаційних джерел;

б) власного досвіду;

в) невідомі

(відповідно позначити а) х; б) хх; в) -.

Ваше ставлення до цієї національності (від 1 до 10 балів).

Анкета:

Росіяни

Румуни

Цигани

Русини

Угорці

Кримчаки

Азербайджанці

Греки

Естонці

Вірмени

Караїми

Молдавани

Татари кримські

Євреї

Чехи

Татари поволзькі

Асірійці

Німці

Чеченці

Поляки

Гагаузи

Болгари

Корейці

Білоруси

Аналіз роботи над анкетою (Анонімно заповнені анкети здаються вчителю без обговорення).

Запитання до учнів:

- Кому було легко виконати це завдання? Чому?

- Кому було складно виконати це завдання? Чому?

- Чи вплинув Ваш власний досвід на Ваше позитивне чи негативне ставлення до цієї національності?

ІІ. Організація дискусії

- Чи усвідомлюєте Ви себе представником своєї національності?

- Коли Ви відчуваєте гордість за свою національність?

- Коли Вам соромно за представників своєї національності?

- Чи виникало коли-небудь у Вас негативне ставлення до представників іншої національності? Чому?

- Як Ви ставитесь до того, щоб створити сім’ю з представником іншої національності?

- Чи виникало у Вас коли-небудь бажання змінити свою національність?

- У кого з Вас батьки різних національностей?

-

Тема уроку: “Толерантність”.

Автор

Єфіменко Тетяна Миколаївна, викладач історії та правознавства ЗОШ №9 м.Фастова Київської області.

Мета уроку

  • З’ясувати з учнями сутність поняття "толерантність".

  • Переконати учнів у необхідності бути терпимими до оточуючих.

  • Довести, що толерантність у відносинах є однією з умов існування громадянського суспільства.


Чи є у Вас друзі, представники іншої національності? Що Вам більш за все в них подобається?

Тип уроку: урок-діалог.

Форми організації роботи учнів: елементи фронтальної, групової, індивідуальної роботи; клас ділиться на 4 групи.

План

1. Толерантність у спілкуванні із оточуючими людьми.

2. Толерантність у громадянському суспільстві.

Хід уроку

ВЧИТЕЛЬ: Сьогодні я запрошую вас до розмови, про складні відносини вашої особистості та оточуючих, а також про відносини різних соціальних груп у суспільстві. Ми всі такі різні, неповторні, але жити нам усім в одному суспільстві. У кожного з нас існують свої плани, бажання, уявлення. Найкраще, коло ми діємо, керуючись власними міркуваннями. Але, я думаю, ви зі мною погодитесь, не завжди наші вчинки продиктовані власними бажаннями та інтересами. Я пропоную кожному з вас пригадати такі ситуації, коли доводилося хоч у чомусь поступатись іншим. Прошу аркуш поділити на дві колонки, і в першій колонці коротко записати 1-2 випадки, коли вам доводилось поступатись у відносинах з батьками, друзями, учителями, із незнайомими людьми.

ВЧИТЕЛЬ: Чи важко було такі випадки пригадати?

УЧНІ: Ні. Досить часто приходиться діяти, поступаючись іншим.

ВЧИТЕЛЬ: Заслухаємо по одному учню з кожної групи. Прошу ситуацію описувати стисло.

УЧЕНЬ1: Минулої неділі я дуже чекав на фільм із улюбленого серіалу "Нікіта". Але батьки переконали, що вся сім`я має піти привітати з днем народження батькову сестру. Я пішов із батьками, традиції родини треба шанувати.

УЧЕНЬ 2.: У суботу ми з подругою збиралися на дискотеку. Але Настя захво-ріла і дуже просила, щоб я побула з нею вдома (її мама якраз працювала). Я дуже хотіла піти на танці, але ж ми подруги.

УЧЕНЬ 3.: Відразу після уроків у мене розпочинаються заняття з футболу. Учитель фізики попросив мене занести прилади до лаборантської і прибрати в кабінеті (наші чергові просто втекли). Мені соромно було не виконати прохання вчителя, а на секцію я таки запізнився.

УЧЕНЬ 4: Влітку ми їхали потягом, у нас з мамою були квитки на зручні нижні місця. Я поступився своїм місцем жінці похилого віку.

ВЧИТЕЛЬ: Чи є хоч один учень, у житті якого не було жодного прикладу, щоб йому не доводилося поступатись?

УЧНІ: Немає.

ВЧИТЕЛЬ: Як ви думаєте, чому кожному досить часто доводиться поступатись, входити в ситуацію інших?

УЧНІ:

- Бо це близькі нам люди.

- Тому що так приинято в цивілізованому суспільстві.

- Потрібно бути терпимим до інших.

- Сьогодні поступаємось ми, а завтра - нам.

ВЧИТЕЛЬ: Саме на це я хочу звернути особливу увагу. Впевнена, що кожен з вас зможе пригадати протилежні випадки - коли оточуючі поступались чимось на вашу користь.Тому пропоную вам у другій колонці коротко записати приклади, коли люди поступалися вам.

УЧЕНЬ: Я дуже мріяв про комп’ютер, але не насмілювався про це просити батьків. (Знаю, що це дуже дорого). Батьки відкладали гроші на нові меблі, але вирішили, що з цим можна почекати, а комп’ютер важливий для моєї освіти. І ось у день мого народження... Я дуже вдячний батькам.

УЧЕНЬ: Минулого тижня у мене були важливі змагання з баскетболу. Батькам терміново прийшлося поїхати в село, бо захворіла бабуся. І 4-й річний братик залишився на мою відповідальність. Подруга Світлана запропонувала, що посидить із Віталіком, і я змогла взяти участь в змаганні.

УЧЕНЬ: Після тривалої хвороби вчителі на консультаціях окремо мені пояснювали навчальний матеріал і дозволили скласти заліки .

УЧЕНЬ: Коли я в тяжкому стані знаходилася в лікарні (був перітоніт), лікар навіть у вихідні знаходився біля мене (потім я дізналась, що він не зміг прийти на день народження свого сина).

ВЧИТЕЛЬ: Думаю, що ми зможемо згадати десятки подібних випадків. Чому ж оточуючі нам поступаються?

УЧНІ:

- Бо вони наши родичі, друзі.

- Тому що нас поважають і люблять, входять в наше становище.

- А чому б нам не поступатись?

- Ми ж йдемо на зустріч іншим.

ВЧИТЕЛЬ: Ви праві. Повинна бути взаємна повага і терпимість до інших.

На дошці вчитель малює терези.

Ч
и погоджуєтесь ви з наступною думкою: "Я маю право на розуміння та терпимість з боку оточуючих"?

УЧНІ: Так. Ми особистості, кожний заслуговує на повагу та розуміння інших.

ВЧИТЕЛЬ: Показує дану тезу на одній чаші терезів. Але перед нами терези. Повинна бути рівновага. Як її домогтися?

УЧНІ: На іншу чашу потрібно записати тезу "Оточуючі мають право на

розуміння і терпимість з мого боку".

ВЧИТЕЛЬ: Записує тезу.

Тепер маємо рівновагу. Перед вами формула терпимості. нормального співіснування в колі вашого спілкування (в сім`ї, школі, серед друзів). Пам’ятайте, не можна розрахувати на повагу та розуміння від інших, якщо ви особисто не є такими до оточуючих. Терпимості потрібно вчитися.

ВЧИТЕЛЬ: ми всі різні. Але потрібно бути терпимими один до одного. Існує поняття толерантність.

Толерантність — терпиме ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.

Відповідно до визначення вживається вираз "бути толерантним", що фактично означає бути терпимим, лояльним до інших думок, вчинків. Ми всі різні, і в своєму оточенні є доцільним бути терпимими до інших. Але в суспільстві, налаштованому на толерантність, кожен може розраховувати на терпимість від інших. Ми поки що говорили про толерантність у мікросередовищі, у ва-шому найближчому оточенні. Але подібні поняття підходять і до макросередовища, суспільства в цілому.

Подумайте, по відношенню до яких проблем в суспільстві просто необхідна толерантність одних груп населення по відношенню до інших.

УЧНІ:

  • різні:

  • національність і політичні партії;

  • інваліди;

  • сексуальні меншості;

  • релігійні напрямки.

ВЧИТЕЛЬ: Громадянське суспільство передбачає толерантність одних суспільних груп щодо інших. В суспільстві повинно бути мир співвіснування. Але давайте подумаємо, чи толерантність передбачає терпимість до всього?

УЧНІ:

- Мабуть, ні. Хіба можна терпіти, якщо хтось затіває бійку, обра-жає інших? Бувають випадки, коли потрібно викликати міліцію.

-Не можна бути толерантними до злочинців.

ВЧИТЕЛЬ: Де ж можна провести межу толерантності?

Чи є допустимі обмеження свобод в громадянському суспільстві?

УЧНІ: Мабуть, обмеження необхідні. Користуючись свободами, не можна порушувати права тих, хто поруч.

ВЧИТЕЛЬ: Саме тут і існує межа. Ми маємо багато прав, але не маємо права порушувати права інших, хочу навести слова американського філософа Р.Емерсона. "Моя свобода розмахувати руками завершується там, де починається ніс мого ближнього".

Зараз я хочу запропонувати вам одну вправу. Припустимо, що ми вивчаємо політичну систему абстрактної держави "Естландія". Кожна група отримає карту, де дається короткий опис програми і діяльності однієї з партій нашої держави. Через хвилину обговорення представник з групи пояснить нам, чи допустить демократична Естландія .діяльність запропонованої партії.

УЧЕНЬ: Партія № 1 Головною метою партія вважає реальний захист прав людини. Партія відкрила громадську приймальну з проблем прав групи людей, видає інформаційній бюлютень з цієї проблеми. Представники партії відвідують тюрми, перевіряють умови утримання засуджених. На нашу думку, партія діє в рамках законності, не порушує права інших.

УЧЕНЬ: Партія № 2 створена для захисту інтересів корінної національності. Партія фінансує національні видання, створює освітні товариства. Програма партії передбачає усунення представників некорінної національності з державних посад, заборону видань та шкіл з мовою національних меншин. Партія почала створювати молодіжні воєнізовані загони, які готуються до погромів "інородців". Найбільш радикальні представники партії пропонують висиляти з країни людей некорінної національності.

За нашу думку, партія порушує права людей некорінної національності, загрожує застосувати силу. У демократичній державі діяльність подібної партії повинна бути забороненою.

УЧЕНЬ: Партія № 5 захищає права підприємців, готує пропозиції вдосконалення податкового законодавства, розробляє рекоменда ції щодо організації власного бізнесу. Партія має своїх представників в парламенті. Партія не порушує права інших, діє в рамках закону і тому має право існувати.

УЧЕНЬ: Партія № 6 - "жінки "Естляндії" - захищає рівноправність жінок в державі, її представники очолюють Державний комітет із захисту прав материнства та дитинства, займаються благодійницькою дяльністю.

ВЧИТЕЛЬ: Я впевнена, що ви зрозуміли головний критерій: якщо партія або інша політична оргаізація діє в рамках закону, не порушує права окремих громадян та інших організацій, вона має право на існу-вання.

Тепер відійдемо від абстрактної держави. У нас в Україні існують десятки політичних партій. Згадайте назви деяких.

УЧНІ:

- Народний Рух України.

- СДПУ (о)

- НДП

- Комуністична

- Партія зелених

- Партія любителів пива

ВЧИТЕЛЬ: Можна припустити, що якась людина поділяє погляди усіх партій?

УЧНІ: Мабуть, це неможливо. Позиції партій з багатьох питань є просто протилежними.

ВЧИТЕЛЬ: Всі партії зареєстровані і мають право на існування. Але не всяка політична організація має право діяти в нашій державі. Про це чітко сказано в статті 37 Конституції України: “Утворення і діяльність політичних партіи та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституціиного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення забороняються".

У чому, на вашу думку, значення названої статті Конституції?

УЧНІ: Конституція вимагає, щоб всі партії дотримувались закону і не зазіхали на інтереси держави та громадян. У протилежному випадку діяльність партії не допускається. Це вірно, держава стає на захист інтересів громадян.

В

Тема уроку: “Поняття свободи та її втілення в Україні”.

Автор

Слєпухіна Ольга, ЗОШ №65 м.Львова.

Мета уроку

Під час заняття учні:

  • Утверджуються в розумінні і визначенні понять “свобода”, “справедливість”, “законність”, “багатоманітність”, “консенсус”.

  • Намагаються знайти шляхи втілення свободи в суспільному житті України.

  • Аналізують різноманітні джерела інформації, намагаючись розв’язати проблеми суспільного життя.


ЧИТЕЛЬ:
Завершуючи наш урок, ми підходимо до наступного висновку: "Толерантність - одна із необхідних якостей громадянського суспільства. Толерантності потрібно вчитися, розуміти, що терпимість до себе ми будемо відчувати, коли будемо виявляти терпимість до інших. Толерантність має проявлятися і в суспільстві в цілому, і до тих людеи, з якими ви спілкуєтесь.

Дидактичні засоби:

  1. Транспаранти з визначенням понять.

  2. Витяги з Конституції України.

  3. Свобода – найвища цінність, яку дала нам незалежність” (уривок з статті Миколи Гориня).

  4. Витяги з Декларації прав національностей України.

  5. Епізод в автобусі”.

ЯК ПРОВОДИТИ ЗАНЯТТЯ? (Матеріал для вчителя)

ВСТУПНА ЧАСТИНА.

Заняття починається з ознайомлення з темою і метою уроку. Учням пропонується бути активними в обговоренні питань, занотовувати основні поняття, визначення, підсумки бесід і дискусій.

ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Пропонується учням спробувати визначити поняття “свобода”. На дошці вивішуються транспаранти з різними визначеннями цього поняття:

“Свобода – це можливість робити все, що хочеш.”

“Свобода – це можливість робити все, що не заперечує прав і законних інтересів інших людей.”

“Свобода – це здатність і можливість людини керувати собою, своїми бажаннями на основі особистого визнання законів суспільства.”

“Свобода – це стан свідомості громадян, який визначає пунктуальне дотримання суспільних законів, справедливих і рівних для всіх.”

“Свобода – це захищеність від беззаконня.”

“Свобода – це багатоманітність суспільного життя на основі законності і консенсусу.”

Опрацьовуючи поняття, запитайте в учнів, з якими визначеннями вони погоджуються. Запропонуйте зняти те, яке вони вважають помилковим, і пояснити, чому вони так вважають. Можливо, в учнів будуть доповнення. Запропонуйте записати в зошити вірні визначення поняття.

2. Попросіть учнів прочитати уривок із статті Миколи Гориня “Свобода – найвища цінність, яку дала нам незалежність”. Запропонуйте поміркувати над питаннями, поставленими до уривка. Підкресліть, що лише в правовій державі свобода можлива, коли закони відображають інтереси більшості або всіх громадян, і коли ці закони вкорінені в громадській свідомості.

3. Запропонуйте учням ознайомитися зі статтею 15 Конституції України. Нехай поміркують над тим, що означає політична, економічна та ідеологічна багатоманітність. Підкресліть, що багатоманітність суспільного життя дає можливість максимально захистити інтереси громадян, їх свободу.

4. Наголосіть на тому, що для України характерним явищем є також національна багатоманітність і що це створює певні суспільні проблеми. Запропонуйте класу розглянути ситуацію “Епізод в автобусі”. Розділіть клас на дві групи. Одна група, “юристи”, повинна прокоментувати ситуацію з точки зору законності. Друга група, “громадськість”, має спробувати знайти вихід на основі морально-етичних норм. Обом групам пропонується працювати з описом ситуації та іншими матеріалами з додатку для учнів. Також можна запропонувати питання:

В чому ви бачите можливі причини конфлікту?

Чи знайшли ви тут порушення законів, які?

Чого бракує учасникам конфлікту?

Запропонуйте найоптимальніший шлях вирішення подібних проблем.

ЗАКІНЧЕННЯ УРОКУ

На завершення подумайте про те, що треба зробити, щоб свобода у визначених нами поняттях запанувала в українському суспільстві. Обговоріть і запишіть в зошит шляхи втілення свободи в Україні. Для цього ще раз зверніть увагу на транспаранти з визначеннями та записи в зошитах.

Необхідно підкреслити, що запорукою успіху буде неухильне дотримання законності, неприпустимість порушення законних прав та інтересів інших людей, реальне забезпечення багатоманітності суспільного життя, формування суспільної свідомості на основі панування загальнолюдських цінностей.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ.

Свобода – найвища цінність, яку дала нам незалежність”. Микола Горинь, голова Львівської облдержадміністрації, 1996 р.

“Незалежність України народилась в агонії конаючої імперії, яка не давала розвинутись національній ідентичності багатьох народів і здійснила катастрофічний переворот у свідомості людей в дусі вульгарного матеріалізму. Разом із свободою прийшли проблеми. Відбуваються суспільні процеси формування національної держави, які європейські держави і нації пережили вже кілька сотень років тому. Ми чекаємо від свободи матеріальних благ, максимального задоволення потреб, до кінця не усвідомлюючи, що свобода може принести тільки ще більшу свободу. Звільнившись від ідеологічної диктатури, ми маємо змогу повернути свою свідомість до нормального стану, заснованого на загальнолюдських цінностях. І це є найвища цінність, яку дала нам незалежність п’ять років тому.

