Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Програми та рекомендації

до розподілу програмного матеріалу

загальноосвітніх навчальних закладів

для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату

Українська мова

Українська література

Іноземна мова

Зарубіжна література

Київ

2009

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7409 від 08.09.2009)

Відповідальний за випуск:

Програми підготували: Л.О. Ханзерук, Л. С. Торба,

Н. П. Годованюк, Т. М. Убийконь та ін.

© Міністерство освіти

і науки України, 2009

Вступ

Згідно з Типовим положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15.09.2008 № 852, спеціальна школа (школа-інтернат) для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату I-III ступенів створюється для навчання і виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату (з церебральними паралічами; наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах; артрогрипозом, хондродистрофією, міопатією, наслідками інфекційних поліартритів; іншими вродженими та набутими деформаціями опорно-рухового апарату) для здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвивальною роботою та медичною реабілітацією.

На другій ступені освіти закладається фундамент загальноосвітньої та трудової підготовки, продовжується корекційно-відновлювальна робота з розвитку рухових, мисленнєвих, мовленнєвих навичок та умінь, які забезпечують соціально-трудову адаптацію вихованців.

Оскільки мета освіти дітей з порушеннями опорно-рухового апарату полягає у максимальному розвитку особистісного потенціалу зі спрямованістю на соціальну адаптацію та інтеграцію в суспільство, її можна досягнути шляхом специфічної реалізації освітніх програм.

Загальноосвітня підготовка учнів спеціальної школи для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату може бути досягнута за умови дотримання особливої змістової та методичної спрямованості навчального процесу, в основу якого закладений корекційно-розвивальний принцип. Згідно з цим принципом, діти з тяжкими руховими порушеннями можуть оволодіти базовим компонентом програми тільки в умовах максимальної індивідуалізації навчання. Спеціальних умов навчання і виховання потребують учні з дитячими церебральними паралічами - найчисельніша категорія – з огляду на поєднання недоліків рухової та пізнавальної діяльності. Потребують спеціальних організаційних форм та умов навчання учні з іншими руховими порушеннями (з наслідками поліомієліту, з міопатією, з вродженими і набутими вадами опорно-рухового апарату), у яких недоліки пізнавальної діяльності виражені меншою мірою.

У спеціальному загальноосвітньому навчальному закладі (II ступінь) для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату тривалість навчання збільшується на один рік, що пов’язане зі сповільненим темпом психічного розвитку учнів, труднощами оволодіння окремими вміннями та навичками, внаслідок мовленнєвих і рухових порушень, а також необхідністю введення в навчальний план корекційно-розвиткових занять. У зв’язку зі збільшенням терміну навчання передбачається інший розподіл навчального матеріалу за роками навчання у порівнянні із загальноосвітньою школою.

Корекційно-розвитковий характер навчання спрямований на подолання відхилень у фізичному розвитку, пізнавальній та мовленнєвій діяльності. Організація навчального процесу у спеціальному загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату передбачає використання спеціальних методів та прийомів навчання і виховання. Для успішної організації навчального процесу школярів з порушеннями опорно-рухового апарату учителю необхідно розуміти особливості їх психофізичного розвитку, а також найбільш характерні труднощі, що виникають у них під час оволодіння навчальним матеріалом і зумовлені захворюванням. Педагогу важливо знати причини та час виникнення труднощів у навчанні, а також їх вплив на засвоєння програмного матеріалу. Під час визначення характеру навчального навантаження вчитель орієнтується на появу стомлення як ознаку зміни уваги, яка має вагоме значення для продуктивності розумової праці школярів.

Визначення змісту навчання у закладі II ступеню для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату вимагає урахування як загальних завдань освіти та виховання учнів, так і спеціальних завдань.

До спільних рис, які визначають зміст навчання в загальноосвітній школі та школі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, належать:

- цензовий характер навчання школярів, щозабезпечує освіту в обсязі відповідних ступенів загальноосвітньої школи;

- реалізація принципу послідовності вивчення предметів у навчальних планах і програмах;

- побудова змісту навчання у відповідності з принципом єдності системи освіти;

- відповідність програм основним дидактичним принципам.

Спеціальні корекційні завдання визначають зміст навчання учнів цієї категорії та передбачають обов’язкове врахування особливостей розвитку пізнавальної сфери учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, а саме:

- порушень активної довільної уваги, які зумовлюють специфіку всіх стадій пізнавального процесу (від зосередження і довільного вибору під час прийому та переробки інформації до запам’ятовування, осмислення і т.д.), що суттєво ускладнює навчання;

- підвищеної виснажливості психічних процесів, яка супроводжується низькою інтелектуальною працездатністю, емоційною лабільністю, порушеннями пам’яті;

- сповільненості та інертності всіх психічних процесів, які викликають труднощі перемикання з одного виду діяльності на інший, патологічне застрягання на окремих фрагментах навчального матеріалу, «в’язкість» мислення.

