Курс «Художня культура» покликаний вирішити такі головні завдання: збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей

Міністерство освіти і науки України

Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а

для загальноосвітніх навчальних закладів

(12-річна школа)

Художня культура

9-11 класи

Київ - 2004

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Школа, що є осередком національної культури, здатна сприяти як становленню національної ідентичності школярів, так і розумінню ними різноманіття сучасних культур.

Розробка змісту навчальної програми “Художня культура” (9-11 кл.) здійснювалася відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузі “Естетична культура”.

Мета вивчення художньої культури в загальноосвітніх навчальних закладах полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини.

Курс «Художня культура» покликаний вирішити такі головні завдання:

  • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

  • опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;

  • розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу.

  • виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей, діалектичної взаємодії культурологічного та антропологічного підходів(“людина в культурі  культура в людині”).

У 9 класі відбувається узагальнення мистецьких знань учнів, набутих у 1-8 класах, і втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою у старшій профільній школі. Таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти. Матеріал 9 класу систематизований відповідно до видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є ядром художньої культури.

У старшій школі матеріал структурований за вертикально-горизонтальними координатами: у 10-му класі опановується українська художня культура, а в 11-му класі –– зарубіжна художня культура.

Виділення української художньої культури, як окремої частини курсу (10-й клас), зумовлено необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, щороз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, і полікультурне виховання.

У 11-му класі зміст систематизовано за видами мистецтва на матеріалах світових взірців, що не вивчались на предметах гуманітарного циклу у попередніх класах.

Змістове наповнення тем передбачає формування в учнів ціннісносмислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних компетенцій, що досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів, та комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетенцій, що передбачає оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частки свого життя.

Орієнтовні практичні завдання до тем спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Учитель може їх замінювати, але не відходити від контексту теми, що вивчається.

Особливостями організації навчально-виховного процесу є такі позиції:

  1. Розуміння мистецтва – це творчий процес співпереживання та інтерпретації, що носить активно діалогічний характер. Саме “діалог культур” дає змогу особистості не тільки прилучитися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи насамперед власний духовнийсвіт.

  2. На уроці має панувати атмосфера святковості, гармонії й доброзичливості, яка сприяла б передачі аури творів мистецтв та викрешувала б іскру емоційної позитивної енергії, яку можна отримати тільки в мистецтві.

  3. Педагог має бути комунікативно виразним, аби учні не тільки розуміли, а й позитивно сприймали як мовлення учителя, так і паралінгвістичний контекст мови (доречність жестів, міміки, зовнішній вигляд тощо) та елементарно володіли цим мистецтвом самі.

  4. Уроки „Художньої культури” мають розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно вирішувати художні завдання.

Резервний час може використовуватися на тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення розділу (теми), відвідування виставок, музеїв тощо.

Рівні

навчальних

досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень сприймає та відтворює тематичний матеріал з художньої культури на частковому рівні, однозначно його характеризує, демонструє недостатньо сформоване художнє мислення, елементарні навички та уміння у художньо-практичній діяльності.

2

Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу з художньої культури, демонструє недостатньо сформований рівень сприймання мистецьких творів, виявляє певні творчі вміння інтерпретувати культурно – мистецькі явища, володіє незначною частиною спеціальної термінології; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку на елементарному рівні.

3

Учень здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом.

ІІ. Середній

4

Учень здатний сприймати та інтерпретувати культурно-мистецькі явища на репродуктивному рівні, не завжди розуміє художньо – образної сфери мистецьких творів; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне.

5

Учень володіє знаннями та вміннями, які дають змогу інтерпретувати окремі культурно – мистецькі явища, недостатньо вміє сприймати, інтерпретувати мистецькі твори, які вимагають абстрактного мислення; виявляє недостатні знання спеціальної термінології; словниковий запас небагатий.

6

Учень може сприймати та інтерпретувати значну частину тематичного матеріалу з художньої культури, але має недостатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі мистецькі твори, потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз культурно – мистецьких явищ, порівняння та висновки.

ІІІ. Достатній

7

Учень здатний сприймати та інтерпретувати художньо-культурні явища, не завжди робить переконливі висновки, не завжди послідовно викладає своє думки. Допускає термінологічні помилки; володіє основним програмно-тематичним матеріалом, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у художній діяльності учня.