На п’ятому році незалежності завершився довготривалий процес, конституційний процес. Конституція України – це фундамент правової держави. Сконсолідуймо ж всю свою творчу енергію на будівництві стін нашого дому, храму найвищих цінностей.”

ПИТАННЯ:

  1. Чим процес формування української держави відрізняється від інших європейських держав?

  2. Чого чекали від свободи українці?

  3. Що свобода може дати українцям?

  4. Чому Микола Горинь вважає свободу найвищою цінністю, яку дала нам незалежність?

  5. Яка найвища мета молодої Української держави?

Можливі відповіді:

  • Україна тільки тепер, переживши катастрофу свідомості, вступає на шлях, який інші європейські держави пройшли сотні років тому.

  • Матеріальних благ, задоволення потреб, які їм автоматично дасть свобода.

  • Свобода дає свободу дій, можливість діяти для задоволення потреб.

  • Свобода – це можливість розвитку.

  • Україна має стати правовою державою, яка базується на законах, вкорінених у свідомість громадян.

Витяги з Конституції України. 1996 р.

Стаття 15. Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова. Держава гарантує свободу політичної діяльності…

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонуваня української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України…

Стаття 68. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції та ін­ших законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей…

Витяги з Декларації прав національностей України. 1.11.1991.

…На території України проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями становлять 52-мільйонний народ України…

Стаття 1. Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території рівні політичні, економічні, соціально-культурні права. Дискримінація за національною ознакою забороняється і карається законом.

Стаття 3. Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами у всіх сферах суспільного життя.

Епізод в автобусі”.

Б

Тема уроку: “ Толерантність. Відчуття меншості”.

Автор

Овсієнко Наталія Михайлівна, вчитель історії та правознавства ЗОШ №38 м.Львова, голова методоб`єднання вчителів історії Залізничного р-ну м.Львова.

Мета уроку

  • розкрити суть поняття “меншість”;

  • розрізняти національну, релігійну, расову, етнічну, кількісну меншість;

  • порівнювати відчуття меншості і більшості;

  • допомогти учням усвідомити власний рівень культури толерантності;

  • встановити відповідність між правами людини (за Конституцією України) і різними групами меншин.


ула година пік. Вулицями міста їхав переповнений автобус. Роздратування від тісноти зростало з кожною хвилиною. На наступній зупинці увійшло ще декілька людей, які розмовляли російською мовою. Автобус стрімко рушив з місця і один з нових пасажирів, позадкувавши, наступив на ногу дідусеві, що стояв поруч, і вибачився російською мовою. Дідусь неначе тільки того й чекав. Він вибухнув гнівною промовою на адресу “винуватця”. Нарікав, що нема проходу від москалів, що вони заполонили Україну, мало того, що на ноги наступають, та ще й мають зухвальство говорити в Україні російською мовою. Нехай їдуть в свою Росію і там розмовляють тією мовою. Оточуючі пасажири почали долучатись до суперечки. Невдовзі гомонів уже весь автобус. Одні обурювались поведінкою діда, інші гаряче його підтримували… Дід давно вийшов біля базару, а пасажири усе сперечалися, зачіпаючи національну гідність одне одного. (Можливо, ситуація дещо гротескна, але чого не трапляється в житті).

Розвиток умінь і навичок:

  • критично оцінювати власні вчинки;

  • поважати думки, переконання, почуття інших людей;

  • толерантно спілкуватися.

Допоміжні матеріали:

  • Конституція України;

  • анкета дослідження стосунків (Д.Шиман “Книга про пересуди”).

ПЛАН УРОКУ

  1. Робота з терміном “меншість”.

  2. Проблемна ситуація “Безлюдний острів”.

  3. Робота в групах.

  4. Практичне завдання.

  5. Домашнє завдання (Виробити пропозиціі щодо “Програми адаптаціі новачків в колективі”).

I. На початку уроку на дошці записується слово “меншість”. Учням ставиться запитання:

  • Які слова асоціюються з поняттям “меншість”?

  • Що означає “меншість”?

  • Що означає “більшість”?

  • Наведіть приклади.

Перші відповіді учнів можуть торкатися, головним чином, чисельності. Вчитель поступово скерову учнів до пошуків інших інтерпретацій уявлень поняття меншості (діти, молодь, пенсіонери, різні національності, різні релігіі, тощо).

Усі пропозиції учнів групуються і записуються на дошці.

Меншість:

  • вікова

  • національна

  • релігійна

  • етнічна

  • расова

  • люди з фізичними вадами

  • тощо

II. Вчитель створює проблемну ситуацію.

Корабель потопився під час шторму. Хвилі викинули на берег човен, в якому врятувалось 10 чоловік, а саме: літня жінка, подружжя негрів, сліпа дівчина з матір’ю, 5 європейців, серед яких 3 чоловіка і 2 жінки. Чоловіки розподілили питну воду та їстівні запаси таким чином: дві третини взяли собі, а одну третину віддали іншим, пояснивши, що їм, як чоловікам, потрібно більше.

Вчитель звертається до учнів із запитаннями:

  1. Чи можна було би цю проблему розв’язати по-іншому?

  2. Як би ви це зробили?

  3. Що ще, на вашу думку, бракувало цим людям, окрім їжі та води? Яких почуттів?

Вчитель підводить учнів до думки, що чоловікам не вистачало почуття реальної оцінки ситуації, взаєморозуміння, спільного пошуку вирішення питання, тобто культури толерантності. Вчитель зазначає, що в певних ситуаціях кожна людина може опинитись в меншості. Але при цьому підкреслює, що почуття людини і ставлення до неї значно важливіші, аніж “фактор меншості” в будь-якій формі його прояву. Сам факт приналежності до меншості може не мати ніякого значення для почуттів людини. Наприклад, учень з фізичною вадою може добре почувати себе в класі, якщо однолітки ставляться до нього доброзичливо і чутливо. Для такої людини приналежність до кількісної меншості не відіграє великої ролі. Іноді приналежність до меншості може бути джерелом дуже позитивних почуттів. Наприклад, у тому випадку, коли учень виконав контрольну роботу на “відмінно”, в той час, як інші учні отримали нижчі оцінки.

III. Вчитель пропонує учням уявити себе представниками однієї з груп “меншин”.

Вчитель поділяє клас на 3 групи і пропонує учням виконати ролі різних груп “меншин”: національних, релігійних, “кількісних”. Кожна група отримує відповідне завдання.

Група 1 “Кількісна меншість”.

Вчитель усім учням дає переглянути альбом з фотографіями класу, а одному з учнів доручає скласти список усіх присутніх в алфавітному порядку.

Група 2 “Національна меншість”.

Вчитель пропонує учням записати свою національність на окремому аркуші, а після цього згрупуватися за національною ознакою. Усім роздається для заповнення “Анкета дослідження стосунків”.

Група 3 “Релігійні меншини”.

Учні поділяються на підгрупи відповідно до їх віросповідання: православних, католиків, греко-католиків тощо. Вчитель пропонує учням кожної підгрупи виконати “Анкету дослідження стосунків”.

Через 5-10 хвилин вчитель об’єднуе кожну групу і просить учня I групи “Кількісна меншість”, який виконував роботу в меншості, розказати про свої відчуття. Можливі відповіді: ніяковість, дискомфорт, розгубленість, образа на вчителя тощо.

Вчитель збирає окремо анкети II і Ш груп, а потім повертає їх цим групам в довільному порядку. Як правило, учні отримують чужу анкету. Вони отримують час на її перегляд, після чого відповідають на запитання:

  • Чи задовільняє вас такий варіант відповідей?

  • Якщо “ні” або “так”, то чому?

  • З якими із запропонованих пунктів анкети ви усі погоджуєтеся?

  • З якими ви не погоджуєтеся?

Під час бесіди вчитель підводить учнів до висновку: приналежність до певних меншостей було і залишається, здебільшого, джерелом неприємності. Але кожна лю­дина повинна усвідомити, що “усі ми є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Пра­ва і свободи людини є невідчужуваними і непорушними” (Конституція України ст. 21).

Вчитель пропонує учням переглянути II Розділ Конституції України та відповісти на запитання:

  1. Які статті захищають права та інтереси різних груп меншостей? (статті 24, 26, 35).

  2. Які риси характеру повинні ми в собі розвивати задля того, щоб уникнути конфліктних ситуацій і непорозумінь у міжособистісних стосунках?

Усі відповіді записуються на дошці. Можливі варіанти:

  • Виваженість

  • Справедливість

  • Чуйність

  • Доброзичливість

  • Порядність

  • Поступливість.

Вчитель підводить учнів до думки, що все це можна об’єднати словом ТОЛЕРАНТНІСТЬ. На дошці прописується загальний варіант.

Вчитель. Як можна поєднати записи на дошці?

Меншість:

вікова

національна

релігійна

етнічна

расова

люди з фізичними вадами

тощо

Шлях до

взаєморозуміння

Виваженість

Справедливість

Чуйність

Доброзичливість

Порядність

Поступливість.

Толерантність


IV. Для закріплення матеріалу важливо зробити практичну роботу.

Можна попросити учнів розповісти життєві випадки, коли їм на власному досвіді доводилось відчути, що таке бути меншістю. Необхідно дати кожному учневі можливість представити своє оповідання по-своєму. Це завдання можна виконати й письмово: запропонувати учням поділитися своїми відчуттями у короткому творі. Писати можна анонімно. Потім твори зачитуються та обговорюються. Це буде мати особливе значення для тих учнів, які належать до “більшості”, та котрі й гадки не мають про те, як почувають себе представники меншості у відповідних ситуаціях.

V. На домашнє завдання учням пропонується розробити власну програму адаптаціі (пристосування, звикання) “новачків”, які опинились у новому колективі. Така програма допомогла б новачкам звикнути до нового колективу і почувати себе комфортно, а решті учнів - корегувати свою поведінку в такий спосіб, щоб інша людина не зазнавала будь-яких обмежень чи утисків.

Анкета дослідження стосунків.

ЦП – цілком погоджуюся

П - погоджуюся

Н - не впевнений

НП - не погоджуюся

КН - котегорично не погоджуюся

НЗН - не знаю

  1. Мають багато звичок, що мене дратують.

  2. Подібні до інших людей.

  3. Будуть використовувати інших людей задля власних цілей.

  4. Є замкнутими.

  5. Часто втручаються не в свої справи.

  6. Загалом толерантні до інших людей.

  7. Нетерпимі до інших.

  8. Кмітливі і хороші працівники.

  9. Виявляють дискримінаційне ставлення до оточуючих.

  10. Вони ненадійні.

  11. Збагачуються шляхом обману інших.

  12. Неврівноважені.

  13. Намагаються керувати іншими людьми.

  14. Дотримуються дивних звичаїв.

  15. Заслуговують такої ж довіри, як й інші.

  16. Допомагають іншим.

  17. Розумні і практичні.

  18. Доброзичливі.

  19. Не говорять правди про те, що думають.

  20. Зраджують.

Тема уроку: “Толерантність”.

Автор

Вукіна Наталя Миколаївна, вчитель історії та правознавства школи №162 м.Харкова.

Мета уроку

  • створити умови для формування терплячості до проявів відмінностей між людьми (за статтю, віком, соціальним становищем, національністю, расою, світоглядом);

  • сприяти виробленню активного неприйняття будь-яких форм дискримінації;

  • сприяти вихованню поваги до людської особистості як найвищої цінності:

  • розвивати навички життя в соціумі;

  • виробити навички оцінювання суспільних явищ і життєвих ситуацій з правової точки зору;

  • ознайомити дітей з основними міжнародними документами й статтями Конституції України, що забороняють різні форми дискримінації.




Поняття: терпимість толерантність. віротерпимість, рівність, забобони, стереотипи, конфлікт, нетерплячість, раса, національність, соціальна група, меншість, націоналізм, дискримінація, геноцид, расизм.

Методика проведення: Перед початком уроку можна задати учням питання: "Чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? " Відповіді записати на дошці, щоб вони були перед очима на протязі усього уроку.

На початку уроку ставиться декілька питань:

  • Що таке толерантність?

  • Для чого потрібна толерантність?

  • Що є основою толерантності?

  • На якому ґрунті розвивається нетерпимість?

  • На яких рівнях проявляється нетерпимість? До чого вона приводить ?

Нетерпимість розвивається на грунті:

  • Релігійному

  • Етнічному

  • Культурному

  • Мовному

  • Політичному

Рівні прояву нетерпимості:

  • Державний:

  • Одна держава до іншої

  • Держава до своїх громадян

  • Політичні партії, організації, групи одна до одної

  • Більшість до меншин

Толерантність припускає, що у мене є свої погляди, у когось іншого вони інші, і хоча я ці погляди не розділяю, але терпимо до них ставлюся.

Толерантність — це взаємоповага через взаєморозуміння.

  • Толерантність потрібна сьогодні, щоб не помирали у світі люди через ненависть одних до ідей, поглядів, релігій або кольору шкіри інших.

  • Нетерпимість приводить до виникнення конфлікту.

Схема розв'язання конфлікту:

  • Сформулювати проблему з позиції вимог кожної сторони конфлікту.

  • Переформулювати її так, шоб можна було врахувати вимоги обох учасників одночасно.

  • За допомогою мозкового штурму отримати альтернативні рішення.

  • Оцінити рішення.

  • Вибрати найкраще, прийнятне для всіх рішення.

Схему розв`язання конфлікту можна приготувати завчасно і вивісити окремо для економії часу уроку. Така схема-конспект систематизує базові знання і в ролі наочного матеріалу допоможе виконати подальші вправи (завдання).

Групова робота (10 хвилин)

Учитель просить учнів поділитися на групи по 5-6 чоловік. Кожній групі роздається пакет, до якого входять ксерокопії таких документів:

  • Загальна Декларація прав людини (1948 р.)

  • Конституція України (1996 р.)

  • Конвенція про права дитини (1989 р.)

  • Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.)

  • Декларація про ліквідацію всіх форм нетерплячості й дискримінації на основі релігії чи переконань 1981 р.)

  • Конвенція про дискримінацію в галузі праці й зайнятості (Конвенція МОП ІV 111,1958 р.)

  • Конвенція про боротьбу з дискримінацією у галузі освіти (ЮНЕСКО, 1960 р.)

  • Декларація про расу і расові забобони (ЮНЕСКО, 1978 р.)

Перші два документи даються повністю у спрощеному варіанті, в інших для дітей цієї вікової групи (13-14 років) достатньо дати тільки назву та ст. 1, де, як правило, дається поняття дискримінації по відношенню до тієї чи іншої групи. Важливо, щоб діти дізнались про існування цих міжнародних документів і про те, що вважається дискримінацією.

А також кожній групі дається картка з ситуацією, до якої вони повинні піді­бра­ти відповідний документ (або статтю в документі) і спробувати розв’язати конфлікт.

Ситуації.

Представники нечисленної політичної партії "Фанати Рідної мови", які вважали, що тільки той, хто говорить їхньою мовою, мають право голосу на виборах, збираються провести мітинг у районі, де проживають представники народності ГО, які не говорять цією мовою. Організатори мітингу вважають, що цією акцією вони реалізують своє право на свободу зборів і здійснення вільної політичної діяльності. Лідер партії народності ГО - проти проведення цієї акції, тому що незадовго до цього вже відбулися правові зіткнення між прибічниками цих партій. Мер міста повинен прийняти рішення про можливість проведення цієї акції.

  • Яке рішення прийняли б ви на місці мера?

  • Яку форму протесту могли б вибрати прибічники партії ГО, які контролюють територію, на якій буде проводитися мітинг?

***

Квітневий сонячний день. Велике свято у християн — Паска! Прихожани православного храму йдуть на святкову службу і тут повз собор проходить група буддистів, в характерному для них одязі. Ця група роздає листівки, що закликають вступати до їхнього братства. Двоє "істинних" християн , обурившись, починають кричати лайливі слова; справа ось-ось загрожує перерости в зіткнення.

  • Хто, на ваш погляд, може запобігти конфлікту?

  • Як можна вирішити цю конфліктну ситуацію?

***

Територія, населена "лиманцями", більш ніж 300 років, була поділена між двома державами. В довгій й затятій боротьбі лиманці добились незалежності й створили свою державу Лиманію. Але виникла проблема: половина населення говорить лиманською мовою, а друга половина — урузькою. Конституція Лиманіі' визнала державною мовою лиманську. Але урузькою говорять 48% населення; зараз у них немає можливості влаштуватися на роботу, бути обраним у парламент тощо. По всій державі проводились мітинги та акції протесту, конфлікт може перейти в стадію збройного протистояння. На надзвичайній сесії парламент повинен виробити шляхи вирішення проблеми й запропонувати іх народу Лиманії

  • Які варіанти вирішення проблеми могли б запропонувати ви?

  • За яке рішення проголосують лиманці?

***

На дворі жилого мікрорайону було збудовано баскетбольний майданчик, який влітку міг використовуватись і для гри в теніс та волейбол, а взимку — для гри в хокей. Коли з часом обладнання прийшло в непридатність, цей майданчик використовувався хлопцями як футбольне поле, й весь двір ганяв тут м’яча. Але одного разу баскетбол знову став дуже популярним і половина хлопців двору, зібравши гроші, відновила баскетбольні щити. Саме тоді виник конфлікт: двір поділився на "футболістів" і "баскетболістів". Два ворожих табори.

