* Веб-сторінки друкованих та електронних змі та інші аспекти застосування мережі Інтернет у сфері мас-медіа

Інформаційні технології в журналістиці:

вітчизняний і світовий досвід

Київ 2002

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Кафедра міжнародної журналістики

Інформаційні технології в журналістиці:

вітчизняний і світовий досвід

Збірник робіт магістрів і спеціалістів

Випуск 1

Київ 2002

Редколегія: Різун В.В., д-р філол. наук, проф. (голова); Єсипенко Р.М., д-р іст. наук, проф.; Іванов В.Ф., д-р філол. наук, проф.; Мелещенко О.К., д-р філол. наук, проф.; Пономарів О.Д., д-р філол. наук, проф.; Черняков Б.І., д-р філол. наук, проф.; Шкляр В.І., д-р філол. наук, проф.

Інформаційні технології в журналістиці: вітчизняний і світовий досвід: Збірник робіт магістрів і спеціалістів / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, кафедра міжнародної журналістики / Наук. ред. д-р філол. наук О.К. Мелещенко; літ. ред., коректура, макет, верстка Н. Кеуш. – Вип.1. – К., 2002. – 180 с.

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка 18 лютого 2002 року.

ISBN 966-594-195-Х © Інститут журналістики, 2002

© Літ. ред., коректура,

макет, верстка – Н. Кеуш, 2002

Зміст

Передмова………………………………………………………………………… 3

* Веб-сторінки друкованих та електронних ЗМІ та інші аспекти застосування мережі Інтернет у сфері мас-медіа

Тетяна Дубинянська ……………………………………………………………………. 6

* Можливості Інтернет для журналіста

Леся Городенко ………………………………………………………………………. 14

* Електронна газета

Голусяк Марини ……………………………………………………………………….. 23

* Електронні ЗМІ на прикладі російського сайту Газета.Ру

Євгенія Руденко……………………………………………………………………….. 27

* Характеристика он-лайнового Інтернет-ресурсу “Кореспондент.net”

Федор Орищук ………………………………………………………………………... 30

*Аналіз сайту "Українська правда"

Сергій Лещенко ……………………………………………………………………….. 34

* Детальний аналіз сайту “” за 4 квартал 2000 року –

1 квартал 2001 року

Богдан Мяновський……………………………………………………………………. 41

* Огляд інтернет-ресурсу “”

Андрій Гетьман …………………………………………………………………….…. 48

* Російський он-лайн журнал RWG ………………………………………….…. 52

* Електронна версія українського ділового тижневика “Галицькі контракти”

Оксана Пашкевич ………………………………………………………………………. 55

* Огляд сайту “CNN en espanol”

Олександр Загородній ………………………………………………………………….. 57

* Огляд сайту RUS.nl

Олекснадр Яневський …………………………………………………………………… 61

* Схожість та відмінність в інформаційному наповненні веб-сторінок

українських представників закордонних інформаційних служб “Бі-бі-сі”

та радіо “Свобода”

Сергій Андрушко ……………………………………………………………………….. 63

* Проблематика свободи слова сайту Інституту масової інформації

Євген Бондар, Оксана-Емілія Рабійчук………………………………………………….. 69

* Журнал "Хакер" як приклад типового маргінального видання на медіа

просторі країн близького зарубіжжя

Сергій Верклов………………………………………………………………………… 71

* “Навіжений кролик” для дітей (огляд сайту дитячого Інтернет-журналу

“Санька - навіжений кролик” )

Юлія Талабан ………………………………………………………………………….. 77

* Перший спортивний український сайт

Валентин Ковальський…………………………………………………………………. 78

* Огляд сайтуError! Bookmarknotdefined. .ua (рецензія)

Валентин Ковальський…………………………………………………………………. 83

* Оформлення та змістове наповнення сайту телеканалу “Новий канал”, його історія та шляхи розвитку

Марина Котвицька …………………………………………………………………….. 86

* "РосБизнесКонсалтинг" – надання інформації масовому користувачу і розробка інтернет-рішень для середнього і великого бізнесу