8

Учень уміє сприймати і відтворювати окремі художньо-культурні явища, досить повно характеризує художньо-образний зміст мистецьких творів, але демонструє стандартне мислення, бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднати своєрідність художніх образів та життєвих явищ; учень не завжди володіє спеціальною термінологією під час інтерпретації культурно-мистецьких явищ.

9

Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного матеріалу з художньої культури, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології, що потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки в інтерпретації мистецьких творів і мовленнєвому оформленні власних роздумів щодо культурно - мистецьких явищ; не завжди самостійно може систематизувати та узагальнювати тематичний матеріал.

ІV. Високий

10

Учень має міцні інтегровані знання, виявляючи їх усвідомлення, але, аналізуючи художньо-культурні явища, допускає неточність формулювань та використання спеціальної термінології, не завжди обгрунтовано може довести власну думку щодо мистецьких творів, самостійно інтерпретувати їх зміст. Вказані неточності може виправляти самостійно.

11

Учень володіє тематичним матеріалом з художньої культури у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових інтегрованих художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати культурно – мистецькі явища у їх взаємозв’язках, асоціювати їх з життєвими явищами.

12

Учень має ґрунтовні, усвідомлені знання з художньої культури, здатний систематизувати, узагальнювати, сприймати та інтерпретувати інтегровані художньо – культурні явища на основі взаємодії різних видів мистецтв, широко застосовувати асоціативні зв’язки між художніми творами та життєвими явищами. Учень свідомо використовує спеціальну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо художніх образів, пропонує нетипові, цікаві варіанти інтерпретації художньо-культурних явищ; рівень художньо –творчого мислення, світопізнання і світовідчуття високий; самостійно використовує набуті знання, вміння та здібності в художній діяльності.

Х У Д О Ж Н Я К У Л Ь Т У Р А

9 клаc

(35 год. (1 год. на тиждень), 4 год.  резервний час)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

РОЗДІЛ І. МИСТЕЦТВО В ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ (14 год. )

Тема 1. Види і мова мистецтв (1год.)

Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття “образ” у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах. Мистецтво  основа художньої культури.

Орієнтовні практичні завдання:Створити плакат або кросворд “Види мистецтва” (робота в групах).

Тема 2. Візуальні мистецтва (4 год.)

Архітектура. Види, художні засоби.

Скульптура. Об’ємно-просторова пластична мова (кругла скульптура, рельєф).

Графіка. Художні засоби (лінія, пляма, контур). Види: оригінальна, тиражна, промислова.

Живопис. Художні засоби. Основи кольорознавства. Види: монументальний, станковий. Жанри: пейзаж (сільський, архітектурний, марина), портрет, натюрморт; анімалістичний, історичний, міфологічний, біблійний, батальний, побутовий.

Декоративно-ужиткове мистецтво. Різновиди: вишивка, ткацтво, килимарство, гончарство, іграшка, художня обробка металу, дерева, шкіри, вироби з бісеру. Український костюм. Костюми народів світу.

Художня фотографія.

Комп’ютерна графіка. Художні можливості та застосування в культурі.

Орієнтовні практичні завдання:Замальовки фрагментів архітектурних споруд різних епох.

Створення скульптури малих форм (ліплення, паперопластика,) або зразка народної іграшки (з костюмом, прикрасами).

Виконання графічних та живописних робіт у різних жанрах (індивідуальна робота) або декоративної композиції  панно для шкільного інтер’єру (колективна робота).

Тема 3. Жанрова палітра музичного мистецтва (3 год.)

Музика вокальна, інструментальна, театральна. Музичні жанри і форми  вокальні (пісня, романс, гімн), хорові (кантата, ораторія), камерно-інструментальні (соната, сюїта, квартет тощо), симфонічні (симфонія, увертюра, концерт), музично-театральні (опера, балет, оперета, мюзикл). Напрями музики масових жанрів (джаз, диско, поп, рок).

Орієнтовні практичні завдання: Спів пісень. Інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення образного змісту, жанру, форми.

Порівняння звучання музичних інструментів різних народів світу, визначення спільних і відмінних рис.