  • Які варіанти рішень ви могли б запропонувати, для того, щоб примирити ворожнечу хлопців?

  • На який варіант, на ваш погляд, погодились би обидві сторони?

Вчитель під час роботи у групах може за необхідністю втручатися й надавати допомогу учням.

Групи розповідають усьому класу про результати своїх пошуків. (10 хвилин)

Після кожного завдання можна запропонувати учням фіксувати свої відчуття в ході виконання роботи, що допоможе потім при завершальному аналізі аналізі.

Дискусія (10 хвилин)

  • В ході дискусії можна запропонувати учням висловитися про роботу в групах, своїх і однокласників, розглянути свої варіанти вирішення ситуацій, розповісти про власні відчуття від уроку.

Підведення підсумків (5 хвилин)

Толерантність - це розуміння інших поглядів, повага до них, вміння сприймати людей такими, якими вони є. Вольтер назвав толерантність загальнолюдською цінністю й доброчесністю.

"Ми повинні всіх людей розглядати як наших братів. Що - і турок мій брат? І китаєць? І єврей? Так, без сумніву. Ми всі - діти одного батька. "

Альтернативна методика:

  • Кожна з проблем є відправною точкою для великої дискусії. Так на основі деяких питань можна обговорити проблеми релігійної, етнічної, культурної, мовної, політичної, соціальної нетерпимості.

  • Запропонуйте учням підготувати свої ситуації або ж знайти їх у газетах, журналах, чи інших засобах масової інформації.

  • Запропонуйте учням підготувати сценку, оповідання чи малюнок про одну з проблемних ситуацій.

М

Тема уроку: “Толерантність”.

Автор

Левкова С.О., вчитель історії та правознавства ЗОШ №4 м. Львова.

Мета уроку

  • Навчальна: Розкрити учням зміст поняття "толерантність" як принципу людського буття, коли замість боротьби за існування пропонують любов до ближнього.

  • Виховна: Виховати здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини від самого себе; Вчити учнів встановлювати стосунки на доброзичливій, толерантній основі.

  • Розвичаюча: Навчити учнів аналізувати матеріали із різних джерел, включаючи засоби масової інформації і самостійно підходити до справедливих і зважених висновків.


етоди проведення:
Розповідь, використання елементів бесіди, робота з документом, дидактичним матеріалом, робота в групах, урок застосування, узагальнення і систематизації знань, навичок і вмінь

Обладнання уроку: Дидактичні матеріали "Декларація прав дитини", "Афоризми про толерантність". Матеріали для роботи в групах.

Методи проведення: Розповідь, використання елементів бесіди, робота з документом, дидактичним матеріалом, робота в групах, урок застосування, узагальнення і систематизації знань, навичок і вмінь.

Обладнання уроку: Дидактичні матеріали "Декларація прав дитини", "Афоризми про толерантність". Матеріали для роботи в групах.

ХІД УРОКУ

Учитель: Діти! Тема нашого уроку для нас трохи незвична - "Толерантність". Це слово походить від латинського "терплячий", це – терпимість до чужих думок і вірувань.

Як ви думаєте, ця тема є актуальною сьогодні?

Учні: У сучасному суспільстві відбувається багато конфліктів - релігійних, міжнаціональних, військових; ще недавно у нас на Львівщині були конфлікти між православними і греко-католиками; в незалежній Україні є багато партій різного спрямування; в наш час багато людей є агресивними, недобрими один до одного; газети і телебачення розповідають про жахливі події, коли батьки вбивають дітей, підлітки - один одного тощо.

Вчитель: Так, ми живемо у складний і неспокійний час, а причини занепаду нашої моралі ми пояснюємо, виправдовуємо економічною і екологічною кризами, недоліками ринкових стосунків, зубожінням і т.ін. Глобальні проблеми, що їх має розв`зувати людство, дедалі загострюються, а конфлікти стають все небезпечнішими, і тому зростає усвідомлення необхідності співпраці людей і привабливість ідей толерантності. Ми дуже довго жили у тоталітарному суспільстві, і тому нам дуже важко, але і дуже важливо стати толерантними.

Ідеї толерантності стали актуальними не сьогодні. Стаття 1. Загальної декларації прав людини (1948 р.) проголошує "Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах".

Завдання: Проаналізуйте зміст Декларації прав дитини. Який принцип і як саме розкриває ідеї толерантності?

Учні: Принцип 10 (аналізують текст Декларації...)

Завдання: Проаналізуйте висловлення видатних людей про толерантність.

Бесіда з учнями.

Вчитель: Толерантність – це основа свободи. Але Жан-Жак Руссо (французький просвітник ХУІІст.) якось влучно зауважив, що "Свобода - справа дуже смачна, але вона дуже важко перетравлюється". Ми з вами повинні вчитися користуватися благами свободи, адже наші руки і ноги ще не загоїлися від кайданів тоталітарного суспільства, а очі ще погано бачать після мороку вязниці.

У всіх нас є багато спільного, чимало відмінного, але усіх нас об’єднує те, що ми всі - люди, що ми живемо на одній Землі, і нам слід жити так, щоб зберегти мир і спокій. Треба навчитися розуміти людей, любити їх і прощати, ставитися до них неупереджено, нехай вони в чомусь і відрізняються від нас самих.

Організація групової роботи.

Учням пропонується організуватись у групи за місцем народження. Утворюються 4 групи. Групи одержують завдання.

Робота в групах.

Учитель слідкує за роботою, коригує роботу кожного, спостерігає за характером спілкування.

Завдання групі 1:

Намалювати квітку "Толерантність"; заповнити пелюстки її синонімами, рисами.

Проект учнів:

Завдання групі 2:

Скласти проект "Толерантшсть - це ...

Проект учнів

Толерантність – це терпиме ставлення до чужої думки, не протидія силі силою, а використання "парламентських" методів розв’язання конфліктів,подолання агресивності, конфліктності,визнання за іншими права бути іншими: відрізнятися зовнішнім виглядом, вірою, мовою, вчинками...

Завдання групі 3:

Скласти проект "Як навчитися толерантності?"

Проект учнів:

  • не забувати, що всі люди різні, але всі вони – рівні;

  • не треба поспішати гніватися на людей або засуджувати їх: треба постаратися;

  • зрозумісти людину, розібратися у конкретному випадку;

  • треба поважати почуття людей, не ображати їх;

  • хотіти взаємодіяти з іншими людьми не підганяючи їх до своїх уявлень.

Завдання групі 4:

Розглянути проблему інвалідів.

Прочитайте дані матеріали.

  1. Що вас найбільше вразило?

  2. Як можна назвати суспільство, яке не турбується про інвалідів?

  3. Зробіть усі можливі висновки.

Матеріали для роздумів

У стародавній Спарті кволих дітей викидали у прірву...

6 грудня - Міжнародний день інвалідів

Сліпоглухонімі люди

Елен Адамс-Келлкр(1880-1968) Народилася в США. В 1,5 року захворіла менінгітом, втратила зір і слух. Стала свавільною, некерованою. Мати Елен важко давала собі раду. Дізнавшись, що в школі Перкенсона навчають таких дітей, вона написала туди. Анна Сулівен, викладач цієї школи, погодилась приїхати в сім^ю Келлер і виховувати дівчинку. Вона не розлучалася з Елен до її смерті. Дитина навчилась розуміти світ, писати і навіть говорити. За 50 років Елен Келлєр написала 15 книг, які перекладалися на всі мови світу. Ось назви деяких:

  • 1902 - "Історія мого життя"

  • 1903 -„Світ, в якому я живу"

  • 1911 - "Оптимізм"

  • 1926 - "Мій ключ в життя"

Вона знала 4 мови, цікавилася психологією.

***

Ольга Скороходова(1911-1982) Народилася в Херсонській області. Сирота. У 8 років захворіла менінгітом, втратила зір, потім слух. Харківський професор Соколянський забрав її з інтернату для сліпих. Він відтворив її мову; вона змогла закінчити середню школу у Харкові, згодом отримала вищу освіту. В 1961 році стала кандидатом педагогічних наук. Написала 3 книги - "Як я сприймаю оточуючий світ", "Як я уявляю оточуючий світ", "Як я розумію оточуючий світ".

Захист проекту.

Учні емоціино розказали про долю цих двох жінок. Що їх вразило:

  • інвалідом може стати кожний!

  • вони раніше думали, що сліпоглухонімі діти - це люди, що ведуть рослинний спосіб життя, а вони так багато можуть (якщо їх ііідтримати)

  • їх вразила самопожертва Анни Сулівен, яка все життя виховувала чужу дитину-інваліда.

  • як мало вони ще знають!

  • це не люди-інваліди, а суспільство, яке не турбується про них - суспільство-інвалід.

Підсумок уроку.

Вчитель: сьогодні ми з вами замислилися: "Що таке толерантність?" Як нам зробити наше життя кращим? І ми зрозуміли, що Свобода кожного з нас грунтуеться на солідарності всіх. 1 в наш складний і неспокійний час ми повинні подивитися один одному у вічі і побачити Людину, знайти нові форми спілкування, створити нове суспільство, яке буде побудоване на взаєморозумінні.

Учні: Ми живемо серед людей і повинні доброзичливіше ставитися один до одно.; треба навчитися рахуватися з думками й вчинками інших: вміти зрозуміти люлйу і вибачити її; бути дружелюбними; не робити іншим такого. чого б ти не хотів для себе. А для цього необхідно викоренити зі своїх сердець зверхність, байдужість, упередженість. 1 тоді вас - щирих, добрих, сердечних - будуть всі любити і поважати - і світ стане кращим!!!

Вчитель: Цей урок я хочу закінчити словами німецького поета Гете:

"Перед великим розумом я схиляю голову,

Перед великим серцем я стаю на коліна"

Домашнє завдання:

Підібрати матеріали газет, журналів про категорії людей, які потребують толерантного ставлення суспільства до них. Наприклад, бездомні, наркомани, люди похилого віку, смертельно хворі люди тощо.

ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ

Цікаві думки визначних людей про толерантність

Щаслива людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей.

Дені Дідро - французький філософ-просвітитель, 1713-1784

Ваші ідеї мені глибоко осоружні, але я віддам життя
за ваше право їх виголошувати.

Вольтер - францучький просвітитель ХУІПст.

Байдужість - це параліч душі, передчасна смерть.

А.Чехов - російський письменник

Той, хто хоче обвинувачувати, не повинен поспішати.

Мольгр - франпузький драматург ХУПст.

Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе.

Леонардо да Вінчі - великий італійський живописець, скульптор,

архітектор, учений, 1452-1519

Людина, яка робить інших щасливими, не може сама бути нещасною.

Гельвецій - французький філософ ХУШст.

Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш
звання людини.

Сааді - перський поет ХІІІст.

Жодна зла людина не буває щасливою.

Ювенал - римський поет-сатирик бО д.н.е.

Підняти слабого - цього ще замало: треба ще потім його і підтримати.

В.Шекспір - англійський драматург і поет 1564-1616

Легше вирішує і засуджує той, хто менше замислюється.

Джордано Бруно - італійськии мислитель ХУІст.

Поведінка - це дзеркало, в котрому кожний показує свою подобу.

Гете - німецький поет 1749-1832

Тема уроку: “Толерантність”.

Автор

Гейко Ірина Миколаївна, вчитель історії та правознавства ЗОШ №6 м.Василькова Київської області.

Мета уроку

  • ознайомити учнів з поняттями «індивідуальність», «толерантність»;

  • показати учням , що важливим у стосунках між людьми є вміння спілкуватися;

  • допомогти учням усвідомлювати необхідність поважати індивідуальнісгь інших людей та жити в злагоді з близькими та іншими людьми, іншими народами та державами.


Обладнання:

Загальна Декларація прав людини, статті 1,2,7,18,25. Конституція України, статті 21,23,24,28,34,35,36,55,57. Дошка, папір, маркери. Плакат «Поводь себе так з іншими, ж хотів би, щоб поводилися з тобою». Парти у класі необхідно поставити так, щоб вони знаходилися за спинами учнів, а стільці розставити в коло.

Основні поняття і терміни: Індивідуальність, толерантність терпимість.

Особливості проведення уроку:

Особливості уроку полягаюгь в тому, щоб показати учням на прикладах з їх власного життя, що важливим у стосунках між людьми є вміння спілкуватися. Чи вміють вони себе поводити так з людьми, щоб їх розуміли, охоче приходили їм на допомогу. В загапьному принципі поведінки, який створює між людьми взаєморозуміння, злагоду, втілена мудрість позитивного ставлення до людей «Поводь себе так з іншими, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою». Людина повинна бути самокритичною по відношенню до себе, до своїх вчинків, даючи їм правильну оцінку та поважати інших людей. Необхідно зупинитися і на такому важливому питанні:

Яку людину ми вважаємо вихованою?

З`ясувати це питання можливо шляхом «мозкового штурму», під час його приймаються всі відповіді учнів, навіть, якщо вони і повторюються. Тоді потрібно другий раз подібну відповідь не записувати, а біля відповіді поставити позначку. Доречно звернути увагу учнів, що деякі риси вихованої людини у відповідях учнів повторювались. Може бути на даному етапі інша форма роботи. Оскільки під час «мозкового штурму» висловлюються тільки бажаючі, частіше всього це одні і ті ж самі активні учні, то вчителю можна запропонувати учням форму роботи «Коло», яка дозволяє всім присутнім на уроці учням дати свій варіант відповіді, хоча під час цієї форми роботи обов'язково відповіді будуть повторюватися.

Хід уроку: (можливий варіант)

1. Вступ. Організаційні питання - 10 хв.

2. Робота в малих групах (парах) - 10 хв.

3. Робота в великій групі. Дискусія - 20 хв.

4. Підсумки уроку- 3 хв.

5. Поміркуйте - 2 хв.

1. Вступ.

Вчителю обов`язково необхідно створити нестандартну атмосферу на уроці. 3 метою зацікавлення учнів вчитель на початку уроку пропонуе учням:

“Зложіть мимоволі руки та подивіться один на одного. Чи схожі ви ? Сядьте так, щоб вам було зручно та ще раз подивіться один на одаого. Навіть в таких простих рухах та діях ми різні. Кожен або кожна з вас це зробили по-своєму, по - іншому, індивідуально.

Розминка « Ми різні».

Запропонуйте учням зібратися в групи за ознаками, які ви будете називати:

• за ростом;

• за статтю (хлопчики, дівчата);

• за громадянством;

• за кольором очей;

• за кольором волосся;

• за кольором взуття тощо.

(Можливі інші приклади - той хто любить поспати, байдикувати, красиво співає, захищае права інших людей, вміє організувати колектив ...)

Після цього виберіть одного учня або одну ученицю, зав'яжіть очі йому (їй )хусткою очі. Він знаходиться в колі і йому необхідно вибрати собі пару серед учнів і учениць, що утворили коло.

Завдання:

Не розмовляючи, можна доторкнутися до обличчя, рук, волоося, потрібно відгадата свого напарника або напарницю, назвати його (її) імя, прізвище, декілька слів розповісти про зовншіність, характер, хоббі. Після вступу, коли учні заінтригувалися, вчитель оголошує тему уроку : «Толерантність».

• Що означає це поняття?

• Чи завжди ми в житті толерантні до інших людей?

• Хто така толерантна людина і як виховаги в собі ці якості? - на ці та багато інших запитань нам доведеться сьогодні відповісти.

Кожна людина неповторна. Світ тому і цікавий, що ми всі різні.

2. РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ (ПАРАХ)

Вчителю необхідно поділити клас на малі групи ( пари) та запропонувати завдання. Кожній парі надається 3 хвилини. Коли час вичерпається, необхідно надати можливість групам презентувати свою роботу.

В класі у вас є друг або подруга. Сядьте поруч і складіть такий перелік:

Я І МІЙ ДРУГ(МОЯ ПОДРУГА) або

Я І МІЙ ОДНОКЛАСНИК (МОЯ ОДНОКЛАСНИЦЯ).

Чим ми схожі? Чим ми відрізняємось?

  • Чи заважають вашому спілкуванню відмінні риси вашої оообистості?

  • Якщо так, то які?

  • Якщо ні, то чому?

Висновок. Іноді риси характеру друга чн подруги вас нервують, іноді навпаки, вам допомагають прийняти певне рішення. І не дивлячись на відмінності у ха­рак­терах, ви є друзями, вам цікаво разом. Таку ж терпимість потрібно проявляти до всіх.

3. Робота в великій групі. Дискусія.

Методом «мозкового штурму» з’ясовуються основні відмінності людей.

( Можливі ознаки - раса, національність, вік, стать, темперамент, характер, зовнішність, знак зодіаку, хоббі, інтелект, місце проживання, соціальний та матеріальний стан, фізичні вади, звичаї тощо).

У кожної людині особливий характер, інтелект, звички, спосіб життя. Людей потрібно сприймати такими, якими вони є - повні та худі, високі та маленькі, геніальні та звичайні.

  • Про які народи чи національності більше всього анекдотів?

  • Як проявляється індивідуальність?

  • Індивідуальність людини - це благо чи недолік ? Уявіть собі ситуацію, що всі ми стали одинаковим.

  • Що почуваєте ви, коли ображають інших людей у вашій присутності? Ваші дії.

