Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором українська мова

8-й клас

(105 год., 3 год. на тиждень)

( 4 год. - резерв годин для використання на розсуд учителя;

16 год. - уроки розвитку зв’язного мовлення і додаткової корекції знань)

Мовна змістова лінія

п/п

Кіль- кість годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

1

Вступ.
Мова-найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу.

Учень:знає, у чому полягає значення мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу.

2

4

Повторення та узагальнення вивченого про вивчені частини мови.

Учень: визначає в реченні всі частини мови, називаючи їх граматичні ознаки;
правильно пише і пояснює орфограми;
самостійно помічає і виправляє помилки в писемному й усному мовленні.

3

18

Прислівник загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників(практично). Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення.
Правопис прислівників Букви н та нн у прислівниках. Не і ні з прислівниками. И таі в кінці прислівників. Правопис прислівників на -о ,-е,утворених від прикметників та дієприкметників. Написання прислівників разом і через дефіс. Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день...
Внутрішньопредметні зв'язки. Лексикологія і фразеологія. Прислівники - синоніми й антоніми; прислівники - омоніми до іменників з прийменниками. Фразеологізми й крилаті вислови з прислівниками
Синтаксис. Прислівник у ролі головних і другорядних членів речення.
Культура мовлення і стилістика Правильне наголошування прислівників. Використання прислівників як засобу зв'язку речень у тексті і засобу підсилення виразності мовлення.
Текст (риторичний аспект). Використання прислівників у текстах художнього і публіцистичного стилів.
Міжпредметні зв'язки. Використання прислівників у художніх і наукових текстах (література, історія, географія, біологія, хімія, фізика).

Учень: знає загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль прислівника;
знаходить прислівники у реченні, відрізняючи їх від омонімічних і паронімічних частин мови;
визначає його граматичні ознаки;
уміє утворювати ступені порівняння, практично застосувати правила правопису;
правильно наголошує прислівники;
помічає і виправляє помилки у правописі прислівників;
аналізує і визначає роль прислівника в художніх і наукових текстах;
складає речення з прислівниками і мікротексти, використовуючи прислівник для зв'язку речень у тексті;
створює усні і письмові висловлювання на певну соціокультурну тему, використовуючи прислівник як виражальний засіб мовлення.

4

6

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв'язку в словосполученні. Непохідні і похідні прийменники.
Правопис прийменників Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.
Внутрішньопредметні зв'язки. Лексикологія і фразеологія. Прийменники-синоніми й антоніми.
Синтаксис. Прийменниково-іменникові конструкції в ролі членів речення.
Культура мовлення і стилістика. Особливості вживання деяких прийменників з іменниками. Прийменники-синоніми як засіб милозвучності мови (в-у, з-зі-із-зо).
Текст (риторичний аспект). Вживання прийменника в мовленні для відтворення логічних зв'язків. Стилістичне вживання повтору прийменника в народнопоетичній творчості.
Міжпредметні зв'язки. Використання прийменниково-іменникових конструкцій у художніх та наукових текстах (література, історія, географія, фізика, хімія).

Учень: знаходить прийменники в реченні;
відрізняє їх від сполучників і часток;
правильно поєднує з іменниками;
вміє застосовувати правила правопису прийменників;
знаходитьі виправляє помилки в їх правописі;
аналізує тексти щодо правильності вживання прийменників з відмінковими формами іменників;
складає речення з різноманітними прийменниково-іменниковими конструкціями;
редагує тексти щодо правильності вживання прийменникових засобів милозвучності мовлення.

5

6

Сполучник як службова частина мови. Уживання сполучників у простому і складному реченнях: сполучники сурядності і підрядності.
Правопис сполучників. Написання сполучників разом і окремо.
Внутрішньопредметні зв'язки. Лексикологія і фразеологія. Сполучники-синоніми й антоніми, фразеологізми і крилаті вислови із сполучниками.
Синтаксис. Сполучник як засіб зв'язку однорідних членів речення, частин складносурядного і складнопідрядного речення.
Культура мовлення і стилістика. Використання в мовленні сполучників-синонімів.
Текст (риторичний аспект). Використання сполучників для зв'язку речень у тексті і як засобу створення антитези.
Міжпредметні зв'язки: Використання похідних складених сполучників у наукових текстах (історія, географія, біологія, хімія, фізика, математика

Учень: знаходить сполучники в реченні;
відрізняє їх від прийменників і часток;
називає групи сполучників за функцією в простому і складному реченнях;
правильно пише сполучники;
помічає і виправляє помилки в їх написанні;
правильно аналізує наукові тексти щодо функції в них похідних складених сполучників;
використовує сполучники у власних висловлюваннях відповідно до функціонального призначення, складаючи прості і складні речення;
редагує речення, доцільно замінюючи сполучники синонімічними.