Олена Гужва ………………………………………………………………………….. 90

* Український Фінансовий Сервер - електронне інформаційне агентство

Дарія Мишина …………………………………………………………………………. 95

* Законодавство в сфері Internet

Ольга Бурдига …………………………………………………………………………. 97

* Проблеми правового регулювання кіберпростору у глобальному інформаційному просторі

Наталія Яструбенко ………………………………………………………………….. 102

* Інтернет: відкриття Японії (за “Дослідженням користувачів Інтернету”)

Олег Фесенко …………………………………………………………………………. 108

* Український Інтернет у дзеркалі статистики

Наталія Кеуш………………………………………………………………………… 114

* Особливості створення інформаційного Інтернет-серверу

Григорій Вагапов ………………………………………………………………………115

* Оголошено розшук, або деякі міркування з приводу пошуку в Інтернет

Інна Квишко ………………………………………………………………………….. 134

* Нові методи електронного поширення інформації (системи електронних розсилань)

Олександр Омельчук …………………………………………………………………... 137

* E-mail - електронна пошта як засіб реклами

Дмитро Невєров…………………………………………………………………….. 141

* Захист сторінок на WWW-сервері в INTRANET з використанням

біометричних технологій ідентифікації особи

Максим Драбок ………………………………………………………………………. 145

* Власний Інтернет-сайт у мобільному телефоні

Наталія Кеуш…..……………………………………………………………………… 53

* Інтернет-трансляції у сучасному світі

Данило Радовський ……………………………………………………………………. 153

* Ананова – нове ім’я у світовій електронній журналістиці

Артем Білодід ………………………………………………………………………... 154

* Радіо в Інтернет та можливості цифрового радіо

Катерина Ющенко ……………………………………………………………………. 163

* Кому “світить” майбутнє: мобільному супутниковому зв'язку через Інтернет

чи IP-телефонії?

……………………………………………………………………………………… 168

* Супутникове телебачення

Наталія Ковальчук …………………………………………………………………… 173

* Кабельне телебачення

Олена Євенко ………………………………………………………………………… 178

* Перспективи розвитку цифрового телебачення в Україні

……………………………………………………………………………………….. 185

* DVD. Цифрова якість сьогодні

Ірина Форись ………………………………………………………………………… 192

* Нові технології у роботі фоторепортерів

Марина Полякова ……………………………………………………………………... 195

* Товкмач в коробочці (електронні кишенькові перекладачі)

Тетяна Литвин ……………………………………………………………………….. 203

Передмова
Веб-сторінки друкованих та електронних ЗМІ

та інші аспекти застосування мережі Інтернет

у сфері мас-медіа

Тетяна Дубинянська

На сучасному етапі важко уявити собі роботу будь-якої більш-менш солідної організації мас-медіа за умови ігнорування нею необмежених можливостей всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет. Якщо ще 10-15 років тому Інтернет у масовій свідомості був не більш ніж екзотичною західною новинкою, то на сьогодні це невід’ємний компонент нормального функціонування багатьох галузей людської діяльності, серед яких журналістика посідає не останнє місце.

Основа Інтернет – сервери – “вузлові точки” “павутиння” – являють собою потужні ПЕОМ, здатні обробляти і пересилати великі масиви інформації. Фактично, сервером може бути будь-який персональний комп’ютер, але його потужності вистачить щонайбільше на 5-10 ПЕОМ, підключених до нього. Переважна більшість серверів – багатопроцесорні ЕОМ, що набагато перевищують потужністю звичайні “персоналки”. Сервером може бути комплекс ЕОМ, куди входить декілька потужних комп’ютерів, що виконують різні функції. Такими є пошукові сервери Yahoo!, AltaVista, Magellan, Loner, Yandex, Aport та ін.

Пошуковий сервер – комп’ютерна система, покликана допомогти користувачеві знайти необхідну інформацію. За одним ключовим словом або словосполученням можна відшукати те, що треба. Проблема в тому, що пошуковий сервер здебільшого видає список всіх інформаційних джерел і їх може бути дуже багато (більше тисячі). Зрозуміло, переглянути їх усі фізично неможливо за короткий проміжок часу.