Індивідуальні особливосгі є у кожної людині, і ми повинні ставитися до них терпимо, тобто проявляти толерантність. Запитайте в учнів, чи знають вони, що означає це слово.

Під час міні-лекції вчитель розкриває зміст поняття «толерантність». Термін «толерантність» походить від латинського tоlегаntio - терпимість і означає різновид взаємодії та взаємовідносин між окремими людьми, соціальними групами, політичними партіями, державами на основі взаємоповаги.

Далі вчитель пропонує учням спробувати назвати, які можуть бути види толерантності.

Вчителю бажано підвести висновок та назвати типи толерантності, які виражаються у відносинах між людьми:

  • висловлення;

  • відносини;

  • дії.

Наприкінці цього етапу роботи вчитель ставить перед учнями завдання: до кожного з трьох типів добрати приклади з власного життя, школи, сім’ї, суспільства тощо. Якщо на цьому етапі роботи виникають труднощі в учнів, вчитель теж може взяти участь у виконанні цих завдань та разом з учнями наводити приклади.

(Можливі варіанти відповідей: людські вади; національність; матеріальне становище; релігійні почуття; відношення до певної політичної парти тощо).

5. Підсумки уроку.

• Про що Ви дізналися на уроці?

• Як Ви себе почували на уроці, виконуючи завдання?

• Де ви зможете використати набуті на уроці знання та вміння.

Якщо у вчителя вистачає часу ва уроці , можна поставити учням наступне дискусійне питання:

Яку людину ми вважаємо вихованою?

В кінці уроку вчитель підводить учнів до висновку, що толерантність - це визнання і повага до інших людей, вміння жити разом з іншими людьми.

6. Поміркуйте!

1. Чим я відрізняюся від більшості людей?

2. В чому моя неповторнісіь?

3. Чим я схожа (ий) на інших людей?

Тема уроку: “Декларація та програма дій в області культури миру (статгі 4. 6). Маніфест - 2000”.

Автор

Світлична Галина Василівна, вчитель-методист НВК № 116 м. Харкова.

Мета уроку

  • Продовжити знайомство зі змістом Декларації та програмою дій в області культури миру.

  • Дати поняття, що освіта на всіх рівнях є одним із основних засобів створення культури миру, особливо освіта в області прав людини.

  • Сприяти формуванню активної життєвої позиції, намаганню жити разом в дусі миру та співпраці як головної умови подальшого розвитку сучасного цивілізованого світу.




Основні поняття:

- Декларація - програмна заява.

- Маніфест - заклик суспільних організацій, що мають програму і принципи діяльності.

- Толерантність - терпіння до чужих думок, поведінки, повага національних і культурних відмінностей, прагнення до взаєморозуміння між народами світу.

- Культура миру - це повага до життя і прав людини, діалог, компроміс, злагода, вміння чути та розуміти один одного.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

1.Прочитайте записи на дошці та спробуйте пояснити їх зміст.

а) 2000 рік - Міжнародний рік культури миру і ненасильства;

б) 2000-2010 рік - десятиріччя культури миру і співробітництва в інтересах дітей;

в) щастя - це коли тебе розуміють.

А чи розуміють один одного люди, котрі живуть на нашій планеті? Що потрібно зробити, щоб досягти миру й дружби на нашій планеті Земля?

Сьогодні на уроці ми повинні знайти відповідь на ці питання.

2. Актуалізація опорних знань.

1. Відкрийте книгу «Світ і людина» Р. Арцишевського (стор. 45).

  • Подивиться на карту земних півкуль та зображення на ній.

  • Кого ви бачите на цих малюнках?

Діти: Тут намальовані люди з різним кольором шкіри, різних національностей, з різним кольором очей, з кучерявим та прямим волоссям. Всі вони живуть на нашій планеті.

- Який висновок можна зробити?

Висновок: Всі вони люди. Всі вони різні. Але вони мають рівні права на життя й щастя.

  • Які міжнародні документи про захист прав людини ви знаєте?

  • В якому документі України відображена ідея захисту прав людини?

  • Що необхідно зробити нам, щоб жити в мирі та злагоді?

Діти: “ Бути толерантними.

А що таке толерантність?

Звернемось до словника: Поняття Толерантність.

2. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: 13 вересня 1999 року на 53 сесії Генеральної Асамблеї ООН прийнята «Декларація про культуру миру й програма дій в області культури миру».

  • Як ви вважаєте, чому ООН на рубіжі ХХІ століття прийняла цю Декларацію?

  • Ми вже говорили, що ООН 2000 рік оголосила Міжнародним роком культури миру співробітництва, а 2000 - 2010 роки - десятиріччям культури миру й співробітництва в інтересах дітей.

  • Як ви думаєте, діти, а до вас ці документи мають відношення?

  • Що необхідно робити вам, дітям, щоб ХХІ століття стало століттям миру й дружби?

Вчитель: Сьогодні ми звертаємось до ст. 4і 6 «Декларації про культуру миру й співробітництва». (Записи на дошці)

Стаття 4: Освіта на всіх рівнях є одним з основних засобів творення культури миру. В цьому контексті особливе значення має освіта в царині прав людини.

Як ми можемо допомогти в рішенні суспільних проблем нашої країни, держав світу?

Земля батьків, земля майбутньої долі, Україна нова, з дітьми зростай! Ми громадянами стаєм у класах школи, Знаннями, працею прикрасим рідний край!

В справу більш повного становлення культури миру необхідно в повному обсязі залучити громадянське суспільство.

Учні читають розповідь Ю. Яковлева «Мій глобус». (Додаток № )

- Які поняття ми повинні засвоїти, прочиташи цю розповідь?

- Доведіть вірність відповіді.

- Прочитайте історичну довідку.

- Прочитайте словник.

Висновок: Ми повинні жити в мирі та злагоді, розуміти один одного, поважати національні та культурні традиції.

4. Ділова гра для батьків та учнів «За культуру миру та ненасилля».

Мета гри - зробити свій внесок до виконання «Декларації за культуру миру та співробітництва».

Учні та батьки поділені на 4 групи. Кожна група отримала завдання на попередньому уроці.

1 група - Написати твір-мініатюру «Моя Батьківщина - Україна».

2 група - Моя доповідь в ООН.

3 група - Лист незнайомому другу.

4 група - Розробити Кодекс честі молодшого учня .

Вчитель: Сьогодні представники груп підведуть підсумки творчої роботи учнів за тиждень та покажуть кращі роботи, які будуть надруковані в шкільному журналі.

Підведення підсумків роботи груп.

Прочитайте Кодекс честі, розроблений творчою групою. Що в ньому головне?

Вчитель: Кожна людина повинна виховувати в собі активну життєву позицію, допомогти своїй державі і всім народам світу розуміти бажання та прагнення один одного. Шлях миру і дружби - єдиний шлях розвитку людства. Крокувати нам потрібно шляхом добра.

Допоміжні матеріали.

Мій глобус.

Ю.Яковлев.

У меня на столе стоит глобус. Большой, круглый, разноцветный. С коричневыми горами, с зелёными долинами, с го­лубыми морями. Глобус стоит на тонкой чёрной ножке. Он слегка наклонён на бок и похож на большую задумчивую голову.

Я кладу руку на его гладкую макушку - на Северный полюс. Руке прохладно, как будто на глобусе лежит снег. Я начинаю легонько вращать глобус. Перед глазами проплывают разные страны. И мне начинает казаться, что это не обычный школьный глобус, а самая настоящая Земля, только уменьшенная во много миллионов раз. Я вижу, как бушуют океаны. Синими жилками въются реки. Веет жаром из Африки. Из Антарктиды дует ледяной ветер.

И на Земле, которая передо мной, живут люди, и я не вижу их только потому, что они очень маленькие. Множество людей жи­вёт на Земле. Они говорят на разных языках. И я не понимаю, о чём поёт чернокожий паренёк в гвинейской деревне, и о чём так горя­чо спорят японские ребята на своём гористом острове, и что запи­сывает в своём дневнике американская девочка из огромного го­рода Чикаго.

А что, если бы у всех жителей Земли был один язык? Не рус­ский, не китайский, не английский, а земной? Скажет человек сло­во — и его понимают все люди, где б они ни жили. Я всех пони­маю, и меня все понимают. Разве плохо?

Но такого языка нет. Да и вряд ли он появится. Зато есть другой язык, который понятен всем людям нашей планеты. Это язык дружбы.

Вертится большой круглый глобус. Мелькают реки, горы, ле­са, словно я шагаю по Земле. Шаги у меня большие, и мне ничего не стоит перешагнуть через горы и перейти вброд океан. Я иду по разным странам, и пограничники пропускают меня, потому что я разговариваю на языке дружбы.

Ключевые понятия.

  • уважение национальных и культурных различий;

  • стремление к взаимопониманию между народами мира.

Историческая справка.

  • 1948 год — принята Всеобщая Декларация прав человека.

  • 1959 год — принята Декларация прав ребёнка.

  • 1990 год — открыта для подписания Конвенция прав ребён­ка.

Словничок.

  • Декларація програмна заява.

  • Конвенція — міжнародний договір по спеціальному питанню.

Моя доповідь в ООН.

(зразки учнівських доповідей)

Шановні панове, я є представником України в Організації Об`єднаних Націй. Наша країна нещодавно стала на шлях незалежного розвитку.

Як і всі інші краіни, що входять до ООН, Україна буде проводити політику, спрямовану на підтримку і зміцнения миру, безпеки і розвитку співробітництва між державами.

Я буду боротися за те, щоб всі діти ходили до школи і отримували освіту, щоб не було голодних і знедолених людей. Я дуже хочу, щоб люди жили дружно і допомагали один одному.

Я за мир у всьому світі!

Авт. Рукавиця Ірина

***

Я, представник українського народу, хочу сказати, що Україна знаходиться в кризовій ситуації. Але наші люди жили, живуть і будуть жити тому, що вони вміють працювати, дружити, радіти за наших друзів і приймати важливі рішення. І знайдуться люди, які допоможуть відтворити красу і велич нашої країни.

І останнє, що я хочу сказати, давайте дружити, давайте допомагати один одному! Давайте об`єднаємо свої сили, і ми будемо жити в мирі, в радості і в щасті!

Авт. Каліберов Олександр.

Лист незнайомому другу. (зразок)

Привіт, мій далекий незнайомий друже!

Я вітаю тебе від імені всієі своєї родини, від усіх своїх співвітчизників. Я бажаю тобі міцного здоров`я. Як говорить наше старе прислів`я: "В здоровому тілі - здоровий дух." Бажаю зоров`я твоїм батькам. Ще стародавні греки вважали людину щасливою, якщо її батьки були живі і здорові. Ще бажаю тобі гарних і вірних друзів. Здавна у нас говорили так: "Без друга і в житті важко", "Друзі - що браття рідні", "Людина без друзів, що дерево без коріння". А ще я бажаю тобі ясного мирного неба над головою. Бажаю, щоб ніколи ти не знав війни, горя, спалених селищ, щоб ніколи не почув плачу дітей і стонів матерів. Все золото світу не варте сльози однієї дитини. Миру тобі. Добра тобі і любові, мій далекий незнайомий друже.

Авт. Семенова Світлана

Кодекс честі школяра (зразок).

  1. Вірити в Україну, любити Україну, допомогати Україні.

  2. Бути вільним громадянином вільної країни.

  3. Навчатись знанням, навчатись совісті, навчатись жити разом.

  4. Прагнути діяти, досягати успіху, але за допомогою власної праці та розуму.

  5. Не чекати нічого від других треба самому давати їм все.

  6. Б

    Тема уроку: “ Толерантність ”.

    Автор

    Кучак Світлана Степанівна, вчитель історії ЗОШ №28 з поглибленим вивченням німецької мови м. Львова.

    Мета уроку

    Роз`яснити зміст поняття: "толерантність". Акцентуючи увагу на актуальності піднятого питання, його значені в житті кожної людини та суспільства в цілому, допомогти учням практично застосовувати нaвики толерантності у повсякденному житті.


    ути веселим і ніколи не падати духом.

Обладнання:

1. Картини з описом - життєвих ситуацій.

2. Плакат "критерії толерантності"

Тип уроку: урок-практикум застосування набутих знань з елементами дискусії та групо­вими методами самостійної роботи.

Метод: дискусійна робота групи.

Структура уроку

1 .Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми з вами будемо знайомитися з основними принципами толерантності. Термін толерантність у тлумачному словнику пояснюється як терпимість до чужої думки, вірування, поведінки. Толерантність є основою людських взаємин, уміння жити за принципом: стався до людей так, як ти хочиш, щоб вони відносилися до тебе.

2. Ознаки толерантності.

Центральним завдання нашого уроку є вироблення основних принципів толерантності. Для цього на дошці висить плакат, де ми запишемо ці принципи.

Вчитель пропонує учням підібрати синоніми до слова толерантність (терпимість).

Наприклад: співчуття, повага до чужої думки т.д.

Кожен учень називає по одному слову - синоніму.

Після цього учні стараються обрати 4-5 слів, які б найкраще розкривали суть терміну толерантність. Ці слова записують на плакаті. Надалі ці слова будуть основними критеріями оцінки життєвих ситуацій з точки зору дотримання толерантності у відносинах між людьми.

Клас ділимо на групи по 5 - 6 чоловік. Для того, щоб пожвавити роботу класу, поділ на групи слід провести у формі гри:

Наприклад: Діти сідають в порядку черговості місяців року і тоді діляться на групи 5-6 чол. (по порядку).

3. Толерантність у людських стосунках.

Групам пропонується для обговорення ситуації з життя людей. (Див. додаток 1).

Завдання: Визначити як саме проявилась нетерпимість людини до людини, та спробувати виправити ситуацію, запропонувати свою модель.

Кожна група працює окремо. При вироблені своїх моделей учні користуються критеріями оцінки толерантності, що є на плакаті. На всю роботу відводиться 15 хв. По завершенні кожна група презентує результати своєї роботи.

Після обговорення вчитель пропонує учням з`ясувати чи завжди вони є толерантними у відносинах один до одного. Вчитель пропонує зіграти у гру "Несимпатична людина"

Згадайте когось, хто вам є не симпатичним. Уявіть, що з цією людиною вам треба буде сидіти за партою. Опишіть своє ставлення до цієї людини.

Виступає 2-3 чол., а решта учнів, користуючись плакатом, визначають наскільки толерантними були промовці.

Або гру "Чуття".

Учні беруться за руки. Повертаючись до свого сусіда і дивлячись йому у вічі, висловіть йому свої думки, пам`ятаючи про критеріі на плакаті.

Такі ігри сприяготь формуванню у дітей практичних навичок толерантної поведінки у товаристві. Ігри можна підбирати виходячи з психолого-педагогічних особливостей учнів. (Дивись додаток №2).

На завершення заняття слід провести гру: "Дякую, за співпрацю". Кожен учень повинен одним словом подякувати своєму сусіду за роботу на уроці.

Домашнє завдання: написати міні твір "Чи потрібні мені вміння толерантно ставитися до інших людей?.

Слово вчителя: отже, ми ознайомилися з основними принципами толерантної поведінки у людських стосунках та їх практичного застосування.

Допоміжні матеріали

Додаток. №1

І.Ситуативний матеріал.

Я - вісімнадцятирічний хлопець. Моє ім'я Дмитро. Я - лівша. У всьому, чим би я не займався, а саме: коли малюю, пишу, б'юсь — я віддаю перевагу лівій руці. Права ж на другорядних ролях. Як може здатися нічого незвичного в цьому немає, але пояснити це іншим є досить важко.

В початкових класах, я довго не міг зрозуміти, чому вчителька б'є мене лінійкою по руках, заставляючи перекладати ручку в праву руку. "Чому"? - питав я.

"Так треба!" - відповідали мені. Я не розумів. За те пам’ятаю сльози, з якими я, затиснувши ручку правою рукою, малював каракулі в зошиті, а потім знову отримував зауваження за мазанину.

Пасажири звертаються до школяра:

- Поступися місцем, он дідусь втомлении стоїть.

- А я не втомився? І звідки я знаю, може цей дідусь зовсім негідний того, щоб йому поступитися місцем.

Надійка з болем у серці розповідає:

Мене подруга запросила на день народження. Гостей було багато. Подарунки - дорогі сувеніри, прикраси, біжутерія. Я подарувала книгу. І... залишилася без подруги, вона відвернулася від мене, їй не сподобався мій подарунок. Як мені бути?

Одного разу я пішла в кіно. Тільки-но всілася, як відчула, що сусід в задньому ряду задер ноги вище спинки стільця. Зробила йому зауваження, так він мене так ударив по голові - ледве пам'ять не відбило, та ще до того и вилаявся.

Протягом сеансу стояв такий гамір, раз по раз розлягався дикунськии регіт і різні вислови...

І важко було зрозуміти, про що ж фільм. А ще кінотеатр вважається місцем культурного відпочинку.

Кінофільм був цікавий, із числа тих, що не залишають байдужими. Миготіли останні кадри: “На узбіччі дороги сиділа дівчина - радистка і безутішно плакала. Виконуючи дуже складне завдання, загинули її товариші, фронтові друзі, у тому числі і її коханий”. У такі хвилини забуваєш, що це всього - навсього кіно, і переживаєш побачене разом з героями фільму, стаєш ніби учасником подій.

