Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Міністерство освіти і науки україни

Національний університет Львівська політехніка

Баран Ігор Володимирович

УДК 355. 48/49 "1914/1915" (477.83/86)

Воєнні дії та руйнування на території

східної Галичини (серпень 1914 – червень 1915 рр.)

20.02.22 – військова історія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Львів ― 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Мазур Орест Ярославович,

Національний університет

“Львівська політехніка”

доцент кафедри історії,

теорії та практики культури

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Сухий Олексій Миколайович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

завідувач кафедри новітньої історії України

кандидат історичних наук, доцент

Кривизюк Леонід Петрович,

провідний науковий співробітник Наукового центру

сухопутних військ Академії сухопутних військ

імені гетьмана Петра Сагайдачного

Захист відбудеться «22» жовтня 2010 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.15 у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України за адресою: 79013, м. Львів-13, вул.. С. Бандери, 12, корп. 4, ауд. 204.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий «15» вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент І. В. Буковський

загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження визначена необхідністю поглибленого вивчення подій Першої світової війни, їх великий вплив на подальший розвиток європейських народів. У цьому контексті значний інтерес викликає вивчення воєнних дій на території Галичини у 1914–1915 рр., що відбувалися між Габсбурзькою монархією та Російською імперією.

Галицькі землі стали епіцентром бойових дій воюючих сторін на Сході Європи, що призвело до значних людських і матеріальних втрат. У регіоні, який мав ключове геополітичне значення, зруйновано десятки міст і містечок, спалено і пограбовано сотні сіл, знищено близько мільйона житлових і господарських будівель. Від голоду, різних хвороб та епідемій масово гинули люди, сотні тисяч жителів краю стали біженцями, вигнанцями або евакуйованими. Австро-угорських та російських властей зовсім не турбувала доля цивільного населення, їхні зусилля спрямовувалися насамперед на вирішення воєнних потреб.

Невід’ємною складовою дослідження проблем Першої світової війни, що дасть можливість її комплексного уявлення, є політика російської воєнної адміністрації у Східній Галичині в 1914–1915 рр. Показ неоднакового ставлення російських окупаційних властей до населення краю різної національності, утисків й репресій, яких найбільше зазнали українці, зумовлений неоднозначним, а деколи діаметрально протилежним висвітленням цих проблем в сучасній українській та зарубіжній історіографії. Замовчування, нерідко й фальсифікація даного питання з ідеологічних міркувань призвело до появи в історичній літературі значних і необґрунтованих помилок щодо діяльності російської адміністрації протягом всього періоду окупації краю. Тому об’єктивне відтворення історичного минулого українського народу матиме певне суспільно-політичне звучання, сприятиме гармонійному розвиткові українсько-російських відносин.

Війна стала для Східної Галичини передусім кінцем однієї та початком іншої епохи, негативно відбилася на долі українців і поляків у XX столітті. Мілітарні змагання на галицькому терені призвели до українського збройного чину, який разом з українським політикумом зрушив лавину подій, які, зрештою, привели до здобуття українцями своєї державності на західноукраїнських землях. Вагомість тогочасних воєнних подій у Галичині полягає й у вдосконаленні стратегії й тактики ведення бою, застосуванні нових видів зброї, а також рішучістю обидвох воюючих сторін докласти всіх зусиль і будь-якою ціною реалізувати свої воєнно-політичні цілі. Бої на галицьких землях характеризувалися перевагою маневрених дій над позиційними, були єдиними у Першій світовій війні, що давали шанс перелому і мілітарному вирішенню конфлікту. Поза тим, в зацікавленнях і працях дослідників, зазначений у дисертації період Першої світової війни у Східній Галичині постійно залишається в тіні інших подій, а в історичній свідомості теперішнього суспільства, по-суті, не існує. У зв’язку із цим об'єктивне вивчення цієї важливої сторінки військової історії України початку XX ст. актуальне, становить науковий та суспільно-політичний інтерес.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідної теми відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України ― “Суспільно-політичні та національно-конфесійні трансформації в Західній Україні ХІХ-ХХ ст.” Державний реєстраційний № 0107U002361 від 19.02.2007 р.

Мета і завдання дослідження – на основі узагальнення здобутків історіографії, осмислення нових документів, матеріалів і спогадів учасників подій об’єктивно дослідити:

  • стан наукової розробки проблеми, її джерельну базу;

  • бойові дії між військами Центральних держав і Російської імперії на території Галичини у 1914–1915 рр.;

  • матеріальні та людські втрати на галицьких землях під час воєнних дій;

  • діяльність російських властей щодо населення краю різної національності в період його зайняття;

  • причини і масштаби депортаційних процесів населення Галичини під час її першої окупації.