Особливістю пошукових серверів є їхня багатофункціональність. Тобто, окрім власне пошуку інформації, вони надають послуги електронної пошти, прогнозу погоди, останніх новин, реклами тощо. Таким чином користувач отримує набагато більше інформації, ніж йому треба. Один із недоліків Інтернету – перенасиченість інформацією.

На пошукових серверах, з дозволу їх власників, організації та окремі люди можуть розмістити свої сторінки – так звані веб-сторінки (сайти) – куди вміщують інформацію про себе, свою діяльність, про співробітників, рекламу.

* * *

Сучасні мас-медіа вважають справою честі мати власну сторінку в Інтернет. На веб-сторінці можна розмістити дуже багато інформації, причому її розміри практично необмежені. Найпростіша веб-сторінка – звичайний текст, який можна прочитати на моніторі ПЕОМ. Але її можливості набагато ширші. Сучасна веб-сторінка – дуже розгалужена і містка система текстів, графіки, мультимедіа. Усе залежить, в першу чергу, від майстерності та фантазії веб-дизайнера.

Типовий браузер Internet Explorer дозволяє розшукати потрібну сторінку за вказаною адресою, переглянути її зміст і, при бажанні, зберегти окремим файлом на комп’ютерному диску. Адреса, за якою слід шукати веб-сторінку (коротша назва – сайт, веб-сайт, англ. “site”), традиційно починається з літер www, що є абревіатурою від World Wide Web – “світова павутина”. Звичайно, перед адресою можна вписати протокол передачі – літери http або ftp, але останні версії браузерів вставляють їх автоматично.

Протокол http застосовують переважно для завантаження графічної інформації, перегляду звичайних сторінок в мережі Інтернет, а протокол ftp – для завантаження окремих файлів великого розміру (програмного забезпечення). Протокол http функціонально може замінити ftp, але зазвичай їх чітко розмежовують. Після літер www йде назва сайту. Наприклад, сторінка газети “Факти” має адресу http://www.facts.kiev.ua .

Здебільшого, з назви сторінки можна дізнатися про країну, місто або тип організації, що володіє сторінкою. Із сайту “Фактів” видно, що редакція знаходиться в Києві, в Україні. Українські сторінки здебільшого мають закінчення на ua. Російські веб-сторінки здебільшого закінчуються літерами ru. Наприклад, – це сторінка “Комсомольськой правды” в мережі Інтернет. “Аргументы и факты” мають сторінку . Адреса російського пошукового сервера “Апорт” - . Якщо організація комерційна, то ім’я сторінки має закінчення com. Наприклад, адреса популярного пошукового сервера – . Або поштового сервера Майкрософт – .

Коли ж організація некомерційна, то адреса має закінчення на org. або net. Зауважимо, що назва сторінки – це звичайна фантазія веб-майстра, який може вписати туди все, що завгодно. Проте мусить бути певна система, диференціація імен за типами організацій, за географічним принципом тощо. Більшість веб-майстрів це розуміють і ставляться до роботи уважно й коректно, полегшуючи користувачам пошук сторінки.

Перша сторінка, що виводиться на екран після запиту, має назву index. Індексова сторінка традиційно є орієнтуючою і робиться вона для того, щоб спрямувати користувача в потрібному напрямку. На неї виводяться головні теми номера, видання (якщо це газета), тематика та час виходу в ефір телепередач (якщо це телекомпанія), заголовки, а іноді й анонси публікацій, назви рубрик і т.д. Звичайно, на будь-якій популярній веб-сторінці багато реклами, інколи веб-дизайнер навмисно використовує рекламні оголошення, щоб прикрасити сторінку.

Вказавши назву рубрики або статті, користувач вмикає так званий лінк (ланцюжок) і потрапляє на другу сторінку. Яка підпорядкована першій і містить основну інформацію. Або ще один каталог (зміст). Більшість електронних веб-сторінок нашої преси мають подвійну або потрійну структуру. Тобто, через першу сторінку. Натиснувши на лінк, ми потрапляємо на другу, з неї на третю і т.д. В мережі трапляються сторінки з не одним десятком лінків і найбільша проблема – не заблукати в них.