У залі ввімкнули світло, і всі потягнулися до виходу, а Олег все ще сидів і переживав побачене. У його очах блищали сльозинки.

- Хлопці, дивіться, Олег плаче...

Його сусід показував на нього пальцем і сміявся:

- Як дівчина, ха-ха-ха!

Його підтримали ще двоє - троє.

Олег змахнув сльози і відвернувся. Йому було незручно від того, що інші помітили його стан, ніби впіймали на чомусь поганому. Він хотів скоріше вийти, але його безцеремонно схопили за рукав і знову повернули обличчям до світла.

-ХА-ха, плаче, як дівчина!

Додаток. №2

Ігровий матеріал.

1. Вправа "Привіт! Я радий тебе бачити".

Учасники заняття звертаються по черзі одне до одного, закінчуючи висловом "Привіт! Я радий тебе бачити." Треба сказати щось гарне, приємне, обов’язково від усього серця.

2. "Відверта радість".

Один гравець виходить за двері. Інші діляться на групи. Гравець повертається. Кожна група повинна продемонструвати своє ставлення до нього. Можна робити що завгодно. Не можна лише розмовляти з ним, торкатися до нього. А той, хто увійшов, має відгадати яке ставлення до нього демонструється.

3. Вправа "Мій портрет".

Кожен учасник намагається виразити свої уявлення про те, яким иого бачить вся група чи кожен зокрема.

4. "Мої проблеми".

Учасникам заняття пропонують пригадати і записати ті випадки, коли вони відчували найбільший дискомфорт, а потім розповісти про них. Решта учасників стараються змоделювати вирішення таких проблем.

5. " Гаряче місце".

В

Тема уроку: “ Толерантність ”.

Автор

Попов О.Г., вчитель-методист ліцею м. Лисичанська Луганської області.

Мета уроку

показати вплив толерантності на свободу думки, совісті та релігіі, на свободу переконань і вільне їх виявлення та поширення; розвивати практичні навички роботи з юридичними документами; виховувати повагу до вічних людських цінностей та розвивати пізнавальну активність учнів.


едучий пропонує учасникам думку про них інших. Висловитись один про одного він рекомендує приблизно в такій формі: "Коли ти робиш чи говориш те і те, в мене виникають такі і такі відчуття". Один із учасників, за бажанням, сідає в центр кола. Після того, як всі сказали, він коротко розказує, що відчував, коли про нього говорили.

Обладнання:

  • Символіка України, "Конституція Украіни"

  • "Міжнародний пакт про громадянські та політичні права"

  • "Європейська конвенція з прав людини і основних свобод"

  • Закон Украіни "Про свободу совісті та релігійні організаціі" від 23 квітня 1991 року, Кримінальний кодекс України і інше.

Всі учні, при підготовці до уроку, повторюють матеріал по темі до глави ІV "Громадянські і політичні права та особисті свободи".

Хід уроку

1. Сьогодні ми поговоримо з вами про толерантність. Це нове європейське незвичне для нас слово.

Толерантність - терпіння - терпимість до чужих думок і вірувань.

Запис. На дошці визначення поняття

Але є українське слово - терпимість. Чому ж ми повинні бути терпимими до думок інших людей ? А може це і не важливо ?

Як ви гадаєте ?

Аналіз відповідей учнів і підсумок

Тепер звернемось до Конституції України, щоб ствердити, що людина має право на свободу думки , совісті та релігії.

Докази учнів.

Ст.З Конституції України.

"Людина . Її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Украіні найвищою соціальною цінністю..."

Докази учнів.

Ст.34 Конституції Украіни.

"Кожному гарантуеться право на свободу думки і слова, на вільне вираження своіх поглядів і переконань.

Висновок: Конституція Украіни гарантує нам це право.

Щоб довести природне і невід'ємне право людини на духовні цінності, спробуємо зробити це через вирішення такого питання:

Коли людина отримує ці права?”

Пошуки учнями відповіді.

Відповідь: Від часу свого народження.

Схема №1.

Який висновок ми можемо зробити із схеми №1?

Але в історіі Украіни держава не завжди толерантно відносилась до своїх громадян, навіть до геніальних людей. Наприклад, як ви розуміете ці рядки?

Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас

малими босими ногами...

( М.Рильський)

Україна, рідна Шевченкова земля, але поет не мав, в умовах царату, права на свободу думки, на толерантне відношення до себе і зазнавав переслідувань.

Толерантність повинна бути і з боку держави і з боку громадян.

Зробимо аналіз двох схем, щоб це довести на прикладі становища людини в тоталітарній і демократичній державах.

"По сравнению с мощной организацией, которую представляет из себя государство, отдельннй человек является ничтожной величиной."

(Богдан Кистякивский "Социальнне науки и право", 1916. с.704)

Схема №2.

Висновки учнів

Найбільш вільною державою можна назвати таку, де люди мають всі людські та суспільні права, які тільки встановлено у світі"

Леся Українка

Українська демократична толерантна держава

Конституція України

Свобода думки

Народна ініціатива
(референдум 16.04.2000 р.)

Толерантність держави

Свобода совісті

Свобода релігії

Різноманітність ідеології

Вимоги віри

Можливість виявлення
своєї думки

Закон україни “Про свободу”
совісті та релігійні організації”
від 23.04.1991

Альтернативна військова служба

Толерантність громадян

Толерантність до свободи думки, совісті та релігіі, можливість висловлювати своі думки має бути не тільки з боку держави, а і з боку громадян. Бо без свободи слова демократія і толерантність існувати не можуть. На вашу думку, який виступ буде важливішим для віруючих: виступ митрополита Украіни Філарета, чи виступ шейха України Ахмета Таліна?

І християнин і мусульманин залишає право на свободу думки, совісті і релігії у своій душі, бо:

"Господь Бог лихих карає –

Душа моя знає

Встань же, боже,- твою славу

Гордий зневажає.

Вознесися над землею

Високо, високо

Закрий славою своєю

Сліпе, горде око"

Т. Г. Шевченко "Псалми Давидові"

А ви, як гадаєте: "Що врятує людство: Віра чи сила?" Що є тією силою, що живить толерантність?

Ось чому усілякі намагання придушити свободу слова, яким користувалася тоталітарна держава, народжували таких діячів, як Олесь Гончар, Вячеслав Чорновіл, Гнат Хоткевич і інших.

Однак, громадяни теж повинні бути толерантними до держави і її законів.Бо не можна забувати, що свобода слова не рівнозначна можливості висловлювати яку завгодно думку, або поширювати будь-яку інформацію. Давайте, підтвердимо це словами Конституціі України.

"Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань" ст. 34, Конституціі України.

Відповідні обмеження є й у Міжнародних пактах про права людини.

"Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії. Це право вибирає свободу мати чи приймати релігію або переконання на власний розсуд та вільно сповідувати свою релігію та переконання, як віч на віч, так і разом з іншими, прилюдно або приватно, у відправленні культу, виконанні релігійних та ритуальних обрядів та повчань.Ніхто не повинен зазнавати примусу, що буде зменшувати його свободу мати або сприймати релігію або переконання за своім вибором"

(ст. 18. Міжнародного пакту про громадянські та політичні права).

На вашу думку, які є ще законодавчі обмеження у свободі висловлювання?

Робота учнів з "Кримінальним Кодексом"

Висновки:

І держава, і громадяни у своїх стосунках повинні бути толерантними, щоб вести розбудову незалежної демократичної Украіни, щоб любити її у сні й наяву.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Украіну,

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

Володимир Сосюра.

Систематизація знань.

І. Як ви розумієте, що таке толерантність?

2. У чому полягає суть свободи думки, совісті, релігії.

Підсумок.

Тема уроку: “Толерантність у цивілізованих відносинах”.

Автор

Мазак Андрій Вальдемарович, вчитель історії ліцею для обдарованих дітей із сільської місцевості, завідувач відділу загальної та середньої освіти Управління освіти Івано-Франківської облдержадміністрації.

Мета уроку

опрацювати з учнями основні принципи міжособистісних відносин на основі поваги до права кожної особи на власні переконання, добитися усвідомлення школярами необхідності відстоювати і захищати власну думку, виховувати почуття взаємоповаги один до одного.



Обладнання: карта світу, текст Загальної декларації прав людини.

Епіграф: "Вміння миритися з недосконалістю інших є ознакою справжньої гідності".

Гуго Вінклер, німецький сходознавець початку ХХ ст.

План:

1. Загальна декларація прав людини - основа толерантності в суспільстві.

2. Конфлікти як причина людських страждань.

3. Компроміси - шлях до взаєморозуміння.

Хід уроку

І. Оргмомент. оголошення теми і мети уроку.

Вчитель. Сьогодні ми проведемо урок, який, на жаль, не передбачений жодною навчальною програмою. Проте, ті питання, над якими ми спільно будемо працювати, дуже важливі для кожної людини. Адже вміння достойно жити у суспільстві, вміння вислуховувати чужу думку та враховувати погляди інших людей, погодьтеся, є визначальним для сучасної людини, яка хоче бути потрібною своєму народові, державі.

ІІ. Засвоєння нових знань.

Вчитель. На ваших партах – текст Загальної декларації прав людини. Значення цього документу важко переоцінити, оскільки він є першим узагальненням невід'ємних прав людства. Після закінчення найважчої і найжертовнішої Другої світової війни народи Землі у 1945 році створили Організацію Об’єднаних Націй, Генеральна Асамблея якої 10 грудня 1948 року з метою припинення порушень прав людини, формування гарантій забезпечення цих прав і створення належних умов для життя людей в усьому світі проголосила Загальну декларацію прав людини. Будь-ласка, прочитайте ст.1 цієї Декларації і дайте відповідь на запитання:

• Що лежить в основі всіх прав людини?

Учні опрацьовують текст і дають відповідь:

В основі всіх невід'ємних прав людини лежить принцип рівноправ'я. Згідно Декларації усі люди "народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах".

Вчитель. Прийнята у формі резолюції Генеральної Асамблеї ООН Декларація є рекомендацією, яка не має обов’зкової юридичної сили, але її положення мають величезне морально-політичне значення. Серед елементарних свобод Декларація проголошує також право на "життя, свободу і особисту недоторканість" (ст.З), на таємницю кореспонденції та захист честі і репутації (ст.12) тощо. На основі Декларації розроблено і основні засади Конституції України.

Вчитель. Відносини між людьми мають будуватися на основі взаємоповаги до чужих думок і переконань. Запишіть у зошити визначення нового для вас терміну:

Толерантність (від лат. tolerantia -терпіння) - терпимість до чужої думки, віри, поведінки.

З уроків історії України та всесвітньої історії ви можете навести чимало прикладів, коли відносини між людьми, різними народами переростали у конфлікти, найчастіше збройні, тобто війни. Відносини між спільностями, які посідають неодинакове становище в суспільстві, називають соціальними відносинами (учні записують термін у зошити).

Віддавна люди вступали у протиборство один з одним.. Назвіть, будь ласка, приклади таких конфліктів. (Учні називають війни, відомі їм з курсів історії стародавнього світу та історії середніх віків).

Правила, що регулюють стосунки між людьми, мають назву суспільних або соціальних норм.. (Учні записують визначення у зошити).

Вчитель. При аналізі конфліктів впадає в око те, що люди найчастіше сперечаються з приводу засобів життєдіяльності, необхідних для задоволення тих чи інших потреб. Якщо конфлікт відбувається, наприклад, в економічній сфері, то предметом домагань різних груп є сировинні та енергетичні ресурси, в політичній сфері головним предметом конфлікту буде влада.

• Назвіть відомі вам приклади економічних та політичних конфліктів. (Учні називають відомі їм війни з курсу історії України та всесвітньої історії, а також економічну боротьбу різних груп європейського населення (створення банківської системи, боротьба за прибутки від заморських колоній тощо).

Вчитель. В основі конфліктів, непорозумінь між різними спільнотами можуть лежати й інші причини, як от різне світо- та життєсприйняття. 3 курсу всесвітньої історії вам відомі дані про видатних вчених епохи Відродження, які зазнали переслідувань за свої наукові погляди.

• Назвіть імена цих людей та охарактеризуйте їх вклад у розвиток сучасної науки. (Учні називають імена та розказують про їх вклад у сучасну науку).

Вчитель. В основі конфліктів, як ми бачимо, лежать різні світо- і життєрозуміння, різні уявлення про те, що таке "добре" і що таке "погано". Іншими словами, ми тут маємо справу з конфліктом цінностей. Прикладом можуть служити і протилежні інтерпретації соціальними групами цілей суспільного розвитку, практичні кроки щодо їх здійснення і т.д. Наприклад, у сучасній Україні одні політичні сили обстоюють соціалізм, інші - вільний і необмежений розвиток ринкових відносин, ще інші - соціально орієнтовану ринкову економіку тощо. Ці приклади, а також раніше вивчений вами матеріал з курсів історії переконують, що основним предметом домагань різних сторін конфлікту є ті чи інші цінності. Запишіть у зошити визначення нового терміну:

Конфлікт - це така форма відносин між соціальними спільностями, мотивація яких зумовлена протилежними інтересами.

А зараз давайте поміркуємо над тим, чи можливо у супільному житті завжди проявляти толерантність і уникати конфліктів.

• Назвіть відомі вам приклади з курсу вивченої історії, які, на вашу думку, не дають можливості будь-якого компромісу для тієї чи іншої нації. (Учні називають Визвольну війну під проводом Б.Хмельницького, боротьбу завойованих народів Америки і Азії за незалежність тощо).

Вчитель. Науковці стверджуюють, що конфлікти відіграють у житті суспільства позитивну роль, оскільки вони роблять соціальні відносини мобільнішими, гнучкішими, є пересторогою на шляху до їх застою. Одначе, не викликає сумніву положення про те, що конфлікти повинні регулюватися і вирішуватися цивілізованими методами.

Найпершим методом розв'язання будь-якого конфлікту є, приміром, обговорення причин, що його породжують усіма зацікавленими сторонами.

• Наведіть, будь-ласка, приклади із вивченої вами історії про вирішення спірних питань мирних шляхом. (Учні називають відомі їм мирні угоди, як, наприклад, Нантський вердикт, Зборівський договір, тощо).

Вчитель. А зараз давайте поміркуємо, яким чином могла б змінитися європейська історія, якщо б ті чи інші політичні діячі замість військових дій розпочинали б мирне обговорення спільних проблем. Напротязі 5-7 хвилин вам необхідно пофантазувати на одну із заданих тем "Що б сталося, якби...":

• Монголо-татари не встановлювали панування над Київською Руссю, а вирішували питання про мирну сплату данини.

• Богдан Хмельницький не починав Визвольної війни 1648 року

• Мартін Лютер не проголошував основних положень Реформації

• Петро І не пробував "прорубати вікно в Європу"

• Північноамериканські колонії не розпочинали боротьбу за незалежність?

(Учні опрацьовують теми завдань, готують відповіді).

Вчитель. Таким чином, бачимо, що толерантність як терпимість до чужої думки та переконань, не завжди може гарантувати людині право на вільне життя, виявлення своїх поглядів. Часом за власні їдеї треба боротися. Але розпочинати боротьбу (у тому числі й збройну) необхідно лише після того як вичерпано всі можливі шляхи мирного розв'язання конфлікту. Пам'ятаймо, що найвищі людські цінності можуть бути нічого не варті, якщо за їх утвердження пролито хоча б одну краплю крові чи хоча б одну дитячу сльозу.

Поважаючи думку інших, їх право на власні переконання, необхідно з розумінням ставитися до поглядів кожної особи. Але одночасно потрібно й відстоювати власні цінності у випадках, коли оточуючі не хочуть (чи не можуть) їх сприймати.

ІІІ. Закріплення опрацьованого матеріалу.

Вчитель. А зараз запишіть у зошитах п'ять прикладів міжособистісних відносин, коли, на вашу думку, можна погодитися з переконаннями іншої людини, і п’ять випадків, коли поступатися власними переконаннями не варто.

ІV. Домашнє завдання.

Н

Тема уроку: “ Терпимость к различиям”.

Автор

Недосекина Татьяна Викторовна, учитель-методист преподаватель истории и правоведения, заместитель директора ЗОШ №67 г.Днепропетровска.

Мета уроку

  • вовлечь учащихся в процесс осмысления окружающего мира, помочь осознать свою способность формировать этот мир;

  • воспитание терпимости к другим людям, их мнениям, поведению, культуре;

  • формировать умение жить в социуме;

  • раскрыть значение терминов "толерантность", "фанатизм", "предрассудки", "стереотипы", "истина"..


аписати короткий твір на тему "Толерантність - основа цивілізованих відносин" з використанням опрацьованого матеріалу з курсу історії.

Оборудование: эпиграф, Конституция Украины, анкеты, игра "Историческая мозаика", три заповеди Маленького принца, иллюстрации картин Н.К.Пимоненко "Жертва фанатизма", Ф. Гойи "Сон разума порождает химеры", Н. Пуссена "Время, спасающее Истину от посягательств зависти и раздора", плакаты с цитатами различных религий.

Эпиграф: Терпимость - очень трудная добродетель, для некоторых труднее героизма – Наш первый порыв и даже последующий - это ненависть ко всякому, кто не так думает, как мы.

Ж. Леметр.

Ход урока

1.План:

1. "Свои" и "чужие".

2. Правда, истина, справедливость.

3. Предрассудки, стереотипы.