6

7

Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням.
Правопис часток.Написання часток -бо, -но, -то, -таки. Не і ні з різними частинами мови (узагальнення).
Внутрішньопредметні зв'язки. Лексикологія і фразеологія. Частки синоніми та антоніми. Фразеологізми і крилаті вислови із частками.
Синтаксис. Частка у спонукальних і окличних реченнях.
Культура мовлення. Виразне читання речень із частками.
Текст (риторичний аспект). Використання часток для підсилення виразності мовлення.
Міжпредметні зв'язки: Використання часток як виражального засобу в художніх творах (література).

Учень: знаходить частки в реченні,
відрізняє від інших службових частин мови;
визначає частки за їх роллю у реченні;
правильно пише частки;
знаходить і пояснює орфограми в частках за допомогою правил;
самостійно знаходить і виправляє помилки в правописі;
аналізує тексти щодо використання в них часток як виражального засобу;
складає речення з модальними частками;
редагує тексти щодо правильності вживання модальних часток;
створює висловлювання, правильно вживаючи частки.

7

3

Вигук як особлива частина мови.
Правопис вигуків. Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках.
Внутрішньопредметні зв'язки. Лексикологія і фразеологія. Найуживаніші фразеологізми (в т.ч. приказки і прислів'я) з вигуками.
Синтаксис. Вигук у ролі головних і другорядних членів речення.
Культура мовлення. Правильне читання речень з вигуками.
Текст (риторичний аспект). Використання вигуків для надання висловлюванню експресії і виразності.
Міжпредметні зв'язки: використання вигуків як засобу виразності в художніх творах (література).

Учень: знаходить вигуки в реченні;
відрізняє їх від часток;
правильно пише вигуки з орфограмами і розставляє розділові знаки при них;
пояснює написання вигуків з орфограмами і пунктограмами;
аналізує тексти щодо ролі в них вигуків;
виразно читає тексти з вигуками;
доречно використовує вигуки у власному мовленні.

8

3

Узагальнення та систематизація вивченого з теми «Морфологія»

9

10

Синтаксис. Пунктуація. Словосполучення і речення (повторення).
Словосполучення. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова.
Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення (повторення). Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні; члени речення (у тому числі однорідні); звертання; вставні слова. Пряма мова і діалог (повторення).
Порядок слів у реченні. Логічний наголос.
Правопис. Розділові знаки в кінці речення (повторення).Розділові знаки у простому і складному реченнях, а також у реченнях із однорідними членами, звертаннями, вставними словами, прямою мовою, при діалозі.
Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія і фразеологія. Засвоєння нових слів і фразеологізмів та крилатих висловів.
Граматика. Спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного і залежного слова. Граматична помилка та її умовне позначення (практично).
Культура мовлення і стилістика. Практичне засвоєння словосполучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова; синоніміка словосполучень різної будови. Логічний наголос і порядок слів як засіб підвищення точності і виразності мовлення. Інтонація спонукальних і окличних речень, що передає різні емоційні відтінки значення; зворотний порядок слів як засіб виразності мовлення.
Текст (риторичний аспект). Удосконалення вмінь стисло формулювати теми й мікротеми усних і письмових висловлювань у формі словосполучень. Риторичні запитання, виклад за допомогою запитань і відповідей.Удосконалення вмінь складати й поліпшувати висловлювання на основі використання власного досвіду.

Внутрішньопредметні зв'язки. Лексикологія і фразеологія. Засвоєння нових слів і фразеологізмів, прислів'їв та крилатих висловів.
Міжпредметні зв'язки. Інверсія в художньому творі (література).

Учень: розрізняє головне і залежне слово у словосполученні;
визначає види словосполучень за приналежністю головного слова до певної частини мови;
речення різних видів (за метою висловлювання, характером граматичної основи, кількістю граматичних основ);
інтонує правильно речення різних видів, беручи до уваги й логічний наголос для передачі різних змістових та емоційних відтінків значення;
аналізує й оцінює виражальні можливості словосполучень і речень різних видів;
правильно ставить розділові знаки;
обґрунтовує їх уживання за допомогою вивчених правил;
знаходить і виправляє пунктуаційні і граматичні помилки;
конструює словосполучення і речення різних видів, у тому числі синонімічні;
редагує тексти, надаючи їм більшої виразності з допомогою вивчених мовних засобів;
використовує виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні.

