Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором українська мова

10-й клас

(70 год, 2 год на тиждень)

(8 год — тематична атестація; резервний час — 8 год)


п/п

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

25

1

6

ВСТУП. Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи. Специфiка романтичного світосприйняття. Багатство і розмаїття літератури романтизму, її художні відкриття і найвидатніші представники.

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ
Ернст Теодор Амадей Гофман (1776— 1822). “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер”
“Крихітка Цахес” — шедевр романтичної казки-новели. Протистояння митця та фiлістера — основний її конфлікт. Сатирико-метафоричний зміст твору. Специфіка романтизму Гофмана: переплетіння реальності та нестримної фантазії, контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного. Іронія і гротеск у творі.

Учень:
визначає романтизм як великий художній напрям у Європі та США межі XVIII—ХІХ ст. і називає його характерні ознаки: а) заперечення раціоналізму, який переважав у добу Просвітництва, культ почуттів людини; б) увага до особистості, її індивідуальних рис; в) неприйняття буденності та звеличення “життя духу”; в) провідні мотиви самотності, світової скорботи (національної туги) і романтичного бунту, нескореності; г) історизм творів і захоплення фольклором;

характеризує Гофмана як багатогранного митця-романтика;
переказує зміст повісті-казки Гофмана, знаходить у ній характерні риси романтизм;

визначає основний конфлікт твору (протистояння митця Балтазара та філістера Цахеса) як втілення неприйняття романтиками буденності реального життя і звеличення “життя духу”;

відзначає переплетіння реальності та нестримної фантазії;

пояснює контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного у творі як конкретне втiлення антитези: з одного боку — недосяжного романтичного ідеалу, з другого — ницьої буденної реальності;
визначає наявність у “Крихітці Цахесі” іронії та гротеску як важливу рису індивідуального стилю Гофмана;

висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в казці, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
ТЛ Дає визначення поняття гротеск, знаходить гротеск у творі (образи Цахеса і філістерів; описи князівства Керепес тощо).
ТЛ Дає визначення поняття романтизм.

5

Гéнріх Гéйне (1797—1856). Із “Книги пiсень” (“Чому троянди немов неживі”, “Коли розлучаються двоє”, “Не знаю, що стало зо мною...”, “Вечірні промені ясні”, “Вмирають люди і роки”, “Хотів би я в слово єдине...”)
Гейне — німецький поет-романтик. “Книга пісень” — видатне явище німецького романтизму. Любов — першооснова життя. Змалювання природи як засіб бачення і пізнання світу та власної душі.

Учень:
знаходить приклади конкретного втілення ознак романтизму в поезіях Г. Гейне та ілюструє їх цитатами з тексту;
пояснює, що поезія “Не знаю, що стало зо мною...” має фольклорні витоки (німецька народна легенда про Лореляй);
виразно читає (одну — напам’ять) і аналізує поезії Гейне.

7

Джордж Нóел Гóрдон Бáйрон (1788—1824).
“Мій дух як ніч...”, “Прометей”, “Мазепа”
Байрон — англійський поет-романтик, фундатор течії байронізму. Провідні мотиви і домінуючі настрої його творчості.
Байронічний герой і настрої “світової скорботи” у віршах поета.
Поема “Мазепа”, історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи.

Учень:
характеризує Байрона як видатного англійського поета-романтика, фундатора течії байронізму в літературі романтизму;
називає провідні мотиви і домінуючі настрої його творчості: “світова скорбота” і самотність (“Мій дух як ніч...”); нескореність, романтичний бунт (“Прометей”) тощо;
визначає характерні риси байронічного героя (самотнього нескореного вільнолюбного бунтаря зі страдницькою душею) і настрої “світової скорботи” у віршах поета;
переказує зміст поеми “Мазепа”, визначає її історичну основу (розгром шведів російськими військами, втеча Мазепи з почтом Карла ХІІ) та романтичний міф (про прив’язаного до коня молодого Мазепу);
називає риси романтичного героя в образі Мазепи (похмурість, трагічна нескореність і т. д.);
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в поемі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
виразно читає (одну — напам’ять) і аналізує поезії Байрона.
ТЛ Дає визначення поняття байронічний герой.

7

Адам Міцкевич (1798—1855). “Кримські сонети” (№ 4 “Буря”, № 6 “Бахчисарай”, № 8 “Гробниця Потоцької”, № 14 “Пiлiгрим”), “Дзяди”, монолог Конрада (сцена ІІ, Імпровізація)

Творчість Адама Міцкевича — апогей польського романтизму. Перебування в Росії й Україні, відбиття вражень в його поезії (цикл “Кримські сонети”). Мотив єдності природи й людини. Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій “Кримських сонетів”.

Учень:
визначає творчість А. Міцкевича як апогей, найяскравіший вияв польського романтизму;
знаходитьприклади конкретного втілення рис романтизму в поезіях А. Міцкевича та ілюструє їх цитатами з тексту;

наводитьприклади втілення теми патріотизму як однієї з провідних у творчості А. Міцкевича;
виразночитає (одну — напам’ять) і аналізує поезії Міцкевича;
виразночитає монолог Конрада (“Дзяди”), визначає в ньому риси романтизму.

2.