4. Игра "Историческая мозаика".

5. Заповеди Маленького принца.

ІІ. Термины: предрассудки, стереотипы, фанатизм, истина, толерантность.

ІІІ. Объяснение:

1. Наверное, каждый из вас в детстве испытал страх, когда мама на ваш каприз обещала отдать вас "чужим" дяде или тёте. Сейчас вы улыбаетесь, понимая, что никогда мама не сделала бы этого, но тогда, в детстве, этой угрозы было достаточно, чтобы ваши слезы высохли, а капризы прекратились. Припомните, каким тогда вы представляли себе "чужого" человека ?

Учащиеся отвечают: как правило, описание касается внешности. Прошло много лет. Вы повзрослели, многое узнали. Я думаю, что смысл слов "свои" и "чужие" для вас несколько изменился. Давайте выясним, кто для вас сегодня является чужим?

Задание: учащиеся отвечают на вопрос анкеты № /, которая находится у каждого из них на парте, и самостоятельно ее обрабатывают. Ваше домашнее задание заключалось в подборе однокоренных слов к слову "право ". Сейчас я прошу написать эти слова.

Задание. К доске вызывается учащийся и выполняет задание.

В нашей стране и в большинстве стран мира в главном законе государства - Конституции - официально провозглашено и принято равноправие граждан перед государством, законом, судом независимо от пола, расы, национальности, языка, происхождения, вероисповедания, убеждений и каких-либо других обстоятельств.

Ребята, когда была принята Конституция Украины ?

Задание. Найдите в Конституции Украины ІІ раздел и прочитайте его назва­ние. Найдите и прочитайте статьи 23 и 24 (2 абзаца).Один ученик читает статьи вслух.

Не только эти статьи гарантируют гражданам нашего государства равенство в правах. Дома вы выпишите в тетрадь №№ статей Конституции Украины, в которых предусматривается равноправие, и кратко изложите о каких именно правах в каких из статей идет речь.

А сейчас давайте посмотрим на доску и проверим, как справился с заданием ваш товарищ.

На доске примерный набор слов: ПРАВО - правота, правда, справедливый, правило, праведный, правильно, равноправие, правосудие, правительство, правитель.

Как видите, слово ПРАВО неотрывно связано с такими словами как ПРАВДА и СПРАВЕДЛИВОСТЬ. Владимир Даль в "Толковом словаре живого великорусского языка" дает такое определение понятию ПРАВДА: это истина на деле, истина во благе, честность. неподкупность, справедливость: полное согласие слова и дела. истина. В том же словаре мы находим и объяснение понятию ИСТИНА: противоположность лжи. все, что верно, подлинно, точно, справедливо: все, что есть, то истина. Истина относится к уму и разуму.

Вопрос о том, что такое истина, интересовал людей с давних пор. В поисках ответа на него люди не просто словесно спорили друг с другом, а зачастую физически расправлялись с инакомыслящими.

Нередко в истории человечества были периоды, когда каждый считал, что истину знает лишь он. Фанатично отстаивая или желая навязать свою истину другим, люди использовали не столько аргументы и доказательства, сколько оружие или силу власти. От этого могли временно выиграть отдельные люди или даже народы, однако человечество в целом только теряло истинное знание, опыт, добытый целыми цивилизациями.

Вспомните из истории примеры нетерпимости к инакомыслящим: это гонения на первых христиан в Римской империи, истребление индейцев Америки переселенцами из Европы, уничтожение евреев в годы II мировой войны и другие.

Я не случайно взяла эпиграфом к сегодняшнему уроку слова французского критика конца XIX века Жюля Леметра. Прочитайте, пожалуйста, его высказывание.

Задание: может быть кто-то из вас приведет примеры нетерпимости к чужим мнениям, верованиям, поведению ?

Возможные примеры ответов: преследование Яна Гуса, Галилео Галилея. Джордано Бруно; создание инквизиции: религиозные войны во Франции: сталинские репрессии против отдельных граждан и целых народов; притеснение черного населения в США, ЮАР и другие.

Задание: учитель предлагает рассмотреть иллюстрации картин Н.К. Пимо­ненко и Н.Пуссена.

- Как вы понимаете слово фанатик ?

Ребята дают объяснения, учитель суммирует их ответы и дает определение понятия ФАНАТИЗМа - (с лат. жертвенник- непоколебимая и отвергающая альтернативные мнения приверженность человека или группы людей определенным убеждениям; преданность идее сочетается с нетерпимостью к инакомыслящим»

3. Почему люди часто нетерпимы друг к другу ? Почему позволяют себе относиться пренебрежительно к другим, при этом зачастую страдают, если унижают их. Как, почему появляются у людей предубеждения относительно кого-то и чего-то ?

На этот вопрос нам будет легче ответить, когда мы рассмотрим такие понятия как ПРЕДРАССУДКИ и СТЕРЕОТИПЫ.

Я думаю, что вам приходилось говорить самим или слышать от других такие выражения: "Понедельник - день тяжелый", "Встать с левой ноги - к неприятностям", "Черная кошка. перешедшая дорогу, - к неприятностям" и другие. Это примеры предрассудков. Что же это такое - предрассудки ?

Предрассудки - это мнение, предшествующее рассудку, усвоенное некритически, без размышления; это установка (суеверие, предубеждение) к какому-либо явлению, не основанная на критически проверенном опыте и эмоционально окрашенная.

Наверное, приходилось вам говорить или слышать от других "Мужчины не плачут", "Все женщины - сплетницы", "Немцы пунктуальны, американцы прагматичны, французы любвеобильны, украинцы "себе на уме", евреи хитрые, русские - пьяницы, цыгане - плуты и мошенники, чеченцы - злые и жестокие". Это примеры стереотипов.

Стереотип - (с греч. твердый отпечаток) - это устойчивый и упрощенный образ или представление о каком-либо явлении, событии, человеке или группе людей. Стереотипы складываются в условиях дефицита информации под влиянием определенных условий, личного опыта и нередко предвзятых представлений, принятых в обществе.

И предрассудки, и стереотипы возникают вследствие отсутствия элементарных знаний о чем-либо или ком-либо, из-за страха перед неизвестностью. Обычно предрассудки и стереотипы передаются из поколения в поколение, их принимают как должное и редко проверяют. Часто стереотипы передаются в шутках и анекдотах о представителях разных рас и народов. Ни рассказчики, ни слушатели таких шуток не задумываются о том, что смеясь над анекдотом, они создают и распространяют ядовитую атмосферу неуважения, а порой и нетерпимости к представителям какой-либо группы или нации.

Если мы осознаем истину, скрытую за предрассудками и стереотипами, то мы сможем помочь другим людям избежать этих ошибок. Это очень важно - научиться различать, является ли общепринятое мнение о каком-то человеке или группе людей истиной или проявлением предрассудков и нетерпимости.

Посмотрите на иллюстрацию картины Гойи, которой он говорит об опасностях и страхах, окружающие человека, если он не думает, не рассуждает, не смотрит на мир критически.

Задание: у вас находится анкета № 2. Ответьте на ее вопросы и узнаете насколько вы внушаемы, а значит склонны к предрассудкам и стереотипам.

4. Сейчас я предлагаю поиграть в "Историческую мозаику". У вас на партах находятся две карты-таблицы и карточки мозаики. Одна карта-таблица заполнена, но неправильно, а вторая - пустая. Вы должны на вторую карту-таблицу сложить правильно карточки мозаики. При правильных ответах у вас получится слово из 13 букв, читать которое надо по вертикальным столбцам.

Задание. Учащиеся складывают "Историческую мозаику" и читают слово толерантность.

Толерантность - это терпимость к чужим мнениям, верованиям, поведению. - Почему именно эти события положены в основу этой "Исторической мозаики " ?

Учащиеся отвечают, что именно эти события в истории являются примером нетерпимости к чужим мнениям, верованиям, поведению.

5. Я хочу вернуться к нашему разговору о "своих" и "чужих".

Сначала человек сказал: "Мы - люди". Тем самым он заявил о своем отличии в Природе от животных. Затем человек сказал: "Наши люди". Этим он хотел отметить свое отличие от других людей. "Наши", "свои" люди всегда придут на помощь, поддержат, защитят. У них такие же ценности и истины. Но если есть "свои", то существуют и "чужие". Это все остальные. "Свои" возникли из страха перед другими, не такими, не похожими, а значит "чужими".

Обычно "своим" и "чужим" трудно найти общий язык. Они обычно противостоят друг другу, нередко вступают в конфликты между собой. Часто эти конфликты оказываются кровавыми, превращаются в войны - чудовищное "изобретение" человечества.

"Своим" и "чужим" нелегко ужиться вместе на планете, которая является общим домом и для тех, и для других. И может быть, было бы хорошо, если бы не стало на Земле ни "своих", ни "чужих". Как научиться жить без разделения на "своих" и "чужих" ?

Я хочу предложить Вам вспомнить три заповеди Маленького принца, героя известной книги французского писателя АнтуанаСент-Экзюпери.

Задание: учитель открывает на доске Заповеди и дети читают вслух.

Первая заповедь: пусть все необычное и непохожее не будет казаться тебе глупым и неуместным, а будет вызывать интерес, как все новое и неизведанное.

Вторая заповедь: пусть твое мнение не будет представляться тебе единственно правильным, не допускающим других мнений.

Третья заповедь: пусть не будет у тебя ощущения собственной исключительности, а будет понимание того. что каждый человек уникален и по-своему интересен.

Вывод: искусство уважать других, быть терпимым к чужим мнениям, верованиям, культуре коренится в умении понимать чувства, мысли и переживания других. Посмотрите на плакаты. где записаны заповеди разных религий. Они писались в разное время, в разных странах, на разных языках, разными людьми, но в них одно, главное, общее для нас, людей планеты Земля – уважение друг к другу, терпимость ко всем, кто нас окружает.

IV. Домашнее задание:

- выписать в тетрадь №№ статей Конституции Украины, указать о

каких равных правах в них идет речь;

- написать мини-сочинение "как я буду себя чувствовать, если все вокруг будут считать меня "чужим".

V. Литература.

Алексеев П.В.. Панин А.В. Философия.-М.: "Проспект", 199У.

Арцишевський Р.А. Св1т ;' людина. - К.: Перун-1ртнъ. 1997.

Психология. Словарь. - М; Политиздат, 1990.

Права человека. Книга для чтения. -М.: "Мемориал ". 1998.

Словарь терминов к курсу "Права человека. 5-9 классы ".- М.: "Реал-А ", 2000.

Тарасов Л. В.. Мишина И.А., Жарова Л.Н. "Человек в истории и история в человеке". - М.: "Авангард", 1994. Мои мир ия/подред.

Б.П.Битинаса. - М.: Международный фонд образования. 1993.

Свобода. Равенство. Права человека.-М. "Мемориал", 1997.

Приложения.

Анкета №1.

  • 1. Всех незнакомых людей.

  • 2. Тех, которые поступают плохо по отношению ко мне.

  • 3. Тех, которые не похожи на меня, не такие, как я, живут иначе.

  • 4. Безразличных к моим радостям и огорчениям.

  • 5. Думающих только о себе; ябед и хулиганов.

  • 6. Учеников других классов, других школ.

  • 7. Тех, которые плохо учатся.

  • 8. Тех, которые живут в других дворах, других городах.

  • 9. Тех, которые говорят на другом языке.

  • 10. Тех, которые живут за границей.

  • 11. Людей других национальностей.

  • 12. Людей с другим цветом кожи.

  • 13. Тех, которые думают не так, как я.

  • 14. Всех, кроме родственников и близких друзей.

  • 15. Никого: все люди - "свои", пока они не доказали мне обратное.

Подсчет : "ДА" - 5 очков - №№ 2, 4. 5.

15 очков -№ 15.

0 Очков-№№ 1. 7. 8. 14.

Вычесть 5 очков - №№ 3. 6, 9, 10, 11, 12, 13.

Если в итоге у тебя получилось отрицательное число, задумайся, всегда ли тебе уютно в коллективе твоих сверстников ? Не связаны ли эти сложности как риз с тобой? Возможно, у тебя нет настоящих друзей...

Анкета № 2.

Прочтите каждый из вопросов и обведите "а", "б", или "в" в зависимости от того, что больше подходит именно Вам.

1. Вы абсолютно уверены, что должны встретиться с приятелем во вторник в 10 утра, но один общий знакомый думает, что Вы что-то напутали. Что Вы станете делать?

а) позвоните приятелю, чтобы уточнить время встречи;

б) поверите знакомому;

в) будете ждать приятеля во Вторник в 10 утра, не уточнив, была ли договоренность.

2. Пользуетесь ли Вы жаргонными словами ?

а) иногда;

б) часто;

в) никогда.

3. Голосование производится поднятием руки. Вы единственный, кто с таким способом голосования не согласен. Что Вы станете делать ?

а) вообще не станете голосовать;

б) проголосуете поднятием руки за то, с чем не согласны;

в) подождете и потом выразите свое мнение так, как считаете нужным.

4. Если Вы считаете, что знаете, как пишется слово, а три Ваших друга (все трое весьма грамотные) говорят Вам, что Вы ошибаетесь, как Вы поступите ?

а) посмотрите слово в словаре;

б) поверите своим друзьям;

в) будете писать слово, как Вы считаете правильным.

5. Вам нравится Ваша коробка для завтрака, потому что туда помещается термос. Но все остальные приносят свои завтраки в бумажных пакетах. Что Вы станете делать ?

а) термос тоже сунете в бумажный пакет;

б) откажетесь от термоса;

в) продолжите пользоваться Вашей коробкой.

Подсчитайте Ваши "а", "б", "в".

3 или больше "а" означает, что Вы довольно внушаемы;

3 или больше "б" означает, что Вы очень внушаемы;

3

Тема уроку: “Свобода. Рівність. Братерство”.

Автор

к.п.н. Дубровський Валерій Федорович, вчитель правознавства школи “Розвиток” м.Севастополя, доцент кафедри Соціально-економічних наук Інституту після­дипломної освіти м. Севастополя..

Мета уроку

Дана тема може стати однією з основоположних тем у програмі громадянської освіти учнів, які ще не знайомі з курсом "Основи правознавства", котрий буде вивчатись у дев’яому класі. Поняття, що внесені до тематики уроку, є ключовими для развитку будь-якого демократичного суспільства.


или больше "в " означает, что Вы делаете все по-своему во что бы то ни стало.

Особливості представленої методичної розробки:

а) методична розробка є досить об’ємною, оскільки водночас містить:

1) текст для учнів; 2) текст методичних рекомендацій для вчителя щодо проведення уроку. При розробці посібників цей текст буде розділений і може увійти до підручника та методичного посібника для вчителя;

б) дана розробка може використовуватись також і у позакласній роботі.

Міжпредметні зв'язки: Учителю необхідно враховувати наявність в учнів знань, що вини іх одержали на уроках всесвітньої і вітчизняної історії та літератури, котрі можна використовувати під час уроку.

Формування на уроці навичок та умінь

Формувати навички формулювання визначень до вивчених на уроці понять; вдосконалювати уміння учнів працювати зі схемами; формувати морально-етичні та правові настанови щодо достойної правомірної поведінки у суспільстві.

Тип уроку: Урок формування і вдосконалення знань, навичок та умінь учнів (урок-практикум).

Структура уроку:

1. Свобода як поняття. Що означає бути вільними?

2. Усі різні - усі рівні.

3. Братерство. Дружба. Взаєморозуміння - основа взаємовідносин між людьми.

Матеріально-дидактичне забезпечення уроку

1. Класна дошка.

2. Картки-завдання.

3. Фрагменти Загальної декларації прав людини.

Основні терміни і поняття уроку (ключові слова теми): свобода, рівність, толерантність (терпимість до інших людей), поведінка, що гідна людини.

Хід уроку

Тема уроку записана на дошці.

Учитель: «Сьогодні ми з вами розглянемо дуже важливу тему. По-няття, що винесені до назви теми, являються з кінця ХVІІІ сторіччя девізом народу Франції та закріплені в основному законі цієї країни - Конституції. За права і свободи людини йде боротьба протягом всієі історіі людства. За землю, за волю, за щасливу долю боровся тривалий час народ України. Про це вам багато вже відомо з уроків історії та літератури. Наведіть декілька прикладів боротьби за свободу з історії нашої країни.»

Учні. Учні наводять приклади.

Учитель: «Так що ж таке "свобода"? Дайте визначення поняття "свобода".

Учні. Намагаються зробити це, але єдине чітке визначення сформулювати, як правило, не вдається (відсутні необхідні знання).

Учитель: «Добре. Давайте розглянемо висловлювання видатних мислителів про свободу. Може це допоможе нам сформулювати визначення поняття "свобода". Висловлювання великих мислителів можна надрукувати на картках і роздати учням, а деякі з них написати на класній дошці або вивісити у вигляді маленьких плакатиків.

Учитель: «Чи можемо ми з таких різних визначень вивести одне, загальне поняття?»

Учні. Кажуть, що це зробити важко.

Учитель: «Добре, давайте спробуємо визначити інше поняття - "вільна людина". Давайте розглянемо декілька висловлювань з цього питання, що були зроблені визначними мислителями».

* * *

«Коли я можу робити те, що хочу, це означає, що я вільний, але те, чого я хочу, я хочу в силу необхідності» (Вольтер).