Названі особливості належать до функціонально-динамічних порушень і разом з порушеннями вищих кортикальних функцій (недостатністю просторових та часових уявлень, гностичних відхилень) та мисленнєвими порушеннями визначають специфіку інтелектуальної діяльності учнів зазначеної категорії. З огляду на це, навчання учнів з порушеннями опорно-рухового апарату потребує від учителя поінформованості щодо нейропсихологічного діагнозу (латералізації та внутрішньопівкулевої локалізації ділянок мозку) школярів з органічним ураженням головного мозку, а також, пов’язаних з ним, знань методів та прийомів ефективного навчання таких учнів, які пропонуються нейропедагогікою.

В залежності від форми дитячого церебрального паралічу простежуються специфічні особливості пізнавальної діяльності школярів. Так, при спастичній диплегії спостерігається задовільний розвиток словесно-логічного мислення при вираженій недостатності просторового гнозису та праксису. Учні задовільно виконують завдання, що вимагають участі словесно-логічного мислення. Суттєві труднощі школярів мають місце під час виконання завдань на просторове орієнтування, копіювання форми предмета, зображення асиметричних фігур, засвоєння схеми тіла та напрямку. Вчителю доводиться враховувати труднощі глобального сприймання кількості учнями цієї категорії, порівняння цілого та його частин, засвоєння складу та розрядної будови числа тощо.

В учнів з правостороннім геміпарезом нерідко діагностується оптико-просторова дисграфія. Оптико-просторові порушення супроводжують процеси читання і письма: читання утруднене та сповільнене, письмо характеризується елементами дзеркальності тощо.

Своєрідністю вирізняється пізнавальна діяльність учнів з гіперкінетичної формою дитячого церебрального паралічу. Провідне місце у структурі порушень посідає недостатність слухового сприймання та мовленнєві порушення (гіперкінетична дизартрія). Труднощі школярів простежуються під час виконання завдань, які потребують мовленнєвого оформлення, однак, задовільно виконують візуальні інструкції. Навчальна діяльність школярів цієї групи визначається також задовільним розвитком праксису та просторового гнозису.

Таким чином, головними особливостями пізнавальної діяльності школярів з порушеннями опорно-рухового апарату слід розглядати виражену диспропорційність та нерівномірно порушений темп розвитку. В таких умовах, навчання як форма розвитку має на меті «вирівнювання» його порушень.

Обсяг змісту навчальних дисциплін усіх освітніх галузей відповідає загальноосвітній школі. Проте, особливості рухових і мовленнєвих порушень в учнів зумовлюють специфіку процесу навчання особливо з таких предметів як українська мова, фізичне виховання, трудове навчання, математика тощо.

Освітня галузь «Мови та літератури» у школі ІІ ступеня реалізується навчальними предметами «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова», «Зарубіжна література».

Велика різноманітність мовленнєвих порушень в учнів з порушеннями опорно-рухового апарату зумовлює різний рівень їх підготовленості до засвоєння програмового матеріалу з української мови.

Оскільки мовленнєва регуляція сприяє розвитку довільних рухів, урокам з української мови відводиться найважливіша роль, як у вигляді самостійної програми навчання, так і у викладанні всіх інших предметів. Засвоєння окремих розділів з української мови можливе лише за умови розв’язання ряду спеціальних завдань, обумовлених наявністю рухових, мовленнєвих та інших відхилень у психічному розвитку. Корекційна спрямованість навчання з названого предмету забезпечується спеціальними методами навчання, введенням спеціальних пропедевтичних занять, які передують вивченню окремих розділів та тем програми, а також введенням спеціальних індивідуальних і групових занять з корекції порушень мовленнєвого розвитку. Отримані школярами знання та навички закріплюються під час занять у класі. Вивчення складних розділів і тем супроводжується систематичним повторенням, що створює умови для узагальнення попередньо вивченого матеріалу та закріплення вивченого.

На етапі основної школи учні з порушеннями опорно-рухового апарату суттєво відрізняються за ступенем мовленнєвої підготовки: словниковим запасом, особливостями використання граматичних засобів мови, оволодінням зв’язним мовленням, ступенем сформованості рухової навички письма тощо.

