Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором українська мова

1. Із давньогрецької лірики (1—2 вірші за вибором учня).

2. Омар Хайям (1—2 рубаї за вибором учня).

9-й клас

(70 год, 2 год на тиждень)

(8 год — тематична атестація; резервний час — 8 год)


п/п

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

24

1

2

ВСТУП. ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ
Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Роль античності. Скарби культури Ренесансу.
Франчéско Петрáрка (1304—1374). “Книга пісень”: “Благословенні місяць, день і рік...”, “Як не любов, то що ж це бути може...”, “Щасливі квіти й благовісні трави”, “Де погляд ніжний, де чарівний вид...”, “Ні зоряних небес мандрівні хори...”
Петрарка — видатний італійський поет-гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в “Книзі пісень”. Любов Петрарки до Лаури як джерело його інтимної лірики. Образ Лаури у творах Петрарки. Художня і психологічна своєрідність лірики Петрарки.

Учень:
пояснює, чому Відродження (Ренесанс) називають світоглядним переворотом (змінилася середньовічна система поглядів на світ, місце в ньому людини, яка стала вважатися вінцем усього сущого на Землі, саме увага і повага до людини (humanis) дали поштовх гуманізмові);
висловлює судження про те, чому саме античність стала ідеалом Відродження: в добу античності, як і під час Ренесансу, митці й науковці найбільшу увагу приділяли людині — “Дивних багато в світі див, Найдивніше із них — людина” (Софокл. “Антiгона”);
порівнює відомості про культуру Відродження, отримані на уроках всесвітньої історії та зарубіжної літератури;
пояснює, чому Петрарку вважають видатним італійським поетом-гуманістом (його світоглядові й творчості властива повага до людини, її почуттів, внутрішнього світу);
називає провідні мотиви “Книги пісень”: оспівування багатства людської душі, краси і щирості людських почуттів, кохання до Лаури;
пояснює, в чому полягають особливості створення образу Лаури у віршах Петрарки (ідеалізація, вживання штампів у описові зовнішності);
виразно читає і аналізує сонети Петрарки (один — напам’ять).

2.

3

Джовaнні Боккáччо (1313—1375). “Декамерoн” (1—2 новели за вибором учителя)
Боккаччо як зачинатель нової європейської прози. Збірка новел “Декамерон”, її композиція і тематичне багатство, оспівування в ній кращих душевних якостей людини.

Учень:
пояснює, чому Боккаччо вважається зачинателем нової європейської прози;
пояснює сенс заголовка збірки новел “Декамерон” (“десятиденник”) та його зв’язок зі структурою твору (десять днів, у кожному з яких свої оповідки);

наводить приклади зображення в “Декамероні” найкращих душевних поривань і якостей людини: благородства, щедрості, чесності і т. д.

9

Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547— 1616). “Дон Кіхот” (І частина)
Нелегка доля письменника. Роман “Дон Кiхот” — пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя. Мандри Дон Кіхота у пошуках справедливості. Очiкувані та реальні наслідки його вчинків. Романтизм Дон Кіхота та твереза розсудливість Санчо Панси. Дон Кіхот — вічний образ всесвітньої літератури.

Учень:
пояснює, як роман “Дон Кіхот”, розпочатий як пародія на рицарські романи (після виходу твору Сервантеса рицарський роман як жанр фактично вмер), переростає в трагікомічний епос іспанського життя (дія перенесена в сучасну письменникові Іспанію, дії героя викликають у читача сміх, але це сміх з гіркотою: Дон Кіхот щиро хоче допомагати людям, але його допомога тільки шкодить їм в умовах ницої дійсності, і т. ін.);
пояснює, що пара несхожих між собою героїв — “романтичний” Дон Кіхот та прагматичний Санчо Панса, які мандрують “великою дорогою”, — безумовна знахідка Сервантеса і вигідна романна ситуація (контраст, зіткнення характерів сприяють зацiкавленості читача);
висловлює судження про те, чому Дон Кіхот став вічним образом світової літератури (образ до такої міри неоднозначний і суперечливий, що кожна генерація знаходить у ньому відповіді на певні “свої” питання і т. ін.);
висловлює своє особисте ставлення до образу Дон Кіхота (хто він такий: мрійник? дивак? шляхетна людина?..).
ТЛ Дає визначення поняття вічний образ (образ, який створений давно, але не втратив своєї актуальності до цього часу і вийшов за межі того твору і епохи, де він “народився”).