«Вільний лише той, хто знаходить радість у виконанні свого обов'язку» (Ціцерон).

* * *

Учні. Намагаються пояснити своє розуміння поняття "вільна людина".

Учитель: «Добре. Ми не будемо давати єдине визначення поняття "свобода" і "вільна людина". У світі існує кілька сот визначень цих понять. Це й зрозуміло, адже скільки людей - стільки точок зору. Ви в цьому зараз переконалися самі. Я хочу вам задати друге запитання. Чи можна свободою однієї людини порушувати свободу іншої? Якщо так то чому?»

Учні. Намагаються відповісти на запитання, підходячи до розуміння того, що усі люди мають права.

Учитель: «Добре. Давайте розглянемо наступне запитання, яке тісно пов’язане з попереднім».

Провідною ідеєю цієї частини уроку може стати положення про те, що "Усі люди різні - усі люди рівні". Це положення можна записати на класній дошці.

Учитель: «Скажіть, яким одним словом можна назвати наступний ряд: троянди, конвалії, гвоздики, бузок?»

Учні: «Це - квіти».

Учитель: «Добре. А як можна коротко визначити спілку арабів, негрів, українців, індійців - усіх людей, що живуть на планеті Земля?»

Учні. Як правило, відповідають "люди", "земляни".

Учитель: «Я хочу вас познайомити з фрагментом вступної частини дуже важливого міжнародного документу - Загальної декларації прав людини, що була прийнята ООН 10 грудня 1948 року».

Дітям роздаються картки з фрагментом Преамбули Загальної декла рації прав людини ООН: ... визнання гідності, що властиве усім членам людської родини, та рівних і невід'ємних прав їх являється основою свободи, справедливості і загального миру. "

Учитель: «Використовуючи фрагмент Загальної декларації прав людини,, спробуйте відповісти на такі запитання:

1. Яким поняттям визначено людське суспільство?

2. Що є основою свободи, справедливості та загального миру?»

Учні. Відповідають:

1. Людське суспільство - людська родина, а ми - члени цієї родини.

2. Визнання гідності та рівних невід'ємних прав, що властиві усім членам людської родини.

Учитель: «А чи можна обмежувати права людей, виходячи з таких відмінностей, як колір очей, волосся, шкіри?»

Учні: «Ні».

Учитель: «Виходячи з національних, релігійних, майнових відмінностей?»

Учні: «Ні. Не можна».

Учитель: «Як цей висновок можна коротко сформулювати?»

Учні: «Усі різні - усі рівні».

Учитель: «Давайте запишемо це положення до зошитів».

Цей пункт уроку є не тільки останнім, але й основоположним, тому що розгляд питання про взаємовідносини між людьми дозволить дійти до певних висновків щодо попередніх двох пунктів і до підсумку уроку в цілому.

Учитель: «Людство існує протягом багатьох тисячоліть, і взаємовідносини між людьми формувалися дуже тривалий час. Ці норми - правила знайшли своє відображення, перш за все, у священних писаннях, в котрих містяться основні релігійні норми. Я пропоную вам цитати, що відбивають уявлення людей з різних куточків світу, котрі моляться різним богам. Прочитайте уважно запропоновані положення і сформулюйте загальну думку, яку закріплено в них».

Витяги з священних писань, що роздруковані на картках, роздаються учням по 1-2 положення на картці. Усі наведені вище фрагменти текстів розміщуються на дошці у вигляді плакату.

* * *

Брахманізм

«Не робіть іншим того, що було б боляче Вам, якби було б зроблено Вам»

(Махабхарата)

Будизм

«Не спричиняйте іншим того, що самим здається боляче».

(Удана-Варга; 5,18) Іслам

"Ніхто є істинно віруючим, поки не бажає брату свому того ж, чого бажає собі». (Дадистан-и-диник; 94:5)

Іудаїїм

«Що ненависно Вам, не робіть ближньому свому».(Талмуд; Шаббат, Зіа)

Християнство

«Як хочете, щоб з Вами поводилися люди, так поводьтеся і Ви з ними»

(Новии Завіт; Євангеліє від Матфея; 7:12)

Конфуціянство

«Не робіть іншим того, чого не хочете, щоб вони робили Вам».

(Аналекти; 15.23)

* * *

Запрошення учнів розглянути норми, що закріплені в священних книгах різних релігій світу, є елементом толерантного (віротерпимого) ставлення до свободи совісті учнів, а також водночас - ефективний метод, який забезпечує усвідомлення учнями однієї із загальнолюдських цінностей.

Учні. Роблять висновок про те, що у священних писаннях релігій світу закріплено одне й те ж положення: "Не побажай іншому того, чого сам собі не побажаєш" або "Стався до іншого так, як ти хотів би, щоб ставились до тебе самого".

Учитель: «А зараз я хочу, щоб ви прочитали статтю 1 Загальної декларації прав людини і відповіли на запитання:

1. Якими народжуються люди і в чому вони рівні?

2. Чим наділені люди і як вони повинні ставитись один до одного?

* * *

Стаття 1 Загальної декларації прав людини

«Усі люди народжуються вільними і рівними у своєму достоїнстві і правах. Вони наділені розумом та совістю і повинні поводитись у ставленні один до одного в дусі братерства».

* * *

Учні. Читають норми статті 1 Загальної декларації прав людини і приблизно так відповідають на запитання:

1. Люди народжуються вільними і рівними у достоїнстві та правах.

2. Люди наділені розумом та совістю і повинні поводитись у ставленні один до одного в дусі братерства.

Учитель: «Отже, ми з вами переконались, що свобода, рівність і братерство - поняття, що є тісно взаємопов’язані. Вони є дуже важливими для кожної людини. Правам та свободам людини і громадянина України присвячено цілий розділ Конституції нашої країни.

Сьогодні у нас з вами відбулася складна і цікава розмова, котра на уроках буде виникати ще не раз. Давайте запишемо до зошитів деякі підсумкові положення:

Свобода - це усвідомлена можливість діяти на свій розсуд, не порушуючи прав інших людей. Усі люди різні, але мають рівні права і повинні ставитись один до одного в дусі любові, братерства та взаєморозуміння».

Учитель: «Отже, ми з вами переконались, що свобода, рівність і братерство - поняття, що є тісно взаємопов^заними. Вони є дуже важли-вими для кожної людини. Правам та свободам людини і громадянина України присвячено цілий розділ Конституції нашої країни.

Сьогодні у нас з вами відбулася складна і цікава розмова, котра на уроках буде виникати ще не раз. Давайте запишемо до зошитів деякі підсумкові положення:

Свобода - це усвідомлена можливість діяти на свій розсуд, не по-рушуючи прав інших людей.

Усі люди різні, але мають рівні права і повиниі ставитись один до одного в дусі любові, братерства та взаєморозуміння».

Доцільно, щоб учитель не виставляв оцінки на уроці.

М

Тема уроку: “ Хто я в цьому світі?

Автор

Цибко Галина Іванівна, вчитель ЗОШ №80 м.Львова.

Мета уроку

    Вміти визначати себе як особистість, ототожнюючи з існуючими групами, виробля­ти відчуття відповідальності за своє ставлення до дії, відчуття рівності та різно­ма­нітності у громадському житті.


атеріали для вчителя

Тема "Хто я в цьому світі" є першою із циклу уроків "Людина, особа, громадянин - межі стосунків" предметного курсу "Громадянська освіта" для учнів 12-14 років. Оскільки вона вимагає від дітей вже певних знань, завдання вчителя – доступно, просто подати основні теоретичні засади, організувати роботу так, щоб діти відчували себе творцями і науковцями, а метою для роботи обрали вислів "Життя необхідно здійснити, надати йому визначеності власною долею, працею, активною позицією в людському суспільстві".

Метод: групова робота, мозковий штурм, виконання проекту.

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Арцішевський Р.А. Світ і людина. Підручник для 8-9 кл., 1997 р.

2. Поздняков В.М. Світ сучасної людини. Посібник 9-10 кл., 1996 р.

3. Національні стандарти основ громадянських прав і держави. США.Харків,1998р.

4. Розуміння й використання прав людини (Посібник з жіночих людських прав)К.,1999р.

5. Книга про пересуди. Посібник для роботи в класі. Девід Шиман. Донецьк 1997 р.

6. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості. Харків, 1996 р.

Основні терміни і поняття:

Я – особистість, група, проактивність, свобода вибору, різноманітність, рівність.

Опис Ходу уроку.

Попросіть кожного подумати певний час (30сек. – 1 хв.) над тим, хто я?, як я можу назвати себе трьома іменниками, які визначають приналежність до певної групи людей (клас, гурток, дівчата, хлопці, друзі, суперники і т.д.).

Методом мозкового штурму опитайте всю групу і запишіть відповіді на великому аркуші паперу чи дошці.

Спитайте, які почуття, думки, викликав у дітей цей перелік.

Запропонуйте комусь узагальнити це.

В чому наша подібність і відмінність?

Спробуйте визначити, що притаманне їм всім, незалежно від певних ознак. Це те, що всі ми люди, а люди мають права від народження, які не можна набути, подарувати або відібрати.

Запропонуйте двом учням поділити клас на групи. Кожен бере в основу поділу принцип – з ким із друзів з класу я б відпочив(ла) найкраще? (Слідкуйте за рівномірним розподілом груп.)

Запитайте учнів, що вони взяли в основу поділу груп (команд)?

Запитайте учасників, які відчуття виникли у них під час формування груп.

Запропонуйте всім дітям оглянути, записані на аркуші паперу "Сім звичок успішних людей" за методикою Ст. Каві. (див. дод.1).

Зробіть висновок.

В кінці заняття запропонуйте написати проект на теми: "Почати з себе", "Перший крок", "Творець, а не суддя". (див. додаток 2)

Додаток 1.

Стефан Каві

"Сім звичок дуже успішних людей"

Реактивні вимоги Проактивні вимоги.

1. Нічого не можу вдіяти. 1. Подивіться на наші альтернативи.

2. Я таким є. 2. Я можу вибирати інший спосіб.

3. Він мене так злить. 3. Я контролюю свої почуття.

4. Вони таке ніколи не дозволять. 4.Я зможу підготувати ефективний і потрібний виступ

5. Я мушу це зробити. 5. Я виберу найкращу розв'язку.

6. Я не можу. 6. Я вибираю.

7. Я мушу. 7. Я волію, хочу, прагну, бажаю.

8. Така моя доля. 8. Я зроблю.

9. Від мене нічого не залежить. 9. Я мушу це зробити, бо ніхто крім мене це не зробить.

Проактивність в схемі

Стимул Свобода вибору Розв'язка

знайти себе воля

уява совість

Додаток 2.

Методичні рекомендації щодо застосування методу використання проекту.

Зміст методу – самостійне узагальнення учнями досліджуваної проблеми та написання визначених шляхів її розв'язання.

Застосування методу: передбачає річні етапи, однак на всіх етапах наголос ставимо на самостійній роботі учнів.

1. Визначення проблеми (планування).

Вчитель та учні самостійно вирішують який час відводиться для нього, які джерела слід використовувати, де їх знайти.

2. Процес дослідження і написання.

Вчитель виступає як порадник, акцентує на соціальних, академічних та творчих здібностях учнів. Але відповідальними за роботу є учні.

3. Результат роботи.

Ним можуть бути найрізноманітніші форми: план-схема, розповідь, казка-фантазія, фільм, аудіозапис, лекція.

4. Оцінювання.

Передбачає позитивну оцінку роботи за для розвитку подальшої творчості учнів і бажання добиватися успіху.

Матеріали для учнів

Хід уроку.

Почнемо заняття повчальною історією. Це розповідь про чотирьох осіб, які називалися: Усі, Хтось, Кожний і Ніхто.

Треба було виконати дуже важливе завдання і Усі були впевнені, що Хтось це зробить. Кожний міг це зробити, але Ніхто не зробив. Хтось розгнівався, бо це було завдання Кожного. Усі вважали, що Кожний може виконати це, та Ніхто не зрозумів, що Усі цього не зроблять. Закінчилось тим, що Усі обвинувачували Когось, коли Ніхто не виконав того, що Кожний міг зробити Сам!!!

- Як Ви думаєте, для чого я розпочала наше заняття цією історією, та ще й назвала її повчальною?

- Учні, як правило відповідають, що це заставка для уроку, його епіграф, визначення його мети, завдань.

Так, саме ця розповідь дуже вдало акумулює в собі тему сьогоднішнього

заняття "Хто я в цьому світі?".

Наш урок передбачає вирішення таких основних завдань:

1) я - як особистість, повноправний учень в класі і школі;

2) я - особистість проактивна, відповідальна за дії і ставлення до інших;

3) мої права залежать від дотримання мною прав інших.

Оскільки сьогоднішнє заняття є першим із циклу занять по визначенню учня як громадянина і творця, то і робота в першу чергу передбачає знайомство.

1. Подумайте на протязі одної хвилини над питанням: "Як я можу назвати себе трьома іменниками, які визначають мою приналежність до певної групи людей?" Наприклад, це може бути клас, гурток за інтересами, друзі, однодумці.

2. А зараз, швидко (це якраз мозковий штурм) всі почергово дають відповіді короткі і влучні: Наприклад, я – учень, відмінник, людина.

3. Які почуття, думки викликав у вас цей перелік?

4. У Чому наша подібність і відмінність?

5. Що у наших відповідях спільне?

6. А зараз, я запрошую двох учнів, за бажанням до себе. За їх допомогою та разом із Вами розв'яжемо ще одне завдання. Воно якраз передбачає навчитися бути людиною, успішною, а запорукою успіху є активність отже – проактивність. Хто ж така проактивна людина? Сучасний вчений Стефан Каві у книзі "Сім звичок дуже успішних людей" зазначає, що ми маємо вибір, і все, що маємо в житті ми вибираємо. Щоб зробити правильний вибір люди живуть за певними звичками, які впливають на них. Вчений дає таке визначення звичок: "звички – повторювані зразки поведінки обіймають три компоненти, що себе взаємодоповнюють: знання, охота вміння".

- Чи погоджуєтесь Ви із такими судженнями?

- Переходимо до наступного завдання.

- Отже, 2 учні, зараз оберуть собі в команду успішних учасників з метою організації найкращого відпочинку групи за методикою вченого Стефана Каві.

- Отже, ви сформували свою команду.

- Скажіть, які відчуття виникли у Вас під час формування груп?

- А тепер подивіться на дошку. Ви бачите плакати, де відображено вислови людей активних і неактивних за методикою Стефана Каві. Спробуйте визначити, котра із колонок найбільше пасує особистостям проактивним і реактивним і розмістити відповідно?

1. Нічого не можу вдіяти. 1. Подивіться на наші альтернативи.

2. Я таким є. 2. Я можу вибирати інший спосіб.

3. Він мене так злить. 3. Я контролюю свої почуття.

4. Вони таке ніколи не дозволять. 4. Я зможу підготувати ефективний і потрібний виступ

5. Я мушу це зробити. 5. Я виберу найкращу розв'язку.

6. Я не можу. 6. Я вибираю.

7. Я мушу. 7. Я волію, хочу, прагну, бажаю.

8. Така моя доля. 8. Я зроблю.

9. Від мене нічого не залежить. 9. Я мушу це зробити, бо ніхто крім мене це не зробить.

А тепер Ви зрозуміли, що підібрані групи учнів є групи позитиво-активні.

Спробуйте навести приклади із шкільного життя для підтвердження висловів, які ми щойно розглядали.

- Завдання, звичайно, трішки складне, але я думаю, що Ви зрозуміли, наскільки важливим є вміння вірити в себе і користуватися лозунгом: "Основне - бути світлом, а не суддею: зразком, а не критиком".

- На завершення сьогоднішнього заняття хочу запропонувати Вам розповісти або написати, зняти фільм чи зробити аудіозапис на тему "Перший крок" чи "Творець, а не суддя".

Коротенькі поради для Вас: як найкраще це зробити?

- Вибір проблеми повинен торкатись Вашого життя у колективі. Наприклад, проблема стосунків між дівчатами і хлопцями у нашому класі, між мною і сусідкою по парті, між вчителями і учнями і т.д.

- Розповідь передбачає лаконічність, толерантність;

- Мої пропозиції щодо вирішення проблеми;

- Якщо виникатимуть запитання, звертатись за порадою.

До даного завдання можна використати такі книги:

1. Арцішевський Р.А. Світ і людина. Підручник для 8-9 кл., 1997 р.

2. Поздняков В.М. Світ сучасної людини. Посібник 9-10 кл., 1996 р.

Ситуації для аналізу.

Права людини: моя власна думка. Харків. 1999 р.

Надія Трач /16 р./ Які думки виникають у мене, коли я читаю Конвенцію ООН Про права дитини.

Що б там не говорили, цей світ ділиться. Ділиться на чорних і білих, багатих і бідних, міських і сільських, дорослих і ще зовсім малих. І як правило, другі завжди перебувають в залежності від перших, ...”Справа львівських дітей” – один із найскандальніших процесів в Україні. Дітей продають, як звичайнісіньку сировину... Може, їм краще... там. Та хіба комусь дано цей абсурдний привілей: докорінно змінювати дитячі долі, водночас набиваючи грошима власні кишені ?!”

Запитання і завдання:

Знайдіть, які різноманітності вказує Надія Трач в у своєму творі –есе?