Об'єктом дослідження є політика Російської імперії щодо Східної Галичини в роки Першої світової війни.

Предметом дослідження є бойові дії на галицьких теренах та діяльність російських окупаційних властей у 1914–1915 роки.

Методологічна основа дослідження – принципи історизму та наукової об'єктивності, що ґрунтуються на пріоритеті документів, які дають змогу всебічно проаналізувати бойові дії та діяльність російських властей на галицьких землях у перший період їх окупації. Дисертант застосував аналітичний, порівняльний, конкретно-історичний та проблемно-хронологічний методи. Робота тісно переплітається з політичною історією.

Хронологічні межі дисертаційної праці – серпень 1914 р. – червень 1915 р., період найбільш активних бойових дій між воюючими воєнно-політичними блоками європейських країн, захоплення галицьких земель російськими військами, становлення російської адміністрації та проведення окупаційної політики в краю і відступ росіян. В окремих випадках дисертант виходить за нижню позначку зазначених хронологічних меж, бажаючи більш детально з'ясувати історичні передумови досліджуваної теми.

Географічнімежі дослідження охоплюють територію історичної Галичини (сучасні Львівська, Івано-Франківська та більша частина Тернопільської області без її північних районів), а також Надсяння та Лемківщини (тепер в складі Польщі), що в досліджуваний період входили до складу „Тимчасового воєнного генерал-губернаторства”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі архівних документів, введених вперше в науковий обіг, нового осмислення відомих і нововиявлених матеріалів і фактів комплексно досліджено:

  • найголовніші битви між австро-угорськими та російськими військами
    на території Галичини від серпня по грудень 1914 р.;

  • матеріальні руйнації та людські втрати регіону під час боїв між воюючими сторонами;

  • окупаційну політику російських властей щодо місцевого населення в галузі соціально-економічних, суспільно-політичних і національно-культурних відносин;

- зимово-літні наступально-оборонні операції австро-угорсько-німецьких і російських армій 1915 р., репресивні дії російської влади і війська щодо місцевого населення під час відступу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення і висновки дисертації узагальнюють матеріали стосовно геополітичного значення галицьких земель для Центрально-Східної Європи. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані у лекційних курсах, спецкурсах цивільних і військових вищих навчальних закладів, підготовці узагальнюючих праць, підручників і навчально-методичних посібників з історії України, історичного краєзнавства.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки роботи обговорювалися на засіданні відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, оприлюднювалися на міжнародних науково-практичних інтернет-конференціях: „Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві і транспорті” (Одеса, 2009 р.), „Наукові дослідження і практичне застосування. Сучасний стан і шляхи розвитку” (Одеса, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання науки та практики: досягнення та перспективи” (Полтава, 2009р.); всеукраїнській науковій військово-історичній конференції „Воєнна історія Галичини та Закарпаття” (Львів, 2010 р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 статтях, 4 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та в 4 збірниках матеріалів і повідомлень наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації зумовлені метою і завданням дослідження. Робота побудована за проблемно-хронологічним принципом, складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (425 позицій), додатків (17 сторінок). Загальний обсяг дослідження 240 сторінок, з них основного тексту 185 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність, об’єкт і предмет дослідження, хронологічні та географічні межі, визначено мету, завдання, наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” проаналізовано стан наукової розробки теми вітчизняними та зарубіжними істориками, джерела, спогади та публікації у періодичних виданнях. Історіографію по даній темі умовно поділено на дві групи – українська (воєнного і міжвоєнного періодів, радянська, сучасна і діаспорна) і зарубіжна (австрійська, німецька, польська і російська).

Вивчення становища галицьких земель, бойових дій на території краю розпочали ще в період війни безпосередні учасники і очевидці тогочасних подій – М. Лозинський, П. Карманський, С. Рудницький, В. Дорошенко, З. Кузеля, В. Левинський, К. Левицький, С. Томашівський, Л. Цегельський. У їхніх працях, крім показу суспільно-політичного життя галичан напередодні та в роки війни, подано значну інформацію про територію, кількість населення Галичини, чисельність армій та основні види озброєнь воюючих країн, виділено окремі битви між австро-угорськими та російськими військами на теренах краю, дано приблизну кількість людських втрат, але тільки з боку росіян.