9

Вiльям Шекспiр (1564—1616). “Гамлет. Сонети № 121, 130
Шекспір — геніальний англійський драматург і поет доби Відродження.
Трагедія “Гамлет”, її філософсько-моральні мотиви.
Гамлет — вічний образ світової літератури.
Багатогранність шекспірівських характерів.
Заглиблення в людську психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання і дружби в сонетах Шекспіра.

Учень:
пояснює, що Шекспіра вважають геніальним англійським поетом і драматургом доби Відродження, бо він не мав собі рівних за здатністю заглиблення в людську психологію, її найпотаємніші куточки; опоетизував людину та красу її почуттів; досконало володів майстерністю драматурга;
називає характерні риси трагедії (гострий, непримиренний конфлікт, загибель головного героя тощо);
називає провідні філософсько-моральні мотиви трагедії “Гамлет”: мотив пізнання людиною зла та необхідності боротьби проти цього зла; мотив зіткнення благородства і ницості, гуманіста і дійсності, де панує зло;

наводить приклади афористичності мови трагедії (“бути чи не бути — ось питання”, “бідний Йорик”, “Якась гнил;зна в Датськім королівстві” і т. д.);
доводить, що Гамлет — вічний образ світової літератури;
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
виразно читає напам’ять і аналізує сонет Шекспіра або монолог Гамлета “Бути чи не бути” (за вибором учня).
ТЛ Пояснює, чому “Гамлет” вважається інтелектуальною трагедією (в ній розглядаються проблеми сенсу людського буття).

2.

5

5

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО
Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко.
Пeдро Кальдерон (1600—1681). “Життя — це сон”
Педро Кальдерон — видатний драматург і поет іспанського бароко. “Життя — це сон” як втілення світоглядних і художніх принципів бароко. Філософсько-моральний конфлікт драми. Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо.

Учень:
пояснює, що бароко є першим художнім напрямом, який охопив практично всю Європу, в т. ч. українські землі;
доводить, що у філософській драмі іспанця Кальдерона “Життя — це сон” втілилися художні особливості бароко: підкреслена контрастивність, яка втілюється передовсім у протиставленні (палац — вежа; людина — звір; свобода — неволя тощо); пишна, навіть надмірна метафоричність (наприклад, кінь — “гіппогриф ярий, безлуска риба і безкрилий птах”);
визначає філософсько-моральний конфлікт драми (між, з одного боку, пророцтвом про долю Сехісмундо, з другого — його справжньою долею; між бажанням та можливостями людини впливати на долю, фатум);
висловлює й ілюструє цитатами з тексту свою точку зору на події драми;
простежує причини і наслідки еволюції, зміни образу Сехісмундо (від напівдикого самітника через нестриманого тиранічного володаря (його перше звільнення Басиліо) до досконалої, шляхетної особистості (його звільнення бунтівниками);
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
ТЛ Дає визначення бароко як літературного напряму.

3.

5
5

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КЛАСИЦИЗМУ
Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне підґрунтя класицизму. Основні правила класицизму.
Мольєр (1622—1673). “Міщанин-шляхтич”
Втілення в “Міщанині-шляхтичі” рис класицистичної комедії (герой — носій однієї пристрасті). Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелiгентність і освіченість. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору.

Учень:
характеризує класицизм як могутній європейський художній напрям;
пояснює надмірне прагнення буржуа Журдена стати шляхтичем як рису класицистичної комедії, герой якої часто є носієм якоїсь пристрасті;
називає засоби творення смішного в комедії (наприклад, прагнення Журдена стати шляхтичем свідомо перебільшене і т. ін.);
відзначає, що в комедії “Міщанин-шляхтич” реалізована важлива настанова класицизму — прагнення виховати глядача (настанова: “не будьте такими, як оцей Журден”);
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в комедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
Дає визначення класицизму як літературного напряму XVII ст.

4.

18

6

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIIІ СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення (сентименталізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів (філософська повість та ін.).
Вольтер (1694—1778). “Простак”
Ідейний зміст і художня структура філософської повісті “Простак”, сенс її назви. Конфлікт “природної людини” Гурона і французького суспільства як центральний у творі. Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору. Гурон і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона.

Учень:
характеризує Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху: а) основа ідеології Просвітництва — віра в перетворюючу і всепереможну силу людського розуму й освіти; б) ідея “природної людини” — одна з провідних у Просвітництві; в) художня література — засіб пропаганди просвітницьких ідей;
повідомляє короткі відомості про життя і творчість Вольтера;
пояснює сутність полеміки Гурона і Гордона в Бастилії (Простак перевершує європейця природною кмітливістю, але й сам удосконалився лише завдяки бесідам із янсеністом і позитивному впливу науки);
розкриває сутність трагізму долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона;
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в повісті, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
ТЛ Дає визначення поняття філософська повість, називає її головні жанрові ознаки (головними героями є не люди, а філософські ідеї; логіка розвитку подій зумовлена не логікою людських вчинків, а логікою філософської полеміки, тощо).