Чи порушено право рівності у наведеному прикладі, і якщо так, то доведіть це.

Тема уроку: “ Права національних меншин.”

Автор

Савченко Михайло Пилипович, вчитель історії гімназії східних мов №1 м. Києва.

Мета уроку

В результаті навчально - практичної діяльності учні повинні знати:

  • найважливіші права національних меншин;

  • становище національних меншин в Україні в наші дні;

  • вміти аргументувати, оцінювати ситуацію з дотриманням прав національних меншин в Україні.




Поняття: Національні меншини, толерантність, права меншин, громадянство, мови меншин.

Обладнання уроку:

1. Текст "Хто такі національні меншини? Національні меншини в Україні".

2. Вправа "Національні меншини: згоден, не згоден".

3. Текст "Національні меншини".

4. Вправа "Особливі права національних меншин".

5. Вправа "Коли порушуються права національних меншин".

6. Таблиця "Скільки етносів проживає в Україні?".

7. Виставка газет національно-культурних товариств

націокальних меншин України.

Методи: Розповідь учителя; робота в парах, групах дослідників; вивчення тексту; письмові вправи; індивідуальна робота, дискусія.

План.

1. Міжнародні правові акти про права людини та національне самовизначення України.

2. Поняття національної меншини. Статус національних меншин в Україні.

З. Державна мова та статус мов національних меншин. ІІ. Практичні вправи за текстами.

Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Стаття 2. Загальної Декларації прав людини (1948?.) Кожна людина має право на громадянство.

Стаття 15. Загальної Декларації прав людини (1948)

Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії, це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних чи ритуальних обрядів.

Стаття 18. Загальної Декларації прав людини (1948) Кожна людика має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення, це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Стаття 19. Загальної Декларації прав людини (1948) У тих державах, де існують етнічні, релігійні або мовні меншини чи особи з числа корінного населення, дитині, яка належить до таких меншин або корінного населення, не може бути .відмовлено у праві разом з іншими членами своєї групи користуватися своєю культурою, сповідувати свою релігію і виконувати її обряди, а також користуватися рідною мовою.

Стаття 30. Конвенції про права дитини (1989 р.) Дитині повинні належати всі зазначені у цій Декларації права. Ці права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінацій за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини, що стосується самої дитини чи її сім'ї.

Принцип І. Декларація прав дитини (1959 р.) Усім дітям повинна бути забезпечена можливість визначити себе як особистість і реалізувати свої можливості в безпечних і сприятливих умовах, в середовищі сім"! або опікунів, що забезпечують їх добробут. Вони повинні бути підготовлет до природнього життя у вільному суспільстві. 3 ранніх років слід заохочувати їх до участі у культурному житті їх країн.

Завдання Всесвітньої Декларації про забезпе-чення виживання, захисту і розвитку дітей (1990 р.) Важливим є прагнути до створення сприятливих умов для життя підлітка у суспільстві, розвитку його особистості, освіти, котрі повинні максимально відвернути можливість здійснення злочинів і правопорушень.

П.1.2. Пекінських правил (Мінімальних стандартних правил ООН щодо здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх), 1984 р.

Незважаючи на відмінність правових систем, Правила повинні застосовуватися неупереджено і однаково до всіх підлітків, незалежко від національної чи расової приналежності, соціального походження, релігійних або політичних переконань. П 2.1. Пекінських правил (1984 р.)

Далі вчитель акцентує увагу на тому, що кінець ХХ століття ознаменований загибеллю останніх імперій, які протягом тисячоліть гнобили й нищили народи. Націонаьні держави виявилися економічно ефективнішими і менш конфліктнішими щодо сусідів. Цим самим був підписаний смертний вирок останнім імперіям, які завжди були тюрмами народів і відзначалися неефктивною економікою та управлінням, заснованим на насильстві. У свґгі переміг національний принцип державотворення.

Перемога національноо принципу будівництва держави відповідає природі людства. Народ стає нацією, коли будує державу. За законами світового співтовариства кожен народ має право на власну державу. Лише вона може гарантувати його від зникнення з арени історії у сучасному складному світі.

Етнічна приналежність - це одна з визначальних рис сучасної розумної людини - Ііото заріепз, що відрізняє її від пращурів - неандертальців. Етнічну приналежність навіть космополіта неважко визначити, якщо він щиро відповість на декілька запитань. Достатньо спитати, якою мовою він говорить вдома зі своїми дітьми та друзями, яких діячів культури він знає і любить, з Історією якого народу пов'язуе себе тощо.

Незважаючи на те, що всі люди належать до якогось етносу, визначити національність не завжди просто. І головну роль тут відіграє не запис у паспорті, а самоусвідомлення людини, - зазначає Л.Л.Залізняк, український історик. До якої національності віднести зрусифікованих українців та американізованих китайців? Усе залежить від того, елементи культури якого народу переважають у свідомості конкретної особи.

А взагалі слід пам'ятати, що люди (особливо діти та особи з несформованим культурним та духовним світом) можуть змінити свою національність відповідно до етнічного оточення.

Немає поганих народів. Є погані люди, що проголошують вищість своєї нації над іншими, відбирають у сусідів батьківщину і на цьому людоненависницькому грунті будують імперії.

А чи не є імперіею Україна яка утримує окремі регіони, що істотно відрізняються один від одного? Ні, Україна не імперія. Адже ці регіони не є країнами окремих народів, а частинами українських етнічних територій. Тому спроби їх відокремлення - це не визвольна боротьба поневоленого народу, а типовий сепаратизм. Він не має історичної перпективи і. різко засуджуеться світовим співтовариством. Міжнародні закони не визнають незалежність регіону, що відокремився від єдиної етнічної території якоїсь нації. Народи світу не хочуть створювати прецендентів для сепаратистських рухів і розчленування власних держав. Крім того, перегляд кордонів держав загрожує людству новою світовою війною.

Цілеспрямована демографічна політика Російської імперії, СРСР призвела до переселення в Україну великих мас некорінної людності, тепер це більш як 25% її громадян. „Показово, що за часів радянської влади в Україні чисельність українців збільшилась у 1,5 раза, а росіян у 5 разів. Водночас через систему державної освіти та пропаганди методично й підступно русифікували українців.

У наш час чергового національного відродження Україна знову спинається на ноги, вже вкотре пробує рзбудовувати власну незалежну державу - власний дім, без якого український народ приречений зійти з арени історії.

Національно-визвольні змагання українців після розвалу СРСР перейшли на новий етап історичного розвитку, який умовно можна назвати постколошальним. Сутгю політичних процесів в сучасній Україні е очолювана національними елітами боротьба між українським та російським етносами за контроль над Україною.

Україна в 1991 р. не тільки декларувала свою державність, а й добилася дипломатичного визнання на міжнародній арені світовим співтовариством. Вона переконала громадскість світу у важливості свого державницького існування, як запоруки стабільності в Європі. Адже без України відновлення "імперії зла" неможливе.

Роз’яснення переваг самостійності, захист національної державницької ідеї - прямий обов'язок національної інтелегенції, педагога.

Всім громадянам України, незалежно від національності слід вирішити, чи бажають вони, щоб їхні діти жили в колонії, яка час від часу ставатиме ареною мирних та воєнних зіткнень сусідніх держав. Єдиним гарантом безпеки та добробуту може бути незалежність України. Підкидання Україні ідеї федералізації її устрою породжене не етнографічним розмаїттям її території, а бажанням послабити молоду державу за принципом "поділяй і владарюй". Українська історія свідчить, що спроби федералізувати Україну здійснювалися вороже налаштованими до неї зовнішними силами або їхніми агентами всередині країни. Складна культурно-історична структура етнічних українських земель, українська та світова історія не дають підстав для федеративного устрою Української держави. Навпаки, більшість великих європейських етносів, з якими Україна тісно пов'язана історично, культурно, духовно, незважаючи на строкатість своєї етнографічної структури, створили не федеративні, а унітарні держави (Польща, Чехія, Словаччина, Франція, Угорщина, Італія та інші).

На теренах України проживають більше 100 націй і народностей (див. таб. «Скільки національностей в Україні?»). „Йде аналіз демографічної ситуаціїї в Україні. В демократичних державах національні меншини знаходяться під захистом закону. Захист прав меншин мае давню історію.

Першим міжнародним органом, який об'єднав зусилля світової спільноти на захист прав меншин, була Ліга Націй (створена в 1919 р.). Вона ініціювала прийняття правових актів, що стосуються даного питання. Після Другої світової війни положення про права меншин було включено до найважливіших міжнародних документів про права пю.дини (вчитель пропонує назвати ці правові акти). Важливо підкреслити, що поява та існування національних менгин у державі пов'язані не з волею держави, а з правом і готовністю окремих громадян цієї держави:

говорити рідною мовою;

мати і сповідувати свою віру;

усвідомлювати свою етнічну, національну приналежність.

Існування національних меншин у державі не може бути не визнане нею.

В прийнятій 1 листопада 1991 року Декларації прав національностей України, Верховна Рада України, беручи до уваги, що на території України проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями складають п’ятдесятидвохмільйонний народ України, проголосила в статті 1:

Українська держава гарантує всім народам, національним групам, що проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права;

в статті 2: Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, одержання і розповсюдження інформації;

в статті 7: Національні культурні центри і товариства, представники національних меншин мають право на вільні контакти із своєю історичною батьківщиною.

Відповідно до статті 92 Конституціїї України, тільки Верховною Радою України визначаються:

права і обов'язки людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

громадянство, правосубєктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

права корінних народів і національних меншин;

порядок застосування мов;

засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

засади утворення і діяльності політичних партій, інших об^днань громадян, засобів масової інформації;

територіальний устрій України;

організація і порядок проведення виборів і референдумів. Закон України «Про національні меншини» (1992 р.) визначає національну меншину як «групу громадян України, які не є українцями за національністю, а виявляють почуття національної cамоідентифікації та єдності між собою» (стаття 3).

Вчитель підкреслює послідовну політику української держави щодо дотримання прав національних меншин, в тому числі права на освіту на рідній мові.

Вчитель підкреслює, що державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечуе всебічний розвиток функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій територіїУкраїни. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Вчитель пропонує порівняти ситуацію з державною мовою та мовами національних меншин в інших державах Європи.

Далі учні виконують вправи.

Вправа №1. Національні меншини (згоден, не згоден)

Постав "+" поруч з реченням, які вважаєш вірними, а знак "-" поруч з реченнями, які вважаєш невірними. Зверни увагу на те, щоб у відповідях не було протиріч.

1. Національними меншинами називають такі групи громадян неукраїнського походження, які створюють більшість в якійсь частині території країни.

2. Росіяни в Криму не є національною меншиною -тому, що їх в Криму більше, ніж українців.

3. Українці є національною меншиною тому, що їх в Ялті менше.

4. Кети, ліви, ескімоси, евени, уроки не є національними меншинами тому, що їх тільки декілька чоловік.

5. Григорій Петров важає себе росіянином, проте він українець тому, що народився і виріс в Україні, знає українську мову, його мати-українка. Іван Григоренко важке себе українцем, проте він білорус тому, що його мати білоруска і в сім'ї не говорять українською.

6. Людина не може змінити свою національність, яку успадкувала від батьків. Кожному треба дати можливість обрати свою національність, незалежно від національності батьків.

Вправа N2.

Коли порушуються права національних меншин?

Впиши у відмічених місцях: чи порушуються права національних меншин в даному випадку? Якщо так, то які? Порівняй з документом НБСЄ.

1.Якійсь групі національної меншини заборонили створювати свою школу з рідною мовою навчання.

2. Міністерство освіти і науки видало розпорядження, що в усіх школах національних меншин потрібно вивчати українську мову 5 разів на тиждень.

З.Випусники шкіл національних меншин повинні обов'язково здати випускний екзамен з української мови.

4.Всі написи в громадянських місцях повині бути державною мовою.

5.Міська держадміністрація перетворила державну школу з російською мовою навчання в школу з українською мовою навчання, мотивуючи це тим, щона не вистачає приміщень і засобів на навчання українськихдітей.

6. Встановлено, що в усіх державних вузах навчання повинно вестися державною мовою.

7.Міністерство юстиції відмовило в реєстрації організації національної меншини, обгрунтовуюяи це тим, що національність чужа і рідко зустрічається.

8. Представники державної влади заборонили представникам національної меншини їхати на міжнародну конференцію за межі країни, опираючись на те, що вони не представляють корінну націю.

Текст №1.

Хто такі національні меншини?

В Україні, як і в усіх державах, поруч з українцями роживають росіяни, білоруси, евреї, молдавани, болгари, поляки та інші. Більше всього росіян.

Групи громадян, що мають іншу національність, ніж корінна нація, називають національними меншинами.

Росіяни, євреї, білоруси, румуни, греки, молдавани, іоляки тощо, які є громадянами України, є національними меншинами. Подібно до українців, які живуть в інших країнах Див. таблицю "Українці за кордоном") і є їх громадянами, утворюючи там нацюнальні меншини. Держави, в яких проживає найбільше українців, це: в СНД: Росія, Білорусь, Казахстан, Молдова; в Америці: США, Канада, Аргентина, Бразилія; в Європі: Польща, Румунія, Словаччина, Чехія; в Австралії. В Україну, в Крим повернулося кримських татар, які за сталінського режиму були насильно депортовані в 1944 р. з Криму. Багато з них ще не мають українського громадянства. Але більшість з них знають російську мову й не знають української.

Текст №2.

Права національних меншин.

Національним меншинам, як в расовому, релігійному та з інших відношеннях, у демократичній державі гарантовані рівні ірава. Але жодний громадянин держави не може мати менше ірав, ніж інші через своє національне походження.

Національні меншини, які бажають зберегти свої

традиції, культуру, мають право користуватися своєю мовою.

В 1990 р. в Копенгагені представники держав НБСЄ прийняли документ, який повністю визначає права меншин. Ось деякі з них, "Люди, які належать до національних меншин, мають право вільно висловлювати, зберігати та розвивати етнічну культуру, мовну, релігійну самосвідомість, як і підтримувати і розвивати свою культуру".

Насамперед, вони мають право: "...вільно користуватися своєю рідною мовою в особистому та громадському житті",

"...створюваи та підтримувати свої організації, спілки освіти, культури та релігії",

"...створювати та підтримувати миролюбкі контакти між собою в даній державі, як і з громадянами інших країн, з якими їх зв’язує спільне походження, культурна спадщина або релігійні переконання",

"...країни-учасниці, закликаючи всіх вивчати державну мову, будуть прагнути забезпечувати людей, які належать до національних меншин, можливості вчитися рідній мові або на рідній мові, також де це можливо та необхідно використовувати її у відносинах з державними установами... При вивченні історії

та культури установам освіти треба приймати до уваги історію та культуру національних меншин...",

"...країни-учасниці будуть поважати права представників національних меншин прий­ма­ти участь у суспільному житті".

В ході заняття вчитель задає додаткові питання учням. В ході аналізу текстів пропонує підготувати відповіді, спонукає учнів до узагальнень. В кінці звучить висновок про те, що є тільки один шлях до гармонії відносин в любому суспільстві — дотримання всіх прав національних меншин. Уряд демократичної, правової держави реалізує волю більшості громадян, одночасно гарантує право меншинам на гідне існування. Творити українську Україну — значить гарантувати кожній людині право на її материнську мову, на національне самоусвідомлення.


Страницы: следующая →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Смотреть полностью


Скачать работу

Похожие работы:

  1. Конспект лекцій Змістовий модуль Психологія І педагогіка як наука про людину, її світ

    План-конспект
    ... Конспект ... ї чотириступеневої структури уроку, поєднання ... демократично обраної влади, толерантне ставлення до ... сть, старанність, ініціативність, працьовитість, цілеспрямованість, витривалість, наполегливість , самостійність ... домашній твір на тему, як він провів ...
  2. Урок №1 Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Мистецтво основа художньої культури. Світ людини й образ світу в мистецьких шедеврах

    Урок
    ... уроку. Домашнє завдання: скласти тезисний конспект лекції. (Завдання розраховане на 2 уроки). ... їх та аналізувати; вчити толерантно вести дискусію з питань ... на існування. Тема 3. Художні напрямки та стилі. Урок №21 Тема: Великі європейські стилі. Античність ...
  3. Урок толерантності

    Урок
    ... Урок толерантності Кулик Є. ...що поєднує усіх і дає право на індивідуальність ... дается несколько тем и опорные конспекты – варианты построения сочинения. Вот одна из тем: «О ... числе. Урок толерантності ...що поєднує усіх і дає право на індивідуальність Є. ...
  4. Уроку (21)

    Урок
    ... . План-конспект уроку з питань гендерної рівності Урок образотворчого мистецтва 5 клас Тема. Витинанка ... уроку.Логіка розкриття теми уроку ґрунтується на творчому пошуку учнем відповіді на ... ість виробити навички чутливої поведінки, виховувати толерантне ...
  5. Конспект лекцій з культурології для студентів всіх спеціальностей та форм навчання ухвален о

    План-конспект
    ... сть. Основні риси антикультури: 1) постійна спрямованість до теми ... на всіх своїх стадіях дає привід для урок ... толерантність". Адже терпіння, на якому ґрунтується поняття толерантност ... М.В. и другие. Культурология. Конспект лекций. – Ростов-на-Дону: Феникс, ...

Посмотреть все похожие работы