Часто на першій сторінці проводиться інтерактивне опитування відвідувачів. Найпростіша його форма – запитання-відповідь. Навпроти запитання треба замаркувати одну з відповідей (уведених на сторінку заздалегідь) – поставити маркер, крапку, галочку чи хрестик. Таке опитування ні до чого не зобов’язує, бо відвідувач залишається анонімним. Отримана таким чином інформація може використовуватися в соціологічних дослідженнях для вивчення громадської думки або з іншою метою.

Найчастіше редакції газет, що мають свої сторінки в мережі Інтернет, пропонують таку послугу, як передплата. Така послуга має дуже мало спільного із звичайною поштовою. Вона безкоштовна. Але здобута таким чином інформація редукована, призначена для поверхового ознайомлення із змістом номера. Для того, щоб скористатися електронною передплатою, треба мати електронну поштову скриньку, в яку й будуть надсилатися анонси найцікавіших публікацій номера. А тоді користувач сам вирішує, варто йому заходити на сторінку цієї газети чи ні.

Звичайно, електронна веб-сторінка має мало спільного з паперовою газетою – крім інформації. Але для бажаючих редакція пропонує електронні номери газет у форматі *.pdf. Цей формат відкривається програмою Adobe Acrobat і застосовується там, де необхідно подати інформацію, максимально наближену до оригіналу. Тобто газетна сторінка виводиться на екран монітора у первісному, паперовому вигляді, відповідно оформлена і відформатована, з ілюстраціями. Таку послугу пропонують київські “Факты” – http://www.facts.kiev.ua, чий номер можна отримати і в електронному вигляді, і у форматі *.pdf для майбутнього роздруковування. Недолік цього формату – його великий розмір, що ускладнює отримання з мережі Інтернет (дуже повільно завантажується), і неможливість подальшого редагування.

  1. Національна академія наук україни інститут історії україни на правах рукопису

    Документ
    ЕД (електронний документ) – зафіксована на матеріальному носії інформація з реквізитами, які дозволяють її ідентифікувати; документ, в якому інформація представлена в електронно-цифровій формі.
  2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Запоріжжя: Прем'єр, 2003. 304 с. I8Вn 966-685-066-4

    Документ
    Програма призначена для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) універсального профілю. Вона передбачає обов язковий освітній мінімум підготовки учнів з інформатики у відповідності до проекту державного стандарту загальної середньої
  3. Зміст (94)

    Документ
    Досвід розкриває актуальність підвищення педагогічної майстерності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Містить методичні рекомендації для педагогів щодо підвищення професійної майстерності, цікаві розробки з організації
  4. Зміст заходу Держпрограми Виконання Проведення прес-конференцій, зустрічей керівників органів виконавчої влади з представниками засобів масової інформації, оприлюднення (1)

    Документ
    1. Проведення прес-конференцій, зустрічей керівників органів виконавчої влади з представниками засобів масової інформації, оприлюднення прес-релізів тощо з метою:
  5. Зміст заходу Держпрограми Виконання Проведення прес-конференцій, зустрічей керівників органів виконавчої влади з представниками засобів масової інформації, оприлюднення (2)

    Документ
    про результати проведення самітів «Україна – Європейський Союз», засідань Ради з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та її Комітету,
  6. Харукі муракамі. Поїздка до Таїланду

    Документ
    Ім’я видатного японського мислителя і гуманіста, педагога і просвітника, поета і громадського діяча Дайсаку Ікеда широко відоме в світі. Він – лауреат безлічі премій, кавалер десятків орденів різних країн, почесний доктор понад 50 університетів світу.
  7. Журналістика, філологія та медіаосвіта” (2)

    Документ
    Баландіна Н.Ф. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства та журналістики Полтавського державного педагогічного університету імені В.
  8. Журналістика, філологія та медіаосвіта” (1)

    Документ
    Степаненко М.І. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови, ректор Полтавського державного педагогічного університету імені В.
  9. Розпорядження кабінету міністрів україни зміст

    Документ
    Про затвердження плану заходів щодо інформування громадськості з питань інтеграції України до Європейського Союзу на 2002 рік, від 30 травня 2002 р. № 279-р

Другие похожие документы..