Глибокий аналіз різних векторів діяльності російської окупаційної влади у Східній Галичині зробив І. Крип’якевич у праці “Галичина під час російської окупації. Серпень 1914 – червень 1915.” – Львів, 1915. Водночас дослідник підкреслив, що в книзі “пропущено зовсім воєнні події”.

Важливий матеріал для вивчення нашої теми знаходимо у працях учасника українських визвольних змагань, дослідника військової історії західноукраїнських земель 1914-1921 р. І. Карпинця. Автор, не вдаючись до будь-яких політичних оцінок тогочасних подій, дуже лаконічно розкрив хід бойових дій між австро-угорськими і російськими військами на території Галичини від серпня 1914 р. до початку Горлицької операції.

Зрозуміло, що названі праці написані з проавстрійських позицій, не позбавлені суб’єктивізму, проте заслуговують на увагу з інформативного боку.

Діяльність російської окупаційної влади, спрямованої на викорінення “мазепинського руху”, насадження православ’я, історію “Галицької Руїни” висвітлено Д. Дорошенком і С. Єфремовим.

У 30-х роках опубліковано фундаментальну монографію “Історія українського війська” і ґрунтовне дослідження О. Думіна “Історія Легіону Українських Січових Стрільців”. У роботах описано бої між австро-угорськими і російськими військами досліджуваного нами періоду, однак тільки через призму участі в них Січових стрільців.

У радянський час також вивчалась історія окремих регіонів періоду Першої світової війни, особливо тих, які перебували в зоні бойових дій (Волинь, Галичина, Буковина). У монографіях В. Осечинського, І. Компанійця, А. Ярошенка, в “Історії Української РСР” (т. 4) розглядаються характер війни, зовнішньополітичні аспекти, ставлення українських політичних партій і окремо більшовиків до війни, дано короткий перебіг воєнних дій у 1914-1916 рр., показано погіршення становища галицького населення, людські та матеріальні втрати, воєнні руйнації у краю, ідеалізовано “народні маси”, старанно уникнуто розгляд національного питання, всі вектори та тенденції наукового пошуку обмежувалися певними ідеологічними рамками.

У роботах І. Кулінича та Я. Хонігсмана з класових позицій розкрито експансію іноземного капіталу в українську економіку, плани німецьких політичних кіл щодо утворення української та інших незалежних держав з метою розвалу Російської імперії та подальшого проникнення російського впливу на Захід.

Науковці української діаспори (В. Верига, Т. Гунчак, Р. Млиновецький, І. Нагаєвський, О. Субтельний, та ін.) спеціально не вивчали досліджувану нами проблематику, хоч у своїх працях торкалися окремих фрагментів бойових дій та воєнних знищень на східно-галицькому терені, діяльності російської адміністрації у краю, її прагнення інкорпувати Галичину в загальноросійські економічні та суспільні процеси.

Сучасна українська історіографія, на відміну від попередніх років, має значні здобутки у розробці різних політичних проблем періоду Першої світової війни. Це праці О. Реєнта, Б. Янишина, О. Сердюка, І. Патера, О. Кураєва, Л. Дещинського, О. Сухого та ін. Роль УСС-ів у вирішенні долі багатьох битв між австро-угорською і російською армією показано у працях М. Литвина, К. Науменка, М. Лазаровича та ін.

  1. Про публікації результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора І кандидата наук та їх апробацію

    Документ
    7.5. Наявність журналу (періодичного видання) у фондах бібліотек України, перелік яких затверджено постановою президії ВАК України від 22 травня 1997 р.
  2. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (112)

    Автореферат диссертации
    Робота виконана на кафедрі історії, теорії та практики культури Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.
  3. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (127)

    Автореферат диссертации
    Захист дисертації відбудеться 23 червня 2011 р. о 1300 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.055.02 у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м.
  4. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (10)

    Автореферат диссертации
    Дисертацією є монографія "Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право". — К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001.
  5. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (34)

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться 07 лютого 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м.
  6. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (37)

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться “__” 2002 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м.
  7. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (85)

    Автореферат диссертации
    Науковий консультант - академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Панов Микола Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, проректор з наукової роботи.
  8. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня (94)

    Автореферат диссертации
    Дисертація виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України
  9. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

    Автореферат диссертации
    Захист відбудеться 3 жовтня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.

Другие похожие документы..