Невід’ємною складовою формування узагальнених мовних знань, розвитку граматичного мислення, подолання стійких мовних труднощів учнів з порушеннями опорно-рухового апарату розглядається вивчення лексики. Робота вчителя з формування лексичних уявлень в учнів з церебральними паралічами – це сукупність цілеспрямованих та систематичних мовних вправ, які сприяють засвоєнню невідомих слів та їх значень, поглибленому розумінню вже відомих слів, з’ясуванню подібності та відмінності лексичних одиниць за значенням, активному їх використанню у власному мовленні. Враховуючи зазначене, провідна роль у вивченні лексики належить семантиці слів, оскільки з нею пов’язане правильне розуміння значення слова та його адекватне використання в мовленні. Вчитель повинен використовувати різні шляхи вивчення лексичних розділів шкільної програми, враховувати умови та ступінь підготовленості учнів, розширювати практичні завдання. Це дозволить ефективніше спиратись на лексику у вирішенні завдання мовного розвитку учнів, яка надто важлива на усіх етапах навчання.

Специфіка рухової навички письма в учнів з порушеннями опорно-рухового апарату висуває необхідність раціонального дозування виконання письмових і контрольних робіт. Це зумовлено тією обставиною, що характерні для початкових етапів навчання труднощі графічного написання букв, дотримання рядків залишаються порушеними і на наступних етапах навчання: письмо школярів уповільнене, неплавне. Вчителю слід мати на увазі, що складність описаних порушень не завжди корелює зі ступенем неврологічних проявів: вираженістю гіперкінезу у випадку гіперкінетичної форми дитячого церебрального паралічу або ступенем парезу у випадку спастичної диплегії. Тому, керуючись основною метою виявлення знань або якості засвоєння програмового матеріалу з цього чи інших предметів, педагог добирає обсяг і способи виконання індивідуальних завдань в кожному конкретному випадку.

Враховуючи рухові особливості школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, їх швидку виснажливість, необхідно варіювати форми виконання письмових завдань (робота з картками; виконання письмових завдань на підготовлених альбомних аркушах; написання на дошці крейдою; викладання слів і речень на спеціальних магнітних дошках; виконання роботи на комп’ютері тощо).

Уповільнений темп письма в учнів з порушеннями опорно-рухового апарату визначає необхідність збільшення часу для виконання письмових робіт, а в окремих випадках частина відповіді учня може здійснюватись в усній формі.

Для більш адекватної оцінки знань з навчальних предметів цієї, а також інших освітніх галузей, необхідно ретельно дотримуватись індивідуального та диференційованого підходу. Під час проведення письмових робіт та оцінки їх виконання учнями, педагог виважено підходить до створення умов пред’явлення навчального матеріалу, його обсягу та способу виконання. За певних обставин, викликаних просторовими порушеннями та не сформованістю зорово-моторної координації, педагог спеціально позначає рядок і місце, з якого необхідно починати писати або малювати, визначає символами необхідну відстань між рядками або частинами завдання.

Засвоєння програмового змісту з української та зарубіжної літератур учнями з порушеннями опорно-рухового апарату ускладнюється порушеннями читання. В учнів середньої школи такі порушення якісно відрізняються від порушень читання у початковій школі та характеризуються недостатнім налагодженням лексико-граматичних (учні орієнтуються тільки на семантичне значення слова, без урахування флексійних та прийменникових відношень), а також синтаксичних зв’язків.

У складних випадках порушень звуковимови, спазмів під час вимови слів та фраз, а також інших труднощів висловлення, педагог повинен дати дітям час для підготовки до розгортання мовленнєвого акту. В подібних навчальних ситуаціях краще звернутись з запитанням до усього класу, заслухати відповідь учня з більш розгорнутим мовленням.

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (3)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  2. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (1)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової
  3. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором історія України

    Документ
    Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу.
  4. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (4)

    Документ
    Основою програм навчання для учнів з ТПМ є Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів, що обумовлюється принципами єдності і варіативності надання усім дітям в Україні однакових стартових умов у здобутті загальної
  5. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором українська мова

    Документ
    ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
  6. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (6)

    Документ
    На другій ступені освіти закладається фундамент загальноосвітньої та трудової підготовки, продовжується корекційно-відновлювальна робота з розвитку рухових, мисленнєвих, мовленнєвих навичок та умінь, які забезпечують соціально-трудову
  7. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (5)

    Документ
    Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, укладено відповідно до вимог Державного стандарту
  8. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (9)

    Документ
  9. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей (2)

    Документ
    Навчальні програми для 5-10 класів шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблено відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Державного стандарту базової і повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової

Другие похожие документы..