7

Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749—1832). “Фауст” (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина)
Трагедія “Фауст” — вершина творчості Ґете і один із найвидатніших творів світової літератури. Історія створення, композиція та проблематика. Образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини. Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.

Учень:
наводить найвідоміші факти з творчої історії “Фауста”, зокрема, про прообраз головного героя, мага-чорнокнижника; про те, що цей твір Ґете писав протягом майже всього свого життя і дав у ньому художнє втілення проблем, які його хвилювали;
розкриває головну тему трагедії — пошуки людиною сенсу буття і свого призначення;
характеризує трагічний конфлікт “Фауст — Маргарита”, висловлює своє особисте ставлення до обох героїв, аргументує свої думки цитатами з тексту;
тлумачить сенс опозиції Фауст — Мефістофель (з одного боку, спокуса людини таємними знаннями, з другого — перемога людяності над темними силами (абсолютний фінал трагедії);
характеризує образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації (героєві притаманний постійний творчий неспокій, схильність до пошуків нових знань, проникнення в глибинну суть життя тощо);
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

5

Йоганн Крíстоф Фрíдріх Шíллер (1759— 1805). “Вільгельм Телль”
Народна драма “Вільгельм Телль”, поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості. Символічний сенс сцени на Рютлі. Геслер і Вільгельм Телль: причини і характер протистояння. Особливості драматичного конфлікту в творі та його художнього втілення.

Учень:
пояснює, в чому полягає зв’язок народної драми “Вільгельм Телль” з ідеологією Просвітництва: у творі втілені ідея рівності австрійців і швейцарців, а також природного права останніх на самовизначення і державну самостійність; ідея неприпустимості порушення природних прав людини (Геслер не мав права наказувати Теллю збивати яблуко з голови сина) і т. д.;
пояснює символічний сенс сцени на Рютлі, де швейцарці різних кантонів об’єднуються для боротьби за незалежність своєї батьківщини, як заклик до національного об’єднання;
пояснює протистояння Геслера і Телля як втілення драматичного конфлікту твору: непримиренного конфлікту вільнолюбства і тиранії, природних прав і несправедливих суспільних законів, вільної особистості й тиранічної влади;
висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в драмі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;
аргументуєтвердження про те, що німецький поет Шіллер є виразником просвітницьких ідей свободи і справедливості.

5.

2

ПІДСУМОК.

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу.

Учень:
називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів;
повторює, узагальнює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового літературного процесу (бароко, Просвітництво);
ТЛ Дає визначення понять бароко, класицизм, філософська повість.

Для вивчення напам’ять

1. Ф. Петрарка (сонет за вибором учня).

2. В. Шекспір. Сонет або монолог Гамлета “Бути чи не бути…” (за вибором учня).

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором історія України

    Документ
    Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу.
  2. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором

    Документ
    У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.
  3. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для сліпих дітей

    Документ
    Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  4. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (2)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  5. Програми Українська мова (з педагогічними технологіями) Під ред. Луцько К. В підг. 1-5

    Документ
    Примітка: - 5-10 класи працюють за програмами і підручниками для 5-9 класів загальноосвітньої школи, крім трудового навчання, яке планується за Програмами з трудового навчання для спеціальних шкіл для дітей з вадами слуху.
  6. Програми з української мови для 3-10 класів І літератури для 6-10 класів (для шкіл з російською мовою навчання) 3-10

    Документ
    програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах у 2003/2004 навчальному році
  7. Міністерство освіти І науки україни (68)

    Документ
    Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти
  8. Рагоманова бібліотека українська педагогічна бібліографія 1997 рік Покажчик літератури Випуск 8 Київ-нпу-2003 ббк 91. 9: 74

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 1997 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н.І.Тарасова, Е.В.Татарчук. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – Вип.
  9. Основні програми Програма виховання І навчання дітей дошкільного віку “Дитина” Науковий керівник (1)

    Документ
    П. укр. Педагогічна думка 1 Програма виховання та навчання дітей в дошкільному віці “Українське дошкілля” Білан О.І., Дідух О.І. укр.

Другие похожие документы..