10

14

Просте речення. Двоскладне речення. Головні і другорядні члени речення
Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний).
Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різновид означення. Види обставин (за значенням). Порівняльний зворот.
Правопис: Тире між підметом і присудком. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Виділення порівняльних зворотів комами.
Внутрішньопредметні зв'язки. Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів'їв і приказок), крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика. Правильне вживання форм присудка при підметі, вираженому словосполученням або складноскороченим словом. Єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв'язку речень у тексті. Обставини часу, місця як засіб зв'язку речень у розповідних текстах; їх синоніміка. Стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні.
Текст (риторичний аспект). Удосконалення будови і зв'язності розповідного й описового тексту. Використання означень і порівняльних зворотів
Міжпредметні зв'язки. Епітет і порівняння як художні прийоми (література).

Учень: розрізняє головні й другорядні члени;
визначає види присудків, означень та обставин у реченнях, способи вираження підмета;
пише прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання;
правильно ставить розділові знаки між підметом і присудком і при порівняльних зворотах;
обґрунтовує їх за допомогою вивчених правил;
знаходить і виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила;
аналізує будову простого двоскладного речення, будову тексту, засоби зв'язку речень у ньому;
оцінює виражальні можливості простого двоскладного речення у текстах різних стилів;
вдосконалює будову розповідного тексту з елементами опису з метою зацікавити слухачів, використовуючи засоби зв'язку речень у тексті;
правильно будує висловлювання на певну соціокультурну тему, використовуючи відповідну його структуру, вивчені засоби зв'язку речень, добираючи із синонімів найбільш відповідні обраному стилю і ситуації спілкування.

11

10

Односкладні речення. Неповні речення. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні). Односкладні речення як частини складного речення.
Повні й неповні речення.
Правопис. Тире в неповних реченнях.
Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів'їв і приказок), крилатих висловів(у формі односкладних і неповних речень).
Культура мовлення і стилістика. Речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми. Уживання в описах називних речень для позначення часу і місця. Використання неповних речень у діалозі, а також у складних реченнях для уникнення невиправданих повторень. Додержання інтонації неповних речень.
Текст (риторичний аспект). Використання ключових слів для підготовки усного висловлювання.
Міжпредметні зв'язки. Односкладні і неповні речення як виражальний засіб у художніх творах (література).

Учень: виділяє односкладні і неповні речення з-поміж інших видів речень;
визначає види односкладних речень (у тому числі в складних реченнях);
оцінює виражальні можливості і роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів;
правильно інтонує неповні речення;
ставить правильно тире в неповних реченнях;
обґрунтовує його вживання;
знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення;
правильно використовує їх у власному мовленні;
складає конспект ключових слів як змістову опору в процесі підготовки усного висловлювання;
правильно будує текст на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень.

12

3

Повторення в кінці року відомостей про просте речення.

Учень: систематизує вивчені відомості із синтаксису і пунктуації;
правильно використовує їх у власному мовленні;
доцільно застосовує виражальні можливості синтаксичних засобів для досягнення комунікативної мети

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором історія України

    Документ
    Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу.
  2. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором

    Документ
    У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.
  3. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для сліпих дітей

    Документ
    Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  4. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (2)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  5. Програми Українська мова (з педагогічними технологіями) Під ред. Луцько К. В підг. 1-5

    Документ
    Примітка: - 5-10 класи працюють за програмами і підручниками для 5-9 класів загальноосвітньої школи, крім трудового навчання, яке планується за Програмами з трудового навчання для спеціальних шкіл для дітей з вадами слуху.
  6. Програми з української мови для 3-10 класів І літератури для 6-10 класів (для шкіл з російською мовою навчання) 3-10

    Документ
    програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах у 2003/2004 навчальному році
  7. Міністерство освіти І науки україни (68)

    Документ
    Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти
  8. Рагоманова бібліотека українська педагогічна бібліографія 1997 рік Покажчик літератури Випуск 8 Київ-нпу-2003 ббк 91. 9: 74

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 1997 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н.І.Тарасова, Е.В.Татарчук. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – Вип.
  9. Основні програми Програма виховання І навчання дітей дошкільного віку “Дитина” Науковий керівник (1)

    Документ
    П. укр. Педагогічна думка 1 Програма виховання та навчання дітей в дошкільному віці “Українське дошкілля” Білан О.І., Дідух О.І. укр.

Другие похожие документы..