Запис музичних творів для шкільної фонотеки (за жанрами, напрямами).

Тема 4. Театр як синтез мистецтв (2 год.)

Основні елементи художньо-образної мови театрального мистецтва. Театральні професії (актор, режисер та ін.).

Хореографія  вид сценічного мистецтва.

Орієнтовні практичні завдання: Створення ляльок до театральної вистави (рукавичних, маріонеток, вертепних) або театральних масок  грецької, японської, африканської, слов’янської (колективна робота).

Створення ескізу театральної афіші, костюмів театральних героїв (робота в групах).

Тема 5. Екранні мистецтва (3год.)

Екранні мистецтва: кіно, відео. Телебачення як мистецтво і засіб комунікації. Художні засоби кінематографу. Видатні режисери світового кіно. Види кіно: ігрове, анімаційне, документальне. Жанри кінематографу. Відеокліп.

Орієнтовні практичні завдання:Перегляд фільмів (за телепрограмою тижня), визначення видів і жанрів кіно.

Скласти каталог відеотеки “Мистецтво країн світу” (колективна робота).

Тема 6. Поліхудожній образ світу (1 год.)

Самооцінка знань з мистецтва у формі тестування.

Орієнтовне практичне завдання:Розробка і виконання тестових завдань (як варіант  комп’ютерних) для самооцінки і взаємооцінки знань із різних видів мистецтва (робота в парах).

Узагальнення (2год.)

Учень називає найвидатніших митців світу та їхні твори;

розпізнає види і жанри мистецтва;

описує засоби художньо-образного відображення духовного світу людини в різних видах мистецтва;

характеризує художньо-образний зміст творів; основні художньо-мовні засоби мистецтва (візуального, музичного, хореографічного, театрального, екранних);

пояснює роль мистецтва у житті, зміст понять (у межах програми);

наводить приклади відомих музеїв і галерей світу;

формулює власні враження, отримані під час спілкування з мистецтвом;

порівнює художні засоби візуального, музичного, хореографічного, театрального мистецтва, кіномистецтва;

аналізує та інтерпретує художні твори за змістом та мовними засобами;

оцінює значущість різновидів мистецтва для сучасної людини;

аргументує оцінні судження щодо ролі мистецтва у власному житті;

використовує спеціальну мистецьку термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої самореалізації;

показує на карті пам’ятні місця рідного краю, пов’язані з розвитком мистецтва і культури;

уміє толерантно вести дискусію з питань мистецтва (візуального, музичного, хореографічного, театрального, кіномистецтва); знаходити інформацію для збагачення знань із різних видів мистецтва, для художньої самоосвіти.

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВИ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ (17год.)

Тема 1. Художня культура як духовне явище (2 год.)

Загальне уявлення про культура та її роль у суспільстві. Збереження національної культурної спадщини. Художня культура народна і професійна взаємодія, духовна і світська культура.

Орієнтовні практичні завдання: Порівняти зразки народної і професійної художньої культури, знайти ознаки взаємодії.

Тема 2. Художня культура і світ людини (2год.)

Культура і людина в сучасному світі. Відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини у цінностях художньої культури. Художня культура як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості.

Орієнтовні практичні завдання: Порівняти засоби вираження внутрішнього світу людини у різних видах мистецтва.

Виразити власні думки і почуття у реалістичній або абстрактній композиції (вид мистецтва і техніка  за вибором).

Тема 3. Художні напрями та стилі (6год.)

Періодизація розвитку художньої культури. Поняття: “стиль епохи”, “національний стиль”, “індивідуальний стиль митця”. Великі європейські стилі: античність, готика, Ренесанс, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, імпресіонізм тощо. Художні напрями мистецтва ХХ ст.: від модернізму до постмодернізму. Особливості культур Заходу і Сходу.

Орієнтовні практичні завдання:Порівняння відомих архітектурних пам’яток світу, музичних і живописних творів різних художніх напрямів.

Створення графічних і живописних композицій у різних художніх стилях і техніках, зокрема в українському народному стилі (Петриківка) і “у східному стилі” (”Птахи і квіти”).

Тема 4. Художня культура і середовище (2 год.)

Форми збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї тощо). Провідні художні музеї світу (Лувр, Прадо, Дрезденська галерея, Ермітаж тощо). Дизайн і реклама  складові художньої культури. Роль засобів масової інформації у поширенні мистецьких цінностей.