25

9

ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ
Олександр Пушкін (1799—1837). “Євгеній Онєгін”, “До моря”, “Я вас любив...”, “Я мить чудову пам’ятаю...”, “Я пам’ятник собі поставив незотлінний...”
О. С. Пушкін — великий російський поет. “Євгеній Онєгін” — соціально-психологічний роман у віршах. Духовний світ його головних героїв.
Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна.

Учень:
характеризує творчість Пушкіна як злет російської поезії;
доводить, що “Євгеній Онєгін” — соціально-психологічний роман (соціальний: є описи життя різних верств суспільства, соціуму; психологічний: зображено психологію, внутрішній світ героїв) у віршах;
характеризує головних героїв роману, їхній духовний світ;
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в романі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
виразночитає напам’ять один із віршів Пушкіна або уривок із роману “Євгеній Онєгін” (за вибором учителя);
виділяє з опорою на текст романтичні та реалістичні елементи в романі.
ТЛ Дає визначення понять: онєгінська строфа, роман у віршах, соціально-психологічний роман.

9

Михáйло Лéрмонтов (1814—1841). “І нудно і сумно...”, “На дорогу йду я в самотині...”; “Герой нашого часу”
Мотиви свободи і самотності, песимізм поезій Лермонтова.
“Герой нашого часу” — морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому декабризму. Особливості композиції та її роль у розкритті характеру Печоріна. Печорін і байронічний герой. Печорін і Онєгін. Жіночі персонажі роману. Максим Максимович — образ “маленької людини”. Романтичні й реалістичні елементи в поетиці твору.

Учень:
знаходить приклади конкретного втілення ознак романтизму в поезіях М.Лермонтова та ілюструє їх цитатами з тексту.
виразно читає (одну — напам’ять) і аналізує поезії Лермонтова;
переказує зміст роману М.Лермонтова “Герой нашого часу”;
називає особливості композиції “Героя нашого часу” та її роль у розкритті характеру Печоріна (невідповідність хронології розгортання подій та їх відтворення автором як засіб підкреслення певних рис характеру головного героя);
називає риси байронічного героя в образі Печоріна (самотність, гордість і т. ін.);
визначає спільні риси образів Печоріна і Онєгіна;
характеризує образи роману: Максима Максимовича, Бели, княжни Мері, Грушницького та ін.;
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в романі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;

дає розгорнуту характеристику образу Печоріна;
виділяє з опорою на текст романтичні та реалістичні елементи в романі.
ТЛ Дає визначення понять реалізм та морально-психологічний роман.

7

Микoла Гоголь (1809—1852). “Шинель”
Гоголь — російський і український письменник. Вплив української культури на розвиток його творчості.
Високий гуманізм письменника у зображенні в повісті “Шинель” трагічної долі “маленької людини”. Поєднання у творі елементів романтизму і реалізму.

Учень:
висловлює судження щодо трагічної долі героя повісті, “маленької людини” Акакія Акакійовича Башмачкіна;
порівнює образи “маленьких людей”: Максима Максимовича (“Герой нашого часу”) і Акакія Акакійовича (“Шинель”);
знаходить реалістичні (опис служби героя, його приготування до пошиття шинелі тощо) та романтичні (поява привиду у фіналі твору) елементи в тексті;
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в повісті, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
ТЛ Дає визначення літературознавчого поняття “маленька людина”.

3.

4

ПІДСУМОК
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу.

Учень:
називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;
повторює, узагальнює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового лiтературного процесу (бароко, Просвітництво, романтизм, витоки реалізму).
ТЛ Дає визначення понять: байронічний герой, бароко, гротеск, класицизм, роман у віршах, філософська повість.

Для вивчення напам’ять

1. Г. Гейне (вірш за вибором учня).

2. Дж. Байрон (вірш за вибором учня).

3. А. Міцкевич (вірш за вибором учня).

4. О. Пушкін. Вірш або уривок із “Євгенія Онєгіна” (за вибором учителя).

5. М. Лермонтов (вірш за вибором учня).

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором історія України

    Документ
    Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу.
  2. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором

    Документ
    У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.
  3. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для сліпих дітей

    Документ
    Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  4. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (2)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  5. Програми Українська мова (з педагогічними технологіями) Під ред. Луцько К. В підг. 1-5

    Документ
    Примітка: - 5-10 класи працюють за програмами і підручниками для 5-9 класів загальноосвітньої школи, крім трудового навчання, яке планується за Програмами з трудового навчання для спеціальних шкіл для дітей з вадами слуху.
  6. Програми з української мови для 3-10 класів І літератури для 6-10 класів (для шкіл з російською мовою навчання) 3-10

    Документ
    програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах у 2003/2004 навчальному році
  7. Міністерство освіти І науки україни (68)

    Документ
    Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти
  8. Рагоманова бібліотека українська педагогічна бібліографія 1997 рік Покажчик літератури Випуск 8 Київ-нпу-2003 ббк 91. 9: 74

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 1997 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н.І.Тарасова, Е.В.Татарчук. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – Вип.
  9. Основні програми Програма виховання І навчання дітей дошкільного віку “Дитина” Науковий керівник (1)

    Документ
    П. укр. Педагогічна думка 1 Програма виховання та навчання дітей в дошкільному віці “Українське дошкілля” Білан О.І., Дідух О.І. укр.

Другие похожие документы..