Орієнтовні практичні завдання:Проаналізувати мистецькі передачі радіо і телебачення, написати критичний відгук.

Створити проект реклами промислового виробу для школи (форма, обладнання кабінету, меблі).

Здійснити віртуальну подорож “Провідні музеї світу”.

Тема 5. Художня культура рідного краю (3 год.)

Пам’ятки культури і мистецтва рідного краю. Культурно-мистецькі заклади, (театри, музеї, концертні зали тощо). Пам’ятні місця краю, пов’язані з життям і творчістю відомих митців. Регіональні центри народних промислів і ремесел. Етнорегіональний фольклор (музичний, танцювальний).

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання композиції “Вулиця, якою я йду до школи” або створення зразка декоративно-ужиткового мистецтва з урахуванням регіональних традицій української культури.

Записати зразки музичного фольклору, поширені у регіоні.

Скласти карту туристичного маршруту “Пам’ятки художньої культури рідного краю” (колективна робота).

Тема 6. Полікультурний образ світу (2 год.)

Поняття “художня картина світу”, “художній образ світу”. Полікультурність суспільства сучасної доби.

Орієнтовні практичні завдання: Порівняти особливості музично-танцювального фольклору і національних костюмів різних народів світу, зокрема тих, що проживають в Україні (українців, поляків, угорців, кримських татар тощо).

Узагальнення ( 2 год.)

Учень називає основні художні стилі і напрями;

розпізнає зразки народної і професійної, світської і сакральної, (у межах програми);

спостерігає за особливостями розвитку художньої культури рідного краю;

характеризує особливості художніх стилів і напрямів;

пояснює значення художньої культури в розвитку людства, сенс понять “діалог культур”, “духовна культура”, “масова культура”, “полікультурний”;

наводить приклади взаємодії народної і професійної художньої культури;

формулює власні враження, отримані під час спілкування з шедеврами української та зарубіжної художньої культури, зразками мистецтва рідного краю;

порівнює твори різних національних і авторських стилів, фольклор народів світу;

класифікує твори мистецтва за художніми напрямами;

аналізує та інтерпретує художній зміст творів мистецтва;

оцінює значущість мистецтва в діалозі культур; роль ЗМІ у поширенні мистецьких цінностей;

аргументує оцінні судження щодо ролі художньої спадщини в житті людини та суспільства;

використовує спеціальну термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої діяльності;

показує на карті місцезнаходження найвизначніших пам’яток української та зарубіжної художньої культури;

уміє толерантно вести дискусію з питань культури, знаходити джерела для художньої самоосвіти.

  1. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором

    Документ
    У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.
  2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів художня культура (2)

    Документ
    Розробка змісту навчальної програми з художньої культури здійснювалася відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти в галузі “Естетична культура”.
  3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів художня культура (1)

    Документ
    Розробка змісту навчальної програми з художньої культури (10-11 кл.) здійснювалася відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти в галузі “Естетична культура”.
  4. Програма для 10-11 класів академічного рівня загальноосвітніх навчальних закладів (1)

    Документ
    Розробка змісту навчальної програми “Художня культура” (10-11 кл.) здійснювалася відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузі “Естетична культура”.
  5. Програма для 10-11 класів академічного рівня загальноосвітніх навчальних закладів (2)

    Документ
    Мета вивчення художньої культури в загальноосвітніх навчальних закладах полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби
  6. Зміст (94)

    Документ
    Досвід розкриває актуальність підвищення педагогічної майстерності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Містить методичні рекомендації для педагогів щодо підвищення професійної майстерності, цікаві розробки з організації
  7. Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського

    Дипломная работа
    У книзі на основі аналізу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів області протягом 2009-2010 н.р. подаються науково-методичні матеріали до 2010-2011 навчального року.
  8. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

    Методичні рекомендації
    Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2010/2011 н.
  9. Секція 4 Освіта, культура, наука як чинники інноваційного розвитку

    Документ
    Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій Матеріали Міжнар. наук. конф. для студентів, аспірантів, науковців. У 6 ч.-Суми: РВВ СОІППО, 2008.

Другие похожие документы..